Практичне завдання по "Организационна структура предприятия"

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту Украіни

 Український державний  хіміко-технологічний університет 
 
 
 
 

      Кафедра маркетинга 
 
 
 
 

Практичне завдання

«Організація служби маркетинга на підприємстві» 
 
 
 
 
 

      Виконала:

студентка групи 4-МР-81

Панченко І.В.

Провірила:

Харкута О.В. 
 
 
 
 
 

Дніпропетровськ 2011 

              У відкритому акціонерному товаристві  ВАТ «Укртелеком» сформовано дворівневу централізовану вертикальну систему управління:

     I рівень - Загальних Зборі Акціонерів, яким належить прийняття важливих рішень. Наприклад затвердження необхідних структурних змін та відновлення Наглядової ради товариства.

     II рівень - Директор. До його функцій  належить виконання доручень  та наказів, прийнятих на Загальних  Зборах Акціонерів; управління підприємством, за допомогою Апарату управління.

 

     

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      

       Апарат управління, який складається з наступних підрозділів:

1. Бухгалтерія
• Головний бухгалтер
• Секретар
2. Маркетинг. Директор по маркетингу
• Консультанти «гарячої линии»
• Експерти-консультанти

         3.Виробніцтво. Інженер-дослідник

• Програмісти
• Тестувальники
• Зборщики       

     Модернізована організаційна структура маркетингового підрозділу

     ВАТ «Укртелеком» 
 
 
 
 
 
 

     Модерізована організаційна структура маркетингу на ВАТ «Укртелеком»

     

     Згідно  з вище вказаного, організаційна структура — це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекти:

1. вона охоплює канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками;
2. інформацію, яка передається цими каналами.

     Організаційну структуру управління визначають також  як категорію менеджменту, яка відображає організаційний бік відносин управління і становить єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв’язку.

     Ланка управління маркетингом — відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав.

     Рівень  управління маркетингом — сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління. Рівні управління маркетингом, поєднуючи різні ланки, характеризують рівень концентрації процесу управління і послідовність підпорядкування одних ланок іншим зверху донизу.

     Організаційна структура управління визначається також як склад, взаємозв’язки та супідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які  виконують різні функції управління організацією (підприємством).

     Згідно  з цим визначенням основними елементами організаційної структури управління є:

     1) склад та структура функцій  управління;

     2) кількість працівників для реалізації  кожної управлінської функції;

     3) професійно-кваліфікаційний склад  працівників апарату управління;

     4) склад самостійних структурних підрозділів;

     5) кількість рівнів управління  та розподіл працівників між  ними;

     6) інформаційні зв’язки.

     Отже, кожне з визначень вносить  свій вагомий внесок у розуміння  суті організаційних структур управління маркетингом на підприємстві (організаці). Зрозуміло, що чим досконаліша організаційна структура управління, тим ефективніший вплив управління на процес  надання послуг.    

        Організаційна структура маркетингового управління повинна відповідати певним вимогам:

1. адаптивність (здатність організаційної структури пристосовуватися до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі);
2. гнучкість, динамізм (здатність чітко реагувати на зміну попиту, вдосконалення технології виробництва, появу інновацій);
3. адекватність (постійна відповідність організаційної структури параметрам керованої системи);
4. спеціалізація (функціональна замкнутість структурних підрозділів, обмеження та конкретизація сфери діяльності кожної керуючої ланки);
5. оптимальність (налагодження раціональних зв’язків між рівнями та ланками управління);
6. оперативність (недопущення безповоротних змін у керованій системі за час прийняття рішення);
7. надійність (гарантованість достовірності передачі інформації;
8. економічність (відповідність витрат на утримання органів управління можливостям організації;
9. простота (легкість для персоналу розуміння та пристосування до даної форми управління та участі у реалізації мети організації).

 

     .   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Висновок

     Одним з можливих варіантів перебудови оргструктури управління підприємством  при їх орієнтації на маркетинг є розвиток служб маркетингу на основі підрозділу надання послуг. У співробітників підрозділів надання послуг є досвід роботи з споживачами послуг підприємства, вони знайомі з попитом на послуги, з думкою споживачів про переваги і недоліки, що випускається спорідненими підприємствами (в умовах ринкових відносин-підприємствами-конкурентами) та ін. Надалі в міру розвитку ринкових відносин створяться умови для формування самостійних служб маркетингу, які виконують функції в повному обсязі. Частина цих функцій вже виконується на підприємстві співробітниками рекламного або патентного бюро, інформаційного підрозділу. У цьому випадку їх доцільно перевести до підрозділу маркетингу, де слід конкретизувати їх роботу з позиції цілей і завдань маркетингової діяльності.

     Видається, що нарощувати чисельність служб  маркетингу слід поступово, у міру розвитку маркетингової діяльності і появи  практичних завдань.

     Можлива подальша диференціація завдань  маркетингових служб стосовно окремих  ринків (призначаються особи, що несуть відповідальність за маркетингову діяльність на окремих ринках в цілому).

     Слід  зазначити слабкий практичний досвід створення таких підрозділів  на вітчизняних підприємствах. Впровадження маркетингових служб ускладнюється  новизною вирішуваних завдань і  відсутністю практичного досвіду вирішення маркетингових задач на підприємствах.

     При розгляді організаційних питань переорієнтації діяльності підприємства ВАТ «Укртелеком» на маркетинг слід розрізняти два  принципових зрізу даної проблеми: розвиток концепції маркетингу стосовно до внутрішнього та зовнішнього ринків.

     Зовнішньоекономічна діяльність на більшості підприємств  складає незначну частину (від часток відсотка до декількох відсотків) загального обсягу випуску продукції (послуг) в  цілому і є певною мірою автономною зі своїми специфічними цілями і завданнями. Функції та обов'язки інших управлінських підрозділів підприємства слабо взаємопов'язані з діяльністю зовнішньоекономічних служб, орієнтовані в основному на внутрішній ринок.

     Таким чином, повинно бути передбачено організаційне взаємодія зовнішньоекономічних підрозділів підприємства з іншими ланками системи управління підприємством, що забезпечить використання концепції маркетингу на внутрішньому ринку в міру створення необхідних для цього умов.

     Кращий  спосіб ефективного вирішення проблем виходу на міжнародний ринок з організаційної точки зору - це використання матричних оргструктур управління, розробка і реалізація спеціальних програм в області маркетингової діяльності. 
 
 
 

 

Список  літератури:

1. Балабанова Л.В., Бриндіна О.А. Маркетингова товарна політика в системі менеджменту підприємства. Навчальній посібник для ВНЗ (рек. МОН Украіни) – К.: Професіонал, 2006. -336
2. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник: - К.: КНЕУ, 1998
3. Павленко А.Ф.., Войчук А.В. Маркетинг. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001.
4. Скибінський С.В. Маркетинг. – Львів, 2000.
5. Примак Т.О. Маркетинг: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001