Система «точно в термін» just-in-time

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

1.Теоретичні основи системи  «точно в термін»……………………………...…4

2. Зарубіжний досвід застосування  системи «точно в термін»………………..6

3. Практичне впровадження  логістичної системи «точно в  термін»……….….8

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..…11

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….....13

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В умовах ринкової економіки  роль окремого підприємства як самостійного суб’єкта економічного кругообігу дуже велика. Перед виробничим підприємством постають і потребують раціонального вирішення наступні проблеми: формування стратегії підприємства, створення конкурентоспроможного виробництва, досягнення відповідності продукції, що випускається вимогам ринку, оновлення продукції і управління інноваційними процесами.

При налагодженні виробничого процесу одним з найголовніших питань є раціональне управління матеріальними запасами, а саме визначення оптимального розміру запасу за умови мінімізації витрат, пов’язаних з їхнім формуванням і зберіганням.

Організувати процес матеріально-технічного забезпечення виробництва з найменшими витратами покликана система  «Точно в термін». Тому розгляд можливостей  застосування даної системи виробничими  підприємствами є надзвичайно актуальними  питаннями, особливо в умовах, коли підприємства змушені зменшувати всі групи витрат.

Проблемам управління матеріальними  запасами присвячено безліч зарубіжних і вітчизняних досліджень, результати яких були опубліковані і знайшли  конкретне практичне застосування. Логістичний підхід до управління запасами матеріальних ресурсів, в тому числі  концепція «точно в термін» розглядається  в роботах Е.Маті, Д. Тіксье, О. А. Новікова, А. І. Семененко, О.Р. Туровца, І.І. Бажин , А.М. Роднікова, В. Лубочнова, А.М.Гаджинського, Д. М. Неруша, А. А. Смєхова та ін.

Метою нашої статті є аналіз теоретичних положень логістичної  концепції «точно в термін» та практичного впровадження її на виробничих підприємствах Японії, Росії та України.  

1.Теоретичні основи  системи «точно в термін».

 

Система «точно в термін» (just-in-time, JIT) є системою планування матеріально – технічного постачання, що передбачає повну синхронізацію його із виробничим процесом. В рамках цієї системи сировина, напівфабрикати, що комплектують вироби, подаються невеликими партіями безпосередньо на потрібні ланки виробничого процесу, оминаючи складські приміщення, а готова продукція відвантажується споживачам безпосередньо по мірі завершення виробництва. А цілями системи є: запобігти збоям і порушенням процесу виробництва; зробити систему гнучкішою; скоротити час підготовки до процесу і всі виробничі строки; звести до мінімуму матеріальні запаси; усунути необґрунтовані витрати.

Концепція JIT виникла на основі методу управління виробництвом «Канбан», який був розроблений спеціалістами японської фірми «Toyota» в 50-х роках минулого століття [4, с.15]. Ця ідея вимагає такої організації й планування виробництва, коли кожний структурний підрозділ у певний момент часу виробляє власне таку кількість продукції, яка потрібна на певний момент часу. Найбільш характерною рисою цієї системи є «без залишкова» організація виробничого процесу. Застосування системи «точно в термін» дозволяє відмовитись від складських приміщень, оскільки партії сировини, напівфабрикатів, комплектуючих засобів надходять строго у відповідності до погодинного графіку. Знімається потреба в технологічних запасах, тому що, у принципі, все необхідне можна виробити у будь – який момент (власне тоді, коли в цьому є потреба). Для цього, звичайно, потрібно мати резервні виробничі потужності, машини та обладнання, яке можна швидко переналадити на випуск іншої продукції. Відпадає потреба складувати готову продукцію й відповідно мати складські приміщення, тому що обсяги товарної продукції чітко синхронізовані (за строком й кількістю) з замовленнями споживачів.

 

2. Зарубіжний досвід застосування системи «точно в термін»

 

Перше практичне застосування системи «точно в термін» відбулося  на автомобільній корпорації «Toyota» і відтоді впровадження цієї системи приносить значну вигоду як машинобудівним фірмам Японії так і іншим країнам. Зокрема концепція «just-in-time» використовується такими відомими фірмами як «Дженерал моторс» (США), «Рено» (Франція), «Крафт, Інк.», корпорацією «ЗМ» та ін. Аналіз досвіду ряду фірм Західної Європи, що запровадили систему, показує, що вона дає можливість зменшити виробничі запаси на 50%, товарні запаси – на 8% при значному прискоренні оборотності оборотних коштів і підвищенні якості продукції [2, с. 374].

Розглянемо принципи застосування системи «just-in-time» на прикладі «Toyota». Деталі для збірки на конвеєрі доставляються не зі складу, а прямо з вантажівок постачальників, які, у свою чергу, точно в термін під’їжджають до заводу. Особлива філософія на заводах «Toyota» вироблена відносно контролю якості виробництва. Якщо робітник допустив хоч найменший брак при збірці або відхід від стандартів виробництва, то він зобов’язаний зупинити увесь конвеєр для усунення браку (поламки) на місці.

На підприємствах «Toyota» дуже багато уваги приділяють інтеграції праці робота і людини. На заводі є спеціальний пристрій – «пока-йоке», який покликаний не допускати появи браку. Компанія піклується про підвищення свідомості і професійних навичок кожного окремо узятого працівника (робітника). Робітники заводів як японських так і зарубіжних, проходять обов’язкове навчання у Toyota Global Production Centre. Під час навчання конкретним операціям робітникам показують і пояснюють, що відбувається, якщо деталь буде зібрана не правильно. Виробничий процес також ґрунтується на командній роботі. Сенс командної роботи полягає у підвищені зацікавленості робітників у результатах роботи усієї виробничої лінії [5, с. 12].

Прикладом успішного застосування японських принципів «точно в  термін» у Росії є досвід «Заволзького моторного заводу». Починаючи з 2002 р., на заводі впроваджується стратегія  значного підвищення якості продукції, зниження витрат виробництва, раціонального  використання персоналу. Впровадження нової виробничої системи, заснованої на елементах системи «just-in-time», сприяло тому, що темп збірки моторів на заводі виріс на 30% за рахунок підвищення продуктивності праці робітників. Значно покращилися показники якості двигунів, що поставляються автозаводам. Завдяки новому підходу завод різко понизив витрати виробництва і складські запаси.

 

3. Практичне впровадження  логістичної системи «точно в  термін»

 

На українських підприємствах  впродовж останніх 5 років використання логістичних підходів стало масовим. Такі виробники, як «Сармат», ЗАТ «Чумак», «Видавництво Львівська політехніка», ЗАТ «АВК», «Торговий дім Харьківський жиркомбінат», «Торговий дім Львівський жиркомбінат», «Агрокосм», «Кримський ТИТАН», «Сан Інтербрю Україна», «Ніссан  Мотор Україна», «Криворізький завод  гірничого обладнання», «Крафт Фудз Україна», практикують системи Канбан та «точно в термін» на своїх виробництвах [3, с. 235].

Яскравим прикладом впровадження «just-in-time» на українських підприємствах є ЗАТ «Чумак». До впровадження системи «just-in-time» управління матеріальними потоками було не раціональним. Коли обсяги виробництва продукції перевищили 80 тис. тонн, підприємству довелося орендувати додаткові складські приміщення. Орендовані склади були розкидані по Херсонській області, іноді на відстані 20 км від заводу, що ускладнювало роботу із вантажами: зросла кількість биття склянних банок через часте їх перекладення, зривалися терміни постачань, зросла кількість претензій і повернень, подвоївся обсяг вантажно – розвантажувальних робіт та обсяг перевезень між власними складами, збільшився штат працівників. У результаті на перевезення одного європіддону кетчупа, соусів або майонезу на регіональний склад дистриб’ютора витрачалося майже $32 для скляної тари, або $27 для пластикової, що неприпустимо дорого навіть за європейськими мірками [6].

Враховуючи вищесказані  фактори ЗАТ «Чумак» у 2006 році повністю перейшло на систему «just-in-time». ЗАТ «Чумак» створив власний логістичний центр – складський термінал, інтегрований з виробництвом. Це дозволяло здешевити зберігання і транспортування однієї паллети на $6 – 8. Але з урахуванням обсягів виробництва економія складає більше $1 млн в рік.

Щоб повністю виключити перевезення  на проміжні склади, новий комплекс загальною площею 11,3 тис.кв.м було побудувано на заводі. У результаті готова продукція з конвеєра відвозиться  навантажувачем на склад. До відкриття  терміналу на транспортування паллети  з готовою продукцією із заводу на машину дистриб’ютора витрачалась  мінімум година, коли маршрут проходив через допоміжний склад – більше доби. Зараз цей процес займає шість  хвилин. З конвеєра паллети потрапляють  у «зону зберігання», яка займає 75% всього складу, потім по роликах  гравітаційного стелажу пересувається в «зону відвантаження».

Таким чином, продукція, що має  обмежений термін придатності, не залежується  на складі. Потенційна пропускна спроможність складу в денну робочу зміну – 60 машин по 20 тонн. З моменту отримання  замовлення від роздрібного покупця  до доставки вантажу проходить близько 48 годин.

Важливим елементом «just-in-time» є автоматизація процесів і система заохочення працівників. Сьогодні ЗАТ «Чумак» випускає 120 найменувань продукції. Для полегшення управління асортиментом на новому терміналі використовується спеціалізоване програмне забезпечення – WMS (англ. Warehouse Management System – система управління складом). Така програма дозволяє вести облік в режимі online – при прийманні товару робітник складу лише сканує штрих-код на коробці, товар автоматично оприбутковується. Головна перевага нового програмного забезпечення – розміщення продукції на стелажах за термінами оборотності. Складське програмне забезпечення дозволяє відстежити час, витрачений працівником складу на ту чи іншу операцію, якість її виконання. На основі цих даних можна побудувати об’єктивну систему фінансового заохочення працівників.

У рамках логістичної концепції  «just-in-time» були налагоджені тісні зв’язки з постачальниками сировини (помідорів, огірків, насіння соняшнику). В основному це невеликі господарства, які оповіщаються про необхідність постачання невеликих партій на конкретну дату в міру виникнення необхідності на виробництві.

 

ВИСНОВКИ

Отже, аналізуючи практику впровадження системи JIT можна відмітити низку переваг, що вона надає підприємствам. В першу чергу, це зниження рівня запасів, висока якість продукції, гнучкість та скорочення термінів виробництва, підвищення продуктивності і ефективності використання устаткування, зниження обсягу браку і переробок, скорочення складських приміщень. Також до переваг можна віднести: короткий виробничий цикл, висока оборотність активів; відсутність або надзвичайно низький рівень витрат на зберігання виробничих і товарних запасів.

Разом з тим, у даної  концепції є й недоліки, зокрема; складність забезпечення високої узгодженості між стадіями виробництва продукції; значний ризик зриву виробництва  і реалізації продукції.

Таким чином, використання концепції  «точно в термін» дозволяє раціонально  організувати матеріальний потік на етапах матеріально-технічного забезпечення, виробництва та реалізації замовлень  споживачам. Варто відзначити одну з ключових переваг цієї концепції  – мінімізацію поточних витрат, до якої вона дозволяє підійти комплексно, враховуючи, що економія коштів в одному підрозділі (наприклад, постачанні) може призвести до збільшення коштів в  іншій ділянці (наприклад, виробництві).

Загалом, слід відзначити, що у сучасних умовах виробничі підприємства повинні дотримуватися таких принципів ефективної діяльності: підвищена гнучкість виробництва відповідно до змін у навколишньому середовищі; підвищення вимог до якості виробленої продукції та до результативності окремих робітників; виключення непродуктивних витрат; скорочення часу оснащення і терміналів виробництва; мінімізація матеріальних запасів. Саме такі принципи роботи й передбачає система «just-in-time», тому виробничим підприємствам варто вивчати можливості її впровадження для підвищення ефективності діяльності.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Зеваков А.М. – Логистика материальних запасов и финансовых активов [Текст] / А.М.Зеваков – СПб. : Питер, 2005. – 245 с.

2. Гаджинский А.М. – Логістика : [Текст] / А.М. Гаджинский. – М. : ИТК «Дашков и К», 2003. – 408 с.

3. Бажин И.И. – Логістика : [Текст] / И.И. Бажин. – Х.: Консум, 2003. – 240 с.

Паркінсон С.П. Эти невероятные  японцы. Приципы японського управления. – М.: Технол. школа бизнеса, 1991. – 360 с.

4. Прыстай Р. Канбан на производстве/Р.Прыстай//Дистрибюция и логистика.- 2008.- №6.- С.14-17

5. Смирнов І.Г. Досвід японської логістики та його застосування в Україні: від «Канбан» до «Гемба Кайдзен»/І.Г. Смирнов//Зовнішня торгівля:право та економіка.- 2008. - №1 – С. 11-17

6. Порівняння концепції MRP II і системи управління "Точно в строк":

Інтернет ресурс:http://www.paragononstate.com/operativno-virobniche

planuvannya-alternativne-dzherelo/224-porvnyannya-konczepcz-mrp-ii—sistemi

upravlnnya-qtochno-v-strokq.html.