Реалізація економічних інтересів країни за умов участів митному союзі

Площа ЕIN— це захисна частина ефекту розширення торгівлі, яка заощаджує виробничі ресурси, що випливає з того факту, що кількість QeQs замість того, щоб вироблятися в країні, імпортується за нижчою ціною (ніж в Україні). Площа LHG — споживча частина ефекту розширення торгівлі. Площа АNLB, навпаки, являє собою ефект згортання торгівлі з боку виробництва, через те що кількість імпорту ІH=АВ у яка раніше здебільшого надходила до союзу з інших країн, тепер надходить з України, додаткові витрати ресурсів дорівнюють різниці між OP4 (ціна пропозиції, гранична вартість товару в Україну) і ОРо (ціна пропозиції, гранична вартість товару в інших країнах світу); ця різниця описана рівнянням Р0 Р4 =АN.

Як бачимо, баланс доходів і витрат у Росії — несприятливий, проте в цілому можливий прибуток з боку України.

Щодо України виникають ті самі ефекти, що й у першому випадку. Проте для неї створення митного союзу матиме сприятливий вплив. Якщо ми визначимо в грошовому виразі значення різних ефектів (що виникли в результаті створення митного союзу) за сумою ЕIN + LHG- АNLВ + X'2X”2W2, ми зможемо точно визначити — прибутковий чи збитковий союз загалом. Зауважимо, що ми не включили до калькуляції ефекти, що створює союз, щодо решти країн світу, під якими розуміється зменшення їх чистого експорту на IH. Однак, як було визначено, крива світової пропозиції є нескінченно еластичною, і цей ефект можна проігнорувати.

Внаслідок створення митного союзу реалізація принципу взаємної вільної торгівлі зумовлює зростання товаропотоків між його учасниками. Але може виникнути ситуація, коли товари, які традиційно закуповувалися на внутрішньому ринку, стають значно дорожчими, ніж імпортні товари. Це пов'язано з тим, що до участі країни в митному союзі національні товари були під захистом імпортного мита, яке зняли з огляду на дії підписаної угоди, що призвело до переорієнтації споживачів на дешевий імпортний товар.

Таким чином, ефект розширення торгівлі — це переорієнтація споживачів з менш ефективного джерела поставки товарів на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт).

Створення митного союзу означає, що країни-члени надають один одному преференції у сфері зовнішньої торгівлі, застосовуючи зовнішній митний тариф відносно країн, що не входять до даного союзу. У результаті усунення імпортного мита може виникнути як ефект розширення торгівле так і ефект згортання торгівлі, який, за своєю суттю, є антиподом ефекту розширення. Це пов'язано з тим, що джерело поставки товарів із країн, які беруть участь в інтеграції, не завжди є оптимальним, тому що інші країни, які залишилися за межами митного союзу, можуть виробляти товари за значно нижчими цінами. Тобто під згортанням торгівлі розуміють переорієнтацію місцевих споживачів із закупівлі товарів з більш ефективного поза інтеграційного джерела постачання на менш ефективне внутрішньо-інтеграційне джерело, яка відбулась за рахунок усунення імпортного тарифу в межах митного союзу.

Якщо в результаті утворення митного союзу виникає ефект згортання торгівлі, то добробут країн, які не беруть участі у митному союзі, також погіршується, оскільки обмежувальні ресурси використовуються менш ефективно, ніж могли б бути використані за умов вільної торгівлі. З іншого боку, добробут країн-учасниць може або погіршитись, якщо ефект згортання торгівлі за своїми вартісними розмірами буде менший ефекту розширення торгівлі.

Аналіз статистичних даних свідчить, що здебільшого ефект згортання торгівлі має місце, але він перекривається ефектом розширення, в результаті чого інтеграція загалом зумовлює зростання добробуту.

Виявлено й певні закономірності:

• чим вищий рівень імпортного мита до інтеграції, тим вища ймовірність того, що його відміна зумовить домінування ефекту розширення торгівлі над ефектом згортання торгівлі. І навпаки, чим нижчий рівень імпортного мита існував до приєднання країни до митного союзу, тим більша ймовірність, що ефект згортання торгівлі буде домінувати над ефектом розширення у даному конкретному випадку;

• чим нижчий рівень загального митного тарифу встановлюється країнами-учасниками митного союзу стосовно третіх країн, тим більша ймовірність домінування ефекту розширення торгівлі;

• чим менше країн беруть участь при створенні митного союзу і чим менші самі країни, тим більша ймовірність домінування ефекту згортання торгівлі. Тобто у випадку коли до митного союзу входять практично всі країни світу (використання моделі вільної торгівлі), ефект згортання торгівлі зникає за відсутності альтернативного джерела надходження товарів;

• чим ближчі країни за рівнем економічного розвитку і чим сильніша конкуренція між ними, тим більша ймовірність домінування ефекту розширення торгівлі. У даному разі кожна із країн починає спеціалізуватися на тих товарах, які вона може виробляти з меншими витратами і які зможе експортувати;

• чим більші обсяги торгівлі між країнами, що інтегруються, існували до створення митного союзу, тим більша ймовірність домінування ефекту розширення торгівлі.

Слід зауважити, що може виникнути ситуація, коли ціни на товари з не інтегрованих країн навіть з урахуванням імпортного мита будуть нижчими від цін у межах митного союзу. Аналіз такої ситуації свідчить, що в даному конкретному випадку будуть взагалі відсутні як ефект розширення, так і ефект згортання торгівлі, тому що споживачі будуть віддавати перевагу товарам, що реалізуються за нижчими цінами.

Окрім того, існує ще декілька ефектів статичного характеру від участі країни у митному союзі. Насамперед це виявляється в тому, що кожна країна-учасниця має певну економію на зменшенні частини адміністративних витрат, оскільки усунення торговельних бар'єрів, спрощення процедури митного оформлення і митного контролю вантажів зумовлює не тільки скорочення кількості працюючих у митних органах, а й спрощення складної системи безперервного контролю при переміщенні через кордон.

Масштаби і глибина інтеграційних процесів сприятимуть також поліпшенню сукупних умов торгівлі країн, що беруть участь у митному союзі, з третіми країнами, порівняно з умовами торгівлі окремих країн.

Але крім статичних ефектів існує ціла низка динамічних ефектів, а саме фактор посилення конкуренції між виробниками різних країн, наслідками якої є покращання якості товарів, фіксація ціни на певному рівні, стимулювання створення нових технологій і под. Усунення торговельних бар'єрів стосовно товарів країн-учасниць зумовить значне зростання конкуренції між виробниками подібної продукції. А чим більший рівень конкуренції між виробниками країн-членів союзу, тим більшим буде позитивний ефект від створення митного союзу. У даному випадку різниця в перевагах виробництва спричинить те, що кожна країна посилить свою конкурентоспроможність у більш ефективних галузях виробництва і скоротить виробництво менш ефективних галузей. Таким чином, матиме місце торговельне розширення без значного скорочення торгівлі з іншими країнами.

У результаті участі у митному союзі країни експортоорієнто-вані підприємства починають використовувати переваги економії масштабу, які надають їм можливість не тільки збільшити масштаби виробництва, але й скоротити витрати виробництва. Таким чином, розширення розмірів ринку збуту за рахунок створення митного союзу дає змогу передовсім галузям, які спеціалізуються на виробництві даних товарів, користуватися результатами економії на масштабах.

Інтегрування країни також зумовлює приплив іноземних інвестицій, оскільки фірми із країн, що не входять до митного союзу, прагнуть зберегти за собою певний сегмент ринку, який закритий кордонами митного союзу, шляхом заснування підприємств з іноземним капіталом на території інтеграційного об'єднання.

Крім цього, країни-учасниці митного союзу отримують певні можливості торговельного договору, в даному випадку картельної угоди, від установлення не національного імпортного тарифу, а єдиного зовнішнього мита.

Водночас слід зауважити, що крім економічних передумов існують не менш важливі передумови політичного характеру, які впливають на створення чи вступ до вже існуючого митного союзу. Таким чином, крім економічних країна може мати політичні дивіденди.

З огляду на ці обставини доходимо висновку, що як модель торговельної політики митний союз не є однозначно позитивним чи негативним явищем у світовій системі господарювання. Усе залежить від сукупності втрат чи переваг, які отримає держава в разі участі в цьому інтеграційному об'єднанні.

Чай ароматизований як обєкт зовнішньоекономічної діяльності

              Цю Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовано на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2002 року (Harmonized commodity description and coding system. Third Edition (2002) Wold Customs Organization) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Official Journal of the European Communities, L 281, Volume 46, 30 October 2003) (далі - УКТЗЕД) і розроблено на виконання статті 3 (а) Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, Договірною Стороною якої Україна стала 26.08.02 з набуттям усіх прав та зобов’язань, передбачених статтями цієї Конвенції, з 2004 року. 

З 01.01.02 Всесвітньою митною організацією запроваджено нову версію ГС - 2002 року, що зобов’язує країни, які приєдналися до Міжнародної  конвенції про ГС з цієї ж дати запровадити нові версії своїх національних номенклатур, розроблених на основі ГС 2002 року, і відповідно до свого законодавства використовувати їх для справляння мита при імпорті товарів і для збору статистичних  даних про експорт та імпорт товарів.

              Приєднання України до Міжнародної конвенції про ГС обумовлено Указом Президента України від 17.05.02 № 466/2002 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів”.

     УКТЗЕД запроваджується в Україні як товарна номенклатура Митного тарифу України й використовується при здійсненні митного оформлення товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України, і в митній статистиці зовнішньої торгівлі.

Ведення УКТЗЕД здійснюється Державною митною службою України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТЗЕД, серед іншого, передбачає:

унесення змін до УКТЗЕД у зв’язку з унесенням змін до ГС, пояснень та інших рішень щодо її  тлумачення, які приймаються на сесіях Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, а також до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу; 

деталізацію товарів в УКТЗЕД на національному рівні (9-го та 10-го знаків) і запровадження додаткових одиниць виміру.

Структура УКТЗЕД

Структура десятизначного коду товару в УКТЗЕД

                                                                    1     2      3     4          5     6        7     8             9     10

   ХХХХ  ХХ ХХ   ХХ

Група

              Товарна позиція

              Товарна  підпозиція             

Товарна категорія

Товарна підкатегорія

Основні правила інтерпретації УКТЗЕД

Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (а) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Однак у разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати;