Розрахунок основних параметрів технологічного і виробничого процесів, скорочення їх тривалості внаслідок впровадження організаційно-те

Кількісна зміна тривалості технологічного чи виробничого циклів при переході від одного виду поєднання  операцій до іншого, об’єднанні або  поділу окремих операцій та інших  діях удосконалюючого характеру, визначається як різниця тривалості відповідних  циклів виготовлення виробів до і  після здійснення конкретних заходів.

 

6. Визначення виробничої  потужності і виробничої програми  структурного підрозділу при  різних варіантах організації  виробництва

Виробнича потужність –  це максимально можливий випуск продукції  підприємством (підрозділом) за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при  повному завантаженні обладнання і  виробничих площ.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій  номенклатурі виробів і у вартісному вираженні при широкому асортименті.

Виробнича потужність у натуральних  одиницях ВП визначається за формулою

де Ф_д – дійсний фонд роботи обладнання за певний час; Т_шт – час на одиницю виробу, хв.

Дійсний фонд робочого часу визначається:

де Ф_р – режимний фонд роботи обладнання за певний час, який  визначається:

де К_р.п. – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування, який обчислюється:

де П_р – регламентовані простої устаткування, % від режимного фонду часу.

Виробнича програма Q підприємства (структурного підрозділу) визначається за формулою:

де К_в.п. – коефіцієнт використання виробничої потужності.

 

 

7. Розрахунок середньорічної  виробничої потужності

Вихідна виробнича потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВП_вих, обчислюється як

,

де ВП_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн;      ВП_вв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн;      ВП_вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича  потужність ВП_сер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:

де К – кількість  місяців експлуатації обладнання з  певною потужністю  протягом року.

 

Практична частина

Вихідні дані для розрахунків:

Табл.1 Вихідні  дані для розрахунку тривалості виробничого  циклу обробки партії виробів

Показник	Операція
	1	2	3	4	5
Норма часу на виконання  операцій, хв.   Кількість верстатів, задіяних у процесі операційної обробки, одиниць	1     1	2     1	1     1	8     2	3     1

 

Табл.2 Вихідні дані для розрахунку тривалості виробничого циклу, виробничої потужності та виробничої програми структурного підрозділу

Показник	Одиниця виміру	Значення
Режим роботи структурного підрозділу	змін	2
Тривалість зміни	годин	8
Коефіцієнт календарності  часу (К кал.)		1,4
Коефіцієнт використання двозмінного фонду робочого часу		0,706
Регламентовані простої  устаткування	% від режимного фонду часу	6
Очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності (К.в.п)		0,85

 

Табл.3 Вихідні дані для розрахунку середньорічної виробничої потужності

Показники	Звітний рік	Плановий рік
Виробнича потужність на початок  періоду, тис. грн.	15000
Введена виробнича потужність, тис.грн:
-    у жовтні	300
-    у червні	-	1000
-    у липні	-	700
Виведена виробнича потужність, тис.грн:
-    у травні	100
-    у серпні		300

 

1. Розрахунок тривалості  технологічного циклу виготовлення  продукції за різними видами поєднання операцій:

1) послідовне поєднання операцій: ∑t_б-∑t_м = 6-1 = 5

 T_Т.посл. = 125*(1+2+1+4+3)= 125*11= 1375 (хв.);

2) паралельне поєднання операцій: : ∑t_б-∑t_м = 6-1 = 5; t_б = 4;

 T_Т.пар. = 5*11+(125-1)*4= 551 (хв.);

3) послідовно-паралельне  поєднання операцій: T_{Т.посл-пар.} = 125*11-(125-1)*(6-1)= 755 (хв.).

2. Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способах їх передачі:

1) при послідовному виді  руху: T_Т.посл = 5*11=55 (хв.);

2) при паралельному виді  руху: t_б = 4; T_Т.пар.= 11+(5-1)*4= 27 (хв.);

3) при послідовно-паралельному  виді руху: : ∑t_б-∑t_м = 6-1 = 5;

T_{Т.посл-пар.}= 11+(5-1)*(6-1) = 31 (хв.).

3. Побудова графіків технологічного  циклу обробки транспортної партії  виробів за умови застосування  різних видів руху предметів:

1) при послідовному виді  руху:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) при паралельному виді  руху:

₁= 4-1= 3; ₂= 4-2= 2; ₃ =4-1= 3; ₄ = 4-4= 0; ₅= 4-3= 1.

 

 

 

 

 

 

3) при послідовно-паралельному виді руху:

 

 

 

 

 

 

 

4. Обчислення скорочення тривалості обробки виробів:

1. Показники тривалості  технологічного циклу беремо  зі зроблених розрахунків   в пункті 2 практичної частини курсової роботи.

2. Скорочення операцій  за рахунок:

а) переходу від одного до іншого виду руху робіт – дані беремо з отриманих розрахунків пункту 2 практичної частини;

б) поділу окремих операцій: для того, щоб отримати розрахунки за цієї умови, ми поділимо операцію 4-ту розділимо на 2 операції і отримаємо таку норму часу виконання операцій (хв.):

 t_pi = 1 2 1 2 2 3

Виходячи з цього, ∑_tб = 2+3 = 5, ∑_tм = 1, а t_б = 3.

Розраховуємо:

- при послідовному виді  руху: T_Т.посл = 5*11=55 (хв.);

 - при паралельному виді руху: T_Т.пар.= 11+(5-1)*3= 23 (хв.);

- при послідовно-паралельному  виді руху: : ∑t_б-t_м = 5-1 = 4; T_{Т.посл-пар.}= 11+(5-1)*(5-1) = 27 (хв.);

в) організація паралельних  робочих місць: розраховуємо лише для  паралельного виду руху виробів за формулою:

Т_пар = t_min[M+(n_m-1)]

t_pi = 1 2 1 4 3

M = 1+2+1+2+3 = 9 – норма часу виконання операції № 4 зменшилась у 2 рази за рахунок введення паралельного робочого місця. Після введення додаткового робочого місця t_pi = 1 2 1 2 3.

Виходячи з цього, ∑_tб = 2+3 = 5, ∑_tм = 1, а t_м = 1.

Отже, Т_пар = 1*(9+(5-1)) = 13 (хв.);

До пункту в) робимо графік:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г) впровадження технічних заходів: t_pi = 1 2 1 2 3; ∑_tб = 2+3 = 5, ∑_tм = 1, а t_б = 3;

- при послідовному виді  руху: T_Т.посл = 5*9 = 45 (хв.);

- при паралельному виді  руху: T_Т.пар.= 9+(5-1)*3 = 21 (хв.);

- при послідовно-паралельному  виді руху: T_{Т.посл-пар.}= 9+(5-1)*(5-1) = 25 (хв.);

д) об’єднання операцій: ми об’єднуємо операції: 1) першу та другу; 2) раніше введенні паралельні робочі місця на четвертій операції. За допомогою здійснених об’єднань ми отримуємо t_pi = 3 1 4 3; ∑_tб = 3+4 = 7, ∑_tм = 1, а t_б = 4. Розраховуємо:

- при послідовному виді  руху: T_Т.посл = 5*11= 55 (хв.);

- при паралельному виді  руху: T_Т.пар.= 11+(5-1)*4 = 27 (хв.);

- при послідовно-паралельному  виді руху: T_{Т.посл-пар.}= 11+(5-1)*(7-1) = 35 (хв.).

Всі отримані результати розрахунків  заносимо в таблицю 4.1.

Табл.4.1 Скорочення тривалості циклу обробки  виробів, хв.

Показник	Вид руху виробів
	Послідовний	Паралельний	Послідовно-паралельний
Тривалість технологічного циклу, хв..	55	27	31
Скорочення операцій за рахунок:
- переходу одного виробу  до іншого, хв.	55	27	31
- поділу операцій, хв.	55	23	27
- організації паралельних  робочих місць, хв.	-	13	-
- впровадження технічних  заходів, хв.	45	21	25
- об’єднання операцій	55	27	35

 

 

 

 

5. Розрахунок тривалості виробничого циклу:

Т_мо = (10+n) = 10+8 = 18 (хв.) - середній міжопераційний час перерв

Т_пр = (40-n) = 40-8 = 32 (год.) – середня тривалість природних процесів

1) при послідовному поєднанні операцій:

T_Ц.посл. = ((1,4/(8*60*2*0,706))*(1375+5*18))+(32/60/24) = 2,95 (хв.);

2) при паралельному поєднанні  операцій:

T_Ц.пар. = ((1,4/(8*60*2*0,706))*(55+(125-5)*4+(5*18))+(32/60/24)) = 1,27 (хв.);

3) при послідовно-парарлельному  поєданні операцій:

T_{Ц.пар-пос} = ((1,4/(8*60*2*0,706))*(1375-(125-5)*(6-1)+(5*18))+(32/60/24)) = 1,75 (хв.);

6. Визначення виробничої  потужності і виробничої програми  структурного підрозділу при  різних варіантах організації  виробництва:

Ф_р = (365-(104+10))*8*2= 4016 (год.) – режимний фонд роботи обладнання

К_р.п. = (100-6)/100 = 0,94 – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування

Ф_д = 4016*0,94 = 3775,04 (год.) – дійсний фонд робочого часу

Т_{шт посл.} = (2,95*24*60)/125 = 33,984 (хв.) – час на одиницю виробу при послідовному поєднанні операцій

Т_{шт пар.} = (1,27*24*60)/125 = 14,6304 (хв.) – час на одиницю виробу при паралельному поєднанні операцій

Т_{шт посл-пар.} = (1,75*24*60)/125 = 20,16 (хв.) – час на одиницю виробу при послідовно-паралельному поєднанні операцій

Виробнича потужність при  різних видах поєднання операцій:

ВП_посл. = (3775,04*60)/33,984 = 6664,97 (од./період)

ВП_пар. = (3775,04*60)/14,6304 = 15 481,63 (од./період)

ВП_{посл - пар.} = (3775,04*60)/20,16 = 11 235,24 (од./період)

Виробнича програма підприємства (виробничого підрозділу) при різних видах поєднання операцій:

Q_посл. = 6664,97 *0,85 = 5665,2 (од./період)

Q_пар. =  15 481,63 *0,85 = 13 159,4 (од./період)

Q_{посл.-пар.} = 11 235,24 *0,85 = 9 549,95 (од./період)

 

7. Розрахунок середньорічної  виробничої потужності:

Вихідна виробнича потужність (потужність на кінець розрахункового періоду): ВП_вих. = 15000+300-100 = 15 200 (тис.грн.)

Середньорічна виробнича  потужність підприємства (виробничого  підрозділу): ВП_сер.р. = 15000+1000*(7/12)+700*(6/12)-300*((12-8)/12) = 15 833,4 (тис.грн.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Виробничий цикл – це календарний період часу, протягом якого оброблювальний виріб або  партія виробів проходять усі  операції виробничого процесу або  певної його частини і перетворюються в завершений продукт.