Сутність і завдання закупівельної логістики

Рішення “зробити або купити”. Перш ніж визначити можливих постачальників, необхідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види матеріальних ресурсів (наприклад, компоненти для комплектації складних товарів: автомобілів, комп’ютерів і т.д.), ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати і можливий рівень якості.

Визначення  типів закупівель. На сьогодні існують три основних типів організації закупівель матеріальних ресурсів залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри закуповуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, викликані потребами нового внутрішньо фірмового користувача.

Аналіз поведінки ринку. Джерело матеріальних ресурсів для фірми (постачальник) може функціонувати у різному ринковому середовищі і типові ринку: монополістичному, олігополістичному, високо конкурентному. Знання й аналіз ринку постачальників допомагають логістичному персоналу фірми визначити кількість можливих постачальників, позицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що дозволяють правильно організувати закупівлі.

Ідентифікація всіх можливих постачальників. Включає визначення всіх можливих постачальників певного виду (номенклатури) матеріальних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньо фірмових користувачів. Важливим моментом є включення у цей список тих фірм-постачальників, послугами яких товаровиробник раніше не користувався.

Попередня оцінка всіх можливих джерел. Попередня оцінка можливих джерел закупованих матеріальних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними внутрішньо фірмовим користувачам.

Остаточна оцінка і вибір постачальника. Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оцінюються з погляду найкращого вдоволення потреб фірми в матеріальних ресурсах конкретного виду. Для остаточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка.

Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс. Включає для логістичних активностей, пов’язаних з реалізацією процесу постачань конкретної номенклатури матеріальних ресурсів від постачальника фірми-виробнику: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріальні ресурси, процедури замовлень, транспортування, переробка вантажу, зберігання, складування і т.п. За певних обставин включає рішення з організаційної структури власних логістичних каналів просування матеріальних ресурсів від обраного постачальника.

Контроль і  оцінка виконання закупівель. Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів (дана процедура для надійних постачальників може бути відсутньою). Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу.

Фактори, які  впливають на прийняття рішення  про власне виробництво або постачання зі сторони:

Збут:

• Асортиментна політика
• Конкуренція
• Дотримання термінів постачань
• Зміна ринкової ситуації

Виробництво:

• Ноу-хау
• Збереження робочих місць
• Рівень потужностей
• Кваліфікація персоналу
• Вузькі місця у виробництві
• Інвестиційні ризики
• Законодавчі обмеження
• Якість продукції
• Залежність від зміни розмірів заробітної плати
• Гнучкість

Таким чином, рішення  про власне виробництво або постачання зі сторони залежить не тільки від  витрат. Рішення на користь закупівель комплектуючих і відповідно проти  власного виробництва може бути прийняте, якщо:

- потреба в  комплектуючому виробі невелика;

- існує велика  гнучкість у виборі можливих  джерел постачань і виробів-замінників;

- відсутні необхідні  для виробництва комплектуючих  потужності;

- відсутні адміністративний або технічний досвід для виготовлення потрібних виробів.

Рішення проти  закупівель і на користь власного виробництва приймається тоді, коли:

- потреба в  комплектуючих виробах стабільна  і досить велика;

- існуючи постачальники  не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;

- необхідно  зберігати комерційну таємницю  в області технології виробництва;

- комплектуючі  вироби можуть бути виготовлені  за існуючих виробничих потужностей.

 

 

3. Вибір постачальника

 

Однією із основних проблем в управлінні закупівлями матеріальних ресурсів є вибір постачальника. Важливість її пояснюється не тільки тим, що на сучасному ринку функціонує велика кількість постачальників схожих матеріальних ресурсів, але, головним чином тим, що постачальник повинен бути надійним партнером підприємства в реалізації його логістичної стратегії.

Перелічимо  та охарактеризуємо основні етапи  вирішення цього завдання.

1) Пошук потенційних постачальників.

При цьому можуть бути використані такі методи:

- оголошення  конкурсу (тендера): проводиться, якщо передбачається закупити сировину, матеріали, комплектуючі на велику грошову суму або налагодити довгострокові зв’язки між постачальником чи споживачем;

- вивчення рекламних  матеріалів: фірмових каталогів,  оголошень у засобах масової  інформації і т.п.;

- відвідування  виставок і ярмарків;

- листування  і особисті контакти з можливими  постачальниками.

Внаслідок комплексного пошуку формується перелік потенційних  постачальників матеріальних ресурсів, згідно якого проводиться подальша робота.

2) Аналіз потенційних постачальників.

Складений перелік  потенційних постачальників аналізується за спеціальними критеріями, які дозволяють здійснити відбір прийнятних постачальників. Кількість таких критеріїв може складати кілька десятків і не обмежується  ціною та якістю продукції, яку постачають. Крім них, можна навести ще багато суттєвих критеріїв вибору постачальника, які можуть бути не менш важливими для підприємства.

Критерії оцінки і відбору генераторів матеріальних потоків залежать від вимог споживаючої  логістичної системи і можуть бути різними:

- надійність  постачання;

- віддаленість  постачальника від споживача;

- терміни виконання  замовлень;

- періодичність  постачань;

- умови оплати;

- мінімальний  розмір партії товару;

- можливість  отримання знижки;

- частка постачальника у покритті витрат;

- повнота асортименту;

- умови розподілу  ризиків;

- наявність  сервісного обслуговування;

- рекламна підтримка;

- репутація  постачальника;

- фінансове  становище постачальника, його  кредитоспроможність та ін.

Підприємство  визначає для себе найбільш значимі критерії залежно від специфіки своєї діяльності.

Внаслідок аналізу  потенційних постачальників формується перелік конкретних постачальників, з якими проводиться робота із встановлення договірних відносин. Список постачальників зазвичай складається за кожним конкретним видом матеріальних ресурсів, які постачаються.

Конкретні результати за багатьма із наведених позицій  досягаються як компроміс у процесі  переговорів і залежать від позицій  постачальника та покупця на ринку.

3) Оцінка результатів роботи з постачальниками.

На вибір  постачальника суттєвий вплив здійснюють результати роботи згідно з вже укладеними договорами. Оцінку постачальників потрібно проводити не тільки на стадії пошуку, але й у процесі роботи з  вже відібраними постачальниками. Для оцінки вже відомих постачальників часто використовують методику ранжування, за допомогою якої розробляється спеціальна шкала оцінок, що дозволяє розрахувати рейтинг постачальника.

Оскільки під  час вибору постачальника вирішується  багатокритеріальна задача оптимізації розв’язку з нерівноцінними критеріями, то необхідно оцінити і розставити їх за ступенем важливості для підприємства. Щоб оцінити значимість окремих критеріїв, за якими планується вибрати постачальника, обирають експертів (це можуть бути керівники підприємства або спеціалісти із постачання, виробництва). Кожному експерту пропонують (незалежно і таємно від інших експертів) встановити коефіцієнт значимості кожного критерію в межах від 0 до 1 (можуть бути встановлені межі значень коефіцієнтів від 1 до 5, чи від1 до 10 і т.д.). Коефіцієнти значимості критеріїв, встановлені експертами, проставляють у таблицю визначеної форми (табл. 4.3) і потім в останньому стовпчику підраховують комплексну оцінку як суму коефіцієнтів значимості за кожним критерієм.

 

Висновок

 

Розглянуті  вище елементи і принципи закупівельно-заготівельної  логістики показують, що цей вид  логістики займає одне з найважливіших місць у роботі підприємств. Також слід зазначити, що з даними логістичними функціями повинен працювати відділ маркетингу та відділ логістики. В даний час в нашій країні створюються такі відділи, але не з тією швидкістю, яка потрібна в умовах розвитку ринкової економіки. Це пов'язано з тим, що не вистачає фахівців з логістики, потрібно багато коштів і часу на підготовку або перепідготовку працівників даного напрямку. В основному, на підприємствах середнього масштабу немає відділу логістики, а всі рішення з приводу проведення тих чи інших логістичних операцій приймає або відділ закупівель (відділ продажу) або керівники середньої ланки. Якщо ж на підприємстві і існує відділ логістики, то він має обмежені функції: забезпечення транспортом, диспетчерська діяльність.

Тому, зробимо  висновок, що розвиток закупівельної логістики сприяє розвитку підприємства та економіки в цілому.

 

Список використаних джерел:

1. Ларіна P.P. Логістика: Навчальний посібник.- Д.: ВІК, 2005.- 335С.

2. Бібліотека Гринчука http://www.grinchuk.lviv.ua/