Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 23:05, реферат
Народилася Марія Антонівна Пономаренко (Марія Антонівна Григоренко) 8 березня 1945 році в «незвичайному місці, на хуторі з дев’яти будиночків» між селами Калинівка і Левків. Усього сім кілометрів від Житомира в селянській сім’ї. Коли Марії було десять років, батьки переїхали до Житомира, де майбутня поетеса навчалась у середній школі № 30. Після закінчення школи Марія пішла працювати на Житомирський льонокомбінат і вступила заочно на факультет журналістики в Київський державний університет імені Т. Г.
Міністерство освіти і науки України
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Кафедра філології і лінгводидактики
Життєвий і творчий шлях Марії Пономаренко
Житомир - 2011
Народилася Марія Антонівна Пономаренко (Марія Антонівна Григоренко) 8 березня 1945 році в «незвичайному місці, на хуторі з дев’яти будиночків» між селами Калинівка і Левків. Усього сім кілометрів від Житомира в селянській сім’ї. Коли Марії було десять років, батьки переїхали до Житомира, де майбутня поетеса навчалась у середній школі № 30. Після закінчення школи Марія пішла працювати на Житомирський льонокомбінат і вступила заочно на факультет журналістики в Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. А згодом на комбінаті відкрилась редакція багатотиражки «Текстильник Полісся» та радіомовлення, де Марія почала працювати журналістом.
Свою першу казочку «Подарунок» написала у 28 років. Друкувати свої твори почала у газетах «Комсомольська зірка», «Радянська Житомирщина». Сюжети для дитячих віршів і оповідань, - як зізнається Марія Антонівна, - підказувало саме життя. Передусім - спілкування з синами (їх виростила Марія Антонівна аж троє), чоловіком, а тепер - з онуками Олею та Даринкою. Хтось із письменників сказав: «Для дітей треба писати краще, ніж для дорослих, адже дитина сприймає світ без найменшої фальші». Талановитий письменник для малечі – довірливий співрозмовник. Твори такого митця не залежуються на поличках книгарень і бібліотек. До таких дитячих письменників належить наша землячка Марія Пономаренко. Вірші поетеси у простій для дитячого сприймання формі навчають малят важливим речам: любити маму й тата, дбайливо ставитись до рідної природи, змалечку працювати. Її твори часто друкуються в державній та обласній пресі.
Понад 200 казок прозвучало на українському радіо у «Вечірній колисанці», її твори друкувались у журналах: «Малятко», «Барвінок», «Юний натураліст», «Старшокласник», згодом - «Дзвіночку», «Пізнайко». Творча праця Марії Пономаренко та її активна життєва позиція сприяють розвитку світогляду та формуванню духовності української дитини. Вона постійно виступає у дитячих садках, студентських аудиторіях, перед вчителями області. Тісно співпрацює з газетами та журналами «Дошкільне виховання», «Дитячий садок. Мистецтво», «Дитячий садок», «Початкова освіта», «Шкільний світ».Працює Марія Пономаренко і в драматургії для дітей. У Житомирському академічному театрі ляльок з успіхом йдуть її вистави: «Весела квампанія», «Котигорошко, або казка про добро», «Операція - ситуація», «Новорічна казка, або Зустріч з Дідом Морозом».
Разом з композитором Іваном Островерхим створено 300 пісень, дитячу оперу «Іменини кози Мокрини», яка вийшла окремою книжкою, музичні казки «Зарядка для сина», «В ліс прийшла красуня Осінь», «Намисто для тітки Сойки», «Котить заєць капустину» та інші. До речі, Марія Антонівна подарувала Україні чотири авторські читанки - «Подарунок», «Жайвір», «Усміхнений сонях», «Сонячна країна». Дві останні видані у Тернопільському видавництві «Навчальна книга - Богдан», як додаток до теми збереження здоров’я для школярів 1-4 класів. В читанці «Сонячна країна» скоро побачить світ її «Християнська абетка».
Разом зі співавторами, викладачами Житомирського державного університету ім. І. Франка Л. Бондарчук та Лесею Памірською, випущено посібник для вихователів дитячих садків «Де ростуть Котигорошки», який двічі перевидавався і отримав грант Дж. Сороса. За казку «День народження Чіпа» поетеса одержала премію Юрія Шкрумеляка від журналу «Дзвіночок». Вона є лауреатом премії Дж. Сороса за посібник «Школа професора Маківки», лауреатом премії Наталі Забіли журналу «Малятко» за 1997 рік. У 2009 році Житомирською обласною організацією Національної спілки письменників України Марії Пономаренко була присуджена премія «Дідусева казка».
А нещодавно в пані Марії з’явилось ще одне захоплення - вона почала малювати. Хоча досі ніколи й пензля в руках не тримала. А тепер розмальовує горнятка, гладишки, і на її картинах розквітають усміхнені соняхи, лілеї, пламеніє жаром калина, посміхаються до людей блакитні птахи… Як вона казала: «Це найбільше з моїх див. Я ніколи не тримала пензлика в руках. І коли б хто сказав, що зможу малювати, - не повірила б. Просто повела свою внучку Даринку в студію до Олени Гузенко. Як педагог - це дивовижна жінка. Діти в неї малюють, ліплять вироби з глини, пластиліну. Подивилась я раз, вдруге, спробувала й загорілась…».
Марія Пономаренко - частий гість обласної бібліотеки для дітей, приймає участь у багатьох масових заходах. Зустрічається з дітьми, з бібліотекарями районів та області, опікується студійцями дитячого об’єднання поетів-початківців «Літературний передзвін», що діє в нашій бібліотеці, до її порад та настанов із задоволенням прислухаються юні читачі. Різнобічність її письменницького таланту надзвичайно широка. Вся її майстерність та поетична творчість дуже образна, поетичне рідне слово доступне для сприйняття та зрозуміле і цікаве дітям, завдяки чому вони із задоволенням читають її читанки, слухають її казки, вчать та декламують її вірші, співають пісні, ставлять музичні сценки та опери. Адже її твори для дітей, в першу чергу відтворюють християнську мораль: чесність, порядність, виховують любов до батьків, до рідної землі, до України, сприяють формуванню інтелектуально-розвинутої особистості кожної дитини, популяризації книги та дитячого читання. При цьому для поетеси характерне не нудне, моралізовано навчання, а тонкий гумор, властивий кращим фольклорним творам. Ось як Сонях будить Буряка:
Уставай із Сонцем ти,
Будеш всенький золотий,
А то спиш аж до обіду,
Ти, Буряче, сонний діду.
А ось віршик, який дає наочний урок чемної поведінки:
До Корови каже Квочка:
- Не лякай моїх синочків:
Ко-ко-ко, ко-ко-ко,
Хоч даєш всім молоко,
І сама така здорова –
Будь же чемною, Корово!
Поетичне слово Марії Пономаренко дарує дітям почуття подиву перед природою, її мешканцями, а також почуття відповідальності за свої вчинки.
Ось перед нами вірш «Кролик»:
Кролик з клітки виглядає:
- Їжі в мене вже немає,
Принесе трави Ганнуся,
Знову хрумкати візьмуся.
Цей віршик нагадає дитині про її котика, кролика, песика, а то й про горобчика і покличе винести їм їжу; в чулому дитячому серці прокинеться співчуття до «братів наших менших».
Марія Пономаренко отримала премію імені Лесі Українки. Вона стала однією з чотирьох лауреатів нагороди Кабінету міністрів за літературно-художні твори для дітей та юнацтва за 2010 рік. Її номінували за літературні твори «Жайворонок», «Сонячна країна – моя Україна», «Соняшник, що посміхається». Приємну звістку про нагороду Марія Пономаренко отримала за день до відзначення 140-річчя від дня народження Лесі Українки: «Це дуже велика несподіванка, коли я дізналась, у мене в серці зазвучала Лукашева сопілка. Але звучала вона зовсім недовго, тому, що я зрозуміла, яка відповідальність коли тепер поруч зі мною вже буде завжди йти геніальна Леся Українка. Я повинна створити щось краще, істотніше, а втім, скільки Господь мені дасть на цьому світі ще потоптати ряст», – розповіла володарка премії Марія Пономаренко.
Літературна премія імені Лесі Українки була заснована Радою міністрів СРСР в 1970 році. Премія присуджується у чотирьох номінаціях в розмірі 10 тисяч гривень за рахунок засобів, передбачених Держкомтелерадіо в державному бюджеті.
Література:
Информация о работе Життєвий і творчий шлях Марії Пономаренко