Плинність кадрів

1. Виявлення проблеми і цілей дослідження
1. Виявлення проблеми

 

    Проблемна ситуація даного дослідження – висока плинність кадрів на підприємстві. Плинність кадрів позначається на продуктивності праці не тільки тих працівників, які мають намір йти, але і тих, які продовжують працювати, тобто на життя всієї організації. Також плинність заважає створювати ефективно працюючу команду, негативно впливає на корпоративну культуру організації.

      Об’єктом дослідження є колектив підприємства, яке вже працює 11 років на ринку України. Рік тому у підприємства змінився власник, діями якого було змінено начальників підрозділів і людей на керуючих посадах. Середньорічна плинність кадрів у 6 разів перевищую природна плинність (3-5% на рік). Колектив складається з 140 чоловік. Дисперсія не є високою – адже розглядаються працівники з різницею у віці 5-10 років, стаж і кваліфікація яких не має суттєвих розбіжностей і заробітна платня і умови праці є майже однаковими. З цього можна зробити висновок, що сукупність є репрезентативною.

    Коефіцієнт  плинності порівняно з попередніми  періодами зростає. Плинність в усіх підрозділах, а їх три, однакова.   

2. Виявлення потреби  у проведенні дослідження

 

    Основними негативними наслідками високої плинності кадрів є зниження показників ефективності роботи компанії за останні шість місяців, зниження обсягів виробництва. А також зниження продуктивності праці. Необхідність проведення соціологічного дослідження є очевидною, в противному випадку колектив може остаточно втратити мотивацію і кваліфікованих кадрів не залишиться в організації. Це може привести до фатальних наслідків. 

3. Формування  цілей дослідження

 

    Основною  ціллю даного дослідження є виявлення  основних причин високої плинності кадрів на підприємстві, вибір способів рішення цієї проблеми, та запобігання у майбутньому. Для цього треба буде вирішити ряд задач. А саме:

• визначити зв’язок між виникненням високої плинності кадрів і зміни власника підприємства і його діями стосовно зміни людей на керуючих посадах;
• визначити конкретні причини, що визивали високу плинність;
• аналіз отриманих результатів;
• розробка, на основі аналізу, конкретних рішень по запобіганню

високої плинності. 

2. Розробка плану  дослідження
1. Вибір методів проведення дослідження

 

     Методикою соціологічного дослідження називають  тактику дослідження, тобто систему операцій, процедур, прийомів встановлення соціальних фактів, їх систематизації та засобів аналізу. До методичних інструментів відносять способи збору первинних даних, правила здійснення вибіркових досліджень, способи побудови соціальних показників і ін. Спеціалізовані процедури соціологічного дослідження, а також методи кількісного  аналізу.

     Процедурою  соціологічного дослідження можна  назвати певний порядок дій, спрямованих на виконання завдань конкретного етапу соціологічного дослідження (підготовки дослідження, збір первинної соціологічної інформації, підготовка інформації до обробки та обробка, аналіз). Можна виділити методологічні, методичні та організаційно-технічні процедури, спільною метою яких є отримання достовірних даних про досліджувані явища чи процеси.

     Існує два методи проведення соціологічних  досліджень: кабінетний та польовий.

     Суть  кабінетних досліджень полягає в  зборі та аналізі вторинної інформації.

     Під вторинною інформацією розуміється  документація, статті, публікації, статистичні  збірники і т.п.

     Кабінетні дослідження займають істотно менше  часу, ніж отримання первинної  інформації, проте, таким чином може бути отримана далеко не будь-яка інформація і, крім того, немає гарантій щодо її точності (особливо це стосується статей та публікацій).

     Будь-яке  польове дослідження припускає  участь дослідника в отриманні ним  первинної інформації. Яку інформацію, і в якому обсязі слід отримати, визначає сформульована мета дослідження. Для отримання зазначеної інформації використовуються наступні методи:

• опитування;
• спостереження;
• експеримент;
• імітація.

Для нашого соціологічного дослідження, ми обираємо другий метод, а

саме метод  польових досліджень. 

2. Визначення  типу необхідної інформації і джерел її отримання

 

     Виходячи  з того, що ми обрали польовий метод  проведення дослідження, то під час його застосування маємо отримати первинну інформацію. Первинна інформація – це дані, які отримані в результаті спеціально проведених для рішення конкретної проблеми, досліджень. Переваги первинної інформації:

     - сбір інформації у чіткій відповідності  до поставленої цілі;

     - чітко визначена методологія збору;

       Джерелами для збору інформації будуть служити безпосередньо учасники конфлікту. 

3. Визначення  методів збору даних

 

    Один  з методів збору первинної інформації – опитування, тобто отримання відповіді на завчасно підготовлені питання. В якості джерела інформації виступають судження опитуваних; можливість отримати відомості про особисту думку, оцінки, внутрішні мотиви людей. Різновиди опитування:

    - анкетування;

    - інтерв'ю;

    - експертне опитування;

    - соціометрія.

    В нашому випадку доцільніше буде використати анонімне анкетування – це принесе результати, які найбільш відповідають дійсності.

    Анкетування – це опитування за допомогою спеціального документа – анкети, яка містить питання, відповіді на які фіксуються респондентом письмово.

    Перед питаннями розміщається звертання, в якому коротко пояснюється  ціль анкетування, міститься прохання щиро відповісти на запитання, при необхідності – гарантує анонімність відповідей. 
 
 

4. Визначення  об’єму вибірки

 

     Існує кілька методів визначення об’єму вибірки. А саме:

     - довільний підхід, заснований на застосуванні «правила великого пальця» (наприклад, бездоказово встановлюється розмір вибірки в 5% від сукупності);

     - визначення обсягу вибірки на основі якихось заздалегідь обговорених умов (наприклад, замовник дослідження знає, що при вивченні громадської думки вибірка складає 1000 - 1200 чоловік, і рекомендує дотримуватися даної цифри);

     - визначення обсягу вибірки виходячи з бюджету дослідження;

     - визначення обсягу вибірки на основі статистичного аналізу (визначається мінімальний обсяг вибірки виходячи з певних вимог до надійності та достовірності одержуваних результатів).

    В нашому випадку буде доцільно використати  довільний підхід, заснований на застосуванні «правила великого пальця». Для отримання точних результатів вибірка повинна становити 50% від генеральної сукупності.

    Генеральну сукупність складає 140 чоловік.

    Отже:

    n = 140*0,5=70 чол.

    де

    n- об’єм вибірки 
 

3. Реалізація  плану дослідження
1. Розробка анкети для збору даних