Сутність поняття планування

    Сутність поняття  планування 

    Економічні  реформи, які проходять в Україні, передбачають перехід від адміністративно-командного управління економікою до принципів  самостійності та самоуправління підприємств, які основані на формуванні нових  економічних відносин та розвитку ринку.

      Підприємство, яке не вміє і  не вважає за потрібне планувати  свою діяльність, саме стає об'єктом  планування, засобом для досягнення  кращих результатів іншими підприємствами  та іншими учасниками ринкових  відносин. Тому управління підприємством є процесом планування, організації, мо­тивації та контролю, необхідних для того, щоб сформулювати мету діяльності підприємства та шляхи її досягнення.

    Таким чином, в управлінні господарською  діяльністю підприємства планування займає основне місце, вбираючи в себе організаційний початок всього процесу реалізації обґрунтованих напрямів подальшого розвитку підприємства.

    Планування - це процес формування мети діяльності підприємства, визначення пріоритетів, засобів і методів її досягнення, на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також впровадження ефективних методів, способів, ресурсів, необхідних для виконання конкретних завдань у встановлені терміни.

    Планування  діяльності підприємства зводиться  до розробки плану. План - це конкретне  завдання з визначеними вихідними даними, очікуваними результатами (метою), обумовленим способом його розв'язання.

    В плані відображають комплекс завдань, робіт, методів, способів їх виконання, необхідні фінансові, матеріальні, трудові, інші ресурси, строки поставок сировини, матеріалів, обладнання, розміри і напрями використання інвестицій, а також управлінські рішення і заходи для їх реалізації. Діяльність щодо розробки планів охоплює всі сторони життя, всі етапи діяльності підприємства.

    Сутність  планування в умовах ринкової економіки полягає в науковому обгрунтуванні на підприємствах майбутніх економічних цілей їх розвитку та форм господарської діяльності, вибору найкращих способів їх здійснення, на основі найбільш повного виявлення необхідних ринком видів, обсягів і термінів випуску товарів, виконання робіт і надання послуг і встановлення таких показників їх виробництва, розподілу і споживання, які при повному використанні обмежених виробничих ресурсів можуть привести до досягнення прогнозованих у майбутньому якісних та кількісних результатів. На нинішньому етапі розвитку для більшості російських підприємств головною метою планування є отримання максимального прибутку. За допомогою планування керівники підприємств забезпечують напрямок зусиль усіх працівників, які беруть участь у процесі виробничо-господарської діяльності, на досягнення поставлених цілей. 

    Програмно-цільовий метод 

    Програмно-цільовий метод — метод розробки планів, який забезпечує їхню орієнтацію на розв'язання актуальних народногосподарських проблем. Програмно-цільовий метод застосовують як складову частину загальної методології розробки народногосподарських. планів і як метод розробки особливих планових документів — цільових комплексних програм. Реалізація Програмно-цільовий метод в розробці народногосподарських. планів в цілому забезпечується на основі визначення соціально-економічних цілей розвитку, а також шляхів і засобів досягнення їх на стадії довгострокового (перспективного) планування і наступної конкретизації цих цілей на стадіях середньострокового (п'ятирічного) і поточного (річного) планування.

    Використання  програмно-цільового методу планування передбачає:

• визначення проблеми та формулювання цілей;

• розробку й реалізацію програми, спрямованої  на досягнення цілей;

• систематичний контроль за якістю та результатами робіт, передбачених програмою;

• коригування  заходів, спрямованих на реалізацію цілей. Застосування програмно-цільового підходу зумовлене багатьма факторами: наявністю незадоволеного попиту на продукцію (роботи, послуги); надмірними витратами ресурсів і, як наслідок, виникненням негативних зовнішніх ефектів (екстерналій); потребою в глибоких структурних перетвореннях; реакцією на політичний тиск або підприємницьку ініціативу і т. п.

      Програмно-цільового характеру набувають і окремі розділи народногосподарського плану, наприклад, "Комплексний план соціального розвитку і підвищення рівня життя народу", "План охорони природи і раціонального використання природних ресурсів". Важливим напрямом забезпечення цільової орієнтації планів є розробка єдиних планів для взаємопов'язаних груп галузей (агропромислового комплексу, паливно-енергетичного тощо). Для розв'язання найважливіших міжгалузевих і територіальних проблем як складові частини державних планів економічного і соціального розвитку розробляються цільові комплексні наук.-тех., соціально-економічної програми та програми розвитку окремих регіонів і територіальних комплексів. Цільова комплексна програма є директивним і адресним плановим документом, який включає взаємопов'язаний за ресурсами, виконавцями і строками здійснення комплекс соціально-економічних, виробничих та ін. заходів, що забезпечують найефективніше розв'язання народногосподарських проблем.  В Українській РСР розроблено шість республіканських програм, а також 140 галузевих і міжгалузевих, близько ста регіональних. Реалізація їх має забезпечити зміцнення тех. бази галузей паливно-енергетичного комплексу, підвищення ефективності використання енергоресурсів, поліпшення якості металу, зниження матеріаломісткості, дальше підвищення ефективності сільського господарства, виробництва, поліпшення використання трудових ресурсів.

    Функції стратегічного планування