Податковий менеджмент

- несистематичні.

          Систематичний (або ринковий) ризик, характерний для всіх учасників фінансової діяльності і всіх видів фінансових операцій. Він виникає при зміні окремих стадій економічного розвитку країни, зміні кон’юнктури фінансового ринку, в інших аналогічних випадках, на які підприємство в процесі своєї фінансової діяльності не може вплинути. До цієї групи ризиків можуть бути віднесені інфляційний ризик, процентний ризик, валютний ризик, податковий ризик і частково інвестиційний ризик (при зміні макроекономічних умов інвестування).

            Несистематичний (або специфічний ризик) притаманний окремим напрямкам фінансової діяльності і характеру фінансових операцій конкретного підприємства. Він може бути пов’язаний з некваліфікованим фінансовим менеджментом, неефективною структурою активів і капіталу, надмірною схильністю до ризикових (“агресивних”) фінансових операцій з високою нормою прибутку, недооцінкою бізнес-партнерів та іншими аналогічними факторами, негативним наслідкам від яких, в значній мірі, можна запобігти за рахунок ефективного управління фінансовими ризиками.

Джерелом виникнення ризиків є зовнішнє середовище, тому цей ризик не залежить від діяльності підприємства. Воно не може здійснювати  вплив на зовнішні фінансові ризики, проте може передбачувати і враховувати їх у своїй діяльності. Зовнішні фінансові ризики виникають при зміні окремих стадій економічного циклу, зміні кон’юнктури фінансового ринку, в результаті непередбаченої зміни законодавства у сфері фінансової діяльності підприємства, в результаті нестійкого політичного становища і в ряді аналогічних випадків, на які підприємство в процесі своєї діяльності впливати не може. Зовнішні ризики характерні для всіх учасників фінансової діяльності і всіх видів фінансових операцій. До цієї групи фінансових ризиків можна віднести інфляційний, валютний, процентний та інші ризики.

             Проблема нерівномірного розподілу податкового навантаження в Украї ні є значно гострішою, ніж проблема його загального рівня. При цьому мається на увазі наявність надмірних диспропорцій у його розподілі, зумовлених передусім неоднаковим ставленням платників до виконання свої х податкових зобов’язань, що проявляється у податковій заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами, а також в уникненні податків та ухиленні від ї х сплати. В результаті найбільший податковий тягар несуть законослухняні підприємства та позбавлені податкових пільг. Зокрема, розрахунки, проведені із застосуванням моделей, показали, що за середнього рівня податкового навантаження, що становить 31,6% від ВВП (2004 р.), підприємства, що працюють лише на внутрішньому ринку, не мають податкових пільг і не ухиляються від сплати податків, перераховують державі більше 40% створеної доданої вартості, тоді як підприємства, що користуються податковими пільгами і ухиляються від оподаткування, формують державні фінанси за рахунок доданої вартості від 0 до 7%.

 

1. Створити умови для  формування сприятливого інвестиційного

середовища оподаткування  шляхом:

— забезпечення детальної законодавчої регламентації всіх аспектів

податкових правовідносин  з метою запобігання вирішенню  спірних питань на розсуд органів податкової служби;

- — забезпечення закритого  (остаточного) переліку прав, обов’язків  і відповідальності платників  та контролюючих органів з метою запобігання розширенню функцій і прав одної сторони, які б приводили до обмеження прав і обов’язків другої сторони.

2. Внести зміни до  складу податкової системи, зокрема:

— запровадити податок  на нерухоме майно громадян, включивши його до

складу місцевих податків і зборів що сприятиме не лише зростанню  доходів

місцевих бюджетів, а  й соціальної справедливості в оподаткуванні;

— запровадити податок  на активи підприємств, як мінімальний

(заліковий) податок  з доходів;

— скасувати з 2008 року з числа загальнодержавних податків і зборів збір

вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплов

енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційнимі

установами, а також  збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого

тарифу на природний  газ для споживачів усіх форм власності  у розмірі

відсотки, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, які

своєрідними акцизами з  не підакцизних товарів;

— скасувати з числа  місцевих податків і зборів: комунальний податок

збори за видачу ордера на квартиру; за право проведення кіно- і телезйомок

за проведення місцевого  аукціону, конкурсного розпродажу і  лотерей;

власників собак, натомість  запровадивши збір за видачу дозволів на будівництві

у населених пунктах  об’єктів виробничого і невиробничого призначення

індивідуального житлового, дачного будівництва.

3. Комплексно реформувати  спрощену систему оподаткування,  облік;

та звітності суб’єктів  малого підприємництва, зокрема передбачити:

— використання спрощеної  системи оподаткування з одночасним

переглядом таких критерії в як граничний обсяг виручки  від реалізації продукції

та кількість осіб, що можуть перебувати з такої особою у трудових відносинах;

— застосування спрощеної  системи оподаткування у тих  сфера:

господарської діяльності, яка направлена на надання послуг населенню або

дрібне виробництво  та продажем, та оподаткування яких на загальних підставах

з веденням повного обліку та звітності, є складним і обтяжливим;

— удосконалення оподаткування  суб’єктів малого підприємництва при

переході ї х зі спрощеної системи оподаткування  на загальну;

— удосконалення порядку  ведення спрощеного бухгалтерського  обліку та

фінансової звітності.

4. Удосконалити справляння  податку на прибуток підприємств  в

напрямку забезпечення дотримання основних принципам прибуткового

оподаткування в умовах ринкової економіки:

— принципу оподаткування  доходів «по всьому світу», що включає  всі доходи, отримані платником в  межах краї ни- резиденції і за кордоном з складання консолідованої фінансової звітності за правилами міжнародних стандартів; принципу оподаткування нетто — доходу, що передбачає розмежування витрат, пов’язаних з отриманням доходу, і споживчих витрат і, як наслідок, спів ставлення при визначенні оподатковуваного прибутку доході, отриманих з метою прибутку, з витратами, понесеними для отримання доходів, і неврахування приватних витрат;

— принципу визначення податкової бази та податкових зобов’язань за

«методом нарахування» з застосуванням визначення поставки продукції за

принципом «відвантаження»;

принципу оподаткування  економічного потенціалу, що передбачає рівномірне оподаткування доходів, отриманих протягом всього життєвого  циклу підприємства, який не обмежується  одним податковим періодом, і, як наслідок, — перенесення збитків з одного податкового періоду на інші. З цією метою доцільно:

а) переглянути норми  Закону Украї ни «Про оподаткування  прибутку

підприємств», якими регулюється  склад валових витрат, на предмет  ї х

відповідності принципу нетто, що дозволить не включати до складу валових

витрат приватні споживчі витрати; б) відмовитися від тимчасових заходів щодо обмеження на

перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування  на наступні

податкові періоди.

В процесі реформування податку на прибуток підприємств  необхідно також забезпечити:

— вдосконалення адміністрування  податку шляхом максимально

можливої гармонізації податкового і бухгалтерського  обліку.

У більшості розвинутих краї н немає повної ідентичності у правилах бухгалтерського та податкового  обліку при формуванні оподатковуваного прибутку. Це пояснюється великим рівнем маневрування, яке допускається стандартами бухгалтерському обліку при вирішенні питання щодо можливості віднесення певних витрат до таких, що зменшують оподатковуваний дохід. Отже, в Украї ні доцільно зберегти у податковому обліку деякі відмінності при розрахунку об’єкта оподаткування зокрема, щодо нарахування амортизації, врахування у складі валових витрат понесених витрат подвійного призначення за чітко установленим переліком та обсягом, надання дозволу на врахування від’ємного значення оподаткування минулих періодів тощо з метою досягнення балансу інтересів господарюючих суб’єктів та суспільства в цілому на кожному етапі економічного розвитку держави .

          В Украї ні на масштаби ухилення від податків впливають не стільки розміри податкових ставок, скільки викривлення умов конкурентної боротьби внаслідок нерівномірного розподілу податкового тягаря (неможливість чесної конкуренції); корупція (необхідність неформальних платежів на адресу корумпованих чиновників); недосконалість законодавства, що регулює підприємницьку діяльність, у т.ч. податкового; загальне недотримання норм законів, невідповідність суспільних благ, що надаються з державного бюджету, рівню податкового навантаження.

За таких умов зниження загального рівня оподаткування в Украї ні навряд чи зможе суттєво вплинути на масштаби ухилення від податків. Більший ефект щодо цього могло б дати підвищення ефективності боротьби з корупцією та ухиленнями від сплати податків, забезпечення дотримання норм законів, поліпшення адміністрування податків.