Заключним етапом розробки інвестиційної стратегії  є оцінка її результативності, що визначається багатьма параметрами. Серед них  можна відзначити такі: узгодженість з загальною стратегією розвитку підприємства, що досягається завдяки  узгодженості цілей, задач і етапів реалізації обох стратегій; врахування змін, які передбачаються у зовнішньому  інвестиційному середовищі та пов'язані  з використанням внутрішнього потенціалу підприємства; збалансованість на рівні  підприємства, що дозволяє узгоджувати  цілі, стратегічні напрями інвестиційної  діяльності; реалізованість, яка досягається  відповідністю потенційних можливостей  підприємства щодо формування необхідного  обсягу інвестиційних ресурсів, наявності  фінансових інструментів для формування інвестиційного портфеля; прийнятність рівня ризиків та ефективність.

     Їх  додержання повинне базуватися на стратегії  соціального управління та створенні  можливості реалізації принципів соціально-орієнтованої економіки з використанням достовірної та якісної інформації. 
 

     ВИСНОВОК

     Інвестиційна  ситуація підприємства визначається загальнодержавними і регіональними факторами, серед  яких - інфляція; податкова, амортизаційна, валютна і митна політика; банківські процентні ставки, галузева структура  регіону, на території якого розташовано  підприємство, зовнішньоекономічні  зв'язки, географічне положення підприємства, рівень доходів, інвестиційна привабливість  підприємства.

     Оцінка  ефективності інвестиційної діяльності підприємства повинна враховувати  стратегічні цілі розвитку, шляхи  їхнього досягнення, забезпечувати  можливість вибору найбільш ефективного  варіанту з числа альтернативних інвестиційних проектів. Це відповідає положенням теорії ефективності, що забезпечує порівняльну оцінку відносно результату діяльності до витрат, які обумовлюють  його досягнення.

     Моделювання результату діяльності ґрунтується  на цілепокладанні, що відповідає цілям  інвестиційної діяльності підприємства. Ринкові принципи господарювання дають  можливість встановлювати цільові  орієнтири й обумовлені ними стратегії, які забезпечують кінцевий результат. Внаслідок цього можливий взаємозв'язок поставлених цілей і результуючих характеристик інвестицій, що повинні  розглядатися як основний принцип оцінки їхньої соціально-економічної ефективності. В умовах динамічних змін у середовищі функціонування підприємств все  більш актуальним стає планування їх інвестиційної діяльності, воно дає  можливість передбачати перспективу  розвитку підприємства, більш раціонально  використовувати наявні ресурси, підвищувати  ефективність виробництва, поліпшувати  фінансовий стан і уникати ризику банкрутства.

     Процес  планування повинен здійснюватись  за допомогою знань і урахування поводження основних конкурентів, побудови цивілізованих відносин з ними; урахування кон'юнктури ринку; передбачення інфляційних  процесів; розробки стратегії розвитку підприємства на перспективу; безперервності планування; взаємного ув'язування і координації; націленості на раціональне  використання ресурсів, підвищення ефективності виробництва і досягнення максимального  прибутку.

     Література

1. Закон України  «Про Інвестиційну діяльність» // Відомості  Верховної Ради України. – 1996. № 47. –  с. 985-992.
2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: МП «Итем ЛТД», 2001. – 351 с.
3. Пономаренко В.С. Стратегічне управління підприємством. – Х.: Основа, 2006. – 246 с
4. Гриньова В.М., Щабельська І.В. Методичні рекомендації по розробці інвестиційної політики підприємства.// Вісник ХДЕУ. – 2001. – №3(19). – С. 49-51.
5. Щабельська І.В.Соціальні аспекти управління інвестиційною діяльністю на підприємстві. Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ. ДНУ – 2002. – С. 135-140.
6. Гребінець К. М. Організація і планування на підприємстві: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 528 с.