Розрахунок основних параметрів складу

курсу «Логістика складування»  
 
тема: «Розрахунок основних параметрів складу»  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЗМІСТ  
 
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 3  
1. Основні характеристики і параметри складу  
1.1. Характеристики складу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5  
1.2 Визначення основних параметрів складу ... ... ... ... ... ... ... ... ... 7  
Оцінка, аналіз роботи торгової організації  
2.1. Оцінка і аналіз роботи ТОВ «Максима плюс» ... ... ... ... .... ... 14  
2.2. Технологічний процес переробки товарів на складі .. .... 16  
2.3. Оцінка ефективності роботи складського господарства ... ... ... ... 21  
ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 23  
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... .... ... 26  
   
ВСТУП  
 
Актуальність обраної теми обгрунтована тим, що правильний вибір розрахунок параметрів складу дозволяє значно знизити витрати на зберігання, що в свою чергу дозволить збільшити прибутковість.  
Метою написання даної роботи є аналіз і розрахунок параметрів складського господарства.  
У роботі розкриті наступні питання основні характеристики і параметри складу, представлено короткий опис роботи організації торгівлі, описаний технологічний процес переробки товарів на складі, проведена оцінка ефективності роботи складського господарства, розраховані основні параметри складу даної організації.  
Характеристика систем складування і розміщення запасів ефективність логістичної системи залежить не тільки від вдосконалення та інтенсивності промислового і транспортного виробництва, але і складського господарства.  
 Складське господарство сприяє: збереженню якості продукції, матеріалів, сировини; підвищенню ритмічності і організованості виробництва і роботи транспорту; поліпшення використання територій підприємств; зниження простоїв транспортних засобів і транспортних витрат; вивільненню працівників від непродуктивних вантажно-розвантажувальних і складських робіт для використання їх в основному виробництві .  
 Складування продукції необхідно в зв'язку з наявними коливаннями циклів виробництва, транспортувань і її споживання. Склади різних типів можуть створюватися на початку, середині і наприкінці транспортних вантажопотоків або виробничих процесів для тимчасового накопичення вантажів і своєчасного постачання виробництва матеріалами в потрібних кількостях. Тимчасове складування (нагромадження) продукції обумовлено характером виробництва і транспорту.  
 Воно дозволяє подолати тимчасові, просторові, кількісні та якісні невідповідності між наявністю і потребою в матеріалах в процесі виробництва і споживання. Крім операцій складування вантажів, на складі виконуються ще й внутріскладські транспортні, вантажні, розвантажувальні, сортувальні, комплектувальні та проміжні перевантажувальні операції, а також деякі технологічні операції і т.д.  
Тому склади слід розглядати не просто як пристрої для зберігання вантажів, а як транспортно-складські комплекси, в яких процеси переміщення вантажів відіграють важливу роль. Робота цих комплексів носить динамічний, стохастичний характер через нерівномірності перевезень вантажів. Слід мати на увазі, що склади сприяють перетворенню вантажопотоків, змінюючи параметри прийнятих і видаваних партій вантажів за величиною, складом і пр.  
ТОВ «Максима плюс» є офіційним дилером компанії «М-стиль», яка в свою чергу є частиною холдингу «Іванівське ТО», до якого входять також: ТОВ «Мега-Олій», фабрики: прядильно-ткацька фабрика ТОВ «Тезінка» і ВАТ «Колобовська ткацька фабрика». «ІТО» є співвласником ТОВ «Зинов'євська мануфактура» і ТОВ «Червоний Жовтень». Ці підприємства являють собою закінчений технологічний цикл. Річна виробнича програма - більше 70 млн. пог. метрів. Виробничі потужності ТОВ «М-стиль» дозволяють компанії випускати на місяць до 150 000 комплектів постільної білизни та інших виробів.  
ТОВ «Максима плюс» також закуповує текстильну продукцію ще декількох компаній - вітчизняних виробників і імпортних (Туреччина, Китай, Пакистан, країни СНД).  
   
1. Основні характеристики і параметри складу  
 
1.1. Характеристики складу  
 
Площі на товарних складах зазвичай ділять на приміщення основного виробничого призначення та допоміжні. Перші служать для виконання основних технологічних операцій, у тому числі для зберігання товарів, експедиції і переробки. Допоміжні приміщення призначені для зберігання тари, розміщення інженерних пристроїв і комунікацій, а також різних служб та інших цілей.  
Умовно простір складу можна розділити на дві основні частини: площі, безпосередньо використовувані для зберігання товару, і площі, які не використовуються для зберігання. При плануванні складу рекомендується підтримувати співвідношення цих площ у пропорції не менше ніж 2:1.  
Планування складських приміщень повинна забезпечувати можливість застосування ефективних способів розміщення та укладання одиниць зберігання, використання складського обладнання і умови для повного збереження товару. Такий принцип внутрішнього планування зон складу дозволяє підтримувати потоковість і безперервність складського технологічного процесу.  
Для поліпшення умов експлуатації підйомно-транспортних машин і механізмів необхідно прагнути організувати єдиний простір складу, без перегородок і з максимально можливою кількістю колон або прольотів. Найкращим варіантом з цієї точки зору є однопрогонових склад (шириною не менше 24 м). Ефективність використання складського обсягу багато в чому залежить також від висоти складування, яка має враховувати розміри транспортних одиниць і максимально наближатися до технологічної висоті складу.  
На планування і структуру приміщень складу істотним чином впливає сам зміст технологічного процесу. На стадії проектування встановлюють склад приміщень складу, пропорції між окремими приміщеннями та їх взаємне розташування. Розглянемо планування товарного складу загального користування як найбільш поширеного виду складу.  
Для виконання технологічних операцій з приймання, зберігання і відправки продукції покупцям на складах виділяють наступні основні зони:  
- Зона розвантаження транспортних засобів, яка може розташовуватися як всередині, так і поза приміщенням;  
- Експедиція приймання товару, в тому числі з операціями з приймання продукції за кількістю і якістю;  
- Основна зона зберігання;  
- Зона комплектування замовлень;  
- Експедиція відправлення товару;  
- Зона навантаження транспортних засобів, яка розташовується поза зоною зберігання і комплектування.  
Перераховані операційні зони складу повинні бути пов'язані між собою проходами і проїздами.  
Зона розвантаження транспортних засобів повинна примикати до експедиції приймання товару (зоні приймання продукції за кількістю і якістю). Під зону зберігання продукції відводиться основна частина площ. Вона складається з території, зайнятої одиницями зберігання, і площі проходів. До зони зберігання повинна примикати зона комплектування замовлень. Цю зону в свою чергу слід розташовувати поруч з експедицією по відправці одиниць зберігання.  
Зона розвантаження товару використовується для механізованого і ручного розвантаження транспортних засобів, а також для виїмки товару з транспортної тари, приймання за кількістю і короткочасного зберігання до моменту передачі в експедицію приймання товару.  
Експедиція приймання товару (може розміщуватися в окремому приміщенні складу) служить для приймання товару за кількістю і якістю, ведення обліку прибулого товару, його тимчасового зберігання до передачі в зону основного зберігання складу.  
На ділянці підготовки товару до зберігання (розміщується в зоні приймання товару або в основному приміщенні складу) відбувається формування місць зберігання. Товар у цю зону може надходити з експедиції приймання товару та / або з ділянки розвантаження.  
У зоні зберігання (головна частина основного приміщення складу) виконують операції зі зберігання товару.  
У зоні комплектування (може розміщуватися в основному приміщенні складу) здійснюється формування одиниць транспортування споживачам, містять підібраний відповідно до замовлень необхідний асортимент товару.  
Експедиція відправки використовується для приймання товару експедитором (одержувачем товарної партії), а також для короткочасного зберігання підготовлених до відправки вантажних одиниць.  
У зоні навантаження відбувається ручне та / або механізована завантаження транспортних засобів.  
 
1.2 Визначення основних параметрів складу  
 
Загальна площа складу  
Sобщ = Sпол + Sвсп + Sпр + Sкомпл + Sсл + Sпе + Sое, (1)  
де Sпол - корисна площа, тобто площа, зайнята безпосередньо під збереженої продукцією (стелажами, штабелями та іншими пристосуваннями для зберігання продукції), м2;  
Sвсп - допоміжна (оперативна) площа, тобто площа, зайнята проїздами і проходами, м2;  
Sпр - площа ділянки приймання, м2;  
Sкомпл - площа ділянки комплектування, м2;  
Sсл - площа робочих місць, тобто площа в приміщеннях складів, відведена для робочих місць складських працівників, м2;  
Sпе - площа приймальної експедиції, м2;  
Sое - площа відправних експедиції, м2.  
При наближених розрахунках загальну площу складу Sобщ, м2, можна визначати в залежності від корисної площі Sпол через коефіцієнт використання:  
Sобщ = Sпол / a, (2)  
де a - коефіцієнт використання площі складу (питома вага корисної площі складу): залежно від виду закладеного товару знаходиться в межах 0,3 ... 0,6.  
Корисна площа складу  
Sпол = Qmax / qдоп, (3)  
де Qmax - максимальна величина встановленого запасу продукції на складі, т;  
qдоп - допустиме навантаження на 1 м2 площі підлоги складу, т/м2.  
Загальна формула для розрахунку корисної площі складу має вигляд:  
Sгр = Qз Кн / (254 Сv Кіго Н), (4)  
де Q - прогноз річного товарообігу, грн. / рік;  
З. - прогноз величини запасів продукції, кількість днів обороту;  
Кн - коефіцієнт нерівномірності завантаження складу; визначається як відношення вантажообігу найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажообігу складу. У проектних розрахунках Кн приймають рівним 1,1 ... 1,3;  
254 - число робочих днів у році;  
Сv - приблизна вартість 1 м3 упакованої продукції, що зберігається на складі, руб./м3; може бути визначена на основі вартості вантажної одиниці і її маси брутто. Масу 1 м3 зберігається на складі продукції можна визначити за допомогою вибіркових замірів, проведених співробітниками складу;  
Кіго - коефіцієнт використання вантажного обсягу складу, характеризує щільність і висоту укладання товару (технологічний сенс коефіцієнта використання вантажного обсягу складу Кіго полягає в тому, що обладнання, особливо стелажне, неможливо повністю заповнити збереженої продукцією. Практика показує, що у разі зберігання продукції на піддонах Кіго = 0,64, при зберіганні продукції без піддонів Кіго = 0,67);  
Кіго = Vпол / (Sоб Н); (5)  
Vпол - обсяг продукції в упаковці, який може бути укладений на даному обладнанні по всій його висоті, м3;  
Sоб - площа, яку займає проекція зовнішніх контурів несучого обладнання на горизонтальну площину, м2;  
Н - висота укладання продукції, м.  
Величини Q і З визначають на основі прогнозних розрахунків.  
Для продукції, що зберігається в осередках, корисна площа складу визначається через необхідне число вічок і стелажів за формулою:  
Sпол = Sст Nст, (6)  
де Sст - площа, зайнята під один стелаж, м2;  
Nст - число стелажів.  
Корисну площу складу Sпол при нерівномірному надходженні продукції на склад розраховують за формулою мінімуму сумарних витрат:  
Sрез S1 + 365 Рk S2 - min, (7)  
де Sрез - резервна площа, м2;  
S1 - витрати на утримання 1 м2 резервної площі, руб./м2;  
Рk - ймовірність відмови в прийманні продукції;  
S2 - втрати за кожен день відмови в прийманні продукції, руб.;  
365 - кількість днів у році.  
Площі ділянок приймання і комплектування  
Ці площі розраховують на підставі укрупнених показників розрахункових навантажень на 1 м2 площі на ділянках приймання і комплектування. У випадку у проектних розрахунках виходять з необхідності розміщення на кожному квадратному метрі ділянок приймання і комплектування 1 м3 продукції.  
Необхідну довжину фронту навантажувально-розвантажувальних робіт (довжина автомобільної та залізничної рамп) розраховують так:  
Lфр = nl + (n - 1) li, (8)  
де n - число транспортних одиниць, одночасно подаються до складу;  
l - довжина транспортної одиниці, м;  
li - відстань між транспортними засобами, м.  
Площа зон приймання і комплектування товарів, м2, визначають як  
Sпр = Qг Kн A2 tпр / (365qдоп • 100) + Sв; (9)  
Sкомпл = Qг Kн A3 tкм / (254 qдоп • 100), (10)  
де Qг - річне надходження продукції, т;  
Kн - коефіцієнт нерівномірності надходження продукції на склад, Kн = 1,2 ... 1,5;  
A2 - частка продукції, що проходить через ділянку приймання складу,%;  
tпр - число днів перебування продукції на ділянці приймання;  
254 - число робочих днів у році;  
365 - кількість днів у році;  
qдоп - розрахункове навантаження на 1 м2 площі, приймається рівної 0,25 середнього навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2;  
Sв - площа, необхідна для зважування, сортування і т. д., м2; Sв <> = 5 ... 10 м2;  
A3 - частка продукції, що підлягає комплектування на складі,%;  
tкм - число днів перебування продукції на ділянці комплектування;  
На складах з великим обсягом робіт зони експедицій приймання та відправлення товару влаштовують окремо, а з малим обсягом робіт - разом. Розмір відпускної майданчика розраховується аналогічним чином.  
При розрахунках слід спочатку закласти деякий надлишок площі на ділянці приймання, оскільки з часом на складі, як правило, з'являється необхідність в більш інтенсивній обробці надходить продукції. Мінімальна площа зони приймання повинна розміщувати таку кількість продукції, яке може прибути протягом неробочих днів.  
Мінімальний розмір площі приймальної експедиції  
Sпе = Qг tпе Kн / (365 qе), (11)  
де Qг - річне надходження продукції, т;  
tпе - число днів, протягом яких продукція буде знаходитися в приймальній експедиції;  
Kн - коефіцієнт нерівномірності надходження продукції на склад, Kн =  
= 1,2 ... 1,5;  
qе - укрупнений показник розрахункових навантажень на 1 м2 в експедиційних приміщеннях, т/м2.  
Мінімальна площа відправних експедиції повинна дозволити виконувати роботи з комплектування і зберігання усередненого кількості відвантажувальних партій. Її визначають як  
Sое = Qг tое Kн / (254 qе), (12)  
де tое - число днів, протягом яких продукція буде знаходитися в відправних експедиції.  
 Розміри проходів і проїздів у складських приміщеннях визначають залежно від габаритів продукції, що зберігається й підйомно-транспортних засобів, а також розмірів вантажообігу. Якщо ширина робочого коридору машин, що працюють між стелажами, дорівнює ширині стелажного обладнання, то площа проходів та проїздів буде дорівнює вантажної площі. Ширина проїзду, см,  
A = 2B + 3C, (13)  
де B - ширина транспортного засобу, см;  
C - ширина проміжків між самими транспортними засобами і між ними і стелажами по обидві сторони проїзду (приймається рівної 15 ... 20 см).  
В абсолютних величинах ширина головних проїздів (проходів) приймається від 1,5 до 4,5 м, ширина бокових проїздів (проходів) - від 0,7 до 1,5 м. Висота складських приміщень від рівня підлоги до затяжки ферм або крокв зазвичай становить від 3,5 до 5,5 м у багатоповерхових будівлях і до 18 м - в одноповерхових.  
 
Розрахунок допоміжної площі  
 
Площа службового приміщення складу розраховується залежно від кількості працюючих. При штаті складу до трьох працівників площа контори визначається виходячи з того, що на кожну людину припадає по 5 м2; від 3 до 5 осіб - за 4 м2; при штаті більше п'яти працівників - по 3,25 м2. Робоче місце завідувача складом (площа 12 м2) рекомендується розташувати поблизу ділянки комплектування так, щоб була можливість максимального огляду складського приміщення. Якщо на складі планується перевіряти якість зберігається продукції, то робочі місця відповідає за це персоналу рекомендується обладнати поблизу ділянки приймання, але в стороні від основних вантажопотоків.  
Потреба в стелажному обладнанні  
Nст = Nт / Vст, (14)  
де Nт - кількість продукції, що підлягає зберіганню в стелажах, м3;  
Vст - місткість одного стелажу, м3.  
Місткість складу  
E = Fс qm, (15)  
де Fс - площа, яка використовується під безпосереднє складування вантажу, м2;  
qm - питоме навантаження, т/м2.  
Місткість обладнання для зберігання продукції (комірки, стелажі, штабелі і т. п.), т, обчислюється як  
QОБ = Vоб g b, (16)  
де Vоб - геометричний об'єм відповідного обладнання, м3;  
g - питома вага матеріалу або виробу, т/м3;  
b - коефіцієнт заповнення обсягу (щільність укладання).  
Показники ефективності використання складської площі та обсягу  
Ці показники дозволяють визначити, наскільки ефективно використовується складське простір при застосуванні конкретних видів складського обладнання.  
Коефіцієнт корисно використовуваної площі  
Ks = Sпол / Sо.с., (17)  
де Sпол - корисна площа складу, м2;  
Sо.с. - Загальна площа складу, м2.  
Цей параметр у залежності від типу складського приміщення, його планування, використовуваного обладнання та інших факторів може мати значення від 0,25 до 0,6. Чим більше ці цифри, тим ефективніше використовуються складські площі. Ефективність використання місткості складу можна визначити шляхом розрахунку коефіцієнта використання корисного обсягу складу Ks.  
 
 
 
 
 
 
 
   
2.  
 
2.1.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2005-2006 рр..  
 
2.2.