Процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

  До  участі  у  процедурі  розкриття  тендерних  пропозицій організація – замовник повинна допустити усіх учасників, які подали  тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники, а також представники державних органів державної влади.Під  час  розкриття  тендерних  пропозицій   тендерний комітет організації повинен перевірити наявність всіх необхідних документів, передбачених  тендерною  або кваліфікаційною документацією, правильність їх оформлення, а також мають бути оголошені найменування та адреса кожного  учасника,  ціна  кожної  тендерної пропозиції. Під час  розкриття  тендерних  пропозицій  складається протокол згідно з установленою уповноваженим органом формою, копія якого надається  всім  учасникам  на  їх  запит.   Ці    відомості зазначаються у  звіті  про   результати    здійснення    процедури закупівлі. Протокол розкриття тендерних пропозицій  оприлюднюється замовником в інформаційних системах  в  мережі  Інтернет протягом п'яти робочих днів з дати розкриття тендерних пропозицій.При цьому слід зазначити, що замовник  має  право   звернутися    до    учасників    за роз'ясненнями змісту їх тендерних пропозицій з метою полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння.

Державна організація-замовник повинна відхилити тендерну пропозицію у разі, якщо:

1. учасник не відповідає кваліфікаційним  вимогам; 
2. тендерна пропозиція   не    відповідає    умовам    тендерної документації;
3. учасник, який подав тендерну пропозицію,  не  погоджується  з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки;
4. учасник не надав тендерного забезпечення,  якщо його надання було передбачено в тендерній документації;
5. учасник не  оплатив  тендерну  документацію,  якщо така плата була встановлена.    

    Замовник може відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тендерної   пропозиції,   якщо   це   передбачено   у    тендерній документації. Державна організація, що проводила торги, може їх відмінити, якщо:

     - на участь  у  торгах  було  подано  менше   двох    тендерних пропозицій, щодо  предмета  закупівлі,  визначеного  замовником  у тендерній документації;

     - було відхилено  всі  тендерні  пропозиції;

     - вона порушила   вимоги  щодо  оприлюднення інформації.

    Організація-замовник  акцептує  тендерну  пропозицію,    що    визнана найкращою за результатами оцінки. Протягом п'яти календарних днів  з  дня  акцепту  замовник надсилає переможцю  торгів  повідомлення  про  акцепт    тендерної пропозиції, строк дії якої не закінчений, а  також  надсилає  всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю письмове повідомлення про результати торгів  (у тому числі  через  інформаційні  системи  в  мережі  Інтернет)  із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.  З учасником,  тендерну  пропозицію  якого  було  акцептовано, замовник укладає  договір  про  закупівлю  відповідно  до    вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через  п'ять  робочих днів з дня відправлення  письмового  повідомлення  всім  учасникам процедур відкритих  торгів,  двоступеневих  торгів  і  торгів    з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше  ніж  через  21 робочий день з дня акцепту. Всі витрати,  пов'язані  з  укладанням договору, можуть покладатися на  учасника  -  переможця  процедури закупівлі, на умовах,  визначених  у  тендерній  документації. Оголошення про результати проведення торгів оприлюднюється і публікується в інформаційних системах в  мережі  Інтернет  та  у "Віснику державних закупівель" або в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України,  протягом 10 календарних днів після укладення  договору  про закупівлю або після прийняття рішення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися.

    Після акцепту тендерної пропозиції  замовник  укладає договори про закупівлю, однак відбувається це   після затвердження відповідного  бюджету.  Істотною  умовою  договору про закупівлю є можливість  зменшення  державною організацією обсягів  закупівлі  залежно  від  реального фінансування видатків. Вимогою щодо контролю за проведенням державною організацією закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти є зібрання інформації державною організацією для оперативної та поточної звітності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Аналіз  державних закупівель товарів, робіт і  послуг в Україні

Згідно  Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” замовник - це розпорядник державних коштів,  який   здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет  якого  проводить  процедуру закупівлі та який  одночасно  укладає  з  переможцем  договір  про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на  засадах міжвідомчої координації [1,2]. Однак враховуючи вимоги Бюджетного кодексу та Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” поняття  „замовник”, застосовується щодо державної організації, яка проводить процедуру закупівлі і не є рівним поняттю „ розпорядник державних коштів”, що використовується у бюджетному процесі стосовно розпорядження бюджетним коштами. Наприклад, замовником, що має безпосереднє право проводити процедуру закупівлі є центральний орган виконавчої влади – головний розпорядник коштів, який у свою чергу виділяє кошти підпорядкованому підприємству – одержувачу коштів на закупівлю певних послуг. У такому випадку закупівля послуг проводиться тендерним комітетом центрального органу виконавчої влади, до складу якого для даної закупівлі можуть бути включені представники підприємства – одержувача коштів, для потреб якого здійснюється ця закупівля. При цьому, оплата буде здійснюватися підприємством одержувачем коштів, а у договорі як „Замовник” буде вказаний центральний орган виконавчої влади – головний розпорядник коштів, як „Платник” – підприємство – одержувач коштів, а як „Виконавець” – переможець процедури закупівлі. Підприємство – одержувач коштів може бути замовником і безпосередньо самостійно проводити процедуру закупівлі та укладати договір лише за таких 2-х умов:

-  наявність у нього повноважень на отримання бюджетних коштів, взяття за ними зобов’язань та здійснення платежів,

- наявність у підприємства – одержувача коштів дозволу розпорядника державних коштів вищого рівня на створення тендерного комітету.  

Отже, тендерний комітет створюється в організаціях – головних розпорядниках  державних  коштів  та за погодженням з організацією вищого рівня:

     а) в організаціях-розпорядниках  коштів нижчого рівня;

     б) в організаціях-одержувачах  коштів.

  На  рівні організації - головного  розпорядника державних коштів  за  потреби  може  бути створено більше ніж один тендерний комітет   для   організації   і   проведення  процедур  закупівель визначених окремих категорій предметів закупівлі. Тендерний      комітет      створюється     керівництвом організації-замовника  для  організації  та  проведення   процедур закупівлі  товарів,  робіт  і  послуг за державні кошти на засадах вищезазначених принципів здійснення закупівель за державні

Тендерний комітет у своїй  діяльності  керується  чинним законодавством,    Положенням,   внутрішніми   нормативними документами  державної організації та  рішеннями,   які   приймаються   самим тендерним комітетом. Склад  тендерного  комітету,  положення  про  тендерний комітет    затверджуються    рішенням   у   вигляді   відповідного розпорядчого  акта.  Членами  тендерного  комітету  є  представники замовника в кількості не менше 5 осіб.     Членами тендерного    комітету    державної організації як правило призначаються  посадові   осіби   з   економічного,    юридичного,    фінансового підрозділів,   а   також   підрозділу,   що  займається  питаннями матеріально-технічного    та інформаційного      забезпечення організації-замовника. Зміни до складу тендерного  комітету  вносяться  за  поданням голови  тендерного  комітету  та  оформляються  наказом  керівника організації-замовника.

   Керівництво  роботою тендерного  комітету  здійснює  його голова, який   призначається  рішенням  у  вигляді  відповідного розпорядчого  акта  та  є  посадовою  особою,  що  має  право   на підписання  договорів  про  закупівлю.  Голова тендерного комітету організовує його роботу і  несе  персональну  відповідальність  за виконання покладених на комітет функцій. Голова тендерного комітету призначає свого заступника, відповідального секретаря  та  визначає  функції  кожного члена тендерного комітету.

    Розгляду на засіданнях тендерного  комітету  підлягають такі питання:

1. планування роботи  тендерного  комітету,   розподіл   функцій членів тендерного комітету, окремих його комісій та груп;
2. здійснення процедур   закупівлі   відповідно    до    чинного законодавства;
3. прийняття відповідних рішень.

Рішення   з   питань,   що   розглядаються  на  засіданнях тендерного  комітету,  приймаються  простою  більшістю  голосів  у присутності  не  менше  двох третин членів тендерного комітету.  У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним. Рішення    комітету    оформляється    протоколом,    який

підписується  усіма членами тендерного комітету,  що брали участь у голосуванні[7;77].

      Члени тендерного комітету протягом  шести місяців з моменту вступу   до   тендерного   комітету   мають   отримати  відповідні сертифікати чи  свідоцтва  встановленого  зразка  про  проходження навчання  чи  підвищення  кваліфікації  з  питань  організації  та здійснення   процедур   закупівель,   у   порядку,   встановленому уповноваженим   органом.   Повторне  підвищення  кваліфікації  або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки. Спеціалісти,  юристи,  економісти,  консультанти  та  інші фізичні  чи  юридичні  особи,  які  можуть  залучатися  до  роботи тендерних  комітетів   на   договірних   засадах   відповідно   до законодавства,   та   нотаріуси,   які  посвідчують  договори  про закупівлю  (в разі  нотаріального   посвідчення   договорів   про закупівлю на вимогу замовника),  не можуть бути членами тендерного комітету  та  не  несуть  відповідальності  за  рішення,  дії  або бездіяльність  тендерного  комітету  та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб,  та за виконання  невиконання)  договорів про  закупівлю,  укладених на підставі рішення тендерного комітету амовника,  та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

  Отже,   тендерний  комітет  відповідає  за  організацію процедур закупівлі на всіх етапах  їх  проведення.  У  процесі  роботи  він забезпечує реалізацію таких функцій:  

1. планування здійснення процедур закупівель протягом бюджетного року  відповідно  до затверджених кошторисних лімітів фінансування та пріоритетності закупівель;
2. вибір процедури   закупівлі   відповідно   до  вимог  чинного законодавства у сфері державних закупівель;
3. розміщення   оголошення  про  здійснення  процедур  закупівлі товарів,  робіт  і  послуг,  процедури  попередньої кваліфікації у бюлетені "Вісник державних закупівель", мережі Інтернет;
4. підготовка  та  розсилання необхідної для проведення процедур закупівлі чи процедури попередньої кваліфікації учасників процедур державних закупівель документації;
5. надання  роз'яснень  учасникам  процедур державних закупівель щодо  змісту  тендерної документації у разі отримання від останніх відповідних запитів;
6. проведення   процедури   попередньої  кваліфікації  учасників процедур державних закупівель у разі її застосування;
7. організація прийому, зберігання,   розкриття    тендерних пропозицій,   забезпечення   вибору  найбільш  вигідної  тендерної пропозиції виключно  на  підставі  критеріїв  та  методики  оцінки тендерних пропозицій, визначених у тендерній документації;
8. ведення необхідної   звітності   щодо   здійснення   процедур закупівель відповідно до вимог чинного законодавства;
9. у  разі  надходження  скарги  від учасника процедур державних закупівель  -  забезпечення  її  належного  розгляду відповідно до чинного  законодавства  або участь у розгляді скарги, якщо останню було  подано   до  уповноваженого  органу  з  питань  координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

   Крім того, необхідно зазначити,  що  тендерний комітет має право від імені організації-замовника в межах  наданих  повноважень виступати організатором проведення торгів, готувати та     подавати  на затвердження    керівника організації-замовника  проекти  наказів  щодо  складу   тендерного комітету та з інших питань щодо проведення торгів, одержувати від структурних підрозділів замовника  інформацію, необхідну для проведення процедур закупівлі; залучати без права  голосу,  у  разі  потреби,  до  роботи  в тендерному  комітеті інших працівників організації-замовника та на договірних засадах сторонніх експертів  і  консультантів, готувати пропозиції  керівнику організації-замовника   щодо покриття   витрат,   безпосередньо   пов'язаних   з   підготовкою, друкуванням і відправленням  тендерної  документації,  за  рахунок платежів  претендентів. 

    Для ефективної організації торгів  на тендерний комітет покладений  ряд зобов’язань, насамперед  щодо організації проведення  процедур  закупівлі  відповідно до чинного   законодавства,   установлених   процедур   закупівлі  та термінів;   забезпечення рівних умов для всіх учасників процедур державних закупівель,  що  беруть участь у процедурах закупівлі, об'єктивного та чесного вибору переможця,  збереження конфіденційності інформації. Крім того тендерний комітет державної організації повинен своєчасно готувати     письмові     роз'яснення     керівнику організації-замовника стосовно отриманих на його адресу скарг  від постачальників,   що   беруть   участь   у  торгах (тендерах), щодо можливих порушень процедур закупівель; своєчасно оформляти  відповідну звітність та забезпечувати її подання на затвердження керівнику організації-замовника.

     Важливим моментом з точки  зору ефективності проведення процедур закупівель та правильного використання прийомів менеджменту є визначення   складу,  обсягів та джерел покриття витрат на організацію та проведення процедур закупівлі, які можуть визначатися у відповідному кошторисі   витрат   щодо   організації  та  проведення  процедури закупівлі,   що   за   поданням   голови    тендерного    комітету затверджується  керівником  організації-замовника,  якою  створено тендерний комітет. При   розробці  кошторису враховуються конкретні умови діяльності тендерного комітету,  його тип,  обсяг функцій, що ним виконуються, вид закупівлі, складність проведення процедури закупівлі тощо.  При розрахунку кошторису  не враховуються   витрати,  що  покриваються  за  рахунок  загального кошторису,  на утримання апарату державної організації-замовника, зокрема на оплату праці штатних працівників, утримання приміщень тощо. Члени    тендерного    комітету    рішенням    керівника організації-замовника   в   установленому  законодавством  порядку можуть  преміюватись  за  якісне  та  сумлінне  виконання   робіт, пов'язаних   з   організацією   процедур  закупівель,  зокрема  за виконання завдань у неробочий час.