Логістичні фірми: стан, перспективи розвитку

По-четверте, логістичний підхід передбачає досить кардинальні зміни в структурі підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур, створення спеціалізованих цехів і служб транспортно-складського господарства.

По-п'яте, розвиток ідей логістики гальмується недоліками професійної підготовки кадрів. Існує багато й інших причин, ліквідація яких прискорила б впровадження логістики у практику.

У результаті такої мотивації можна говорити про розвиток і поступове впровадження логістики в господарську практику. Звідси на відміну від традиційного управління матеріальними потоками, здійснюваного людьми з давніх часів, при використанні логістичного підходу виділяється категорія «наскрізний матеріальний потік», який стає об'єктом управління з якісними показниками, що контролюються.

Логістика як наукова дисципліна і практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємств. Тому в Україні необхідно створити розгалужену мережу логістичних утворень, яка в нинішніх кризових умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарські зв'язки. Такі утворення, як ніякі інші, спроможні швидко відновити виробничий ритм, зняти бар'єри у господарських стосунках.

3. Перспективи розвитку логістики.

Система управління матеріальними потоками, що склалася нині в державі, більшою мірою виявляє свою традиційність. При розробці логістичних моделей, орієнтованих на застосування в загальноекономічному просторі з територій незалежних республік, треба враховувати деякі їх особливості.

1. Велика територія, що ускладнює проектування логістичних моделей, зумовлює збільшення кількості запасів і транспортно-заготівельних витрат.

2. Нерозвинена інфраструктура (засоби транспорту, зв'язку, обладнані склади, пакувальне обладнання). Поряд із сповільненням обороту матеріальних об'єктів це спричинює великі втрати, пошкодження матеріальних цінностей. Слід враховувати, що відсоток збереженості їх буде істотно нижчим порівняно із встановленими на Заході нормативами.

3. Висока концентрація виробництва та споживання на великих підприємствах, з одного боку, це сприяє інтенсифікації матеріальних потоків, а з другого — сповільнює реакцію та гнучкість у зв'язку із зміною потреб клієнтів. Малі підприємства та кооперативи мають великі переваги в цьому, оскільки експлуатують переважно просте, універсальне устаткування та інструмент, нововведення не спричинюють у них тривалих і збиткових простоїв. Тому, застосовуючи концепцію логістики на українському ринку, малі підприємства слід розглядати як досить чутливі до інвестицій постачальників великих підприємств.

4. Висока концентрація управління. Це знижує спроможність виробництва вчасно реагувати на зміну попиту. Концентрація управління виявляється в обмеженій самостійності виробничих та постачальницько-збутових підприємств і організацій, в необхідності узгоджувати прийняті рішення з вищестоящими органами управління. У цьому малі підприємства мають важливу перевагу, оскільки в них зменшується час диспозиції за рахунок оперативності прийняття відповідних рішень, скорочення маршрутів руху документів, інформації.

5. Низький ступінь інтеграції, спеціалізації та кооперування виробництва. Це виявляється в об'єднанні максимальної кількості щабелів технологічного циклу, досягненні максимально можливого ступеня готовності продукції до кінцевого споживання. На багатьох підприємствах поряд з основною продукцією виробляється також технологічне устаткування, інструмент та ін. У регулюванні матеріальних потоків провідну роль відіграє виробнича логістика, як найскладніша ланка логістичної моделі великого підприємства.

6. Слабка насиченість ринку. Цей чинник полегшує проектування і функціонування маркетинг-логістики, проте зумовлює великі складності для постачальницької логістики.

7. Відсутність резервів виробничих потужностей. У нас накопичені великі резерви матеріальних ресурсів у вигляді матеріалів, сировини, однак це більше перешкоджає гнучкості виробництва, ніж забезпечує надійність функціонування господарської системи, свідчить про низьку інтенсивність матеріальних потоків.

Концепцію логістики в управлінні матеріальними потоками у нас тільки починають застосовувати. Необхідною умовою успішного її розвитку є підготовка фахівців належної кваліфікації, спроможних здійснювати проектування автоматизованих систем логістики та застосовувати їх на підприємствах і в постачальницько-збутових організаціях.

Стратегічний напрямок логістики в Україні зумовлений декількома причинами:

1. Швидким зростанням витрат на будь-які перевезення (викликаним зростанням цін на нафту та енергетичною кризою);

2. Переорієнтацією від ринку надання послуг до ринку споживача і як наслідок досягнення межі ефективності системи обслуговування і виробництва. Для подальшого просування послуг на ринку стало необхідним зокрема поліпшення роботи в сфері розподілу, що дозволяє знижувати ціну послуг і постачати його точно в термін і потрібної якості;

3. Розвитком комп'ютерних технологій, що дозволяє здійснювати обробку величезних масивів інформації і обмінюватися даними в реальному часі з мінімальними витратами.

У результаті такої мотивації можна говорити про розвиток і поступове впровадження логістики в господарську практику. Звідси на відміну від традиційного управління матеріальними потоками, здійснюваного людьми з давніх часів, при використанні логістичного підходу виділяється категорія "наскрізний матеріальний потік", який стає об'єктом управління з якісними показниками, що контролюються.

У вузькому розумінні (з позиції господарюючого суб'єкта) логістика є інтегральним інструментом менеджменту, сприяючим досягненню цілей організації за рахунок ефективного управління матеріальними й супутніми йому потоками. У даному контексті ефективність визначається з точки зору загальних витрат на обслуговування потоків і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості послуг із міжнародних перевезень і  вантажів.

У найбільш загальному випадку з позиції логістики досліджується виникнення, перетворення або поглинання матеріальних і супутніх потоків на певному економічному об'єкті, що функціонує як система, тобто, що реалізовує ту мету, яка перед нею стоїть і що розглядається як єдине ціле. Дії здійснювані над матеріальним (або супутнім) потоком у такій системі, називаються логістичними операціями (функціями).

Матеріальний потік перевезення вантажів представляє собою переміщення, до яких застосовуються логістичні операції або функції, пов'язані з фізичним переміщенням в просторі й часі.

Одним з найбільш важливих у логістиці є поняття логістичної системи. Логістична система - це складна організаційно завершена економічна система, яка складається з елементів-ланок, взаємопов'язаних в єдиному процесі управління матеріальними й супутніми йому потоками, причому задачі функціонування цих ланок об'єднані загальними цілями організації бізнесу і  зовнішніми цілями.

Як випливає з цього визначення будь-яка логістична система складається з окремих ланок - неподільних відособлених частин, що виконують локальні логістичні операції або функції. Ланки можуть бути трьох основних типів: генеруючі, перетворюючі і поглинаючі, матеріальні й супутні потоки. Можуть зустрічатися змішані ланки, в яких указані три типи комбінуються в різних сполученнях. Декілька ланок впорядкованих по якому-небудь потоку утворять  ланцюг (повний логістичний ланцюг - лінійна впорядкована безліч ланок, по яких проходять потоки від постачальника до споживача). Повна безліч ланок логістичної системи, взаємопов'язаних між собою по матеріальних і супутніх їм потоках в рамках ЛС називається логістичною мережею. Від поняття ЛС логістичну мережу відрізняє відсутність логістичного менеджменту, що реалізовує цільову функцію системи.

Очевидно, що в реальних організаціях бізнесу повні логістичні ланцюги (відповідно визначенню) зустрічаються надто рідко. Тому концепцію загальних витрат звичайно зв'язують з поняттям логістичного каналу, а в випадку міжнародних перевезень з поняттям транспортного коридору.

Таким чином, системи надання послуг з міжнародних перевезень вантажів є логістичною системою, організаційно завершеною економічною системою, яка складається з елементів-ланок, взаємопов'язаних в єдиному процесі управління потоками вантажів і супутніми матеріальними і нематеріальними потоками, причому задачі функціонування цих ланок об'єднані загальними цілями організації бізнесу надання послуг з міжнародних перевезень вантажів.

Концепція логістики знаходить все більш широке використання, вона розглядається особами, що ухвалюють рішення, як ефективний мотивований підхід до управління з метою зниження як загальних витрат, так і витрат виробництва. Логістика пропонує іншу логіку управління сукупними ресурсами і дозволяє забезпечити тісну координацію власне логістичної організації і виробничої стратегії. Результатами реалізації цієї стратегії є: необхідний асортимент запасів в належному місці в потрібний час; узгодженість зовнішнього і внутрішнього транспорту, що гарантує своєчасну доставку відповідно до вимог виробництва; синхронність складського господарства і транспорту і відповідність упаковки вимогам транспортування, що дозволяє мінімізувати витрату ресурсів, знизити виробничі запаси і запаси готової продукції; синхронізація споживчих замовлень і транспортних послуг. На нашу думку, логістика - теорія і практична діяльність по організації і управлінню процесами переміщення єдиної сукупності матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних і правових потоків в системі ринкової економіки. Логістика представляється сьогодні:

- як сучасна конкурентноздатна стратегія господарюючих суб'єктів, головним чинником якої є ресурсозберігаючий алгоритм роботи підприємства;

- як системний підхід, що представляє переміщення і розвиток матеріальних, інформаційних, фінансових і трудових ресурсів в категоріях потоків і запасів;

- як алгоритм організації раціонального переміщення матеріальних потоків і супутніх ним потоків інформації і фінансів на всіх стадіях відтворювального процесу;

- як вид підприємницької діяльності, що спеціалізується на закупівлі, зберіганні і доставці сировини, матеріалів, продукції споживачеві.

І маркетинг, і логістика як науки, як види функціонального менеджменту мають емпіричну природу: своїм походженням вони зобов'язані практичній необхідності знаходження шляхів виходу з ситуацій, що не мали на той момент класичних шляхів вирішення. На цей час встає питання про пошук нових рішень не тільки і не стільки всередині цих наук, скільки на їх стику, в сферах їх перетину. Саме в цій області може бути досягнутий системний ефект. Вказану сферу ми визначаємо як маркетингову логістику і розуміємо під нею розділ підприємницької логістики, що включає методологію, теорію, методику і алгоритмізацію процесу оптимізації потоків всіх видів, які супроводять маркетингову діяльність, а також сукупність методів, за допомогою яких в системі маркетингу здійснюється аналіз, синтез і оптимізація потоків, супроводжуючих послугу від підприємства до конкретного споживача і систему комунікації суб'єктів маркетингової системи в процесі їх взаємодії.

Виділимо два взаємопов'язаних аспекти маркетингової логістики: функціональний, пов'язаний з проходженням матеріального потоку і інституційний, пов'язаного з вибором каналу розподілу і управління ним. Реалізація подібного підходу, безсумнівно, служить досягненню конкретної мети стратегії фірми - найбільш повного задоволення запитів споживачів за рахунок забезпечення доступних, необхідних їм послуг, але не розкриває всіх можливостей системного спільного використання маркетингу і логістики.

Функціями і об'єктами управління маркетингової логістики як функціонального менеджменту, відповідно, є: прогнозування послуг, планування виробництва, придбання сировини і матеріалів, вхідні транспортні потоки, склади фірми, приймання, упаковка, внутрішньозаводське складування, відправка, вихідні транспортні потоки, замовлення споживачів, доставка і сервісне обслуговування. У маркетинговій логістиці вирішуються чотири основні задачі: обробка замовлень, складування, обсяг запасів, транспортування.

Таким чином, маркетингова логістика передбачає, що при проведенні маркетингових досліджень традиційний інструментарій доповнюється їх інтерпретацією в основних логістичних категоріях: потоках і запасах, а логістична цілеспрямованість прискорює обертання сукупності ресурсів, тобто здійснює виходячи з природи сучасного ринку додаткові переваги і адресно спрямовує виробництво і розподіл відповідно до запитів споживачів зумовлюючи пересічення маркетингу і логістики і їх функціональний взаємозв'язок.

Висновки

На даному етапі розвитку НТП умовно існує технологічна межа резервів виробництва, а господарсько-організаційних, тим більше в умовах ринку, —ні. Тому виникнення логістики як засобу виявлення та використання цих резервів цілком виправдане.

Логістика – це сфера діяльності, об'єктом якої є організація та регулювання процесів надходження продукції, що виготовляється від виробника до споживача. Тобто це управління матеріальними ресурсами під час їх закупівлі або виробництва, перевезення, зберігання.

Широко відомі у світовому бізнесі великі транспортно-експедиційні і логістичні фірми: «ASG AB» і «Bilspedition» (Швеція), «Ryder», «Federal Express», «Leasnay», «American Express» (США), «TNT» (Данія, Голландія), «Welchelt» (Німеччина), «Sped-Bertraud Faure», «Carlberson» (Франція), котрі мають великі вантажні термінали і термінальні комплекси, виконують інтеграцію переважної частки логістичних активностей у фізичному розподілі, ефективно обслуговують потреби збуту сотень виробників.