Розробка програми проведення соціологічного дослідження ставлення персоналу до добровільно-примусового спільного дозвілля

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

 

 

 

Кафедра менеджменту

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни: Управління персоналом

 

Тема: «Розробка програми проведення соціологічного дослідження ставлення персоналу до добровільно-примусового спільного дозвілля»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:                                                                                          Перевірила:

студентка гр. МН 03-10                                                                   доц. Павлова І.В.

Голубенко О.Ю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

2012

ЗМІСТ

 

1. Визначення проблеми
2. Визначення потреби в проведенні дослідження
3. Формулювання цілей дослідження
4. Методи проведення дослідження
5. Тип необхідної інформації та джерела її отримання
6. Метод збирання інформації
7. Визначення обсягу вибірки
8. Анкета

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Визначення проблеми

Керівництво організації наполягає, щоб персонал добровільно-примусово проводив спільне дозвілля. Керівництво, насамперед, своїм таким рішенням хоче підвищити рівень культури відносин між керівниками та підлеглими і між всіма членами колективу, тобто згуртувати колектив. Також вони хочуть зміцнити і започаткувати позитивні традиції в житті колективу.

Проте колектив не задоволений  такою ситуацією, бо не кожен працівник поділяє таке бажання керівництва, так як не може і не хоче проводити свій вільний час разом з колегами.

 

2. Визначення потреби в проведенні дослідження

Для багатьох реальних проблем  використовуються різноманітні методи, а в нашому випадку треба провести саме соціологічне дослідження.

Соціологічне дослідження - дослідження соціальних об'єктів, відносин, процесів, спрямоване на отримання  нової інформації та виявлення закономірностей  суспільного життя на основі теорій, методів і процедур, прийнятих в соціології.  Також це спосіб отримання знань про соціальний світ, заснований на суворому збиранні фактів та їх логічному поясненні.

Проведення соціологічних  досліджень необхідно для отримання повної, всеосяжної інформації, що відображає реальне ставлення співробітників до проведення спільного дозвілля.

 

3. Формулювання цілей дослідження

Ціль дослідження –  кінцевий результат, який ми маємо намір  тримати після закінчення роботи.

Цілі дослідження можуть мати такий характер:

• розвідувальний – спрямований на збирання попередньої інформації, призначеної для більш точного визначення проблеми;
• описовий – спрямований на збирання попередньої інформації, призначеної для більш точного визначення проблеми;
• казуальний – спрямований на обґрунтування гіпотез, які визначаюсь зміст тих причинно-слідчих зв’язків , що виявлені.

В цьому дослідженні  краще використати цілі з описовим характером, тому що нам потрібно визначити  проблемні ситуації в середині колективу.

Головною ціллю соціологічного дослідження є виявлення реального ставлення персоналу до проведення добровільно-примусового спільного дослідження.

 

4. Методи проведення дослідження

Виділяється чотири основних методи соціологічного дослідження:

-аналіз документів,

-спостереження,

-опитування ,

-соціальний експеримент.

Аналіз документів дозволяє отримати відомості про минулі події, спостереження за якими вже неможливо. Вивчення документів допомагає виявити тенденції та динаміку їх змін і розвитку. Джерелом соціологічної інформації виступають зазвичай текстові повідомлення, що містяться в протоколах, доповідях, резолюціях і рішеннях, публікаціях, листах і т.п. Особливу роль виконує соціальна статистична інформація, яка в більшості випадків використовується для характеристики конкретно-історичного контексту розвитку досліджуваного процесу або явища. Важливою особливістю більшої частини статистичних даних є їх агрегований характер, що означає їх співвіднесеність до певної групи як цілісності.

Спостереження являє  собою цілеспрямоване і систематизоване  сприйняття досліджуваного процесу або явища, риси, властивості і особливості якого фіксуються дослідником. Форми і прийоми фіксації можуть бути різними: бланк або щоденник спостереження, цифрові апарати та інші технічні засоби. Особливість спостереження як виду дослідження і як методу збору первинної інформації – здатність аналізувати і відтворювати життєвий процес в усьому його багатстві, поставляти різнобічні, часом досить «оголені» враження про досліджуваному об’єкті. Тут можуть фіксуватися характер поведінки, жести, міміка обличчя, вираження емоцій окремих людей і цілих колективів (груп). Нерідко спостереження використовується поряд з іншими методами збору інформації, натхненне безпристрасні колонки цифр – результати різних опитувань.

В основі методу опитування — сукупність питань, що пропонується респонденту, відповіді якого і створюють необхідну інформацію. В будь-якому варіанті опитування — одна з найскладніших різновидностей соціально-психологічного спілкування. Зв'язок між головними його учасниками — дослідником і респондентом — забезпечується з допомогою різних проміжкових ланок, що впливають на якість одержаних даних. Необхідно мати на увазі, що тут важливе значення має візуальний контакт з опитуваними.

Метод опитування дає  змогу за досить короткий проміжок часу зібрати значну кількість інформації про певну проблему, явище, процес. Перевагою цього методу вважається також відносна легкість застосування й обробки даних.

Експеримент – це цілеспрямований, запрограмований вплив на об’єкт з метою вивчення змін, що відбуваються у цьому об’єкті. Експериментальні дослідження проводяться тоді, коли є потреба у вивченні проблем життя та діяльності людей в конкретних соціокультурних умовах, аналізі соціокультурних процесів, виявленні причинно-наслідкових зв’язків. У процесі експерименту створюються умови для вияву взаємозв’язків між явищами, отримання нових фактів, перевірки достовірності окремих даних. Проведення експерименту можливе лише тоді, коли дослідник має теоретичні уявлення про природу явища, яке вивчається; про чинники, що його детермінують; може створити відповідні умови для проведення експерименту та вести систематичне спостереження; дотримуватися точної, повної та різноманітної фіксації матеріалів експерименту; підтверджувати дані експерименту повторними ситуаціями; об’єктивно опрацювати й узагальнити отримані дані.

При проведенны нашого дослідження, будемо використовувати метод опитування, тому що він найкраще розкриє характеристики групових і міжособистісних відносин, які приховані від зовнішнього ока і дають про себе знати лише в певних умовах і ситуаціях.

 

5. Тип необхідної інформації та джерела її отримання

Інформація, яку отримують  в результаті проведення соціологічних  досліджень, може бути первинною і  вторинною.

Первинна інформація отримується в результаті спеціально проведених для рішення конкретної маркетингової проблеми так званих польових досліджень; їх збирання здійснюється шляхом спостерігання, опитування, експериментальних досліджувань, виконуваних над частиною загальної сукупності досліджуваних—вибіркою.

Під вторинною інформацією, що застосовується при проведенні так званих кабінетних маркетингових досліджуваннях, розуміють інформацію, зарання зібрані із внутрішніх та зовнішніх джерел для цілей, що відрізняються від цілей маркетингових досліджувань. Іншими словами, вторинна інформація не є результатом проведення спеціальних маркетингових досліджень.

Для проведення цього  дослідження слід використовувати  первинну інформацію, адже вона має  конкретну спрямованість на вирішення  проблеми, вона доступна,оскільки методологія їх збирання відома і контрольована. Також така інформація більш достовірна і ми можемо дізнатися думки, бажання нашого персоналу, адже така інформація дуже змінлива.

Джерелом отримання  такої інформації є опитування, адже ми самі безпосередньо отримуємо її через учасників опитування.

 

 

 

6. Метод збирання інформацїї

У нашому дослідженні збирання інформації здійснюється шляхом опитування.

Опитування – отримання  відповіді на питання, які підготовлені заздалегідь. Різновидами опитування є анкетування, інтерв’ю, експертне опитування і соціометричне опитування.

Анкетування – це письмове опитування, яке складається із структурно організованого набору питань з урахуванням  програмних та процедурних завдань  дослідження.

Інтерв’ю – це вид  бесіди, що здійснюється за певним планом і проводиться для висвітлення у пресі, радіо або по телебаченню. Метою інтерв’ю є накопичення фактів, уточнення питань, пов’язаних з вивченням соціокультурного явища. Перевагою цього методу є безпосередня реакція опитуваного, можливість поставити додаткові питання і навіть подискутувати.

Експертне опитування –  різновид опитування, в якому респондентами  є експерти, тобто спеціалісти  з конкретних питань.

Соціометричне опитування використовується для вивчення внутрішньо колективних та між колективних зв’язків і дає можливість встановлення кількісної оцінки цих зв’язків.

Для нашого дослідження  найкраще підходить анкетування, так  як ми маємо опитати велику кількість  робітників за короткий період часу та персонал повинен ретельно подумати над своїми відповідями, маючи перед очима анкету.

 

7. Визначення обсягу вибірки

Вибірка або вибіркова  сукупність - безліч випадків (випробовуваних, об'єктів, подій, зразків), за допомогою  певної процедури вибраних з генеральної  сукупності для участі в дослідженні.

Для нашого дослідження  необхідно визначити вибірку  для того, щоб отримати достатньо  точні результати анкетування і  можливість його реалізації у часі.

Обсяг вибірки можна  розрахувати за допомогою «правила великого пальця», статистичного аналізу  та розрахунку довірчих інтервалів.

У нашому випадку краще  застосувати розрахунок довірчих інтервалів.

Довірчий інтервал –  діапазон, крайнім точкам якого відповідає певний процент певних відповідей на окреме запитання.

Обсяг вибірки розраховується за формулою:

 

 

 

n – обсяг вибірки;

z – нормоване відхилення, яке визначається в залежності від обраного рівня довірчості;

p – встановлена для вибірки варіація;

q = 100-p;

e – припустима помилка.

Якщо рівень довірчості дорівнює 97%, тоді z дорівнює 2,18 , p дорівнює 60%, а q – 40%, точність на рівні ±5%, тоді обсяг вибірки для нашого дослідження складе:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Анкета

 

1. Як давно Ви працюєте в нашій компанії?

          1-5 років

          5-10 років

          більше 10 років

 

2. Укажіть Ваш сімейний  стан:

    одружений/заміжня, немаю дітей

          одружений/заміжня, маю дітей

          незаміжня/неодружений

 

3. Який загальний рівень морального клімату в колективі?

   хороший

          задовільний

                    незадовільний

 

          4. Чи існують в колективі компанії неформальні групи?

    так ні

 

5. Ви маєте конфлікти  з співробітниками?

            так                                                                 ні

 

6. Як Ви вважаете, чи всі колеги нашої компанії проявляють активність  під час проведення різних колективних заходів?

            так                                                                 ні

 

7. Чи схвалюете Ви проведення спільного дозвілля з колегами ?

                      так ні

 

8. Якому відпочинку Ви віддаєте перевагу?

          активному ( корпоративи, рафтинг, квест-екскурсії, тур-походи)

          пасивному ( кінозал, прогулянки, кафе)

 

9. Хотіли б Ви приймати  участь у костюмованих вечірках?

так, адже, це цікаво

інколи, адже, це не завжди доречно

ні, я важаю, це погана ідея

 

10. Ви маєте якісь обмеження за станом здоров'я?

    так ні

 

 

 

 

11. Оцініть стан Вашого здоров'я за шкалою від 1 до 5:

 

1	2	3	4	5

 

 

 

 

 

 

12. Чи маєте Ви які-небудь хобі чи захоплення?

                      так                                                                   ні