Естетика класичного Англійського реалізму 30 – 40 рр. ХІХ століття ( Ч.Діккенс, У.Теккерей)

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно – економічний університет

Кафедра сучасних європейських мов

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання із зарубіжної літератури на тему:

« Естетика класичного Англійського реалізму 30 – 40 рр. ХІХ століття

( Ч.Діккенс,  У.Теккерей) »

 

 

 

 

 

 

Роботу виконала:

Студентка 1 курсу, група, ФЕМП

 

 

 

 

 

 

Київ  - 2012

 

План

 

1.Розвиток  англійського  реалізму.

2.Представники та найяскравіші твори

1. Чарльз Діккенс;
2. Вільям Теккерей;

3. Тести.

4. Відповіді до тестів.

5. Список використаної літератури.

 

 

 

1. Розвиток  англійського реалізму.

_Р

еалізм (лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і метод у мистецтві й літературі. У мистецтві й літературі реалізм прагне до найдокладнішого опису спостережених явищ, без ідеалізації. Проте поняття реалізм дуже широке: реалістичним можна назвати монументальне єгипетське мистецтво, але реалістами є й митці, які з фотографічною точністю копіюють природу. Популярність реалізму зумовлена загальною доступністю і зрозумілістю його мистецьких засобів, тому його тенденції в українському мистецтві проявлялися за кожної доби, і як стиль він актуальний понині.

Поняття "класичний  реалізм" з'явилося у першій половині XIX ст. щодо мистецтва й естетики, які використовували кращі надбання естетики попередніх епох і сягали філософських глибин у розумінні соціального життя, психології особистості, витоків людських стосунків і закономірностей їх вияву. Естетика класичного реалізму — не просто етап зрілості реалізму, а явище усвідомлення естетичною теорією законів суспільного життя, відносин особи і суспільства, законів психічного життя людини. У XX ст. за напрямом закріпилося поняття "критичний реалізм". Однак остання назва звужує естетичні орієнтації мистецтва, що розгортає світ людського життя незрівнянно ширше, ніж це дає змогу зробити заперечний принцип. Класична естетика — філософія художньої творчості, яка аналізує закономірності життя з опорою на здобутки соціальних та гуманітарних наук.

Дотримуючись  згаданої традиції, започаткованої античністю й розгорнутої у добу Відродження та Просвітництва, в англійській  класичній естетиці, класичний реалізм поглиблює погляд на природу людини та призначення мистецтва у суспільному житті. Водночас естетика класичного реалізму позбавляється просвітницьких ілюзій стосовно природної доброчесності людини та можливості суто виховними засобами подолати соціальне зло й удосконалити суспільне життя. Класичний реалізм поглиблює поняття реальності, розглядаючи її виявом закономірного в соціальних відносинах, не обмежуючись розумінням реальності лише як міжособистісних взаємин людей та випадковостей зіткнення характерів. Величезний здобуток напряму — інтерес до внутрішнього світу особистості, що зумовлює психологізм художньої творчості. Як естетичний напрям класичний реалізм становився і розвивався під впливом суперечностей соціального життя. Він зосереджував увагу на аналізі закономірностей взаємин особи і суспільства та відносин людини з собою самою в умовах руйнації цілісності життя. Аналіз соціальних стосунків поєднаний у ньому з вимогою художньої переконливості зображення суперечностей життя.

 

 

Естетика класичного реалізму поставала двома шляхами.

По-перше, ідеї її визначалися в статтях митців, котрі формулювали основні принципи мистецтва на основі власного досвіду осмислення закономірностей художньої творчості.

По-друге, —  в естетичній теорії, яка творилася  під впливом ідей революційного  демократизму та наукового соціалізму. Достатньо сказати, що найвидатніші художні таланти, котрі поставали  уособленням національного духу народів і виразниками його ідеалів, були представниками класичного реалізму. Синтез філософської рефлексії над буттям та художньої образності втілення естетичних ідей мовою мистецтва — характерні ознаки мистецтва класичного реалізму вже в період становлення цього напряму.

Отже, на початкових етапах становлення реалізм поєднував  принципи глибинного осмислення суперечностей  соціальної дійсності з романтичними поглядами на людину та можливості вдосконалення життя.

Однак згодом напрям дає змогу розгорнути світ людського життя незрівнянно ширше, розширити естетичні орієнтації мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1 Чарльз Діккенс

_П

омітною особою  у становленні естетики класичного реалізму зробив Чарльз Діккенс. Письменник  увійшов у літературу як художник-реаліст, майстер тонкого психологічного аналізу, широкої соціальної типізації, життєрадісного гумору і нищівної сатири. Романи письменника стали художніми символами Англії вікторіанської доби.

Народився письменник 7 лютого 1812 року на півдні Англії в родині чиновника морського відомства. Від батька, який любив музику, театр, Діккенс успадкував це захоплення. Систематичної освіти не одержав. У 1823 році сім'я, рятуючись від кредиторів, переїхала до Лондона, де Чарльз став робітником на фабриці вакси. Це була найтяжча пора його життя. Не випадково тема важкого дитинства стає однією з провідних у його творчості. У 40-ві роки утверджується думка Діккенса про те, що суспільство можна змінити шляхом перевиховання людей. Викриваючи ганебні закони суспільства, митець своїм словом і активною громадською позицією намагався змінити жорстокі порядки.

Багато особливостей письменницької манери Діккенса пояснюються  обставинами його духовного росту, як приклад можна навести:

1.      Органічна єдність з англійським народом, з найбіднішими верствами населення.

2.      Творчість  письменника – яскравий приклад  англійського реалізму і відзначається  глибоким соціальним аналізом  навколишньої дійсності.

3.      Шляхи  вирішення життєвих і соціальних  проблем письменник шукає в морально-етичній площині (риси світогляду:  християнське милосердя, уміння тішитися малим, стійкість, подекуди  упередженість – усе це пов'язане з народним духом).

4.      Гумор,  який має в письменника свою  специфіку.

5.      Діккенс  мав два великі таланти: вміння писати смішно та зображувати жахливе.

 

Вагомим внеском  у літературу Діккенс вніс своїм  твором «Різдвяна пісня в прозі, або різдвяне оповідання з привидами». Ця історія про Ебенезера Скруджа, злого багатія, який ненавидів Різдво. Одної зимової ночі до Скруджа завітав Привид його покійного компаньйона Якова Марлея. Він попередив його про прихід трьох духів які допоможуть йому змінитися. Першим завітав привид Минулого Різдва, який показав йому його минуле. Потім до нього завітав Привид Теперішнього Різдва, який показав йому бідне життя свого робітника і його родину, але потім він побачив ще одну дитину, хворого хлопчика на ім'я Тім. І якщо їхнє життя не покращиться, Тім помре. І ось Скрудж стоїть біля своєї могили, а перед ним Привид Майбутнього Різдва. Скрудж обіцяє, що стане добрим. І тут він зрозумів, що це був лише сон.

Твір пронизаний критикою людської натури, її жахливих рис. Відображення реальних  проблем, моральних та суспільних протиріч. Головний герой уособлює в собі найбридкіші риси людського єства. З розгортанням сюжету ми спостерігаємо зміни у світосприйнятті Скруджа. З скупого, самозакоханого сноба він поступово перетворюється на людину з реальними почуттями.

Твір спрямовує до самоаналізу, допомагає викрити негативні  риси в характері кожного з нас, а також спонукає до змін у поведінці, відношення до життя.

Неодноразово  твори письменника виходили у  широкий загал на театральних  сценах і кіно-екранізаціях, остання  спроба екранізації новели Діккенса відбулася 2009 року, коли було знято  фільм "Різдвяна історія" із Джимом Керрі у головній ролі. Також на сюжетові новели базується кінокомедія "Привиди колишніх подружок"

 

Ще один визначний  твір письменника це «Великі сподівання» (англ. Great Expectatіons) — роман Чарльза Діккенса. Уперше виданий в 1860 році  реалістичний соціально-побутовий роман, котрий включає в себе декілька інших піджанрів, належить до останніх років творчості Чарльза Діккенса, твір, який увійшов в історію літератури як приклад моральних цінностей англійського буржуазного суспільства ХІХ століття, а також приклад правильного вибору шляху, як добитися справжнього щастя і справдження надій. Роман узгоджує глибину думки з цікавим та простим викладом.

У романі «Великі  сподівання» виділяються такі риси соціально-побутового роману: опис соціальної дійсності, побуту, приватного життя героїв, реалістичність, моральні цінності, тощо.

Історію поступової зміни головного героя  крізь  увесь роман,  Діккенс зумів  пронести цей важливий соціально-економічний  аспект. Оскільки промисловий переворот продовжував змінювати торгівлю в Англії протягом усього ХІХ століття, то поступово з’явився середній клас, де перед тим владарювали лише аристократи. Автор  представляє «джентльмена» середнього класу, який до цього часу жив іншим – сільським, простим життям, а тепер він джентльмен, котрий знаходиться в «комфортних», «буржуазних» умовах, незважаючи на той факт, що він жив у набагато біднішому середовищі. Якби він народився на століття раніше, йому не вдалося б так легко вирости у соціальному, тому що середньому класу не було доступу до вищих щаблів суспільства.

 

Отже, можемо відзначити, що з однієї сторони на тлі загадок, невизначеності, невміння поводитися в окремих колах суспільства, в романі Чарльза Діккенса стійко укріплюються соціальні проблеми та протиріччя, з іншого боку основою є історична підвалина, а також соціальна основа Англії  ХІХ століття, а події є алегорією на тогочасне суспільство.

 

 

 

2.   Вільям Теккерей

 

«Правда не завжди є приємною, але кращого за правду немає нічого».

 В. Теккерей

 

_Н

е менш визначним реалістом є  Вільям Теккерей. Народився 18 липня 1811 в Індії, у родині значного колоніального чиновника. Батько невдовзі помер, а Теккерея відправили в Англію на навчання до школи Чартерхаус, по закінченню школи він вступив у Кембриджський університет, але ступеню не отримав, тому що кар'єра держслужбовця не приваблювала його. Подорожував по Європі, але згодом повернувся до Лондона, де починає займатися журналістикою, яка і стане основною справою його життя.

До літературних кіл письменник вступив у 30-х роках і вже в 40-х роках завоював визнання. Це були роки суспільно-політичної і класової боротьби, виступи чартистів, які відстоювали права робітників. У суспільному русі свого часу В.Теккерей узяв участь як письменник-сатирик, критик буржуазного суспільства, його моралі і типів. Письменник тяжів до розкриття суворої правди життя без будь-яких прикрас, до зображення людських характерів у їх протиріччях і багатогранності. Визнання молодому письменнику принесли пародії. У такому дусі написані і перші його повісті: "Із записок Жовтоплюша" (1840), "Кетрін" (1840), "У благородному сімействі" (1840).

Особливості написання  творів, які притаманні В. Теккерею:

• Позиція «всезнаючого» автора;
• Посилення інтересу до історії ( наприклад «Хроніка барабана» у якій історичний процес постає як трагікомічна «дурна нескінченність» рівномірного чергування перемог і поразок народів та держав.);
• Фарсово-гротескний гумор;
• Використовує елементи історизму та психологізму.

 

 

Наступним етапом у творчій  В.Теккерея став роман "Ярмарок марнославства".  І саме цей твір прославив ім'я автора, ставши одним із кращих творів англійського класичного реалізму. Цілісність і епічний розмах досягнуті в романі завдяки продуманості і широті його задуму. Образ Ярмарку марнославства, що  постає як символ, який містить не лише осуд марності земного існування, а й звеличення земних утіх. Серед героїв роману люди різних соціальних прошарків - аристократи, члени парламенту, чиновники, поміщики, маклери, військові, дипломати, гувернантки, учителі, лакеї, економки. Усі вони жили за законами Ярмарку, де достойність людини визначалася величиною капіталу. Автор створив узагальнений образ буржуазного суспільства, реалістичний символ світу, заснованого на несправедливості. У цьому середовищі письменник не знайшов героя, який би зміг посісти достойне місце у творі.  Тому у романі дві сюжетні лінії: доля Емілії Седлі; і  доля Беккі Шарп. Одна з вічних тем світової культури — історію двох жінок, подруг і суперниць. Побудова твору  природна, як природний плин людського життя, найчастіше вживана барва в палітрі художніх засобів – іронія, з допомогою якої автор розвінчав всі сфери буржуазно-аристократичного існування: кохання, подружнє життя, стосунки батьків і дітей.

Автор не засудив  жодної з героїнь. Він вважав, що причиною всьому було суспільство, яке створило такі умови для життя. Герої - лише учасники Ярмарку, де все продавалося і купувалося. Вони були ляльками ярмаркового театру маріонеток, дуже схожі на живих людей. Ці маріонетки рухалися не з власної волі, а відповідно до того, за яку ниточку смикав їх лялькар в образі автора. Таким чином, У.Теккерей вклав у вислів Шекспіра "Світ - театр, а люди - актори" інший зміст - "Люди - не актори, а маріонетки".

За мотивами роману Вільяма Теккерея Було знято фільм в 2004 році «Ярмарок марнославства". Картина була номінована на здобуття премії «Золотий лев» на Венеціанському кінофестивалі в 2004 році.

Отже, заслуга  письменника є вагомою, він тонко і переконливо показав, як війна, буржуазна конкуренція, конфлікти в різних сферах соціально-політичного життя впливали на внутрішній світ і поведінку людини.

 

 

 

 

 

 

Тести:

1. Реалізм це - :

А) відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини;

Б) культ індивідуалізму, який відкидав загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми;

В) найдокладніший опис, спостережених явищ, без ідеалізації;

 

2. Особливість написання творів, яка притаманна В. Теккерею?:

     А)  Фарсово-гротескний гумор;

     Б)  Романтичність;

     В)  Помпезність;

 

3. Одним із найвідоміших творів Чарльза Діккенса був:

А)«Різдвяна історія»;

Б) «Том Соєр»;

В)«Божественна історія»;

 

4. Історизму та психологізму притаманні творам?

А) Ч. Діккенсона;

Б) В. Теккерея;

В) В.Скотта;

 

5. Роман Чарльза Діккенсона виданий в 1860 році це - :

А) «Великі сподівання»;

Б) «Великі розчарування»;

В) «Різдвяна  історія»;

 

6. Найвидатнішим твором В. Теккерея є:

     А) «Ярмарок  марнославства»

     Б) «Хроніка  барабана»

     В) «Ярмарок  Уельсу»

 

 

 

 

7. Укажіть рядок із характерними ознаками реалізму:

А) наявність героя – носія однієї домінуючої пристрасті;

Б) порушення всіх норм і правил, герой – самотній бунтівник;

В) правдоподібне зображення життя людини та суспільства, аналіз законів суспільного розвитку;

 

 

8. Університет до якого вступив В. Теккерей:

     А) Сорбонский університет;

     Б) Кембриджський  університет