Розвиток підприємницької діяльності в Україні

      Якщо  держава справді має намір  допомагати суб'єктам малого підприємництва і бачить у ньому невід'ємний  елемент системи ринкових відносин, тоді її фінансово-кредитна політика повинна стимулювати його розвиток.

      Аналіз  інформації щодо виділення коштів з  регіональних та місцевих бюджетів у 2000р. показує, що із передбачених 24 млн. грн. фактично було виділено 17,3 млн. грн., з  яких 80% припадає на місто Київ, а 20% - на інші 12 регіонів. Крім того, слід зауважити, що в місті Києві та Рівненській області кошти спрямовувалися на підтримку вітчизняного виробника та розвиток підприємництва, в тому числі й малого.

      Незважаючи  на те, що в багатьох регіонах бюджетні кошти на розвиток малого бізнесу в 1999-2002 рр. не виділялись, інвестування цього сектора економіки за рахунок інших джерел усе ж таки значно пожвавилось.  

 

3 Місце підприємницької  діяльності в системі  менеджменту

3.1 Поняття менеджменту  підприємницької  діяльності

      Маркетинг-менеджмент — це управлінська діяльність, зв'язана зі здійсненням планувати, організації, координації, контролю, аудита і стимулювання заходів щодо інтенсифікації процесу формування і відтворення попиту на товари і послуги, збільшенню прибутку.

      Маркетинг-менеджмент виступає філософією і засобом інтенсифікації маркетингової діяльності, основною метою якої є не просто збут і стимулювання продажів, а керування попитом.

      Маркетинг-менеджмент як функція повинна розглядатися не тільки у взаємозв'язку з задачами в рамках процесу маркетингу, але і з задачами по керівництву людьми і колективом, відповідальними за досягнення цілей підприємства.

      Таким чином, маркетинг-менеджмент інтегрує функціональний і інституціональний  зміст управління маркетинговою  діяльністю на всякому ієрархічному рівні соціально-економічної системи [10, c. 101].

      В інституціональному змісті маркетинг-менеджмент — це керівна сила, що на основі наданих їй правових і організаційних повноважень розподіляє між окремими працівниками або групами працюючі розпорядження і задачі, що підлягають обов'язковому виконанню. Як керівну силу виступає менеджер або група менеджерів. У цьому випадку менеджмент розглядається як керівництво підприємства, відділу або якої-небудь іншої структури керування цієї фірми. Основними факторами, що формують середовище маркетингу-менеджменту, є культура, політика і структура (рис. 3.1).

      

       Рисунок 3.1-Середовище маркетингу-менеджменту

      Процес  маркетингу-менеджменту як процес вирішення  проблем у сфері керування  попитом за допомогою заходів щодо інтенсифікації маркетингової діяльності припускає проведення визначеної політики, що включає ситуаційний аналіз, визначення цілей, розробку стратегій, вибір засобів регулювання й аналіз результату (табл. 1).

Таблиця 1

      Процес  рішення проблем у маркетингу-менеджменті

Етапи процесу Об'єкти процесу Приклади Планування Ситуаційний аналіз: шанси/небезпеки, навколишнє середовище. Сильні і слабкі сторони підприємництва Робочий час, екологія. Маркетинг, персонал

 
 
 
 

Етапи процесу Об'єкти процесу Приклади Рішення Мета: необхідний стан Стратегія: орієнтація на можливості Покриття витрат, частка ринку, оборот. Кооперація, лідерство  в цінах Реалізація Засоби виконання: проведення, координація, оптимізація Маркетинг-мікс, бюджет, план реклами Контроль Результати: ефективність, адаптивність, гнучкість Час розвитку, задоволеність  співробітників, частка власного капіталу

Продовження таблиці 1

 

      Концепція маркетингу-менеджменту визначається як система основних ідей, інструментарію й аналізу підприємницької діяльності і навколишнього середовища, формування стратегій і контролю. Таким чином, основними елементами концепції маркетингу-менеджменту є [23, c. 402]:

1. підприємництво, навколишнє середовище — структура, культура, політика, ресурси, ринки, галузі, конкуренти;
2. формулювання політики — концепція, модель, мети, стратегії;
3. реалізація політики — плани, бюджет, маркетингові заходи;
4. перевірка і контроль політики — результати, процеси, передумови об'єктивних і суб'єктивних змін.

      Структура визначає внутрішній порядок усякої системи й організації, що припускає установку робіт і форми спеціалізації, централізацію і децентралізацію в рішенні виникаючих проблем. Структура формує робочі місця і посади. Утворення робочих місць і посад може здійснюватися по напрямках (наприклад, покупка, логістика, збут, маркетинг) або по об'єктах (наприклад, продукт, ринок, група покупців, регіон). Застосування першої ознаки приводить до утворення функціональної структури, а другої ознаки — до дивізіональної структури. Якщо використовуються обидві ознаки, то утвориться гібридна структура управління. Обґрунтування, вибір і використання організаційних структур у системі маркетингу-менеджменту є істотними складового комплексу задач маркетингу.

      Маркетинг-менеджмент як функція підприємницької діяльності виконує роль регулятора причинно-наслідкових зв'язків між попитом та пропозицією на основі безперервного відстеження поводження споживачів і механізму адаптації підприємства до постійно мінливої економічної кон'юнктури на ринку.

      На  етапі аналізу досліджуються можливі стратегічні і тактичні проблеми поводження елементів маркетингової системи: навколишнє середовище, покупець, конкуренти, торгівля. Результатом аналізу повинні бути сильні і слабкі сторони підприємства в сформованій ситуації на ринку, тобто необхідно одержати відповідь на питання: де ми знаходимося?

      Етап  прогнозування припускає розгляд відносних маркетингових факторів для виявлення шансів підприємства в майбутньому. При цьому досліджуються тенденції в поводженні покупців і конкурентів, а також розвиток ринку і збуту в умовах передбачуваного навколишнього середовища. Таким чином, на цьому етапі варто дати відповідь на питання: як буде відбуватися розвиток ринкових відносин?

      

      На  етапі стратегічного маркетингу улаштовуються довгострокові цілі і стратегії підприємства в цілому і маркетингу. При цьому звертається увага на розміри ринку і вибір ринкових сегментів. Розглядаються питання розробки програм і інструментів маркетингу, а також способи поводження підприємства з конкурентами і торговельними організаціями. На цьому етапі проробляється концепція поводження організації на ринку, тобто формується відповідь на питання: чого ми хочемо досягти?

      

      Маркетингові  заходи в рамках короткострокових, тактичних маркетингових рішень розробляються на етапі оперативного планування маркетингу. З огляду на мети тактичного поводження підприємства на ринку, розробляють маркетинг-мікс. Тим самим відповідають на запитання: які заходи необхідно вибрати з можливої варіації інгредієнтів рецепта маркетинга-мікса (товар, розподіл, ціна, реклама й ін.)?

      На  останньому етапі — реалізації стратегій  і заходів маркетинга-мікса —  розглядаються розуміння щодо ефективності процесу організації, концепції  керування і контролю за здійсненням  стратегій. На цьому етапі повинні бути вирішені питання: чи досягнуті мети підприємства? Які заходи необхідні для адаптації попиту та пропозиції?

      Ф. Котлер визначає процес маркетингу-менеджменту  в такий спосіб: "Процес управління маркетингом складається з [22, c. 24]:

1. аналізу ринкових можливостей,
2. добору цільових ринків,
3. розробки комплексу маркетингу,
4. перетворення в життя маркетингових заходів".

     3.2 Напрямки діяльності менеджмент-маркетинга

 

      У рамках викладених підходів і характеристики процесу маркетингу-менеджменту  можна виділити наступні напрямки діяльності, управлінські рішення маркетингу-менеджменту [23, c. 402]:

      1) аналіз:

      а) концепції й елементів маркетингової  інформаційної системи, стану організації  маркетингової розвідки і бенчмаркинга, рівня підтримки маркетингових  рішень, системи маркетингових досліджень;

        б) зовнішнього середовища маркетингу  — факторів мікросередовища і  макросередовища підприємства;

        в) споживчих ринків і поводження  покупців — дослідження моделі  купівельного поводження, факторів, що впливають на поводження покупців і на процес прийняття ними рішення про покупку;

        г) ринків підприємницьких організацій  і поводження покупців-організацій  — дослідження промислового ринку  і ринку державних установ;

        д) конкурентів — виявлення  конкурентів, установлення їхнього числа і потенційних можливостей, визначення стратегій конкурентів і їхніх цілей, оцінка сильних і слабких сторін конкурентів, розробка моделі взаємодії з конкурентами, вибір стратегії орієнтації на покупців або на конкурентів;

      2) вибір цільових  ринків:

      а) вимір і прогнозування ринкового попиту;

        б) виявлення ринкових сегментів  і обґрунтування цільових ринків;

      

      3) розробка маркетингової  стратегії:

      а) обґрунтування маркетингових стратегій  диференціації і прогнозування  маркетингової пропозиції;

        б) визначення значимості і вибір постачальників, виявлення потенційних конкурентних переваг, вибір комунікативних заходів позиціонування підприємства, вибір інструментів конкурентної диференціації;

        в) створення маркетингових стратегій  для лідерів ринку, інноваторів,  послідовників і власників ніші;

        г) розробка стратегій для глобального  ринку; оцінка глобального маркетингового  зовнішнього середовища, рішення  про вихід на закордонні ринки,  ухвалення рішення про програму  маркетингу і про організаційну  структуру служби маркетингу;

        д) розробка цінових стратегій  і програм: встановлення й адаптація  цін, вибір рішення про реакції  на зміну цін;

      4) розробка, перевірка  і запуск нових  товарів і послуг:

      а) генерація ідей, їхня оцінка, розробка і перевірка концепції відновлення  товару;

        б) розробка товару, організація  ринкового тестування і процесу  комерціалізації товару, вивчення  процесу визнання товару покупцем;

        в) керування життєвим циклом  товарів;

        г) керування асортиментом товарів;

      

        д) керування сервісним підприємництвом:  класифікація існуючих і перспективних послуг, аналіз характеристик послуг, розробка маркетингової стратегії підприємства в сфері послуг, керування послугами, що відповідають товарові.

      4) вибір і управління  каналами розподілу  товарів і послуг:

      а) вибір рішення про структуру каналу;

        б) вибір рішення про керування  каналами;

        в) аналіз динаміки маркетингового  каналу;

        г) дослідження процесу взаємодії  (співробітництво, конфлікт, конкуренція)  у системі каналів розподілу  товарів;

        д) управління роздрібною й  оптовою торгівлею, організація торговельного персоналу;

      5) управління комунікативними  процесами в системі  маркетингу: