Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 16:56, контрольная работа
«Празька школа» поетів в українській літературі — феномен, який не має аналогів у світовій літературі XX століття, оскільки безпосередньо пов'язаний з процесами національного становлення і тими катастрофами, що випали на долю української політичної нації. Будь-яку розмову про феномен творчості «пражан» годі починати без ґрунтовного аналізу тієї суспільно-політичної ситуації, в якій опинилася міжвоєнна Європа.
Шістдесятництво - частина української інтелігенції 1960-х років ХХ століття, які проявили національну свідомість і моральну опозицію тоталітарному державному режиму. Даний феномен у культурі був характерним не лише для України, але і Радянського союзу загалом. Він виражався у створенні моральної опозиції до тоталітарного державного режиму.
Шістдесятництво стало можливим
через політичні процеси, які
відбувалися у Радянському
Серед провідних постатей нової плеяди були поети Василь Симоненко, Іван Драч, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, літературні критики Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Іван Світличний, історик Валентин Мороз, художники Опанас Заливаха, Алла Горська, кінематографісти Юрій Ільєнко, Леонід Осика, журналіст В'ячеслав Чорновіл та інші.
6. Аналіз вірша Василя Симоненка "Я..."
Тема: Заклик до сприйняття людської
гідності, неповторності кожної особистості.
Iдея: Довести читачевi, що кожна людина
неповторна. Ідея людської гідності, гордості
за того, "що ти - людина", доповнюється
тут мотивом уселюдської спільноти яскраво
вираженим протестом проти диктату сили,
авторитарності".
Мотиви: справедливiсть, життєздатність,
самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво
передав образи свого власного «я», народу,
влади.
Провiдним художним засобом є — «Ми —
не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів
різних.» Епiтети: «Очицями, повними блекоти»,
«Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».
Протиставлення: «Ми — це народу одвічне
лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.»
Афористичний висновок вірша "Я..."
можно сприймати як максиму самого поета,
його розуміння призначення кожної людини
на землі.