Основні положення державної системи сертифікації УкрСЕПРО

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту  України

НУХТ

 

Кафедра стандартизації,

сертифікації та управління

якістю

 

Реферат на тему:

Основні положення державної  системи сертифікації УкрСЕПРО

 

Виконали:

студента групи ТЦ – 2-3

Суслов С.А

Перевірив:

 Петруша О.О.

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

      У 1993 р. було розроблено перші шість керівних нормативних документів державної системи сертифікації УкрСЕПРО (далі — Система) Українським науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації і Державним науково-дослідним інститутом "Система" Держспоживстандарту України, затверджено і введено в дію Наказом Держспоживстандарту України.

На їх основі у 1996 р. було розроблено 11 державних стандартів системи УкрСЕПРО, які разом з іншими нормативними документами становлять сучасну базу вітчизняної системи сертифікації.

Основні положення Системи  регламентовані ДСТУ 3410. Згідно з цим  стандартом Система встановлює основні  принципи, структуру та правила Української  державної системи сертифікації продукції, процесів і послуг (далі — продукції), призначена для проведення обов´язкової та добровільної сертифікації і є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації інших  держав і доступу до неї будь-яких підприємств та організацій. Система  передбачає, що сертифікація на відповідність  обов´язковим вимогам нормативних  документів та вимогам, передбаченим чинним законодавством України, проводиться  виключно в ній.

Система передбачає такі взаємопов´язані  види діяльності:

сертифікацію продукції (процесів, послуг);

сертифікацію систем якості;

атестацію виробництва.

Загальне керівництво  Системою, організацію та координацію  робіт з сертифікації здійснює Держспоживстандарт України — Національний орган  з сертифікації, а його функції  безпосередньо виконує Управління сертифікації.

Організаційну структуру  Системи утворюють:

Національний орган з  сертифікації;

науково-технічна комісія;

органи з сертифікації продукції;

органи з сертифікації систем якості;

випробувальні лабораторії;

аудитори з сертифікації;

науково-методичний та інформаційний  центри;

територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту  України;

Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та сертифікації.

Національний орган з  сертифікації виконує такі основні  функції:

розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні;

організовує, проводить та координує роботи щодо забезпечення функціонування Системи;

взаємодіє з національними  органами сертифікації інших держав та міжнародними організаціями, що здійснюють діяльність з сертифікації;

організовує розробку та удосконалення  організаційно-методичних документів Системи;

приймає рішення щодо приєднання до міжнародних систем та угод із сертифікації;

встановлює основні принципи, правила та структуру Системи, а  також знак відповідності і правила  його застосування;

встановлює правові та економічні основи функціонування Системи;

формує і затверджує склад  науково-технічної комісії;

веде Реєстр Системи;

 

організовує роботи з сертифікації продукції в разі відсутності  органу з сертифікації певного виду продукції;

затверджує перелік продукції, що підлягає обов´язковій сертифікації;

розглядає апеляції щодо виконання  правил Системи;

організовує інформаційне забезпечення діяльності з сертифікації в Системі;

несе відповідальність від  імені держави за дотримання правил та порядку сертифікації продукції, що встановлені в Системі.

Науково-технічна комісія  формується та затверджується Національним органом з сертифікації і виконує  такі функції:

формує єдину політику з питань побудови, функціонування та удосконалення Системи;

вносить пропозиції щодо взаємодії  з національними органами інших  держав та міжнародними організаціями  з сертифікації.

Орган з сертифікації систем якості виконує такі основні функції:

розробляє організаційно-методичні  документи з сертифікації систем якості;

організовує та проводить  сертифікацію систем якості;

організовує та проводить  за пропозицією органу з сертифікації продукції атестацію виробництв;

здійснює технічний нагляд за сертифікованими системами якості та атестованими виробництвами;

видає сертифікат на системи  якості.

Випробувальні лабораторії  виконують такі основні функції:

проводять випробування продукції, що сертифікується, відповідно до галузі акредитації та видають протоколи  випробувань;

беруть участь за пропозицією  органу з сертифікації у проведенні технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції, а за пропозицією  Національного органу з сертифікації — у проведенні інспекційного  контролю;

беруть участь за пропозицією  органу з сертифікації в атестації  виробництва продукції, що сертифікується

Науково-методичним та інформаційним  центром у Системі є Український  науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики, який виконує  такі основні функції:

здійснює розробку та удосконалення  організаційно-методичних документів Системи;

готує і подає до Національного  органу з сертифікації пропозиції та проекти законодавчих актів у  сфері сертифікації;

готує пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов´язковій сертифікації;

бере участь на договірній основі в підготовці організацій  до сертифікації продукції та систем якості тощо.

Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації

виконують у Системі такі основні функції:

проводять за дорученням Національного  органу з сертифікації інспекційний контроль за дотриманням правил Системи;

проводять за пропозицією  органу з сертифікації продукції  технічний нагляд за стабільністю показників сертифікованої продукції під час  її виробництва;

надають на договірній основі методичну допомогу організаціям у  підготовці до сертифікації продукції, систем якості та атестації виробництва.

Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та сертифікації проводить навчання і підвищення кваліфікації фахівців у галузі сертифікації.

Основні принципи та загальні правила Системи зазначають, що:

сертифікація в Системі  передбачає підтвердження третьою  стороною показників характеристик  та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань, атестації  виробництва та сертифікації систем якості;

право на проведення робіт  із сертифікації продукції надається  органам із сертифікації, випробувальним лабораторіям та аудиторам із сертифікації, що акредитовані в Системі та занесені до Реєстру Системи;

якщо в Системі акредитовано кілька органів із сертифікації однієї й тієї ж продукції, то заявник  має право провести сертифікацію продукції у будь-якому з цих  органів;

визнання органів із сертифікації та випробувальних лабораторій, сертифікатів відповідності, а також знаків відповідності  інших держав здійснюється на основі багатосторонніх та двосторонніх угод про взаємне визнання результатів  робіт з сертифікації, при цьому  свідченням визнання закордонних сертифікатів є сертифікат відповідності, виданий  Системою, або свідоцтво про його визнання;

роботи з сертифікації в Системі організовуються шляхом створення органами з сертифікації систем сертифікації спорідненої продукції, які мають бути побудовані з урахуванням  правил діючих міжнародних систем сертифікації;

на сертифіковану в  Системі продукцію видається  сертифікат відповідності та наноситься знак відповідності, технічні вимоги до якого, порядок та правила його застосування встановлено державним стандартом України;

роботи з сертифікації продукції, систем якості, атестації  виробництв, виконуються за договорами;

технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції в Системі  виконує орган із сертифікації цієї продукції або за його дорученням інші організації (органи із сертифікації систем якості, територіальні центри);

під час проведення технічного нагляду враховується інформація щодо якості продукції, яка надходить  від органів державного нагляду, товариств споживачів та інших зацікавлених організацій;

основою інформаційного забезпечення Системи є Реєстр, дані якого та інформацію про діяльність з сертифікації Держстандарт періодично публікує у  своїх інформаційних виданнях;

Система передбачає конфіденційність інформації про результати робіт  із сертифікації;

апеляції щодо застосування стандартів, якості сертифікованої продукції, а також виконання правил Системи  розглядаються органами із сертифікації;

у разі незгоди однієї зі сторін з результатами розгляду, подальше розв´язання суперечки здійснюється комісією з апеляцій, яка створюється  Національним органом із сертифікації з залученням представників органів  із сертифікації та інших зацікавлених сторін;

офіційною мовою Системи  є державна мова, а в разі потреби  документи можуть супроводжуватись автентичним текстом будь-якою іншою  мовою, при цьому тексти мають  однакову силу.

В Системі встановлено  такий розподіл відповідальності:

виробник (виконавець, постачальник) несе відповідальність за невідповідність  сертифікованої продукції вимогам  нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності  з порушенням правил Системи;

продавець несе відповідальність за відсутність сертифіката або  знаку відповідності на продукцію, що реалізується, якщо вона підлягає обов´язковій сертифікації;

випробувальна лабораторія  несе відповідальність за недостовірність  та необ´єктивність результатів  випробувань сертифікованої продукції;

орган сертифікації несе відповідальність за необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів  виробництва та підтвердження їхніх  дії, а також за порушення правил Системи;

органи, лабораторії, аудитори з сертифікації, організації, що порушують  правила Системи, виключаються з  Реєстру Системи і несуть відповідальність відповідно до чинного в Україні  законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Про стандартизацію  і сертифікацію. Декрет Кабінету  Міністрів. «Голос   

 України», №99 від 29.05.93 р.

2. Про державний нагляд  за додержанням стандартів, норм  і правил та відповідальність  за їх порушення. «Урядовий  кур’єр», №56 від 24.04.93 р.

3. Державна система стандартизації. – К., Держстандарт України, 1994 р.

4. Шаповал М.І. основи  стандартизації, управління якістю  і сертифікації. – К:,

2002, 172 с.