Контрольная работа по "Логистике"

     РОЗДІЛ  3

       Індивідуальне завдання

     3.1 Морські перевезення. Договір морського перевезення вантажу, за коносаментом. Перевезення речей членів екіпажу

     Традиційно  перевезення товарів морем здійснюється двома засобами залежно від характеру товарів. По-перше, йдеться про фрахтування всього судна за договором морського чартеру (у такій засіб, як правило, перевозять зерно, вугілля чи нафту). Якщо виникає необхідність перевезення окремих партій вантажів, товар, як правило, вкладається у трюм або на палубу судна та перевозиться на підставі коносаментів.

     Основним  документом у морських перевезеннях є коносамент (Bill Lading). 
Коносамент - документ, який видає судновласник вантажовідправникові в підтвердження прийняття вантажу до перевезення морським шляхом. Крім основного примірника, коносамент має ще два або три оригінали, на яких перевізники або їх агент ставлять свої підписи і печатку. Існують також копії без права передання, що не підписуються і не мають юридичної чинності. 
Коносамент, у якому вказане право власності на товар, називається оригінальним коносаментом. Коносамент виконує три основні функції:   

     - засвідчує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення,

     - є товаророзпорядчим документом;

     - свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, відповідно до якого перевізник зобов'язується доставити вантаж проти подання документа.

     Виконуючи першу функцію, коносамент являє  собою розписку судновласника або  його уповноваженого, яка засвідчує, що певні товари в зазначеній кількості і в належному стані завантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення або що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення. На коносаменті обов'язково повинна бути відмітка судноплавної компанії "вантаж на борту", "вантаж завантажений" або "вантаж, прийнятий до навантаження".

     Друга функція коносаменту надає право  власникові оригіналу розпоряджатися вантажем, що робить його товаророзпорядчим  документом. Це значить, що тільки особа, зазначена в коносаменті, чи власник  коносаменту на пред'явника може вимагати від судновласника видачі товару, зазначеного в коносаменті, і має право розпоряджатися цим товаром. Щоб продати товар, який перебуває в дорозі і представлений коносаментом, товаророзпоряднику достатньо продати або передати свої права за коносаментом.

     Третя функція коносаменту полягає  в тому, що він є єдиним доказом  наявності договору морського перевезення  між вантажовідправником і судновласником. Цю функцію коносамент виконує під  час перевезень товарів на суднах регулярних ліній або при поставці вантажів окремими партіями, недостатніми за своїми розмірами для використання всього судна чи його частини. При перевезеннях трамповими суднами коносамент виконує лише перші дві функції - служить розпискою в одержанні вантажу і товаророзпорядчим документом.

     У коносаменті містяться відомості  про назву судна, його власника, тоннаж судна, найменування портів навантаження і розвантаження, сума фрахту з вказівкою, де провадиться оплата фрахту - у  порту навантаження чи в порту  призначення, кількість виданих примірників коносамента. Він підписується капітаном судна або пароплавного агента. На звороті лінійного коносамента звичайно друкуються умови договору перевезення. Повний комплект коносаментів складають три копії і три оригінали. Один оригінал пред'являють до оплати в банк, інші видаються перевізникові, відправнику и одержувачу, так само як І копії, котрі відсилають також у порт відправлення, порт призначення і митницю. До коносаменту додають:

     - маніфест, що містить опис коносаментів партій вантажів для організації розвантаження;

     - ордер на вантаж, який видає  відправник капітану;

     - штурманську розписку, на основі  якої виписується коносамент;

     - акт-повідомлення, що є підставою  для пред'явлення претензій у  разі, якщо вантаж постраждав  під час перевезення.

     Коносаменти можуть бути таких видів:

     - коносамент на ім'я названої  особи або вантажоодержувача.  У такому разі тільки ця  особа зможе одержати товар  у пункті прибуття товару після  пред'явлення оригіналу коносаменту.  У США цей вид коносаменту називається прямим коносаментом.

     - коносамент на пред'явника. Держатель  цього коносаменту вважається  юридичним власником товару.

     - ордерний коносамент. У цьому  разі передбачається, що вантажовідправник  може передати свої права третій  особі, індосуючи коносамент, тобто поставивши на звороті свій підпис і печатку. Такий коносамент застосовується тоді, коли платіж відбувається проти пред'явлення документів банкові. Такий коносамент може бути індосований послідовно кількома особами

     - прямий коносамент - тобто без перевалювання.

     - наскрізний коносамент. Це означає, що на маршруті проходження вантажу можливі перевалювання. Вони можуть бути в першому порту розвантаження або перевантаження товару на інше судно, яке і доставить товар у кінцевий пункт призначення, або в порту, з якого провадиться подальше відправлення вантажу сушею, або в пункті відправлення вантажу в порт, із якого буде провадитися навантаження. У наскрізному коносаменті ціна перевезення, перше і/або друге фрахтування оплачується перевізником вантажу і рахунок виставляється на загальну суму. Проте перевалювання завжди пов'язане з ризиком для власника товару і тому цілком справедливо згадати тут про "чистий коносамент". Цей термін означає, що вантаж був прийнятий перевізником без резервації, тобто у відмінному зовнішньому стані.

     Щоб забрати вантаж із кінцевого пункту призначення, а також для індосування  потрібен тільки один оригінал, незалежно  від числа виданих оригіналів коносаменту. Якщо індосований один з оригіналів коносаменту, інші оригінал втрачають юридичну силу .

     У тому разі, коли вантажоодержувач продає не всю партію товару за коносаментом, а тільки його частину, або коли партія товару продається одночасно кільком  покупцям він може розділити коносамент на кілька частин і кожному покупцеві  виписати частковий коносамент, або делівері ордер, за яким кожний клієнт може одержати відповідну частку вантажу.

     За  договором морського перевезення  пасажира перевізник зобов'язується перевезти  пасажира і його каютний багаж  у пункт призначення, а в разі здачі пасажиром багажу - також доставити багажу в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання багажу особі; пасажир повинен сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу - і плату за провезення багажу. Перевезення охоплює час перебування пасажира та його каютного багажу на судні, час посадки на судно і висадки, а також доставки пасажира водним шляхом з берега на судно і назад, якщо плата за доставку входить у вартість квитка або якщо судно, що використовується для цього допоміжного перевезення, було надано перевізником. Перевезення іншого багажу, який не є каютним багажем, охоплює час з моменту прийняття його перевізником, службовцем або агентом перевізника на березі або на борту судна до моменту його видачі перевізником, службовцем або агентом перевізника.

     Про втрату або пошкодження багажу пасажир  повинен направити письмове повідомлення перевізнику або його агенту: 
а) у випадку явного пошкодження каютного багажу - до або в момент висадки пасажира; 
б) у випадку явного пошкодження іншого багажу - до або в момент його видачі; 
в) у випадку втрати багажу або його пошкодження, яке не є явним, - протягом п'ятнадцяти днів з дня висадки або з дня видачі багажу, чи з того моменту, коли він повинен бути виданий.

     Якщо  пасажир не виконав вимог цієї статті, то вважається, оскільки не доведено протилежне, що пасажир одержав свій багаж непошкодженим. Письмове повідомлення не потрібне, якщо стан багажу було спільно визначено або перевірено в момент його отримання.

     Багаж, не запитаний протягом трьох місяців з дня приходу судна в порт призначення, може бути реалізований у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. {  Стаття 190 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V  від 27.04.2007 }.

     Перевізник  відповідає за шкоду, заподіяну внаслідок  пошкодження багажу, якщо подія, внаслідок  якої було заподіяно шкоду, сталася  під час перевезення і була наслідком вини або недбалості перевізника, його працівників, агентів, які діють  у межах своїх службових обов'язків.

     Перевізник  відповідає за нестачу або пошкодження  прийнятого до перевезення багажу, а також за прострочення в його доставці, якщо не доведе, що нестача, пошкодження  або прострочення в доставці сталися  не з його вини.

     Перевізник  зобов'язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.

     Перевізник  не відповідає за втрату чи пошкодження  грошей, цінних паперів, дорогоцінних металів і виробів з них, коштовностей, прикрас, виробів мистецтва або інших цінностей, за винятком випадків, коли такі цінності були здані на збереження перевізнику, який погодився їх зберігати в безпеці. В останньому випадку перевізник відповідає не вище межі, передбаченої частиною четвертою статті 194 цього Кодексу.

     Якщо  перевізник доведе, що вина або недбалість пасажира стали причиною або сприяли  його смерті або ушкодженню здоров'я, втраті або пошкодженню його багажу, суд, що розглядає справу, може звільнити  перевізника від відповідальності повністю чи частково. {  Стаття 193 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V  від 27.04.2007}.

     Перевізник відповідален за втрату або пошкодження каютного багажу, яке ні в якому разі не перевищує 1800 розрахункових одиниць на пасажира у відношенні перевезення в цілому.

     Перевізник  відповідален за втрату або пошкодження автомашини, включаючи весь багаж, що перевозиться в автомашині чи на ній, ні в якому разі не перевищує 10000 розрахункових одиниць за автомашину щодо  перевезення в цілому.

     Перевізник відповідален за втрату або пошкодження іншого багажу, ніж той, що зазначено в частинах другій і третій цієї статті, ні в якому разі не перевищує 2700 розрахункових одиниць на пасажира у відношенні перевезення в цілому.

     Перевізник  і пасажир можуть шляхом точно вираженої письмової угоди встановити більш високі межі відповідальності, ніж ті, що передбачені частинами 1-4 цієї статті.

     3.2 Військова контрабанда

     Військовою контрабандою вважаються вантажі нейтральних власників чи ворога на суднах нейтральних держав, які воююча сторона забороняє доставляти своєму ворогу. Згідно з Лондонською конвенцією 1909 р. Військова контрабанда ділиться на абсолютну (предмети й матеріали, які служать винятково для військових цілей) і умовну (те, що може служити як для військових, так і для мирних цілей). Абсолютна контрабанда підлягає захопленню та знищенню, якщо судно, що її перевозить, слідує до ворожого порту. Умовна контрабанда підлягає захопленню, якщо вона призначена для збройних сил супротивника. Якщо військова контрабанда складає меншу частину вантажу судна нейтральної держави, саме судно захопленню не підлягає. У протилежному випадку захоплюється й судно, що її перевозить.

     У війні на морі існує інститут призів та трофеїв. Призом є будь-яке торгове  судно супротивника незалежно від характеру вантажу, який це судно перевозить. Таке судно може бути захоплене. Якщо на його борту знаходиться неконтра-бандний вантаж нейтральної держави, власник має право вимагати компенсації. Право захоплювати приз належить тільки військовим кораблям та літальним апаратам. Трофей — це захоплені в морській війні військові кораблі ворога та цінності, які на них знаходяться. Трофеї переходять у власність тієї держави, яка їх захопила.

     3.3 Задача

     На  митну територію України надійшла партія оселедцю (Clupea pallasii). Ціна за 1 кг - 0,4 євро. Код товару за УКТ ЗЕД - 0305 61 00 00. Кількість товару - 150 кг. Транспортні витрати - 200 євро. Розвантажувально-навантажувальні роботи - 150 євро. Визначити розмір ввізного мита та нарахувати митні платежі.