Транспортно-експедиційне обслуговування

10) здійснення розрахунків за  виконані перевезення;

11) страхування вантажів, виконання  митних процедур під час міжнародних  перевезень, транспортно-візового обслуговування;

12) інформаційний супровід перевезення,  у тому числі повідомлення  про місцезнаходження вантажу,  терміни його відправки і прибуття, інформування про види послуг, тарифи і режими роботи перевізників  та експедиторів;

13) ведення обліку і звітності  щодо перевезень, заповнення документів, видавання довідок, пов'язаних  із перевезеннями тощо.

Одним із завдань транспортної логістики є уникнення нераціональних перевезень (короткопробіжних на залізничному транспорті, невиправданих дальніх, зустрічних, порожніх перевезень, а  також повторних перевезень, коли вантаж повторно перевозиться, розвантажується  і завантажується на складських підприємствах  посередницьких організацій).

Будучи галуззю матеріального  виробництва, транспорт має свою продукцію – це сам процес переміщення, який характеризується рядом істотних відмінностей:

1) відсутність речової  форми, але в той же час  матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення  затрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого  складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників  транспортної сфери і т.д.;

2) неможливість зберігання  і нагромадження, тому транспорт  може мати тільки деякий резерв  своєї пропускної та провідної  здатності для задоволення потреб  у транспортних послугах;

3) втілення в додаткових  транспортних витратах, які зв’язані  з переміщенням матеріального  потоку, тому транспорт необхідно  використовувати так, щоб транспортні  витрати були найменшими за  інших рівних умов;

4) прив’язаність до певного  місця, району, регіону (наприклад,  до місця, де розташовані шляхи  сполучення і є відповідні  транспортні підприємства).

Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування системи транспортної логістики.

Транспортна логістика вирішує  комплекс завдань, пов’язаних з організацією переміщення вантажів транспортом  загального користування. Основними  з цих завдань є: вибір виду транспортного засобу, вибір типу транспортного засобу, оптимізація  транспортного процесу під час  змішаних перевезень, визначення раціональних маршрутів доставки, забезпечення технологічної  єдності транспортно-складського  процесу, координація транспортного  і виробничого процесу.

Учасниками транспортно-експедиторської  діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського  транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів. При цьому:

1) клієнтом є споживач  послуг експедитора (юридична  або фізична особа), який за  договором транспортного експедирування  доручає експедитору виконати  чи організувати, або забезпечити  виконання визначених договором  транспортного експедирування послуг  та оплачує їх, включаючи плату  експедитору; 

2) експедитором є суб'єкт  господарювання, який за дорученням  клієнта та за його рахунок  виконує або організовує виконання  транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного  експедирування;

3) перевізником є юридична  або фізична особа, яка взяла  на себе зобов'язання і відповідальність  за договором перевезення вантажу  за доставку до місця призначення  довіреного їй вантажу, перевезення  вантажів та їх видачу вантажоодержувачу  або іншій особі, зазначеній  у документі, що регулює відносини  між експедитором та перевізником.

У наш час важко уявити сучасний світ без транспортно-експедиторської діяльності і без надання транспортно-експедиторських послуг, тому що найбільший прибуток в бюджет України несе експорт товарів та послуг на зовнішній ринок та забезпечує надійність, комфорт і цілісність товарів. Транспорт є ключовою ланкою соціально-економічної системи держави і належить до стратегічно важливих галузей національної економіки, без ефективної роботи якої неможливе подальше підвищення добробуту суспільства. Пріоритетною ознакою національної транспортної політики є становлення національного ринку транспортних послуг. Мета транспортування – своєчасна доставка вантажу у визначеному стані в кінцевий пункт призначення. Перевезення, незалежно від виду транспорту, може суттєво впливати на зміну кінцевої вартості товару. Тому важливо забезпечити перевезення за безпечним маршрутом, з якісним сервісним обслуговуванням і при найменших витратах.

На сьогодні експедитори  організовують дві третини перевезень вантажів у світі, під час яких вони виконують усі необхідні  для здійснення перевезень операції. Зрозуміло, що проблеми міжнародної  конкурентоспроможності транспортно-експедиторських  послуг існують і саме від їх негайного  вирішення буде залежати ефективність діяльності цієї сфери торгівлі в  нашій країні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Бакунина И. М. Управление логистической системой (методологические аспекты) / И.М. Бакунина, И.И. Кретов // Менеджмент в России и за рубежом./2003.№ 5. C. 69/75

2. Глогусь О. Логістика : навчальний посібник / О. Глогусь; Тернопільська академія н/г. / Тернопіль : Економічна думка, 2007. 168 с.

3. Воркут А.І. Вантажні автомобільні перевезення / 2-е вид. перер. і доп. / А. І. Воркут. – К.: Вища школа, 2005. /448 с.

4. Кальченко А.Г. Основи  логiстики : навчальний посібник / А. Г. Кальченко. Ї К. : Знання, 2003.  136 с.

5. Кальченко А. Г. Логістика  : підручник / А. Г. Кальченко  ; Мін-во освіти і науки України,  КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. Ї 2-ге  вид. без змін. Ї К. : КНЕУ, 2006. 284 с.