Менеджмент в Японии

— функціонування гуртків контролю якості.

     Маркування  продукції престижним знаком «Л8»  здійснюється згідно з Законом про  промислову стандартизацію (1950 р.). Участь у цій системі добровільна, а  право на знак мають фірми, продукція  яких пройшла перевірку відповідності  стандартам.

     Статистичні методи контролю якості товарів тут  почали застосовувати з 1949 р., відколи  Японська спілка вчених та інженерів  створила дослідницьку групу контролю якості.

     Сутністю  статистичного контролю якості товарів  у японській практиці є вибіркове  статистичне спостереження, яке  передбачає: репрезентативність вибірки, чітку відповідність між вибірковими  характеристиками і характеристиками генеральної сукупності, застосування суворого математичного апарату оброблення результатів статистичного спостереження якісних параметрів продукції.

     У японській практиці контролю якості товарів відсутній тотальний  контроль, але досить надійний вибірковий, забезпечений досконалістю статистичних методів.

     Організаційні методи управління якістю товарів японських  фірм полягають у залученні до цього процесу всіх виробничо-управлінських  ланок — від проектування продукції  до збуту. В діяльності з управління якістю беруть участь усі працівники: ті, що займаються плануванням, дослідно-конструкторськими роботами і дослідженнями, пов'язаними з виробництвом нових видів продукції, безпосередньо зайняті у виробництві, в бухгалтерії, відділі кадрів і відділі трудових відносин.

     Важливою  складовою механізму управління якістю є гуртки контролю якості (ГКЯ) — організаційна форма спільного  пошуку вирішення проблем виробництва  і якості безпосередніми виконавцями. Як правило, ГКЯ формують з 6—12 працівників  виробничої дільниці чи цеху: робітників, ІТП, керівників низового рівня. Робота ГКЯ відбувається у формі засідань здебільшого у неробочий час  відповідно до затвердженого адміністрацією плану 2—4 рази на місяць. Для ведення  засідань обирають керівника, нерідко  змінного, а інколи роботою ГКЯ  керує запрошений консультант. За результатами обговорення ГКЯ формулюють найважливіші проблеми (3—4 на рік) і розробляють  детальні плани їх вирішення. Учасники регулярно виступають із самозвітами  і готують щорічні звіти про  роботу в ГКЯ. На підсумковій нараді наприкінці року присутні керівники  компанії, її президент. Кращим ГКЯ  надається право маркувати свою продукцію власним клеймом. Адміністрація  матеріально і морально стимулює гуртківців, вони проходять спеціальне навчання методів визначення якості товарів. Гуртки нале­жать до загального організаційного механізму фірми, їх роботою керує спеціальний  комітет на чолі з віце-президентом.

     Основним  принципом японського менеджменту  є групова робота, яка пронизує всю фірму зверху донизу. Якщо джерелом життєстійкості американського бізнесу  є протестантська етика, то японського — синтоїзм як зрозумілий і прийнятний для всіх ідеал. Як правило, його формулюють у вигляді девізу. Наприклад, девіз  компанії «Омрон»: «Працювати в ім'я кращого життя, кращого світу для всіх». Таке формулювання місії організації дещо відрізняється від розуміння її американськими та західноєвропейськими компаніями. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Київська  державна академія водного транспорту

   імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного 
 
 
 
 
 

Особливості менеджменту у Японії 
 
 
 
 
 

                                                                                                      Підготувала

                                                                                                                  Студентка III курсу

                                                                                                            Групи МО 0912

                                                                                                                           Дужа Тетяна Григорівна 
 

КИЇВ  – 2011

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 

1. http://www.refine.org.ua