Життя і творчість Марії Матіос

Міністерство  аграрної політики України

Чернівецький  коделж. 
 
 
 
 
 
 
 

Література  рідного краю

Життя і творчість  Марії Матіос 
 
 
 
 
 

2012 

План

1) Біографія. 

2) Творчість. 

3) Твір – Солодка Даруся 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Біографія 

Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині у родині гуцулів.

Перші вірші надрукувала у 15 років.

Випускниця філологічного факультету Чернівецького університету, була серед тих, хто згодом домігся присвоєння навчальному закладу імені «буковинського соловейка» — поета Юрія Федьковича.

1992 — дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол».

Протягом близько 10 років займалась журналістикою. 8 із них була редактором газети на машинобудівному заводі імені Дзержинського в Чернівцях. Керувала Чернівецькою обласною організацією Національної спілки письменників України, займалась видавничою справою, була одним із засновників науково-літературного «Буковинського журналу».

З листопаді 2005 р. до 17 вересня 2010 р. працювала заступником голови Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка (перед цим також працювала в цьому Комітеті з 2003 р.). За цей час змінилися 4 голови Комітету. Була звільнена з посади заступника голови Комітету у зв'язку з указом Президента від 12 липня 2010 року, яким затверджено новий персональний склад Комітету. Рішення про своє звільнення не визнала за законне і з листопада 2010 р. судиться з Комітетом з Національної премії України ім. Т.Шевченка та його новим головою Борисом Олійником. Після того, як в Окружному адміністративному суді Києва Марії Матіос повністю відмовили в її позові, вона заявила про готовність обстоювати свої права в «міжнародних інстанціях».^[1]

12 січня 2011 року Марія Матіос звернулася з відкритим листом до Генерального прокурора України^[2], заявивши про переслідування її з боку силових структур та спробу вилучити її книгу "Вирвані сторінки з автобіографії" з книгарень.^[3] На захист Матіос виступив із зверненням Арсеній Яценюк.^[4]

Державний службовець 2-ї категорії III рангу).

Живе в Києві.

Заміжня, має сина.

Дослідила свій родовід до 1790 року.

Цікавиться психологією, етнографією, городництвом та квітникарством.

У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу "Юне слово" 
 
 
 

Творчість 

Марія Матіос має некоронований титул «найбільш плідної письменниці України»^[5].

Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки»^[5], то «грант-дамою української літератури»^[5].

Збірки віршів:

• «З трави і листя» (1982)
• «Вогонь живиці» (1986)
• «Сад нетерпіння» (1994)
• «Десять дек морозної води» (1995)
• «Жіночий аркан» (2001)
• «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)

Найбільшу популярність здобули її прозові твори:

• «Нація» (2001)
• «Життя коротке» (2001)
• «Бульварний роман» (2003)
• ««Фуршет» від Марії Матіос» (2003)
• «Солодка Даруся» (2004)
• «Щоденник страченої» (2005)
• «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006)
• «Нація. Одкровення.» (2006)
• «Щоденник страченої» (2007)
• «Майже ніколи не навпаки» (2007)
• «Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» - видавництво «Піраміда» (2008)
• «Кулінарні фіґлі» (2009)
• «Чотири пори життя» (2009)
• «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010)
• «Армагедон уже відбувся» (2011)

Твори письменниці перекладені сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами^[6]. Друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії^[6].

2007 року в російському видавництві «Братонеж» вийшли об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О.Мариничевою та С.Соложенкіним.^[7]

Передостання книга письменниці «Майже ніколи не є навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. „Я би виокремила головну думку цієї книги, де «честь понад усе». Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі“, — зазначила авторка 
 
 
 
 
 
 
 

Твір

«Солодка  Даруся» або «Драма на три життя» — коротка повість української письменниці Марії Матіос, яка була написана в період з лютого 2002 р. по травень 2003 р. та вийшла друком у 2004 р. Повість розповідає про гірку долю Дарусі та її батьків, понівечених радянськими НКВДистами в довоєнний та післявоєний період окупації радянськими військами Західної України. Події розгортаються у глухому гірському селі Черемошне, що на Буковині.

Твір досить сильний за своєю натурою починається легко з поволі наростаючою напругою, описуючи важке життя жінки Дарусі у гірському селі за радянської доби десь у 1970-х роках. В селі її вважають німою та несповна розуму через її часті головні болі, але кличуть чомусь Солодкою Дарусею. Даруся живе сама у хаті своїх батьків й дає собі раду лише завдяки сусідам та добрим людям. За багато років її вчинки знайшли розуміння серед односельчан, але час від часу люди лякаються, чи то її, чи то власних гріхів.

Місцева радянська влада навіть не намагалася надати якусь лікарську допомогу Дарусі. Напрочуд дивним видається те, що коли доля усміхнулася до Дарусі й вона пішла на поправку, місцева влада (тіж самі сільські люди) боячись чогось вважають за краще повернути усе як було.

Твір насичений мальовничими описами місцевого побуту та звичаїв враз повертає в минуле на 30-40 років й розповідає вже про молоду пару (батьків Дарусі), які намагалися зберегти від злого людського ока своє кохання. Та зміни влади, війна й людська заздрість та забобони виривають їх з їхнього маленького щасливого світу й кидають на жорна історичних подій. Незважаючи на всі негаразди сім'я виживає, але вкінець знівечують їхнє життя агенти радянської влади, для яких немає нічого святого.