Роль рефлексії в роботі керівника відділу маркетингу, менеджеру з підбору персоналу, менеджера з навчання і розвитку персоналу, керівника

Роль рефлексії в роботі керівника відділу маркетингу, менеджеру з підбору персоналу, менеджера з навчання і розвитку персоналу, керівника міжнародного інноваційного проекту, нового співробітника компанії з відсутністю попереднього трудового стажу.

Рефлексія. Термін, що означає відображення, а також дослідження пізнавального акту. У різних філософських системах він мав різний зміст. Локк вважав рефлексію джерелом особливого знання, коли спостереження направляється на внутрішні дії свідомості, тоді як відчуття має своїм предметом зовнішні речі. Для Лейбніца рефлексія - не що інше, як увага до того, що в нас відбувається. Па Юму, ідеї - це рефлексія над враженнями, одержуваними ззовні. Для Гегеля Р. – взаємне відображення одного в інші, наприклад, в сутності явища. Термін «рефлектувати» означає звертати свідомість на саму себе, розмірковувати над своїм психічним станом.

Рефлексія (від лат. reflexio - звернення назад) - філософський метод, при якому об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія), а також знання (епістемологія), думка або вчинок.

Розрізняють три види рефлексії:

• Елементарна рефлексія аналізує знання та вчинки, їх значення та межі.
• Наукова рефлексія орієнтована на критику та осмислення теоретичного знання, а також досліджує прийоми та методи пізнання, які використовуються в тій чи іншій сфері досліджень.
• Філософська рефлексія сконцентрована на усвідомлені та осмисленні граничних основ буття, мислення та людської культури загалом.

Процес самопізнання, при якому усвідомлюються та осмислюються власні думки та психічні переживання називають саморефлексією.

У психології рефлексія досліджується в межах чотирьох аспектів: кооперативного, комунікативного, інтелектуального та особистісного.

Відповідно до цього визначені  її типи. Так, психологічні знання про  кооперативний аспект рефлексії  забезпечують проектування спільної діяльності індивідів з урахуваням координації їх професійних позицій і групових ролей (Н.Г. Алексєєв, В.В. Рубців, А.Т. Тюков, Г.П. Щедровицький). Соціально-психологічні дослідження специфіки комунікативного аспекту рефлексії визначають її як складову розвинутого спілкування та міжособистісного сприймання (Г.М. Андрєєва, Я.Л.Коломінський, Л.А. Петровська, В.А. Петровський, Т. Шибутані). У контексті вивчення когнітивних процесів ведуться дослідження інтелектуального аспекту рефлексії як вміння виділяти, аналізувати і співвідносити з предметною діяльністю власні дії (Є.В.Бодрова, В.В. Давидов, О.З. Зак, В.Е. Мільман, Н.І. Поливанова, В.Г. Романко).

1. Керівник відділу маркетингу

Начальник відділу маркетингу належить до професійної групи "Керівники".

Основними завданнями керівника відділу маркетингу є:

• розробка маркетингової політики на підприємстві і прогнозування споживчого попиту на продукцію підприємства.
• участь відділу в складанні перспективних і поточних планів виробництва і реалізації продукції, визначенні нових ринків збуту і нових споживачів продукції.
• організація вивчення думки споживачів про продукцію і підготовка пропозицій по підвищенню її конкурентноздатності і якості.
• контроль за своєчасним усуненням недоліків.
• розробка стратегії проведення рекламних і розширення ринків збуту.
• розробка пропозицій і рекомендацій зі зміни технічних, економічних і інших характеристик продукції з метою поліпшення її споживчих якостей і стимулювання збуту.
• керування працівниками відділу.

У широкому розумінні рефлексія  – це міркування, самовладання, осмислення, самоаналіз своєї діяльності в системі  відношень зі світом, у якому живе особистість, наприклад, у англійській  мові термін “to reflekt upon” тлумачать як “розмірковувати над .”. Поняття “рефлексія” виникло у філософії й означало процес міркування індивіда про те, що відбувається у власній свідомості. Термін «рефлексія» в науку ввів Р.Декарт, який розробив раціоналістичну теорію самосвідомості, що розглядає свідомість як мислення. У своїй праці “Розмова з Бурманом” він зазначав: “Усвідомлювати – означає мислити й рефлексувати над власним мисленням”.[3] 

У сучасному філософському розумінні  рефлексія трактується як «принцип людського мислення, що спрямовує  його на осмислення й усвідомлення власних форм і передумов; предметний розгляд самого знання, критичний  аналіз його змісту і методів пізнання; діяльність самопізнання, що розкриває  внутрішню будову і специфіку  духовного світу людини» [5, 579]. Психологія розглядає рефлексію як процес самопізнання суб’єктом свого внутрішнього світу, стану психічних процесів. Рефлексія – не тільки знання й розуміння самого себе, але й встановлення того, як інші розуміють і сприймають його особистість, емоційні реакції і когнітивні уявлення. Це “процес подвійного, дзеркального взаємовідображення суб’єктами один одного, змістом якого є відтворення особливостей одне одного” [4].

Для керівника відділу маркетингу важливим є творча самореалізація. Він має генерувати нові ідеї та думки. Тут на допомогу і приходить  рефлексія.

Тезу про творчу діяльність як систему  з рефлексією доведено багатьма філософами й психологами (В.Давидов, Я.Пономарьов, І.Семенов та інш.). Філософи вказують на те, що рефлексія містить у собі як критичні, так і евристичні витоки, оскільки є джерелом нового знання. Усвідомлюючи неусвідомлене, пізнаючи пізнане, рефлексія вбачає своїм предметом саме знання про нього, критичний аналіз його змісту й методів пізнання.

З інтуїцією також пов’язана рефлексія - взаємне реагування і сприйняття, один із проявів якої полягає в розумінні ходу думок співрозмовника або навіть настрої групи осіб. Рефлексія характерна для праці керівника, адвоката, педагога, полководця, оратора, тобто для всіх професіоналів, які здійснюють комунікативну діяльність. Здатність до творчого мислення дає керівникові значні переваги перед колегами. 

Керівник так чи інакше повинен бути лідером, гідним наслідування. Головне завдання керівника або менеджера - робити справу за допомогою інших людей, домагатися колективної роботи. Це означає співробітництво, а не залякування. Гарного менеджера завжди турбують і інтереси усієї фірми. Він прагне збалансувати інтерес групи, інтереси боса і інших менеджерів, необхідність виконання роботи з необхідністю знайти час для навчання, виробничі інтереси з людськими потребами підлеглих. 

2. Менеджер з підбору персоналу

Менеджер по підбору персоналу відноситься до категорії фахівців.

Основними завданнями Менеджера по підбору персоналу є:

• Визначення потреби підприємства в кадрах.
• Вивчення стану ринку праці, рівень заробітної плати, соціальні програми.
• Розробка карток вакансій і вільних робочих місць.
• Складання план-графіку пошуку працівників, необхідних підприємству.
• Визначення джерела пошуку кадрів.
• Ознайомлення з резюме кандидатів;
• Оцінка результатів співбесід і тестування кандидатів.
• Представлення кандидатів на вакантні.
• Оформлення прийому кандидата на роботу.
• Керівництво підлеглими працівниками.

Управління людськими ресурсами (УЛР) – це діяльність, спрямована на формування людських ресурсів організації і їх координацію.

Відповідальність за підбір співробітників цілком лягає на плечі менеджера  з кадрів. Процес підбору персоналу настільки ж складний і точний, як і будь-яка інша управлінська робота. На цьому етапі особливо важливо повно і правильно визначити і роз'яснити претенденту суть майбутньої роботи, інакше можна витратити багато часу на прийом і бесіди з людьми, що не мають потрібної кваліфікації.

Саме тут на допомогу приходить специфіка комунікативного аспекту рефлексії. З її допомогою досягається розвинуте спілкування та міжособистісне сприймання.

3. Менеджер з навчання і розвитку персоналу

Менеджер з навчання і розвитку персоналу відноситься до категорії фахівців.

Основним завданням менеджера  з навчання та розвитку є проведення програм навчання з метою підвищення конкурентоспроможності компанії за допомогою  розвитку професійних і особистісних якостей співробітників компанії, приведення наявних знань і навичок у  відповідність з цілями компанії, кадровою політикою, конкурентним середовищем, сучасними вимогами та технологіями навчання.

До кола посадових обов'язків  менеджера з навчання та розвитку входять наступні завдання:

• Оцінка потреб організації та окремих співробітників в навчанні;
• Планування навчальних заходів та постановка цілей навчання;
• Вибір засобів і методів навчання;
• Пошук та оцінка навчальних продуктів;
• Розробка, адаптація і проведення тренінгів;
• Наставництво (спільні візити з торговими представниками, менеджерами по ключовим клієнтам, регіональними менеджерами);
• Підбір та організація роботи наставництва, контроль ведення роботи наставниками;
• Складання бюджету навчання;
• Оцінка проведених заходів;
• Створення внутрішнього центру навчання компанії.

Г. Гранатов розглядає рефлексію в контексті методу додатковості в педагогічному мисленні. У його розумінні педагогічне мислення – це таке мислення, у роботі якого пізнання і самопізнання не заперечують, а взаємно доповнюють один одного – так, що пізнання сутності (поняття) інших предметів зливається із самопізнанням людини. Автор виходить із запропонованого Н.Бором принципу додатковості: знання і рефлексія не протипоставлені, взаємно доповнюють одне одного в єдиному безупинному процесі. Одне знання саме по собі безсиле, а тільки рефлексія – безпредметна, разом же вони здатні розвинути дійсно компетентного професіонала, який бажає і вміє працювати.

В цьому руслі, на мою  думку, і має розвиватися менеджер з навчання і розвитку персоналу. Адже він має виконувати і педагогічну  функцію.

Педагогічна рефлексія є невід`ємною  частиною роботи педагога. Вона являє собою співвіднесення себе і можливостей свого “Я” з тим, чого вимагає педагогічна професія. Розвинута здатність до педагогічної рефлексії є передумовою самовиховання вчителя, творчого пошуку, розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності.

4. Керівник міжнародного інноваційного проекту

Психологічні знання про кооперативний  аспект рефлексії забезпечують, зокрема, проектування колективної діяльності з урахуванням необхідності координації  професійних позицій і групових ролей суб'єктів, а головне, кооперації їхніх спільних дій. При цьому  рефлексія тлумачиться як «вивільнення» суб'єкта з процесу діяльності, як його «вихід» у зовнішню позицію стосовно неї.

Природно, що при такому підході  акцент ставиться на результатах  рефлексії, а не на її процесуальних  механізмах або на індивідуальних розходженнях у їхньому прояві.

Для керівника міжнародного інноваційного  проекту це є особливо важливим.

У контексті вивчення когнітивних  процесів М.Г. Алексєєвим [1983], Л.Ф. Берцфаї, Л.Л. Гуровой, А.З. Заком [1984] та іншими дослідниками проводяться дослідження інтелектуального аспекту рефлексії. В.В. Давидов визначає рефлексію як уміння суб'єкта «виділяти, аналізувати і співвідносити з предметною ситуацією власні дії». Тут рефлексія розглядається у своєму інтелектуальному аспекті. Таке її розуміння служить однією з основ, що дозволяє розкрити уявлення про психологічні механізми теоретичного мислення і реалізувати їх у інноваційній діяльності.

5. Новий співробітник компанії з відсутністю попереднього трудового стажу

Найбільш близьким до заданого питання є підхід Г.Щедровицького, який розглядає рефлексію як механізм засвоєння, умову появи в індивіда нових способів діяльності і нових спроможностей [6, 151]. Розкриваючи зміст цього механізму, автор висловлює судження про те, що для появи нових засобів і способів діяльності необхідно, щоб сама діяльність стала предметом спеціального дослідження, щоб на неї спрямовувалася б нова вторинна діяльність. Інакше кажучи, повинна з'явитися рефлексія стосовно вихідної діяльності.

У контексті цього питання важливе теоретичне значення має питання про взаємозв’язок діяльності (навчальної етичної діяльності працівників) з рефлексією, котра спрямована на розвиток самосвідомості, осмислення й орієнтацію дій суб’єкта (інтелектуальна рефлексія), на самоорганізацію, рух через самопізнання й самоаналіз себе, свого стану – внутрішніх психічних актів, своєї мислительної діяльності, цілісного “Я” (особистісна рефлексія), і через осмислення (аналіз) людиною особистості й діяльності партнера по спільній діяльності, взаємовідображення суб’єктами одне одного (міжособистісна рефлексія) з виходом на рефлексивну позицію працівника.