Отчет по практике в ТОВ „Край”

Договір може передбачати  більш високі вимоги щодо якості продукції  порівняно з нормативними документами. Постачальник засвідчує якість продукції відповідним документом, який надсилається покупцеві разом з продукцією, якщо інше не передбачено обов'язковими правилами чи договором. 
Продукція, що імпортується та підлягає обов'язковій сертифікації на території України, повинна супроводжуватися сертифікатом, який підтверджує відповідність її обов'язковим вимогам нормативних документів.

У справі забезпечення якості, надійності та довговічності продукції, призначеної для тривалого користування чи зберігання, важливе місце відводиться гарантійним строкам. На вимогу покупця постачальник повинен виправити недоліки, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити продукцію доброякісною, або повернути сплачену за неї суму, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її. Сторони можуть визначити гарантійні строки в договорі, якщо вони не передбачені нормативними документами, і навіть продовжувати вже встановлені гарантійні строки. Виготовлювач гарантує якість продукції в цілому, включаючи складові та комплектуючі вироби.

Також до найважливіших  умов договору поставки цивільне законодавство  відносить строки поставки:

• Загальний строк поставки збігається по суті й зі строком дії договору. Загальний строк поставки є відрізком часу, протягом якого постачальник повинен здійснити поставку всієї передбаченої договором кількості продукції;
• Окремі (часткові) строки визначають поставки продукції частинами, окремими партіями у межах строку дії договору. Ці строки сторони визначають самі, з урахуванням необхідності безперебійного постачання покупців, забезпечення ритмічності поставки та особливостей виробництва. Вони можуть бути квартальними, місячними, декадними тощо.

Істотною умовою договору поставки є ціна. Від ціни та обсягу поставки залежить загальна сума договору. Ціни на продукцію, а також на тару й упаковку встановлюються в порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договору постачальник повинен маркувати продукцію, яку виготовляє. Крім того, на упаковці або безпосередньо на самій продукції слід проставляти товарні знаки, зареєстровані в установленому порядку.

Для забезпечення схоронності  продукції при перевезенні або  зберіганні її потрібно поставляти у  належній тарі чи упаковці. Вимоги щодо якості тари й упаковки визначаються стандартами, технічними умовами або договором. Тара, пакувальні та в'язальні матеріали багаторазового використання, спеціальні контейнери, засоби пакетування підлягають поверненню постачальникові або здачі тарозби-ральним організаціям.

Крім визначених умов, у договорі поставки можуть обумовлюватись порядок відвантаження, доставки і  здачі продукції покупцеві, порядок  розрахунків та інші умови поставки.

 

6. Забезпечення трудовими ресурсами
0. 6.1. Структура виробничого персоналу

Трудові ресурси підприємства (кадри) - це сукупність працівників  різних професійно-кваліфікаційних  груп, зайнятих на підприємстві і вхідних  у його обліковий склад.

Трудові ресурси (кадри) підприємства є головним ресурсом кожного  підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентноздатності. Трудові ресурси надають руху матеріально-речовинним елементам виробництва. Створюють продукт, вартість і прибавочний продукт у формі прибутку (у даному випадку послуги).

Основу виробничого персоналу торгового підприємства складають всі робітники торгового залу та складських приміщень. Тобто, до їх складу входять: продавці-консультанти, вантажники, фасувальники, кухарі, пекарі, різники м’яса та роздільники риби, касири.

Кожний відділ гіпермаркету має бути забезпечений працівниками для належного і вчасного виконання запланованого обсягу роботи. Роботу у відділах формують завідуючі, які розподіляють навантаження та обов’язки між працівниками. За цим процес веде постійний контроль старший продавець, якій є підзвітним саме завідуючому відділом. Відповідно за касирами контроль проводить старший касир.

 Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб): 1550 чол. Це кількість працюючих у всій мережі ТОВ Край. Виходячи з того, що гіпермаркет Країна – найбільший магазин мережі, робимо висновок, що на нього припадає велика частина загальної чисельності і складає приблизно 700 всього штату, включаючи керівництво.

За останній рік, враховуючи кризовий стан національної економіки і як наслідок – масове звільнення робітників з багатьох підприємств, чисельність працівників ТОВ Край кардинально не зменшилась. Можна вважати, що вона має нульовий приріст, оскільки після звільнення відділ кадрів одразу починає пошук нової кандидатури, адже обсяги роботи не можуть дозволити Країні скоротити значну кількість своїх працівників, тим паче, що в цьому на разі немає нагальної необхідності.

Керівництво товариства проводило політику вдосконалення персоналу та його знань, внаслідок чого, працювати залишили найкращих, тобто методом природного відбору, робітники, що неналежно виконували свої обов’язки, не володіли необхідними знаннями і були некомпетентними в своїй справі були звільнені.

Взагалі, структура персоналу є досить простою і зрозумілою. Кожен працівник знає, перед ким він відповідальний за виконану роботу і, кому має звітувати.

 

6.2. Ефективність використання робочого часу та трудових ресурсів.

На прикладі гіпермаркету Країна можемо ознайомитися з використанням робочого часу і проаналізувати те, наскільки доцільно сформований режим робочого дня у торговій точці.

Отже, як зазначалося  вище, в магазині працює близько 700 осіб. Режим роботи магазину з 8 до 23 години щодня, без вихідних. Персонал має забезпечувати належне обслуговування за час роботи гіпермаркету. Для цього на кожний відділ готуються окремі продавці, які працюють в 2 зміни (3 дні через 3). Є відділи, в яких працює один продавець на три секції. Це, звичайно, стосується товарів найменш поширеного вжитку.

Основний час роботи триває близько 12 годин (з 9 до 21). Саме в  ці години сконцентрована більша частка трудових ресурсів у відділах. Це обумовлене необхідністю постійного поновлення товару на полицях через високий товарооборот. Час до 9 та після 21 призначений переважно для проведення заходів щодо підготовки робочого місця на наступний робочий день. Зазвичай, залишається по одному працівнику з кожного відділу, при цьому графік відпрацювання наднормового робочого дня подається і затверджується завідуючим відділом.

Для більш ефективного  і швидкого виконання робіт, на підприємстві працює така категорія, як погодинні робітники. Тобто, вони працюють у найнавантаженіші години, після 12 до 21.  Конкретний час відпрацювання також погоджується з завідуючим, але цей час не може бути меншим за плановий  - 160 годин на місяць.

Магазин не працює в нічний час. Адже це буде неефективно і призводитиме до зайвих витрат, насамперед комунальних платежів, а також виплат по заробітній платі, адже за КЗПП, робота в нічні години має оплачуватися за подвійним тарифом.

Подібна практика використовується у КРАЇНІ лише в період Новорічних свят. Таким чином, магазин розвантажує касову зону і збільшує кількість бажаючих придбати товари до свят поблизу свого дому в будь-який час, тим паче, в нічні години це зробити набагато зручніше.

За період існування  гіпермаркету КРАЇНА, магазин не мав простоїв, не було випадків довгострокового припинення роботи з тих чи інших причин.  Це говорить про стабільну і налагоджену роботу структури, конструктивне розподілення навантаження на обладнання та трудові ресурси.

Для досягнення максимальних результатів за мінімальних затрат, враховуючи умови існування кризи та стрімкого скорочення персоналу, керівництво ТОВ Край надає змогу додаткового навчання своїх робітників. Мається на увазі не підвищення кваліфікації в межах своєї групи товарів, а додаткове навчання всіх працівників на випадок необхідності заміни робітника в іншому відділі. Тобто, в перспективі робітники Країни повинні будуть знати практично весь асортимент магазину . Цей крок дозволяє зекономити кошти, час, а головне – знизить можливість скорочення персоналу. Матимуть місце лише звільнення через порушення трудової дисципліни.

 

 

 

 

6.3. Форми і системи оплати праці 

На кожному підприємстві існує певна система оплати праці, в залежності від виду та складності робіт. Нам відомо, що існують дві форми оплати праці: погодинна та відрядна.

Для того, щоб мала місце відрядна форма оплати праці, потрібно виміряти обсяг виконаних робіт, чи то в кількісних показниках, якщо йдеться про виготовлення одиниць продукції, чи то грошових, якщо заробітна плата залежить від суми реалізованого товару.

ТОВ Край використовує обидві форми оплати, окремо для певних груп працівників.

Працівники відділів, вантажники, погодинні працівники отримують заробітню плату у вигляді фіксованої ставки за заплановані для опрацювання години. Також вони мають можливість отримувати надбавки у вигляді доплат за набуту категорію, трудовий стаж, відпрацьовані наднормові дні. Від цих показників буде залежати коефіцієнт, який або збільшуватиме зарплату або зменшуватиме, оскільки отримання штрафних санкцій, попереджень за неналежне виконання трудових обов’язків призводитиме до зниження цього коефіцієнту.

Працівники касової зони мають іншу систему оплати праці. Вони також отримують фіксовану ставку, в додаток до цього вони отримують певний відсоток від  проведеного через касу товару. Працівники спеціалізованих кас та кас експрес-обслуговування отримують зарплату на тій самій основі, що й звичайні продавці-консультанти, тобто погодинна.

Для того, щоб врегулювати такий розподіл касової зони, вирішили, що доцільною буде певна міграція, тобто касир загальної каси також працює на експрес, і навпаки.

Як вже згадувалося вище, надбавку до заробітної плати можна отримати за набуту категорію. Для цього, підприємство надає змогу робітникам не лише перевірити власні знання стосовно підпорядкованої йому продукції,  а й вдосконалити їх, після проходження такого тренінгу йде складання іспиту у формі тестування. В разі набрання певної суми балів, робітник отримує категорію і в подальшому може її підвищувати.

 

 

 

 

7. Оподаткування на підприємстві

Структура податків торгового підприємства

Будь-яке підприємство має сплачувати ряд податків для  забезпечення місцевого та державного бюджетів коштами. Для кожного виду діяльності, можливо, групи підприємств, що надають подібні послуги або виробляють товари однієї групи сплачують однаковий набір податкових відрахувань. Те саме стосується і торгових підприємств. Всі подібні організації в Україні несуть зобов’язання перед державою у вигляді внесення коштів до бюджету за певними статтями, як загальнодержавними, так і місцевими.

Перелік податкових відрахувань, що сплачує ТОВ Край наведений  у табл.1:

 

  Табл.1

Загальнодержавні податки і  збори (обов’язкові платежі)	Прямі податки	Податок на прибуток підприємства
		Плата (податок) за землю
		Податок із власників транспортних засобів
		Податок на нерухоме майно (нерухомість) – у проекті
	Непрямі податки	Податок на додану вартість (ПДВ)
		Акцизний збір
		Мито
	Збори	Збір на обов’язкове соціальне  страхування
		Збір до Державного інноваційного фонду
		Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету
		Збір за спеціальне використання природних  ресурсів
		Збір за забруднення навколишнього  середовища
		Рентні збори
		Державне мито
		Гербовий збір
		Інші збори
Місцеві податки і збори (обов’язкові  платежі)	Податки	Комунальний податок
		Податок з реклами
	Збори	Збір за парковку автотранспорту

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1. Статут підприємства ТОВ „Край”
2. http://www.retailstudio.org/stats/4310.htm
3. www.pfts.com