Эфективность управления

Зміст 
 

Вступ ………………………………………………………………….............3

1. Зміст поняття “ефективність управління ”……………………… 4 - 7

2. Концепції визначення ефективності управління………………   7 - 10

3. Критерії  і показники ефективності управління…………………..10 - 12

4. Напрямки  підвищення ефективності управлінської   діяльності.12 - 14

Висновок…………………………………………………………………….15

Список використаної літератури  …………………………………………16 

Вступ

     Проблема ефективності стосується всіх сфер, видів, форм, методів, організації життєзабезпечення людини. Від ступеня ефективності управлінської діяльності безпосередньо залежить якість життя людини. Питання, як підвищити соціальну життєдіяльність суспільства, ефективність усіх його інституційних структур, намагаються вирішити і вчені, і політичні діячі. Незважаючи на очевидність та актуальність проблеми ефективності управління, вона ще не дістала адекватного відображення в науковій літературі. Причина цього полягає, з одного боку, в її складності та багатогранності, а з іншого - в критеріях оцінки поведінки людини в сфері управління, які складно визначити.

     Науково-технічний прогрес нашого часу  перетворюється  на  потужний   засіб   управлінських   нововведень,направлених на створення умов  для ефективної  роботи.  У зв’язку  з  цим,менеджмент на  підприємстві,  що  працює  у  ринковому  середовищі,  ставить високі вимоги  щодо  професіоналізму  управлінського  персоналу,  від  якого залежить ефективність процесу управління, а отже й  ефективність  діяльності всього підприємства. Оцінка управлінського  персоналу  -  це  невід'ємна  та одна з найважливіших частин в структурі  управління  роботою  управлінського персоналу. Вона представляє собою певну  систему,  яка  має  досить  складну структуру та  матеріального буття, правового становища людини в суспільстві, а в підсумку - з правомірністю існуючих державних структур і суспільного ладу. Тому перш ніж визначити основні дозволяє  виконувати  регулятивну  функцію  по  відношенню  до діяльності управлінських працівників та керівників, що оцінюються.

     Проблема  ефективності управління все більше пов'язується громадською свідомістю з перспективами шляхи й засоби досягнення високої ефективності управлінської  діяльності, слід з'ясувати деякі  загальні питання і дати тлумачення категорії «ефективність», розкрити її зміст і роль у галузі управління.

1. Зміст поняття “ефективність управління ”.

     Управління, як і будь-який інший вид діяльності, вимагає своєї конкретної оцінки, визначення його ефективності. Поняття "ефективність управління" не одержало поки чіткого визначення і тлумачення ні в науковій літературі, ні в практиці управління. У вітчизняній і закордонній науковій літературі з менеджменту відзначаються спроби поділу понять "результативність управління" і "ефективність управління". Результативність управління розуміється як його цільова спрямованість на створення потрібних, корисних речей, здатних задовольняти певні потреби, забезпечити досягнення кінцевих результатів, адекватних поставленим цілям управління. У подібному трактуванні поняття "результативність управління" характеризується результатом, ефектом, що досягається суб'єктом управління завдяки його впливу на об'єкт управління. Трохи інший зміст вкладається в поняття "ефективність управління", що пов'язано, насамперед, з неадекватністю термінів "ефект" і "ефективність".

     «Ефект» і «ефективність» — різні поняття. Тому перш ніж визначити основні шляхи й засоби досягнення високої ефективності управлінської діяльності, слід з'ясувати деякі загальні питання і дати тлумачення категорії «ефективність», розкрити її зміст і роль у галузі управління. Ефект означає виконання, дію. Ефективність - це результат, наслідок якихось причин, сил, дій. Звідси найбільше поширення понять терміна «ефективність» пов'язується з діями, що приводять до потрібних результатів, тобто ефективних ознак.

      Часто ефективність визначають як узгодженість результату з метою. Найбільш обґрунтовано ця категорія розроблена економічною наукою і є одним з важливих показників рівня розвитку, функціонування та раціональної організації галузі народного господарства й економіки країни. Досить точно економічна наука визначила й основні фактори підвищення ефективності суспільного виробництва. Економічний зміст ефективності народного господарства виявляється в тому, що можна звести всі відповідні оцінки до звичайних фінансових показників.

     Коли  йдеться про ефективність управління у сфері економіки, то мається  на увазі переважно робота господарських  органів. Економісти визначають економічну ефективність управління виробництвом як результат діяльності системи управління, що забезпечує досягнення мети, поставленої перед об'єктом управління, за найменших витрат. Проблема ефективності роботи органів управління нерідко зводиться до ефективності праці службовців апарату, зміни їх чисельності, якості, затрат часу.

     Має право на існування і така категорія, як «соціальна ефективність», оскільки суспільна праця, в тому числі  управлінська, включає в себе соціальні  аспекти. Соціальна ефективність, як і економічна, має певну самостійність  і виявляється в якості часткового критерію ефективності суспільної праці. Це очевидно, однак уся складність - у розкритті змісту соціальної ефективності. Певно, потрібно виходити з того, що ефективність як загальна категорія процесу суспільної праці відображає ступінь корисності, який проявляється в її діяльності. І відповідь на питання про існування і зміст соціальної ефективності слід шукати у визначенні соціального змісту трудової діяльності, в тому числі управлінської.

     Мета  науки управління - досягнення передусім економічної і технічної ефективності за допомогою наукового спостереження й аналізу. Ефект сам по собі недостатньо характеризує діяльність людини. Для більш повної її характеристики важливо знати, з якими витратами отриманий цей ефект, тобто в що обійшовся результат. Однакові витрати праці можуть дати різний ефект, і навпаки, той самий ефект може бути досягнутий різними витратами праці. Ціль суспільного виробництва - одержання більшого ефекту з найменшими трудовими, матеріальними і грошовими витратами. Тому необхідно отриманий результат порівняти з тими витратами, за допомогою яких він отриманий, тобто віднести ефект до витрат, зіставити одну абсолютну величину — ефект з іншою абсолютною величиною - витрати. Таке зіставлення дає відносну величину - ефективність. 

.

Застосуванню  цієї якісної залежності для кількісної оцінки ефективності управління перешкоджає  низка обставин, пов'язаних з поняттям "ефективність":

1. виникає проблема оцінки результатів, що не зводяться до єдиного вимірника;
2. складно віднести отримані результати на рахунок визначеного суб'єкта чи виду управління;
3. необхідно враховувати фактор часу - багато управлінських заходів дають ефект через деякий час (підбор кадрів, їхнє навчання тощо);
4. неправомірно вважати результати керованих процесів підсумком тільки управлінської діяльності. Основна частина продукту створюється виробниками, а не управлінцями. Тому некоректно порівнювати результат усього господарювання з витратами тільки на управління. Виникає обґрунтоване бажання поставити в знаменник попередньої формули ефективності витрати на здійснення всієї діяльності, а не тільки управління.

У підсумку ми одержимо формулу ефективності, але вже не управління, а всього керованого об'єкта чи процесу:

.

     Ефективність  управління можна вимірювати за результатами керованих об'єктів і процесів. І все ж встановлення ефективності власне управління можливе, але за допомогою іншого використання вихідної логічної формули. Наприклад, способи управління, що дозволяють досягти заданого фіксованого результату за найменших витрат на управління відповідають вищому рівню ефективності. Чи досягнення максимального результату в умовах обмеження витрат на управління свідчить про найвищий показник ефективності управління.

2. Концепції визначення ефективності управління.

     На  будь-якому рівні організації  менеджери намагаються досягати високих результатів. Однак загальна згода щодо змісту категорії “ ефективність ” відсутня. У практичній діяльності доцільно використовувати будь-яку з наведених нижче концепцій в залежності від ситуації. [ 1]

Рис. 1. Концепції та підходи до визначення та оцінки ефективності управління

Цільова концепція ефективності управління - це концепція, згідно якої діяльність організації спрямована на досягнення певних цілей, а ефективність управління характеризує ступінь досягнення поставлених цілей. У відповідності до цільової концепції організаційної ефективності розроблена цільова концепція ефективності управління. Визначена за цією концепцією ефективність управління має специфічну назву: широка ефективність управління або результативність управління. Не зважаючи на свою привабливість та зовнішню простоту, застосування цільової концепції пов’язане із низкою проблем:

1. Досягнення цілі не завжди є легко вимірюваним;
2. Організації здебільшого намагаються досягти декількох цілей, частина з яких суперечлива за змістом (досягнення максимального прибутку – забезпечення максимально безпечних умов роботи);
3. Спірним є існування загального набору “офіційних ” цілей (складність досягнення згоди серед менеджерів щодо конкретних цілей організації).

     Системна концепція ефективності управління – це концепція, згідно якої на результати діяльності організації впливають як внутрішні чинники, так і фактори зовнішнього середовища, а ефективність управління характеризує ступінь адаптації організації до свого зовнішнього середовища. Організація з точки зору теорії систем – це сукупність елементів, що взаємодіють між собою взаємозалежним чином. В спрощеній формі організація отримує ресурси (входи) з системи більш високого рівня (зовнішнього середовища), трансформує ці ресурси і повертає їх у зміненій формі (товари та послуги). Будь-яка організація – це частина більш великої системи, тому для успішного функціонування має прилаштовуватись до вимог зовнішнього оточення. Системна концепція організації акцентує увагу на двох важливих міркуваннях:

1. виживання організації залежить від її здатності адаптуватися до вимог середовища;
2. для задоволення цих вимог повний цикл “входи – процес – виходи” повинен знаходитись в центрі уваги керівництва.

     Концепція ефективності управління на основі досягнення "балансу інтересів" - це концепція, згідно якої діяльність організації спрямована на задоволення очікувань, сподівань і потреб (інтересів) усіх індивідуумів і груп, які взаємодіють в організації та з організацією, а ефективність управління характеризує ступінь досягнення балансу інтересів усіх зацікавлених у діяльності організації індивідуумів і груп. Ця концепція акцентує увагу на відносній важливості різних групових та індивідуальних інтересів в організації (на відміну від цього, цільова концепція підкреслює, що організації віддають перевагу досягненню загально організаційних цілей).

Визначення  ефективності управління за концепцією досягнення “балансу інтересів ” ґрунтується на вимірюванні ступеню задоволення потреб всіх груп, зацікавлених у результатах діяльності організації. Головним критерієм оцінки ефективності управління за цією концепцією є досягнення балансу інтересів усіх зацікавлених у результатах діяльності організації груп. Окрім зазначених концепцій, що відбивають сутність двох категорій (“ефективність організації ” та “ефективність управління організацією ”), існують системи поглядів, що стосуються виключно ефективності управління.

     Функціональна концепція ефективності управління - це концепція, згідно якої управління розглядається з точки зору організації праці та функціонування управлінського персоналу, а ефективність управління характеризує співставлення результатів та витрат самої системи управління. Першочерговим завданням у визначенні продуктивності управлінської праці у будь-яких одиницях є встановлення за кожною функцією управління загального обсягу роботи, який залежить від великої кількості різних факторів (розмір і структура виробництва, асортимент продукції, чисельність працюючих тощо) і міняється зі зміною кожного з них. Сьогодні ця задача в методичному відношенні ще не вирішена.

     Композиційна концепція ефективності управління - це концепція, згідно якої ефективність управління визначається ступенем впливу управлінської праці на результати діяльності організації в цілому. Композиційна концепція ґрунтується на визначенні. В межах композиційної концепції до визначення ефективності управління досить широко використовуються показники економічності апарату управління: