Фредерік Тейлор як засновник теорії та методології наукової організації праці

                                             Економіко-правовий коледж 
 
 
 

                                                         Реферат 
 

                                                            На тему :

Фредерік  Тейлор як засновник теорії та методології наукової організації праці.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                                   Студентки  групи ТКД-301

                                                                                                                                            Мазуренко Анни 

Тейлор  Ф. У. - видатний американський дослідник і управлінець-практик, що поклав початок наукової організації праці і раціоналізації у сфері управління, основоположник менеджменту, представник наукової школи управління.

 Важливе місце в становленні менеджменту займає американський інженер Фредерік Тейлор (1856-1915), засновник теорії наукового управління, раціоналістичної школи менеджменту. Він вважав менеджмент наукою, яка заснована на точних законах, правилах і принципах. Ф.Тейлор сформулював точний висновок про те, що робота по управлінню - це певна спеціальність, і що організація в цілому виграє, якщо кожен робітник зосереджується на тому, що він робить краще за все.

Він вважав, що використовуючи спостереження, заміри, логіку та аналіз, можна вдосконалити виробничі операції, досягти їх ефективного виконання. На основі отриманої інформації розроблялися рекомендації для усунення зайвих, непродуктивних рухів, нормування праці з метою підвищення ефективності виробництва. Суттєвим досягненням цієї школи було систематичне використання стимулювання з метою зацікавлення працівників у збільшенні продуктивності праці та обсягів виробництва. Винагорода передбачалась за кінцевий результат, а не за процес діяльності. Він вважав, що менеджер повинен встановлювати для підлеглих точний порядок, інструменти і механізм виконання роботи, час її закінчення.

Ф. Тейлор визнавав також можливість відбору та навчання людей, які фізично та інтелектуально відповідали б виконуваній роботі. Серед його наукової спадщини можна виділити ряд книг "Відрядна система"(1895), "Цеховий менеджмент"(1903), "Принципи наукового менеджменту" (1911).

Формування школи  наукового управління спиралось  на три основні моменти, які стали основними принципами для розвитку менеджменту:

1) раціональна  організація праці;

2) розробка формальної  структури організації; 

3) розробка заходів  по співробітництву управляючого  і робітника 

Біографія 

Фредерік Уїнслоу Тейлор (1856-1915) народився у відомій і спроможній філадельфійській сім'ї. Батьки дотримувалися прогресивних поглядів, вели насичене інтелектуальне і культурне життя, щепивши своїм дітям (яких було у них троє) високі моральні принципи. Вплив батьків, подорож по Європі, навчання в привілейованій школі дозволили Тейлору отримати різносторонні і достатньо глибокі знання. Відомо, що його отець, що чудово знав класичну літературу і мистецтво, прагнув направити сина по гуманітарній дорозі.

Проте, до засмучення батьків, молодий Тейлор не пішов по їх стопах. Він вибрав кар'єру інженера і підприємця. Можливо, на його вибір вплинув характер -твердий, рішучий, цілеспрямований, може - інтелектуальна обстановка того середовища, в якому йому довелося социалізіроваться. Насичене ділове життя Філадельфії, численні знайомі сім'ї Тейлоров - бізнесмени, промисловці, політичні діячі, колір інтелігенції, - поза сумнівом, подіяли на формування особи того, хто в майбутньому так прославив Америку.

Тейлор закінчив Стівенсовкий інститут, отримав фундаментальну підготовку по інженерних і математичних науках, активно захоплювався спортом - легкою атлетикою, бейсболом, крикетом, футболом, туризмом, ковзанами, гімнастикою. Одночасно він посилено займався теоретичними науками і експериментами, зробив немало винаходів в області організації виробництва і металознавства, деякі з них - на світовому рівні. Своєму головному винаходу він присвятив 26 років, разом з Бартом сконструювавши спеціальну лінійку. З її допомогою можна було оперувати чотирнадцятьма незалежними змінними - завдання, яке не під силу було вирішити жодному прикладному математикові того часу.

Не дивлячись  на блискучі перспективи, що відкрилися переднім завдяки походженню і соціальному  статусу сім'ї, Тейлор почав життєвий шлях простим робочим, вибився в майстри, потім в головні інженери, став пайовиком декількох крупних компаній. А під кінець життя став мільйонером, відомим всьому світу публіцистом і консультантом, викладачем в кращих американських університетах і школах бізнесу.

Поза сумнівом, Тейлор символізував - причому в  найяскравіших рисах - новий тип  менеджера: спортивного вигляду  підприємець, що уміє цінувати своє слово  і що поважає співбесідника, чудово і всесторонньо освічений інженер, що знає досконало всі тонкощі  економіки і виробництва. Йому постійно доводилося з чимось боротися - з опором профспілок, груповим егоїзмом робочих, заздрістю колег і відсталістю промисловців.

Творча спадщина Тейлора багатогранна, його можна  віднести і до менеджменту, і до індустріальної соціології. У соціології праці він вивчав питання рестрікци-онізма («роботи з прохладцей», як він виражався), групової взаємодії і групової динаміки, а також відношення до праці, стимулювання, мотивацію і організацію праці. До менеджменту треба віднести його концепцію управління і адміністрування.

Перший вибух  інтересу до керування був відзначений  у 1911 році. Саме тоді Фредерик Тейлор опублікував  свою книгу" Принципи наукового керування", що традиційно вважається початком визнання керування наукою і самостійною областю дослідження. У1880-і роки Фредерик Тейлор, американський інженер-самоучка, початків системне вивчення процесу праці. Ставши керуючим на "Мидвейл стил воркс" у Філадельфії, він жахнувся від хаосу в промисловій практиці: між керуючими і робітниками не було ні найменшого натяку на співробітництво, неефективність і марнотратство бурхливо прогресували, вироблення складала мизер. Фредерик Тейлор зв'язав себе з "пошуками кращого шляху", він став батьком наукового менеджменту, що з тих пір веде бізнес по лоціях (опис морів і узбереж для нестатків мореплавання) експериментально і логічно виведених нормативів. На "Мидвейл" і пізніше в "Бетлехем стил" Тейлор досліджував менеджмент у чотирьох параметрах: нормування, фактор часу і задач, систематичний добір і навчання, грошові стимули.

Теорія  раціоналізації Ф. У. Тейлора

тейлор менеджмент управління раціоналізація

Теорія раціоналізації Ф. У. Тейлора - система оригінальних взаємозв'язаних положень і принципів  підвищення ефективності трудової діяльності працівників шляхом вдосконалення соціальної організації. Критикуючи традиційні принципи організації і управління, що не враховують особливості людської природи, Ф. У. Тейлор грунтується в своїй теорії на своєрідних уявленнях про природу людини, людські взаємини і людську поведінку.

Розглядаючи організацію  в основному як процес, орієнтований на забезпечення ефективної трудової діяльності, Ф. У. Тейлор висловив думку, що не техніка і економіка, а саме управління людьми є основним чинником, що впливає на підвищення ефективності і в цьому полягає основна проблема США. На його думку, сучасний робочий працює не в повну силу і свідомо обмежує своє вироблення - "феномен роботи з прохладцей". Причини цього явища він бачив перш за все в помилкових і нераціональних принципах організації трудової діяльності робочих.

Витоки поведінки  робочого, що іменується їм як "робота з прохладцей", Ф. У. Тейлор пов'язував з "феноменом групового тиску" і "феноменом свідомого обмеження вироблення". Суть першого феномена полягає в тому, що при традиційних принципах організації трудової діяльності робота в колективі примушує передовиків опускатися до рівня середняків, а середняків - до рівня тих, що відстають. Отже, необхідно відмовитися від колективних норм організації трудової діяльності.

Суть другого  феномена полягає в тому, що робочий  свідомо обмежує вироблення. Ф. У. Тейлор прийшов до висновку, що така поведінка - підсумок раціонального підходу і негативної оцінки робочим прогнозованого співвідношення, з одного боку, витрат і зусиль, пов'язаних із збільшенням вироблення, а з іншої - очікуваної ним винагороди. Робочі виходять з уявлення, що при традиційному способі організації праці при збільшенні вироблення адміністрація обов'язково понизить розцінки. У цій тезі Ф. У. Тейлор передбачив положення, лежачі в основі сучасних процесуальних теорій мотивації. Усвідомлення природи цього феномена привело до радикальної перебудови не тільки системи оплати праці, але і всієї системи управління.

Намагаючись побудувати систему управління з урахуванням  людської специфіки, Ф. У. Тейлор визначив чотири наукові принципи управління, які зумовлюють його погляд на раціональну  організацію: ---- ----*впровадження економних методів роботи;

*професійний відбір і навчання працівників;

 *розстановка кадрів;

*співпраця адміністрації і виконавців.

При цьому виходячи з ідеї принципового розподілу програмуючої і виконавської праці вона висунув дві концепції: "досягаючого робочого" і "досягаючого керівника".

Згідно першої концепції робочому треба доручати таке завдання, виконання якого вимагало б від нього максимум напруги  і зусиль, але не шкодило його здоров'ю. У міру того, як це завдання їм освоюватиметься, йому треба давати все більш складні завдання. Відповідно до цього всі типи робіт Ф. У. Тейлор класифікував по ступеню складності і змісту. На основі цієї класифікації він побудував систему навчання і професійного відбору працівників. Іншою стороною раціональної організації трудової діяльності була система санкцій (догана, штраф, звільнення). Нарешті, дисциплінарна і штрафна система доповнювалася специфічною індивідуально-відрядною системою оплати праці.

Згідно другої концепції, перш ніж примушувати робочого виконувати завдання, адміністраторові слід самому навчитися трудитися як мінімум в два рази краще. Сфера його діяльності повинна поступово розширюватися: турбота про організацію праці робочих, контроль за різними аспектами їх діяльності, їх навчання, соціально-інженерна функція і так далі

У цих умовах адміністратор (майстер) вже не міг  справитися з покладеними на нього  функціями і замість одного адміністратора, що відповідав в підрозділі організації  за те, що все відбувається, виникла  функціональна адміністрація, що складається з декількох спеціалізованих по різних напрямах діяльності інструкторів і контролерів.

Обмеженість і недоліки раціоналістичної школи Тейлора і його послідовників у значній мірі вдалось подолати представнику класичної школи менеджменту французькому адміністратору і підприємцю Анрі Файолю (1841-1925). Він вперше запропонував раціональний підхід до організації промислового підприємства. Файоль вважав, що робота керівника може бути розділена на п'ять функцій: планування, організація, керівництво, координація та контроль. У праці "Загальне та промислове управління"(1916) він сформулював 14 універсальних принципів управління, щоб показати керуючим, як виконувати свої функціональні обов'язки. 

Висновки 

У 1884 р. Тейлор став головним інженером, цього року він вперше використовував систему диференціальної оплати за продуктивність праці. Оформив патентами близько 100 своїх винаходів і раціоналізацій. З 1890 р. по 1893 р. Тейлор - головний керівник Мануфактурної інвестиційної компанії, Філадельфія, власник паперових пресів в Мене і Вісконсіні, організував власну справу по управлінському консультуванню, першу в історії менеджменту. З 1898 р. по 1901 р. він - консультант сталеливарної компанії Віфлєємськой, шт. Пенсільванія.

У 1906 р. Тейлор стає президентом Американського суспільства інженерів-механіків, а в 1911 р. фундирував Суспільство сприяння науковому менеджменту (пізніше воно отримало назву Суспільства Тейлора). З 1895 р. Тейлор почав свої всесвітньо відомі дослідження по організації праці. Перші його експерименти, поставлені на знаменитому Шмідте, були направлені на рішення питання про те, яка кількість залізняку або вугілля чоловік може піднімати на лопатах різного розміру, щоб в перебігу тривалого часу не втрачати працездатності (в результаті скрупульозних вимірів була визначена оптимальна вага = 21 фунт), при цьому він прийшов до дуже важливого висновку, що треба встановлювати не тільки час виконання робіт, але і час для відпочинку.

Його система  наукової організації праці включала ряд основних положень: наукові підстави виробництва, науковий підбір кадрів, навчання і тренування, організація взаємодії між керівниками і робочими. Ввів конкретні вимоги по науковому вивченню елементів виробничого процесу: розділення цілісного процесу на мінімальні частини, спостереження і запис всіх цих елементів і умов, в яких вони здійснюються, точне вимірювання цих елементів за часом і по витраті сил. Для цього, одним з перших, почав використовувати хронометраж виконавчих робочих дій.