Поняття організації, її роль та значення

Міністерство освіти і  науки, сім’ї молоді та спорту України

Львівська державна фінансова  академія

 

 

 

 

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з навчальної дисципліни

«Менеджмент» на тему:

“ Поняття організації, її роль та значення”

 

 

 

 

 

                                                                                                                          Підготував:

 студент 204 групи 

Стріжик Іван

 

 

 

 

 

 

Львів 2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Сутність організації та її ознаки………………………..……………………5
2. Загальні характеристики організацій та складові її успіху…………..…….9

Висновки…………………………………………………………………………….16

Список використаної літератури…………………………………………………..17 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Термін “організація”  застосовується досить широко в усіх сферах повсякденного життя кожної людини. Для більшості індивідів, безперечно, слово “організація”  асоціюється перш за все з певною групою людей, об’єднаних між собою  для виконання певних завдань. Також  загально відомо, що в межах кожної організації, незалежно від напрямків її діяльності та соціального складу, діють свої певні принципи роботи та правила поведінки її учасників.

В теорії управління термін організації використовується принаймні  в двох значеннях. В широкому сприйнятті організація розглядається як підприємство. Отже, організація – це функціонально-цільова  сукупність людей, з притаманною  їй соціальною структурою, каналами комунікацій, орієнтації, координації, управління і  контролю, яка формується на основі розподілу праці, спеціалізацій функцій та ієрархиризованої системи взаємодії між індивідами, групами й структурними підрозділами для задоволення соціальних потреб індивідів та суспільства. Якщо говорити простіше, то організація – це свідомо координоване соціальне утворення з визначеними границями, що функціонує на відносно постійній основі для досягнення спільної для всіх її членів мети.

В вузькому розумінні організація  – це процес означення найсуттєвіших  зв’язків серед людей, задач і  видів діяльності з метою інтеграції та координації організаційних ресурсів для ефективного виконання поставлених  цілей. Організаційні процеси відрізняються  соціальною сутністю, а взаємодія  членів організації через організаційні  процеси для  досягнення єдиної спільної мети має бути чітко збалансованою.

Організації створюються  й існують внаслідок того, що задана ціль не може бути досягнута однією людиною або навіть групою людьми, які працюватимуть незалежно  та некоординовано. Менеджери займаються організаційною діяльністю, щоб виконати три речі:

по-перше, процес організації  підвищує ефективність і якість роботи. Тільки в процесі організації  можуть бути створені умови для досягнення синергії (спільної, об’єднаної та знеособленої енергії двох або більше людей, направленої на досягнення єдиної для всіх цих людей мети). Групи людей, які ефективно працюють разом, можуть зробити набагато більше, ніж якби вони працювали по одному;

по-друге, потреба в процесі  організації зумовлена необхідністю встановлення відповідальності. Будь-які  зусилля людей більш ефективні,коли вони розуміють свої специфічні обов’язки, добре орієнтуються у предметі своїх  зобов’язань. Крім  того дуже важливо, щоб кожна особа,знала перед  ким вона має звітувати і хто  буде доручати їй роботу та контролювати її виконання. Корисно також, щоб  кожен робітник був ознайомлений зі структурою влади в організації. Взаємовідносини різних органів  влади повинні бути зрозумілими  всім, починаючи від робітників, що знаходяться на найнижчому щаблі організаційної піраміди, й закінчуючи вищим керівництвом;

по-третє, полегшення комунікацій. Формальна комунікація прямо  слідує за структурою влади в організації. Так, коли людина знає, хто її керівник і якими підлеглими керує вона, то формальні лінії зв’язку встановлюються у двох напрямках. Цей процес охоплює  всіх, тому існує комунікаційна лінія, що проходить згори до низу через  усю організацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Сутність організації та її функції.

 

Термін «організація»  походить від грецького opyavov, що означає поєднання, побудову, об'єднання чогось або когось у єдине ціле; приведення до строгої системи. За визначенням Б. Карлофа, «організація — це інструмент координації трудових внесків різних людей для досягнення загальної мети». Суспільство складається з великої множини різноманітних організацій, з якими пов'язані всі прояви людського життя. Організації можуть бути різними за характером і метою діяльності, за формою власності, мати комерційну й некомерційну спрямованість, але всі вони діють на основі певних правил і процедур.

В українському законодавстві  організації, що володіють певним майновим комплексом для здійснення підприємницької  діяльності й мають статус юридичної  особи, називають підприємствами. Тому поняття «організація», «підприємство», «фірма» надалі використовуватимуться як взаємозамінні.

Організація —  це соціальне утворення (група людей) з певними межами, що функціонує на відносно постійних засадах і  свідомо координує свою діяльність для досягнення спільної мети.

Отже, організаціями є  фірми (економічні суб'єкти), профспілки, політичні партії, університети, неприбуткові організації, державні установи чи органи місцевого самоврядування й безліч інших «одиниць координації, які  мають певні межі й функціонують для досягнення мети або кількох  цілей, що їх поділяють її члени-учасники».

Проте термін «організація» характеризує і певну структуру, до якої об'єднуються люди для досягнення своїх цілей, тобто об'єкт менеджменту. [1]  
Деяка група повинна кільком обов'язковою вимогою, щоб вважатися організацією. До них відносяться:  
■ Наявність принаймні двох людей, які вважають себе частиною цієї групи.  
■ Наявність принаймні однієї мети (тобто бажаного кінцевого стану або результату), яку приймають як загальну всі члени даної групи.  
■ Наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти значущої для всіх цілі.  
Поєднавши в одну ці істотні характеристики, ми отримаємо важливе визначення.  
Організація-це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети чи цілей .  
          Всі складні організації є не тільки групами, цілеспрямованими в своїй діяльності і мають певний набір взаємозв'язаних цілей, вони також мають загальні для всіх складних організаційний характеристиці.  
Ці загальні риси, допомагають зрозуміти, чому, щоб добитися успіху, організацією потрібно управляти.  
Цілі будь-якої організації включають перетворення ресурсів для досягнення результатів. Основні ресурси, використовувані організацією, це люди (людські ресурси), капітал, матеріали, технологія і інформація.  
Процес перетворення ресурсів найлегше побачити у виробничих організаціях, але і організації обслуговування і некомерційні організації також використовують всі види цих ресурсів.  
  Функції управління організацією

Функція організації полягає  в забезпеченні діяльності підприємства (організації) шляхом координації дій  працівників її трудового колективу, із врахуванням наявної формальної та неформальної її складової, із формуванням  корпоративного духу. У центр уваги  при цьому менеджмент ставить  людину, працівника.

Планування є головною функцією, за допомогою якої створюється  орієнтир майбутньої організації.

Американські і вітчизняні дослідники науки управління (менеджменту) виділяють два типи планування:

• стратегічне планування;
• планування реалізації стратегій.

Планування – це є формулювання цілі і перспектив зміни керованих  параметрів, глибоке усвідомлення того, що треба зробити. Воно включає у  себе обґрунтування та чітке передбачення, прогнозування і складання планів та графіків роботи на декілька років (рік, квартал, місяць, декаду, день, годину).

Стратегічне планування –  це процес вибору цілей для організації  і вирішення того, що слід зробити  для їх досягнення.

Організація як функція управління – це вид управлінської діяльності, який є похідним від структури  підприємства і взаємовідносин повноважень  керуючої системи.

Організація, таким чином, залежить від таких факторів:

• поділу організації (підприємства) на підрозділи у відповідності до місії і стратегії;
• установлення певних взаємозв’язків повноважень між вищими і нижчими рівнями, розподілу, аналізу і координація завдань.

Організація – це коло робіт, спрямованих на визначення раціональних форм розподілу управлінської праці. Функцію організації по суті можна  також розглядати у двох аспектах: по - перше, як процес створення системи  управління, тобто утворення самих  об'єктів управління, формування суб’єктів  управління, визначення зв’язку між  ними; по - друге, як процес удосконалення  системи управління.

Доцільно зауважити, що основними  принципами організації виступають спеціалізація, пропорційність, безперервність, ритмічність, надійність.

А умовами виконання функції  організації є:

• затвердження структури виробництва, структури органів управління, схеми взаємозв’язків між підрозділами; регламентація функцій, підфункцій, робіт і операцій, установлення прав та обов’язків органів управління і службових осіб;
• затвердження положень, інструкцій; підбір, розстановка кадрів і формування штатів працівників у керуючій і керованій системах.

Перед розвитком організаційної структури управління керуючої системи  вважаємо за потрібне дати визначення окремих понять, котрі пов’язані  з відповідністю керівників та окресленням  повноважень.

Відповідність – це обов’язок  виконувати поставлені завдання і забезпечувати  їх виконання. Відповідність не може делегувати.

Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси  господарської структури та вміння спрямувати зусилля працівників  на виконання поставлених завдань.

Делегування – це є передача завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання. Мері Паркер Фолліт делегування назвав "способом добитися виконання роботи іншими людьми".

Але менеджери повинні  усвідомити, що повноваження керівників обмежені різними факторами, і підлеглі можуть відмовитися виконувати певні  роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 2. Загальні характеристики організацій та складові її успіху

 

Сам термін "організація" в менеджменті вживається в двох значеннях. У першому з них  під організацією розуміється підприємство, відомство, а в другому – функція  організації людської діяльності. В  принципі, друге значення поняття "організація" обов’язково розглядається в  контексті першого, бо організація  будь-якої людської діяльності залежить від структурної побудови підприємства.

Організація є системою, до якої входить керуюча й керована підсистеми, між якими існує прямий та зворотний зв’язок.

Успіх організації залежить:

• Від працівників.
• Від ефективного процесу управління.
• Від ресурсів, які забезпечують виконання цілей.
• Від впровадження нової техніки і технології.
• Від впливу зовнішнього середовища.

Для того, щоб організація  утворилася і досягла цілей вона повинна відповідати таким вимогам:

• наявність не менше двох осіб;
• наявність не менше, як одної суспільно - корисної цілі;
• здатність працюючих досягти поставлених цілей.

Будь – яка організація  в своєму розвитку проходить етапи  життєвого циклу починаючи від  народження до припинення існування.

Тривале існування притаманне не багатьом організаціям і свідчить про можливості пристосування до змінного середовища.

Етапи:

1. Народження – пов’язане з задоволенням потреб нового споживача, зайняттям вільної ринкової ніші. Цьому періоду притаманні такі риси: віра в успіх, готовність ризикувати, велика працездатність, невелика кількість працюючих.