Розробка стратегії логістичного обслуговування торгового підприємства на прикладі ПАТ КЗШВ «Столичний»

РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ЛОГІСТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСЯТВА

Костюченко І.П. , 5 курс, ФЕМП, КНТЕУ

  Стаття присвячена дослідженню особливостей здійснення логістичних процесів, аналізу та визначенню основних видів логістичних стратегій з метою обґрунтування впровадження їх у практику торгових підприємств. Встановлено доцільність впровадження логістичного управління на торгових підприємствах.

  Ключові слова: логістика,  стратегія,  логістичний процес,  логістичне управління, торгове підприємство.

Статья посвящена  исследованию особенностей осуществления  логистических процессов,  анализу  и определению основных видов  логистических стратегий с целью  обоснования внедрения их в практику торговых предприятий. Установлена  целесообразность внедрения логистического управления на торговых предприятиях.   

  Ключевые слова: логистика,  стратегия,  логистический процесс,  логистическое

управление, предприятие.

The article investigates features of logistic processes, analysis and definition of main logistics  strategies in order to justify their introduction into practice of trading companies Established that the  expedient to implementation of logistics management on the trading enterprises.

  Key words: Logistics, strategy, logistics process, logistics management, commercial enterprise.

 

  Актуальність теми. На сучасному етапі одним із визначальних чинників конкурентоспроможності підприємства стає розробка стратегій логістичної системи обслуговування торгових підриємств. Сьогодні підприємства, які конкурують виключно на підставі технічних характеристик товару, раніше чи пізніше опиняються у невигідній для себе ситуації порівняно з фірмами, які зміцнюють свою ринкову позицію, підвищуючи якість обслуговування товарів та покупців. У цьому процесі важлива роль належить ефективно організованому комплексному логістичному обслуговуванню, яке має впроваджуватися не лише на рівні окремого підприємства, але й бути процесом, який об’єднує усіх учасників ланцюга поставок.

  Аналіз останніх досліджень та публікацій. У науковій та практичній економічній літературі питання обслуговування споживача відображено у працях таких зарубіжних вчених, як Ф. Котлер, М. Кристофер, Е. Мате, Д. Кемпні, В. Ларсон, В. Щепанкєвич, а також у роботах вітчизняних вчених: Є. Крикавського, О. Кузьміна, В. Николайчука, М. Окландера, Й Петровича, Ж. Поплавської, В.Смиричинського, К. Танькова, Л. Фролової, Н. Чухрай, які розглядають стратегії обслуговування споживача з позицій маркетингу, технічного обслуговування, логістики, консультування тощо. Водночас у працях згаданих науковців не повною мірою розкрито питання формування системи обслуговування, зокрема, логістичного. А на практиці виникає потреба у створенні та удосконаленні таких систем надання споживчої вартості, які результативніше реагують на швидкозмінюване ринкове оточення і відповідають вимогам клієнтів щодо надійності, гнучкості та зручності логістичного обслуговування.

  Постановка проблеми. У теперішній час дуже стрімко почали розвиватись торговельні підприємства, які зайняли непогані ринкові позиції порівняно з великими та міжнародними компаніями, оскільки здатні задовольнити попит споживачів майже в усіх сферах економіки.

Для ефективної діяльності торговельного підприємства все  ширше використовуються логістичні стратегії, що відображають нові підходи в управлінні, в моделюванні логістичних процесів. 

  Організація логістичного управління на торговельному підприємстві повинна починатись з розроблення логістичної стратегії, а саме визначення місця логістичної стратегії в загальній стратегії управління торговою фірмою.  Менеджер повинен розробляти систему логістичного управління, ґрунтуючись на вже існуючих процедурах ухвалення рішень,  оскільки логістика торговельного підприємства являє собою організований процес управління матеріальними,  інформаційними та супутніми потоками від постачальника (через розподільну систему компанії –  склади і транспорт)  до продажу та доставки покупцю (споживачу).

  Мета і задачі завдання. Метою дипломної  роботи є наукове обґрунтування і розроблення теоретичних та методичних засад формування стратегії логістичного обслуговування (ЛО) споживачів торгового підприємства .

Для досягнення визначеної мети вирішуються в роботі такі завдання:

• розвиток сутності та обґрунтування концептуальної інтерпретації базових понять “логістичне обслуговування”, “стратегії логістичного обслуговування”, “обслуговування постачання”, “обслуговування поставок”;
• удосконалення концепції партнерського маркетингу та оцінювання лояльності клієнта через виявлення готовності клієнта до укладання повторних трансакцій з постачальником;
• розроблення методичних положень щодо формування і реалізації стратегії логістичного обслуговування клієнтів торгового підприємства;
• обґрунтування умов та напрямів досягнення оптимального рівня логістичного обслуговування клієнтів торговового підприємства.

  Об’єктом дослідження є процес формування стратегії логістичного обслуговування споживача торгового підприємства.

  Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти формування стратегій обслуговування споживачів.

  Викладення результатів основних досліджень. Логістичні процеси є найважливішими процесами торговельного підприємства. У сучасних умовах діяльності підприємства з метою збереження тривалої конкурентної переваги важливим моментом є формування ефективних стратегій. Основною складовою стратегії торговельного підприємства є логістична стратегія. Побудова такої стратегії торговельного підприємства реалізується на основі моделювання.  Базовими елементами моделі є: перебіг логістичних потоків, ключові чинники успіху підприємства, сучасні концепції управління.

  У науковій літературі розглянуто основні визначення логістичної стратегії, вимоги та принципи формування.  Л. В. Фролова у монографії  "Механізм логістичного управління торговельним підприємством"  визначає стратегію логістичного управління  "як набір завдань,  пов'язаних із формуванням дій підприємства,  спрямованих на досягнення мети ефективного використання ресурсів на основі синхронізації логістичних процесів при утворенні логістичних потоків" [1, с. 74].

  За О. М. Тридідом і К. М. Таньковим логістична стратегія –  це "сукупність певних видів логістичної діяльності та віднесених до них логістичних функцій/операцій,  які визначають довгостроковий логістичний профіль підприємства",  а логістична стратегія торговельного підприємства є фактором забезпечення процесу формування його політики у сфері логістики. Ця політика – необхідний елемент планування та управління внутрішніми й зовнішніми бізнес-процесами на основі їхньої інтеграції та координації, має на меті отримання конкурентних переваг.  Учені розглядають логістичну стратегію як складову загальної стратегії підприємства, яка є довгостроковою програмою дій щодо забезпечення логістичної діяльності [2, с. 55].

  За Д. Уотерсом логістична стратегія включає всі довготермінові рішення, поєднані з логістичною діяльністю, складається з усіх стратегічних рішень і планів щодо управління ланцюгом постачань, "формує зв'язок між більш абстрактними стратегіями вищого рівня та детально проробленими операціями, що виконуються в ланцюзі постачань" [4, с. 96].

  На думку О. М. Тридіда та К. М. Танькова,  формування логістичної стратегії підприємства передбачає системний підхід, зваженість у прийнятті рішень і складається з таких етапів [2, с. 58]:

•  визначення логістичної  місії;

•  формування стратегічних цілей та завдань;

•  аналіз логістичного середовища підприємства;

•  проведення логістичного аудиту;

•  прийняття стратегічних логістичних рішень.

  Вихідною точкою проектування логістичної стратегії Д. Уотерс вважає всебічний аналіз загальнокорпоративної стратегії, що дає змогу зрозуміти, яким чином логістична діяльність сприяє її реалізації, після чого можна узагальнити отримані результати у вигляді логістичної місії.  При цьому необхідно враховувати середовище,  в якому існує підприємство, та його особливі компетенції (ключові фактори успіху).

  Є. В. Крикавський  вважає,  що логістичні стратегії подібні до інших функціональних стратегій і взаємопов'язані з конкурентними. Також Є. В.  Крикавський підкреслює важливість системного підходу до формування логістичних стратегій, які повинні пов'язуватися з іншими функціональними стратегіями та відповідати оптимальній реалізації стратегії конкуренції фірми, а також охоплювати всі сфери діяльності підприємства.  Реалізація логістичної стратегії вимагає забезпечення таких умов [3, с. 206–211]:

•  наявність загальнокорпоративної  стратегії та підтримуючих стратегій;

•  можливість формування величини й структури виробництва (продажів) щодо вимог логістики;

•  наявність вертикальної інтеграції сфер логістики підприємства;

•  наявність структури  постачання,  виробництва та дистрибуції, що орієнтовані на матеріальні потоки;

•  відповідність систем управління та інформації;

•  проведення відповідних  заходів щодо підвищення ефективності;

•  відповідність рівнів автоматизації підприємства, переміщення

товарів та інформації;

•  використання кадрів відповідної  кваліфікації.

   О. М. Тридід і К. М. Таньков сформулювали вимоги досягнення ефективності логістичної стратегії так [2, с. 56]:

•  підтримка зв'язку логістики з корпоративною стратегією;

•  удосконалення організації  руху матеріальних потоків;

•  надходження необхідної інформації та технологія її обробки;

•  ефективне управління трудовими ресурсами;

•  тісний взаємозв'язок з іншими підприємствами та комерцій ними структурами щодо відпрацювання стратегії;

•  облік прибутку від логістики у системі фінансових показників;

•  визначення оптимальних  рівнів якості логістичного обслуговування;

•  ретельна розробка логістичних  операцій.

  Одним із аспектів логістичного стратегічного управління є проблема упорядкування ознак логістичної стратегії. Під логістичною стратегією вважатимемо реалізацію концепції логістики в реальних умовах за функціями управління економічною діяльністю підприємств з метою побудови логістичних систем і ланцюгів для їх оптимізації, а в довготерміновій перспективі – отримання конкурентних переваг за рахунок ефективнішого задоволення потреб споживачів. 

  На основі проведених досліджень, автором зроблено висновок про доцільність класифікації логістичного стратегічного управління і планування за такими ознаками:

• функціональною – як концепцію  адаптації та активного впливу в  економічному, інституціо нальному та технологічному середовищі за рахунок пріоритетності процесів управління за функціями планування стратегії, організації, контролю та регулювання потокових процесів;

• змістом управління (процесною) – як процес підготовки та прийняття стратегічних рішень щодо керування інтегрованими потоками;

• інструментальною – як засобу досягнення стратегічних конкурентних переваг (наприклад, за рахунок оптимізації  функції акцептованого рівня сервісу та відповідних їй тотальним витратам) за рахунок пошуку компромісів (у напрямку від „trade off” до „trade up”);

• організаційного рівня їх розробки (ієрархічного поділу) – як функціональну, що охоплює певні логістичні функції та функціональні сфери; операційну як конкретизоване стратегічне керування оперативними одиницями мікрологістичних систем (відділами продажу, закупівлею сировини, управління запасами, транспортування, складування тощо);

• стадіями життєвого циклу  товару (галузі, підприємства), а саме проектування; зростання; зрілості та спаду;

• способами забезпечення розвитку – мінімізації витрат у логістичному ланцюзі; диференціації; пошуку можливостей створення додаткової цінності для споживачів та концентрації логістичної діяльності в ринкових нішах;

• способом доставки споживачу  цінності – через виробничу досконалість в якості, ціні і в організації надання послуг; лідерстві у наданні логістичних послуг за ефективністю та якістю; логістичній взаємодії з контрагентами ринку; 

• за темпами розвитку логістичних  процесів – скорочення; стабілізації та зростання масштабів логістичної  діяльності;

• терміном реалізації стратегії  – як довго-, середньо- та короткотермінову логістичну стратегію;

• функціональною структурою логістики підприємства – стратегії у сферах постачання (ґрунтуються на параметрах часу та визначення обсягу закупівель, МРП, вибір постачальника); виробництва (МРП); фізичного розподілу (ДРП, мінімізація „тотальних” витрат); транспортування (беззбитковий розподіл); складування тощо;

• рівнем впливу на попит на логістичні послуги – як активні; пасивні та змішані логістичні стратегії;

• рівнями фінансової залежності та підпорядкування компанії в логістичному ланцюзі;

• формою внутрішніх структур в логістичному ланцюзі (по вертикалі  і горизонталі) з метою координування  зусиль і управління конфліктами;

• формою партнерських відносин в логістичному ланцюзі (створенні  міжфункціональних і міжфірмових  команд, спільних проектів, спільному  використанні інформації, неперервному поповненні запасів.

  Поглиблений аналіз логістичної стратегії за наведеними вище ознаками дасть змогу врахувати їх вплив на ранніх стадіях формування логістичної стратегії підприємства. Ідентифікація чинників, які визначають сутність логістичного стратегічного управління, дасть можливість констатувати, що об’єкти логістичного управління внаслідок різної природи не мають єдиного засобу вимірювання, що ще раз підтверджує актуальність розробки методичного інструментарію логістичного стратегічного управління.  [4, с. 183]