Роксолана (1506-1558)

Роксолана (1506-1558)

 
Анастасія Лісовська народилася на Івано-Франківщині, в сім'ї православного  священника. Внаслідок драматичних  подій - набігу турків - потрапила в  полон й була продана в гарем  турецького султана. Завдяки блискучому розуму, неабиякій силі волі й мужності, полонянка дуже швидко з бесправної рабині перетворилась на улюблену дружину Сулеймана Пишного (Завойовника) - наймогутнішого султана Османської імперії. Освоївши вершини тодішньої східної та європейської культури, ця знаменита жінка увійшла в історію під ім'ям Роксолани й понад сорок років відігравала значну роль в культурному та політичному житті імперії. В османській династії не було жінки, яка б користувалась більшою повагою, ніж вона.  
 
Українка-бранка Настя Лісовська потрапила в султанський гарем в час, коли могутність оттоманської держави досягла зеніту. Влада султана в Азії охоплювала Месопотамію, Вірменію, Кавказ, частину Персії, Сирію, Палестину, Геджаз, в Африці Єгипет, Триполіс, Туніс, Алжир, в Европі Крим, Румунію, Болгарію, Грецію, Альбанію, Сербію, Банат і Мадярщину. Необмеженим паном усіх тих просторів був Сулейман Величавий.  
 
Настя Лісовька відзначалася врівноваженою вдачею, гострим розумом, розсудливістю та здоровим глуздом. Вона пильно приглядалася до свого нового довкілля й поволі зживалася із ним. Українська диво-пісня, гумор, дотепність, живий темперамент зробили її незвичною для оточення. Вона була усміхнена, весела, жартівлива, радісна. За що й отримала турецьке ім'я "Хуррем": "Та, що приносить радість". Пізніше, через слов'янське походження, за нею закріпилося ймення Роксолана. 
Що стосується самого господаря гарему Сулеймана Пишного, то це був харизматичний лідер - самовпевнений, гарячий, войовничий вождь, що сам особисто керував походами. Йому просто не вистачало часу для гаремових любощів, а "Святий Закон" не дозволяв брати жінок у походи.  
Слід відзначити, що молодий султан, вихований у походах, найбільше цінував людей освіччених, мислячих. Сулейман мав дар до поезії й сам компонував вірші, особливо поеми. У час героїчних воєн він командував походами, брав участь у битвах і писав свій щоденник. Сонливий гарем заселений бездушними дівчатами, був для нього, м'яко кажучи, нецікавим. Юна українка вразила його насамперед мовознавством, знанням і трактуванням мусульманських книг, східної літератури, історії, піснярством.  
 
Султанша-реформаторка 
 
Відокремлення жіноцтва в магометанському суспільстві було наріжним каменем між панівними дворами християн і мусульман. На Заході жінки з'являлись в товаристві двірських мужів не тільки заради забави, але на публічних церемоніях, парадах та урочистостях. Жінки королівської родини передували в колах товариської еліти свого краю. На Сході - навпаки. Ці заскорузлі приписи релігії й двірської етики ломила силою свого небуденного інтелекту українка Роксолана. Як володарка, вона брала участь в нарадах державних мужів, приймала послів чужих володарів, вела політичні переговори. Кухні для вбогих, лікарні, будинки для божевільних, бібліотеки, купальні, готелі для подорожніх і чужинців, шкільні й виховні заклади... - це її реформаторські спонуки. 
 
Прийнявши віру й турецькі звичаї Анастасія Лісовська не зреклась свого походження. Біографи Сулеймана Пишного відмічають його улюблені й довгочасні екскурсії чорноморськими степами. Тим більше прагнула цих прогулянок у степові привілля й Роксолана. Для Насті Лісовської, першої імператорки Туреччини було ясно, що в Україні однією з основних проблем була татарська загроза, яка вимагала негайної відсічі. Як наслідок - за час свого довгого, майже півстолітнього володіння (1520-1566) Сулейман Величавий ні разу не спрямував своїх завойовників в Україну.