Історія порівняльно-історичного методу

Порівняльно-історичне мовознавство – це область загального мовознавства, об’єктом якої є споріднені, генетично пов’язані мови. Порівняльно - історичне мовознавство встановлює відповідності між цими мовами та описує їх еволюцію в просторі і часі. Як основним засобом своїх досліджень порівняльно - історичне мовознавтсво користується порівняльно-історичним методом, основною метою якого є побудова моделі прамовних станів окремих родин і груп споріднених мов світу, їх поступового розвитку та поділу на самостійні мови, а також побудова порівняльно-історичних описів (граматик і словників) мов, що входять до тієї чи іншої генетичної спільноти.

Загальне поняття про мовознавство.
Зародження порівняльно – історичного мовознавства.
Основоположники порівняльно-історичного мовознавства
роботи Франца Боппа
праці Расмуса Раска
«Хвильова теорія» Шмідта
вснесок Шлейхера у мовознавство
Течія молодограматиків
Становище сучасного порівняльно0історичного мовознавства.