Землетрус як одне з найнебезпечніших кризових явищ

Міністерство  освіти і науки, молоді і спорту

Київський національний економічний університет  імені Вадима Гетьмана

Кафедра регіональної економіки 
 
 
 

Реферат на тему:

«Землетрус  як одне з найнебезпечніших кризових явищ» 
 

Виконала:

Студентка 2 курсу,

ФЕФ, спец. 6508, 16гр.

Галущенко С.О.

Перевірив:

Мірюк В.П. 
 
 
 
 

Київ  – 2011 

    Землетруси  — коливання Землі, викликані  раптовими змінами в стані  надр планети. Ці коливання являють  собою пружні хвилі, що поширюються  з високою швидкістю в товщі  гірських порід. Найсильніші землетруси іноді відчуваються на відстанях  більше 1500 км від вогнища і можуть бути зареєстровані сейсмографами (спеціальними високочутливими приладами) навіть у протилежній півкулі. Район, де зароджуються коливання, називається  вогнищем землетрусу, а його проекція на поверхню Землі — епіцентром землетрусу. Вогнища більшості землетрусів  лежать у земній корі на глибинах не більше 16 км, однак у деяких районах  глибини вогнищ сягають 700 км. Щодня  відбуваються тисячі землетрусів, але  лише деякі з них відчуваються людиною.

    Залежно від причин і місця виникнення, землетруси поділяються на: тектонічні, вулканічні, обвальні, моретруси, техногенні або антропогенні. Тектонічні землетруси виникають унаслідок раптового зняття напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі (дослідження останніх років показують, що причиною глибоких землетрусів можуть бути і фазові переходи в мантії Землі, що відбуваються при певних температурах і тиску). Іноді глибинні розлами виходять на поверхню Під час катастрофічного землетрусу в Сан-Франциско 18 квітня 1906 р. загальна довжина поверхневих розривів у зоні розламу Сан-Андреас склала більше 430 км. максимальний горизонтальний зсув — 6 м. Максимальна зареєстрована величина                      сейсмогенних зсувів уздовж розламу 15 м. Вулканічні землетруси виникають унаслідок різких переміщень магматичного розплаву в надрах Землі або в результаті виникнення розривів під впливом цих переміщень. Техногенні землетруси можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком нафти й газу методом нагнітання рідини у свердловини, підривними роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірських копалень.

    Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередка, магнітуда, інтенсивність енергії на поверхні землі. Глибина осередка землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30 км, в деяких випадках вона може бути значно більша. Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу і є логарифмом максимальної амплітуди зміщення ґрунту в мікронах, яка вимірюється за сейсмограмою на відстані 100 км від епіцентру. Магнітуда за Ріхтером вимірюється від 0 до 9 (найсильніший землетрус). Інтенсивність — це показник наслідків землетрусів, який характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу. Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу магнітуду. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для кожного землетрусу. Тривалість поштовхів переважно досягає декількох секунд. Помітний струс поверхні землі від головного поштовху триває від 30 до 60 с, або навіть до 3-4 хв. Більш слабкі поштовхи можуть тривати з інтервалами в декілька діб, тижнів, місяців та навіть років. Щорічно наша планета здригається більше мільйона разів. 99,5 % цих землетрусів легкі, їх сила не перевищує 2,5 бала за шкалою Ріхтера. Незначна кількість землетрусів досягає сили 8-9 балів. Землетруси більшої сили спостерігались двічі: 31 січня 1906 р. на узбережжі Еквадору й 20 березня 1933 р. на південному сході Японії, коли гіпоцентр знаходився глибоко під дном океану. Сили, які при цьому вивільнялися і діяли, не піддаються уяві.

    В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим. У минулому тут відбувалися руйнівні землетруси силою 6-8 балів (наприклад, Ялтинський землетрус 1927 p.). Центральні райони України належать до сейсмічно  спокійних, хоча й тут інколи реєструються підземні поштовхи, що докочуються  з районів Карпат і гір Вранча (Румунія). Так, 1977 р. під час землетрусу у східній частині Карпат (епіцентр знаходився в Румунії), сейсмічні  хвилі досягли Львова, Рівного, Києва  і навіть Москви.                                       Ознаки близького землетрусу:

• Запах газу, де раніше цього не відзначалось;
• Тривога птахів та домашніх тварин;
• Іскри між близько розташованими електричними дротами;
• Голубе освітлення внутрішньої поверхні будинків.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки  в умовах небезпеки землетрусу: 

• При землетрусі Грунт відчутно коливається відносно недовгий час — тільки декілька секунд, найдовше — хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчувається здригання грунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам'ятаючи, що найбільш небезпечні є предмети, які падають.
• Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отвори капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатись під балками каркасу, під несучим .колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам'ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.                                                   
• Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.

• Перебуваючи всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові  прольоти та ліфти часто обвалюються  під час землетрусу. * Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти  на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають.

•  Перебуваючи  в автомобілі, що рухається, слід  повільно загальмувати подалі  від високих будинків, мостів  чи естакад. Необхідно залишатись  в машині до припинення поштовхів.

• Опинившись  у завалі, слід спокійно оцінити  становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо  подбати про встановлення зв'язку з тими, хто перебуває зовні  завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати  життєздатність (без води і їжі) понад  два тижні.

    Прогнозування землетрусів – найбільш небезпечних  стихійних процесів, які спричинені внутрішніми силами Землі – одне із дуже важких завдань, що стоять перед вченими. Прогноз землетрусів є довгостроковий і короткостроковий. Причому він повинен дати відповідь на 3 питання: де відбудеться землетрус, якої сили і коли? Довгостроковими прогнозами можна передбачити місця і силу землетрусів.  Місця землетрусів руйнівної сили визначають шляхом аналізу статистичних даних сили землетрусів за час їх прояву та міри активності сучасних рухів земної кори. В результаті цього складають карти сейсмічної небезпеки сейсмічного районування. Однак, достовірність прогнозів місця і сили землетрусів сьогодні становить близько 75-80%. Так, згадуваний землетрус в Газлі такої сили не передбачався Замість 5 балів за прогнозом відбувся 9-бальний. І як результат – численні жертви і руйнування житлових будинків і промислових підприємств, які не були побудовані з розрахунком на таку силу поштовхів. Час землетрусу в певній мірі можна передбачити тільки короткостроковим прогнозом. Для цього є кілька ознак, кожна з яких все-таки, не може бути надійною. Перед сильним землетрусом відбувається серія наростаючих по силі поштовхів (так званих форштоків), які чітко фіксуються на сейсмограмі. Але для цього потрібно постійно стежити за сейсмограмою і мати налагоджену систему повідомлення. У Вірменії під час Спітакського землетрусу в 1988 р. цього не було. До того ж нерідко форштоки так і не переходять у сильний землетрус. З землетрусами пов'язані зміни хімічного складу підземних вод і їх рівня (режиму). Причому не тільки в епіцентрі, а навіть за сотні, або й тисячі км від нього. Так кількість радону у підземних водах різко упала перед Ташкентським землетрусом у 1966 р. і збільшилась перед Каліфорнійським у 1981 р. Перед землетрусами в епіцентрі спостерігали зміни в аномаліях геофізичного поля: магнетизму, зміни опору електричного струму, появу вночі світлого зарева над епіцентром. На дослідних полігонах в місцях високої сейсмічної активності наклонометри, які установлюються біля розломів на глибині 1-2 м, фіксують швидкі опускання або підняття земної кори. Про наближення землетрусу часто вказує поведінка багатьох тварин. Про це відомо уже не менше, як 2300 років. Так, наприклад, дворові собаки починають вити, а кімнатні – тікають з приміщень, іноді навіть тягнуть людей за одежу до виходу. Корови, коні, вівці, свині, коти ведуть себе збуджено. Птахи перелітають в інші місця. Бабаки, криси, миші та інші землерийні вибігають з нір, а змії виповзають навіть у зимову пору. Риби викидаються на берег. Японці в акваріумах тримають один із видів сома, який при наближенні землетрусу спливає на поверхню і веде себе збуджено. Інститут сейсмології Академії наук Казахстану навіть створив на околиці Алма-Ати біосейсмологічний полігон. Тридцять га передгір'я заселили тваринами, які відчувають наближення землетрусу. Отже, на даний час не існує жодного надійного признаку для прогнозів часу землетрусів. Позитивний результат можуть дати тільки комплексні і постійні спостереження, як це було в Китаї в 1975 р., коли було передбачено час руйнівного Хайгенського землетрусу. Спостереження за землетрусами ведуться в усьому світі на 500 сейсмічних станціях. Зараз наука вивчає землетруси з гіпоцентром на глибині до 3000 м.

    Отже, Для підвищення точності прогнозу землетрусів необхідно краще уявляти механізми нагромадження напруження у земній корі, крипу і деформацій на розламах, виявити залежності між тепловим потоком з надр Землі й просторовим розподілом землетрусів, а також встановити закономірності повторюваності землетрусів у залежності від їхньої магнітуди. У багатьох районах земної кулі, де існує ймовірність виникнення сильних землетрусів, ведуться геодинамічні спостереження з метою виявлення провісників землетрусів, серед яких заслуговують на особливу увагу зміни сейсмічної активності, деформації земної кори, аномалії геомагнітних полів і теплового потоку, різкі зміни властивостей гірських порі (електричних, сейсмічних і т. ін.), геохімічні аномалії, порушення водного режиму, атмосферні явища, а також аномальне поводження комах й інших тварин (біологічні провісники). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури:

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 2006.
2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 2009.
3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 2005.
4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 2009.
5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 2006.
6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2008.
7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 2007.
8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 2007.
9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 2005.
10. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 2009