Підприємство як субїєкт господарювання

  

 

Зміст

1.Поняття діяльності і її мета…………………………………………………….3

2.Напрями діяльності……………………………………………………………..5

3.Класифікація підприємств ……………………………………………………..8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Поняття діяльності і її мета. 

 
    Будь-яке суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації, які спільно виконують ту або іншу програму  і діють на основі певних правил і процедур. Проте цілі і характер діяльності таких численних організацій різні. По цій ознаці їх можна розділити на дві групи: 

-               підприємницькі (комерційні), існування  яких забезпечується  за

рахунок власних засобів;  
-               непідприємницькі (некомерційні), які функціонують і розвиваються завдяки бюджетному фінансуванню держави. 

Організації  з підприємницьким характером діяльності прийнято називати підприємствами.  
Підприємство – це організаційно виділена і економічно самостійна первинна ланка або одиниця виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію.  

В економічній літературі поняття «підприємство»  і «фірма» часто використовуються як ідентичні. Слід зазначити, що між  цими поняттями існує певна відмінність. 

Фірма – (як і підприємство) – це юридично самостійна підприємницька одиниця. Нею може бути великий концерн, так і невелика компанія. До складу фірми входить декілька підприємств, які не є самостійно юридичними структурами. Якщо ж фірма  складається з одного підприємства, то обидва

поняття співпадають. 

Щоб вважатися підприємством  (фірмою), економічна структура повинна мати декілька істотних ознак: 

1.                бути юридичною особою;  
2.                мати замкнуту систему обліку і звітності;  
3.                самостійний баланс;  
4.                розрахунковий рахунок в банку;  
5.                друк з власним найменуванням;  
6.                товарний знак ( марку) у вигляді певного терміну, символу, малюнка або комбінації таких. 

Для ефективного господарювання істотним є визначення цілей створення і функціонування підприємства (фірми). Головну мету підприємства в світовій економіці прийнято називати місією.  
В більшості випадків місією сучасного підприємства вважається виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку і отримання максимально можливого прибутку.  
На основі загальної місії підприємства формулюють і встановлюють загально фірмові цілі, які повинні відповідати певним вимогам:  
1)               цілі підприємства повинні бути конкретними і піддаватися вимірюванню.  
2)               Цілі підприємства повинні бути орієнтовані в часі, тобто мати конкретні горизонти прогнозування. Цілі звичайно встановлюються на тривалі або короткі проміжки часу. Довгострокова мета має горизонти прогнозування, рівний п’яти рокам (іноді 7-10 років)  для передових в технічному відношенні фірм; короткострокова  - в межах одного року.;  
3)               Цілі підприємства повинні бути досяжними і забезпечувати підвищення ефективності його діяльності;  
4)               З позицій динаміки ефективності виробництва усі цілі підприємства повинні бути взаємно підтримуючими, тобто дії і рішення, необхідні для досягнення однієї мети, не можуть перешкоджати реалізації інших цілей. 

 

 

 

 

 

2.Напрями діяльності.

 
В практиці господарювання кожне підприємство (фірма) як складна виробного-економічна система здійснює багато конкретних видів діяльності, які, виходячи з критерію спорідненості, можна об’єднати в окремі основні напрями.  
1. Відповідно до логіки і послідовності процесу відтворювання  визначальним напрямом діяльності кожного підприємства є вивчення ринку товарів, або ситуаційний аналіз. Такий аналіз повинен передбачати: 

- комплексне дослідження  ринку;  
- рівня конкурентоспроможності і цін на продукцію;  
- інших вимог покупців товарів;  
- методів формування попиту і каналів товарообігу;  
- зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.  

2. результати вивчення ринку  товарів служать базою для  обґрунтування конкретних шляхів  вдосконалення і розвитку інноваційної діяльностіпідприємства (фірми) на перспективний період.  
Інноваційна діяльність охоплює: 

-               Науково-технічні розробки;  
-               Технологічну і конструкторську підготовку виробництва;  
-               Упровадження технічних, організаційних і інших нововведень;  
-               Формування інвестиційної політики на найближчі роки;  
-               Визначення об’єму необхідних інвестицій і т. п. 

3. наступним напрямом, причому найскладнішим за об’ємом  організаційно - технічних задач,  є виробнича діяльність підприємства, її організація і оперативне регулювання у просторі і часі.  
Зі всієї сукупності постійно здійснюваних заходів, що становлять виробничу діяльність, найважливішими потрібно вважати: 

-               обґрунтування об’єму, асортименту і якості виготовленої продукції відповідно до потреб ринку;  
-               формування маркетингових програм для окремих ринків  і кожного виду продукції, їх оптимізацію щодо виробничих можливостей підприємства;  
-               збалансування виробничої потужності і програми випуску продукції на поточний і кожний подальший рік прогнозного періоду;  
-               забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами;  
-               розробку і дотримання злагоджених в часі оперативно-календарних графіків випуску продукції. 

 
 4. Ефективність інноваційно-виробничих  процесів, постійно здійснюваних  на кожному підприємстві, визначається  рівнем  комерційної діяльності підприємства, значущість якої в умовах ринку істотно зростає.  
Необхідною умовою досягнення бажаного успіху комерційної діяльності є:  
- дієва реклама і безпосередня організація збуту своєї продукції  
- розвиток системи товарних бірж  
- належне стимулювання покупців.  
 5. Ще одним важливим напрямом діяльності підприємства, яке завершує послідовний цикл відтворювального процесу, слід вважати після продажний сервіс багатьох видів товарів – машин і устаткування, автомобілів, побутової техніки, інших виробів виробничо-технічного і споживацького призначення.  
Після продажний сервіс охоплює:  
-               пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації  
-               їх гарантійне технічне обслуговування протягом певного терміну  
-               забезпечення необхідними запасними частинами, проведення ремонтів під час нормативного терміну служби і т. п.  
6. До інтегрованого напряму, що охоплює багато конкретних видів, належить економічна діяльність підприємства (фірми)  
Зокрема, вона включає:  
- стратегічне і поточне планування;  
- облік і звітність;  
- ціноутворення;  
- систему оплати праці;  
- ресурсне забезпечення виробництва;  
- зовнішньоекономічну і фінансову діяльність і ін..  
Цей напрям є визначаючим для оцінки і регулювання всіх елементів системи господарювання на підприємстві.  
7. Особливе значення має соціальна діяльність, оскільки вона істотно впливає на ефективність всіх інших напрямів і конкретних видів діяльності, результативність яких безпосередньо залежить від рівня  професійної підготовки і компетентності всіх категорій працівників, дієвості вживаного мотиваційного механізму, постійно підтримуваних на належному рівні умов праці і життя трудового колективу.  
 
                                  3.Класифікація підприємств 

 
1. Мета і характер  діяльності:  
-комерційні,  
- некомерційні  
2. За формою власності:  
- приватні;  
- колективні;  
- державні;  
3.Національна приналежність капіталу:  
- національні;  
- іноземні;  
- змішані підприємства  
4. По правовому статусу і формі господарювання.  
- одноосібні підприємства;  
- господарські товариства – це підприємства де власником є дві або більше осіб.  
Товариства поділяються на:  
 1.Товариство з обмеженою відповідальністю – це підприємство де власником є дві і більше осіб і які за результати своєї  діяльності несуть відповідальність тільки розміром свого внеску.  
2. Товариство з повною відповідальністю - – це підприємство де власником є дві і більше осіб і які за результати своєї  діяльності несуть відповідальність як своїм внеском так і власним майном.  
3. Товариство з додатковою відповідальністю – це підприємство де власником є дві і більше осіб і які за результати своєї  діяльності несуть відповідальність своїм внеском і частиною власного майна яке оговорено в статуті підприємства.  
4. Командитне товариство – це коли один із засновників несе повну відповідальність а інший обмежену.  
5. Різновидом товариств є акціонерні товариства  де розмежовуються право власності і право управління.  
. Кооперативи – це добровільні об’єднання громадян з метою сумісного ведення господарювання.  
Кооперативи бувають:  
-               споживчі  
-               збутові  
-               виробничі.  
5.Галузевий і функціональний вид діяльності:  
-               сільське господарство;  
-               транспортні  
-               промислові  
-               банківські.  
6.Ступінь підлеглості:  
-               материнські (головні підприємства)  
-               дочірні – юридично самостійне підприємство яке має власний баланс, але підкоряється материнській фірмі оскільки вона має контрольний пакет акцій даного підприємства.  
-               Асоційовані підприємства – самостійні підприємства, але вже з будь-яких причин відчиняється материнському (філіал)  
7.Розмір та чисельність працівників:  
-               малі  
-               середні  
-               великі. 

В промисловості і  будівництві до малих відносять  підприємства наявність працівників до 200-х працівників, інші галузі виробничої сфери до 50. Наука і наукове обслуговування – 100 чол. Торгівля до 15 чоловік. Невиробнича сфера до 25.