Рівні стратегії

    Варіант 22. 

1. Рівні  стратегії та їх характеристики.                                                                      3

2. Сутність  та зміст поняття «контроль»             3

Список  використаної літератури        7 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Рівні стратегії та їх характеристики. 

Виділяють три основні рівні  стратегій:

   1)Загальнокорпоративна  стратегія; 

   2)Стратегія  бізнесу; 

   3)Функціональна  стратегія. 

     На  рівні всієї організації її вищим  керівництвом опрацьовується загальнокорпоративна стратегія. Вона має знайти відповіді на запитання: "Яким бізнесом передбачає займатися організація?". Загальнокорпоративна стратегія визначає: -місію організації, -види та ринки її діяльності, -бажане зростання та рентабельність. Таким чином, основними елементами загальнокорпоративної стратегії є: сфера стратегії та розподіл ресурсів. 
На закладі загальнокорпоративної стратегії опрацьовується стратегія бізнесу. Вона є подальшою деталізацією загальнокорпоративної стратегії, але орієнтованої на конкретний структурний підрозділ організації. Стратегія бізнесу спрямована на забезпечення конкурентних переваг даної структурної одиниці на певному ринку або у певній галузі. Функціональна стратегія. Управління організацією здійснюється за функціями (виробництво, маркетинг, фінанси, облік тощо). Функціональні служби організації опрацьовують стратегії оптимального використання ресурсів організації в цілому за певними функціями, а не за окремими структурними підрозділами. 
Усі три рівні стратегій щільно пов'язані між собою і утворюють в сукупності так звану піраміду стратегій. 

      2. Сутність та зміст  поняття «контроль» 

     Контроль  для менеджера — це те, що дозволяє утримувати працівників у певних рамках. Але це не зовсім так. Контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети. Процес контролю складається із встановлення стандартів, вимірювання фактично досягнутих результатів і коригування у тому випадку, коли досягнуті результати суттєво відрізняються від встановлених стандартів.

     Функція контролю — це здатність управління виявити проблеми і відповідно скоригувати діяльність організації до того, як ці проблеми переростуть в кризу. Будь-яка організація, безумовно, здатна вчасно фіксувати свої помилки і виправляти їх до того, як вони нашкодять досягненню мети організації.

     Контроль - це одне з найважливіших управлінських завдань. Єдине із завдань, що вище рангом, - це постановка або узгодження мети. Потрібно зазначити: якщо не доводити мету до своїх підлеглих, то й нема що контролювати. Це стосується не тільки контролю за результатом, а й контролю за процесом, причому останній слід здійснювати особливо уважно. Контроль не користується любов'ю, і це об'єднує як контролерів, так і тих, кого контролюють. Як тільки в тролейбусі з'являється контролер, тиск піднімається навіть у тих, в кого є квитки.

     Контроль  не може диктуватися підозрою. Він  визначається скоріше передбачливістю  і турботою, виходячи з того, що помилки  властиві людям, і при розумному  підході більшість людей досягає  позитивних результатів. Контроль повинен  відзначати добре зроблену роботу, яка дуже часто залишається непоміченою.

     Що  ж таке контроль? Це постійне порівняння того, що є, з тим, що повинно бути. Це знання своєчасно повинно стати  надбанням інших.

     Слід  сказати, що неправильний контроль викликає страх.

     Є люди, які без зовнішнього контролю розслабляються, але є й такі, котрі без керівних вказівок виконують  свою роботу з надмірним педантизмом, не рахуючись з затратами. Скажімо, через одну помилку вони змушують передруковувати документи, розрахунки ведуть з точністю до четвертого знака.

     Слід  сказати і про те, що керівник не може знати все. Тоді виникає запитання, як контролювати роботу, в якій не все  розумієш? Як контролювати програміста, податкового інспектора, лікаря, не володіючи цими професіями в повному обсязі? Досвідчений керівник попросить свого співробітника розповісти про всі "чому", "як" і "чому не так" та про всі інші специфічні труднощі своєї діяльності так, щоб це було зрозуміло. Досвід підказує: той, хто знає свою справу, зможе пояснити, як він її робить.

     Контроль  необхідний для підтримання успіху. Іншими словами, один з важливих аспектів контролю полягає в тому, щоб визначити, які саме напрями діяльності організації  допомагали найбільш ефективно досягати її спільних цілей. Саме так малі фірми  визначають, в яких галузях їм розширюватися і укладати угоди.

     Широта  контролю. Контроль - це дуже важлива  і складна функція управління. Одна з найважливіших особливостей контролю, яку слід враховувати в  першу чергу, полягає в тому, що контроль повинен бути узагальнюючим. Контроль не може залишатися прерогативою виключно менеджера, призначеного "контролером", і його помічників. Кожен керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків, навіть якщо йому це ніхто спеціально не доручав. Контроль є фундаментом процесу управління. Ні планування, ні створення організаційних структур, ні мотивацію не можна розглядати у відриві від контролю. Контроль за результатами служить поліпшенню, а в ідеальному випадку - оптимізації трудового процесу. Ви виявляєте, чи було досягнуто поставленої мети, і вносите необхідні корективи.

     Будь-яке  формування мети і планування ефективні  лише настільки, наскільки ефективні  реалізація та завершальний контроль за виконанням. Контроль дає можливість підвищити мотивацію праці (відчуття успіху) і дає поштовх для нової постановки питань і проблем.

     Контроль  як функція самоменеджменту  охоплює три завдання:

     1) обмірковування фізичного стану.  Що досягнуто до моменту здійснення  контролю?

     2) порівняння запланованого з досягнутим. В якій мірі досягнута поставлена мета? Які відхилення мають місце?

     коригування за встановленими відхиленнями. Час, тривалість і регулярність контролю у визначній мірі залежать від  завдань, які виконуються, і поставленої мети. В цьому зв'язку слід розрізняти:

     — контроль процесу і діяльності, що здійснюється;

     - контроль результатів (цільовий  контроль) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

CПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 

1. Гріфін  Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В.Яцура, Д.Оленевич. – Львів: БаК, 2001. – 624 с.
2. Комарова К.В., Редіна Н.І., Шмельова С.А. Менеджмент: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Дніпропетровськ, ДДФА, 2008. – 330 с.
3. Друкер П.Ф. Практика менеджмента. – М.: Вильямс, 2000.