Контрольная работа по "Операционному менеджменту"

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ  ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

 

Інститут економіки  і менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗРАХУНКОВО – ГРАФІЧНА  РОБОТА

з дисципліни : “ Операційний менеджмент”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Прийняв:

Кулиняк І.Я.

 

 

 

 

 

 

 

Львів-2012

Задача 1 . ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ВИРОБНИЧОГО (ТЕХНОЛОГІЧНОГО) ЦИКЛУ ПРИ РІЗНИХ ВИДАХ РУХУ ПАРТІЇ ДЕТАЛЕЙ

Постановка задачі. Визначити тривалість технологічного циклу в годинах (графічно та аналітично), тривалість виробничого циклу в календарних дня (аналітично) та дату початку робіт для всіх видів руху предметів праці по операціях, якщо вони мають бути закінчені через 90 календарних днів від моменту отримання завдання.

Вихідні дані:

Норми часу на виконання  операцій та кількість робочих місць на операціях за варіантами завдання наведені в табл. 1.1.

Розміри партії деталей – 600 шт. та транспортної партії деталей –120 шт.

Середній між  операційний час – 33 хв.

Тривалість  природних процесів – 2 календарних  дні.

Режим роботи -  трьохзмінний.

Тривалість  зміни – 8 годин.

Кількість робочих  змін – 255 днів.

Кількість днів у році – 365 днів.

Таблиця 1.1

Норми часу на виконання операцій та кількість  робочих місць на

операціях

Номер операції	Норма часу на виконання операцій, хв.	Кількість робочих місць на операції, од
1.	3	1
2.	4	1
3.	2	2
4.	5	1
5.	2	1
6.	6	3

 

РОЗВ’ЯЗАННЯ

 

Тривалість технологічного циклу (час виконання технологічних  операцій у виробничому циклі) залежить від виду руху предметів праці  у виробництві, тобто способу  передавання предметів праці з операції на операцію технологічного процесу. Розрізняють три види руху: послідовний, паралельний та паралельно-послідовний.

При послідовному русі предмети праці передають на кожну наступну операцію тільки після  завершення обробки всієї партії на попередній операції. Приймається, що обладнання під час обробки партії на операції працює без перерв.

Тривалість  технологічного циклу обробки партії предметів праці (Т^пос_т.ц.) визначаємо за формулою:

де n – кількість деталей в партії, одиниць; i – номер операції; m – кількість операції технологічного процесу; t_i – норма часу на виконання i-ої операції, хв.; с_і – число робочих місць, на яких одночасно виконується і-та операція, од.

600*(3/1+4/1+2/2+5/1+2/1+6/3)=600*17= 10200 (хв.)=170 (год.)

Графічне відображення наведемо на рис.1.

Тривалість  технологічного циклу обробки партії предметів праці за умови їх паралельного руху у виробництві (Т^пар_т.ц.) аналітично визначаємо як суму часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях технологічного процесу та часу обробки всіх інших предметів праці партії на головній операції:

де р –  кількість деталей транспортної партії, шт.; _max – норма часу (операційний цикл) головної операції, тобто операції максимальної тривалості.

120*17 + (600-120)*5 = 2040 + 2400 = 4440 (хв.) = 74 (год.)

Графічне відображення наведемо на рис.2.

Тривалість  технологічного циклу при паралельно-послідовному русі предметів праці (Т^п-п_т.ц.) розраховуємо наступним чином:

_,

де j- індекс двох суміжних операцій;  _min  - норма часу коротшої з двох суміжних операцій, тобто найменша тривалість виконання операцій із пари порівнювальних значень (t_j i c_j) та (t_j+1/с_j+1), хв.

600*17 – (600-120)*(3+1+1+2+2)=10200 – 4320 = 5880 (хв.) = 98 (год.)

        Графічне відображення наведемо  на рис.3.

Тривалість  виробничого циклу включає в  себе тривалість технологічного процесу, а також час природних процесів і перерв, які не перекриваються технологічним циклом. Для обробки партії однорідних предметів праці при різних видах руху виробничий цикл в календарних днях визначаємо як:

Т_в.ц.=

     де  к – коефіцієнт для переводу  робочих днів в календарні (відношення  числа робочих днів до числа  календарних днів у році; s – кількість змін; q – тривалість зміни, год; Т_т.ц.- тривалість технологічного циклу при заданому виді руху предметів праці, хв.; m  – число операцій в технологічному процесі; t_mo – середній міжопераційний час, хв.; t_n – природних процесів, днів.

к=255/365=0,7

  (дні)

(дні)

  (днів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 2. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ В  УМОВАХ МАСОВОГО ВИРОБНИЦТВА

 

Постановка задачі. Визначити виробничу потужність дільниці площинних деталей механоскладального цеху взуттєвих машин на плановий рік.

Вихідні дані:

Кількість верстатів за групами устаткування наведена в табл.2.1

Таблиця 2.1

Кількість верстатів за групами устаткування

Група устаткування	Токарні	Фрезерні	Свердлильні	Шліфувальні
Кількість верстатів	4	6	5	4

Кількість змін роботи верстатів  – 3 зміни.

Кількість святкових  днів – 10.

Кількість вихідних днів – 104.

Заплановані втрати на ремонт –I і IV групи -  4%, II – 5% і ІІІ група – 2%.

Фактична верстатомісткість (середньопрогресивна норма часу) виготовлення комплекту деталей верстато-годин:

 І - 2,25; ІІ  – 5,25; ІІІ – 2,25; ІV - 3,25

РОЗВ’ЯЗАННЯ

1.Розраховуємо номінальний фонд роботи обладнання в одну зміну протягом планового періоду. Для цього скористаємось формулою:

 

,

де Fк – число календарних днів в плановому періоді; g – тривалість зміни, год; Fс-в  - число неробочих днів в плановому періоді (святкових і вихідних).

2. Розраховуємо  дійсний фонд часу роботи кожної  групи устаткування Величину Fgj розраховуємо наступним чином:

де  Sj – число змін роботи устаткування j-ої групи;  y_j – заплановані витрати часу на ремонт устаткування j-ої групи, %; Fн – номінальний фонд часу роботи обладнання в одну зміну протягом планового періоду, год.

• Токарні верстати: 
• Фрезерні верстати:
• Свердлильні верстати:
• Шліфувальні верстати:

3. Розраховуємо  виробничу потужність кожної  з груп устаткування та визначаємо виробничу потужність дільниці:

При виготовленні одного виду продукції виробничу потужність j-ої групи устаткування визначаємо за формулою:

де Fgi – дійсний фонд часу роботи одиниці устаткування j-ої групи протягом планового періоду, год; Сj – кількість одиниць устаткування j-ої групи; tпрі – прогресивна норма часу на обробку одиниці продукції і-го найменування на устаткуванні j-ої групи, в-год.

• Токарні верстати:
• Фрезерні верстати:
• Свердлильні верстати:
• Шліфувальні верстати:

_{Виробнича потужність дільниці становитиме 6541 комплект деталей.}

Результати  розрахунків зведемо в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Результати  розрахунків

№	Показник	Група устаткування
		Токарні	Фрезерні	Свердлильні	Шліфувальні
1.	Кількість верстатів  у групі, шт	4	6	5	4
2.	Дійсний фонд часу роботи, год:
	одного верстату	1446	954	1181	1446
	групи устаткування			5904	5783
3.	Фактична верстатомісткість  виготовлення комплекту деталей,в-год	2,25	5,25	2,25	3,25
4.	Виробнича потужність, комплекти:
	групи устаткування	10281	6541	13120	7118
	дільниці	6541

 

 

Задача 3. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ В  УМОВАХ СЕРІЙНОГО ВИРОБНИЦТВА

Постановка задачі. Визначити виробничу потужність механічної дільниці цеху на плановий рік.

Вихідні дані для розрахунку виробничої потужності приведені у табл. 3.1 і 3.2.

Режим роботи дільниці двохзмінний.

Таблиця 3.1

Вихідні дані для розрахунку виробничої потужності

№	Показник	Група устаткування
		Токарні	Фрезерні	Свердлильні	Шліфувальні
1.	Норма часу на виготовлення комплекту деталей за виробами, нормо-год:
	А	1,68	0,16	1,25	1,74
	Б	1,25	0,2	1	2,24
	В	0,82	0,08	-	0,25
	Г	0,66	0,08	0,14	0,25
	Д	0,25	0,14	0,1	0,34
	Е	1,5	0,25	1,5	0,36
2.	Підготовчо-заключний  час, %	6	5	3	4
3.	Середньопрогресивний  коефіцієнт виконання норм виробітку	1,37	1,85	1,95	1,25
4.	Кількість верстатів, шт.	3	2	4	4
5.	Заплановані втрати часу на ремонт верстатів, %	5	4	6	3