Забруднення атмосфери, його вплив на людину, тваринний та рослинний світ

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ і СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА 

Кафедра регіональної економіки

                                   
 
 

Реферат

на  тему: «Забруднення атмосфери, його вплив на людину, тваринний та рослинний світ» 
 
 
 

 Виконала:

     Студентка  КЕФ.,  спец. 6508/1,             БС-307

                                                                            Макарчук Марина

                                                                            Олександрівна

                                                                             
 
 
 
 

Київ – 2011 

     Зміст

                                               Стр.

Вступ……………………………………………………………………….…3

1. Хімічне забруднення атмосфери………………………………….….…4
2. Вплив забруднення атмосфери на людину, рослинний і тваринний

світ ………………………………………………………………………...7

3. Вплив радіоактивних речовин на рослинний і тваринний світ……...11

Висновки……………………………………………………………………...14

Список використаних джерел……………………………………………….15 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     На  всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з навколишнім  світом. Але з тихий пір, як з'явилося високорозвинене суспільство, небезпечне втручання людини в природу різко посилилося, розширився об'єм цього втручання, воно стало великообразне і загроза загрожує стати глобальною проблемою для людства. Втрата невідновних видів сировини підвищується, все більше орних земель вибуває з економіки так на них будуються міста і затони. Людині доводитися все більше втручатися в господарство біосфери - тій частині нашій планети, в якій існує життя. Біосфера Землі в наш час піддається наростаючому антропогенному дійству. При цьому можна виділити дещо найістотніших процесів, будь-який з яких не покращує екологічну ситуацію на планеті.

     Наймасштабнішим і значним є хімічне забруднення середовища невластивими їй речовинами хімічної природа. Серед їх - газоподібні і аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження. Прогресує і накопичення вуглекислого газу в атмосфері. Подальший розвиток цього процесу усилюватиме небажану тенденцію убік підвищення середньорічної температури на планеті. Викликає тривогу у екологів і забруднення Світового океану, що продовжується нафтою і нафтопродуктами, що досягло вже 11/5 його загальною поверхності. Нафтове забруднення таких розмірів може викликати велике порушення газо- і водообміну між гідросферою і атмосферою. Не викликає сумнівів і значення хімічного забруднення грунтів пестицидами і її підвищена кислотність, прямуюча до розпаду екосистеми. В цілому всі розглянуті чинники яким можна приписати забруднюючий ефект, надають замітний вплив на процеси, що відбуваються в біосфері. 
 
 
 

     1. Хімічне забруднення  атмосфери 

     Людина  забруднює атмосферу вже тисячоліття, проте наслідки вживання вогню, яким віна користувалася весь цей період, були незначні. Доводилося миритися з  тим, що дим заважав диханню і  що сажа брикала чорним покривом на стелі і стінах житла. Одержуване тепло було для людини важливіше, ніж чисте повітря і незакінчені  стіни печери. Це початкове забруднення  повітря не представляло проблеми, бо люди барилися тоді невеликими групами  займаючи невеликі площі. І навіть значне зосередження людей на порівняно  невеликій території, як це було в  класичній старовині, не супроводжувалось ще серйозними наслідками.

     Так було аж до кінця дев'ятнадцятого  століття. Лише за останні сто років  розвиток промисловості "обдарував" нас такими виробничими процесами, наслідки яких спочатку людина ще не могла  собі уявити. Виникли міста-мілліонери, зростання яких зупинити не можна. Все це результат великих винаходів і завоювань людини.

     В основному існують три основні  джерела забруднення атмосфери: промисловість, побутові котельні, транспорт. Частка шкірного з цих джерел в  загальному забрудненні повітря  сильно розрізняється поклад від  місця. Зараз загальновизнано, що найбільш сильно забруднює повітря промислове виробництво.

     Джерела забруднень - теплоелектростанції, які  разом з димом викидають в  повітря сірчистий і вуглекислий  газ; металургійні підприємства, особливо кольорової металургії, які викидають  у повітря оксиди азоту, сірководень, хлор фтор, аміак, з'єднання фосфору, частинки і з'єднання ртуті і  миш'яку; хімічні і цементні затони. Шкідливі гази дають в повітря  в результаті спалювання палива для  потреб промисловості , опалювання жител, роботи транспорту, спалювання і переробки  побутових і промислових відходів. Атмосферні забруднення поділяють  на первинні, що приходять безпосередньо  в атмосферу, і вторинні, є результатом  перетворення останніх. Так, що поступає в атмосферу сірчистий газ окисляється до сірчаного ангідриду, який взаємодіє з парами води і утворює крапельки сірчаної кислоти. При взаємодії сірчаного ангідриду з аміаком утворюються кристали сульфату амонія. Так саме, в результаті хімічних, фотохімічних , физико-хімічних реакцій між забруднюючими речовинами і компонентами атмосфери, утворюються інші вторинні ознаки. Основнім джерелом пирогенного забруднення на планеті є теплові електростанції, металургійні і хімічні підприємства, котельні установки, споживаючі більш 170% кожного року твердого і рідкого палива, що здобувається. Основними шкідливими домішками пирогенного походження є наступні:  

     а) Оксид вуглецю .

В повітря  він потрапляє в результаті спалювання твердих відходів, з вихлопними газами і викидами промислових підприємств. Щорічно цього газу поступає в  атмосферу не менше 1250 млн.т. Оксид вуглецю є з'єднанням, активно реагуючим з складовими частинами атмосфери і сприяє повишеню температури на планеті, і створенню парникового эфекту.

     б) Сірчистий ангідрид. . Виділяється  в процесі переробки сірчистих  руд, що містить (до 170 млн.т. в рік). Частина з'єднань сірки виділяється при горінні органічних залишків в гірничорудних відвалах. Тільки в США загальна кількість викинутого в атмосферу сірчистого ангідриду склало 65 відсотків від загальносвітового викиду.

     в) Сірчаний ангідрид. Утворюється при  окисленні сірчистого ангідриду. Кінцевим продуктом реакції є аерозоль або розчин сірчаної кислоти в  дощовій воді, який підкисляє грунт, загострює захворювання дихальних шляхів людини. Випадіння аерозолю сірчаної кислоти з димових факелів хімічних підприємств наголошується при низькій хмарності і високій вологості повітря. Листові пластинки рослин, що виростають на відстані менше 11 км. від таких підприємств, звичайно бувають густо посіяні дрібними некротичними плямами, що утворилися в місцях осідання крапель сірчаної кислоти. Пірометалургійні підприємства кольорової і чорної металургії, а також ТЕС кожного року викидають в атмосферу десятки мільйонів тонн сірчаного ангідриду.

     г) Сірководень і сірковуглець. Поступають в атмосферу окремо або разом  в іншими з'єднаннями сірки. Основними  по викиду є підприємства по виготовленю волокна, цукру, коксохімічні, нафтопереробні, а також нафтопромисли. В атмосфері при взаємодії з іншими забруднювачами піддаються повільному окисленню до сірчаного ангідриду.

     д) Окиснення азоту. .Основними джерелами викиду є підприємства, азотні добрива, азотну кислоту, що проводять і нітрати, барвники, шовк, целулоїд. Кількість окисників азоту, що поступають в атмосферу, складає 20 млн.т. в рік.

     е) З'єднання фтору. Джерелами забруднення  є  підприємства по виробництву алюмінію, емалей, скла, керамики, стали. Фторові речовини поступают в атмосферу у вигляді газоподібних з'єднань фториду натрію і кальцію. З'єднання характеризуються токсичним ефектом. Похідні фтору є сильними інсектицидами.

     ж) З'єднання хлора. Поступають в атмосферу від хімічних підприємств, що проводять соляну кислоту, органічні фарбники, гідролізний спирт. В атмосфері зустрічаються як домішка молекули хлора і пари соляної кислоти. Токсичність хлора визначається видом з'єднань і їх концентрацією. В металургійній промисловості при виплавці чавуну і при переробці його на сталь відбувається викид в атмосферу різних важких металів і отруйних газів. Так, з розрахунку на 11 т. виділеного чугуна виділяється окрім 12,7 кг. осернистого газу і 14,5 кг. пилевих частинок, що визначають кількість з'єднань миш'яку, фосфору, сурми, свинцю, парі ртуті і рідкісних металів, смоляних речовин і ціаністого водню. 
 

     2. Вплив забруднення атмосфери на людину, рослинний і тваринний світ

     Всі забруднюючі атмосферного повітря  речовини в більшому або меншому  ступені роблять негативний вплив на здоров'я людини. Ці речовини потрапляють в організм людини переважно через систему дихання. Органи дихання страждають від забруднення безпосередньо, оскільки близько 50% частинок домішки радіусом 0,01-0.1 мкм, проникаючих в легені, осідають в них.

     Проникаючі  в організм частинки викликають токсичний  ефект, оскільки сморід: а токсичні (отруйні) по своїй хімічній або фізичній природі; б) служать перешкодою для  одного або декількох механізмів, за допомогою яких нормально очищається респіраторний (дихальний) тракт; в) служать  носієм поглиненого організмом отруйної речовини.

     В деяких випадках дія забруднюючих речовин  в комбінації з іншими приводять до більш серйозних розладів здоров'я, ніж дія шкірного з їх окремо. Велику роль грає тривалість дії.

     Статистичній  аналіз дозволивши достатньо надійно встановити залежність між рівнем забруднення повітря і такими захворюваннями, як поразка верхніх дихальних шляхів, серцева недостатність, бронхіти, астма, пневмонія, емфізема легенів, а також хвороби очей. Різке підвищення концентрації домішок, що зберігається протягом декількох днів, збільшує смертність людей немолодого віку від респіраторних і серцево-судинних захворювань. В грудні 1930 р. в долині річки Маас (Бельгія) наголошувалося сильне забруднення повітря протягом 3 днів; в результаті сотні людей захворіли, а 60 чоловік померли - це більш ніж в 10 разів вище середній смертності. В січні 1931 р. в районі Манчестера (Великобританія) протягом 9 днів спостерігалося сильне задимлення повітря, яке стало причиною смерті 592 чоловік. Широку популярність здобули випадки сильного забруднення атмосфери Лондона, що супроводжувалися численними смертельними результатами. В 1873 р. в Лондоні було відзначено 268 непередбачених смертей. Сильне задимлення в поєднанні з туманом в період з 5 по 8 грудня 1852 р. привело до загибелі більше 4000 жителів Великого Лондона. В січні 1956 р. близько 1000 лондонців загинули в результаті тривалого задимлення. Велика частина , хто помер несподівано, страждали від бронхіту, емфіземи легенів або серцево-судинними захворюваннями. 

     Оксид вуглецю (З)

     Концентрація  , перевищуюча гранично допустиму, приводити до фізіологічних змін в організмі людини, а концентрація більше 750 млн до смерті. Пояснюється це тим, що З - виключно агресивний газ, легко що з'єднується з гемоглобіном ( червоними кров'яними тільцями). При з'єднанні утворюється карбоксигемоглобін, підвищення (понад норму, рівною 0.4%) вміст якого в крові супроводжується:

     а) погіршенням гостроти зору і здатності оцінювати тривалість інтервалів годині

     б) порушенням деяких психомоторних функцій  головного мозку ( при змісті 2-5%)

     в) змінами діяльності серця і легенів ( при змісті більше 5%)

     г) головними болями, сонливістю, спазмами, порушеннями дихання і смертністю ( при змісті 10-80%).

     Ступінь дії оксиду вуглецю на організм залежать не тільки від його концентрації, але  і від годині перебування (експозиції) людини в загазованому З повітрі. Так, при концентрації З рівною 10-50 млн (нерідко спостережуваної в атмосфері площ і вулиць великих міст), при експозиції 50-60 мін наголошуються порушення, приведені в п. "а", 8-12 г - 6 тижнів - спостерігаються зміни, вказані в п.. "в". Порушення дихання, спазми. Втрата свідомості спостерігаються при концентрації З, рівної 200 млн, і експозиції 1-2 г при важкій роботі і 3-6 г - у спокої. На щастя, утворення карбоксигемоглобіна в крові - процес оборотний: після припинення вдихання З починається його поступовий висновок з крові; у здорової людини зміст З в крові кожні 3-4 г і зменшується в два рази. Оксид вуглецю - дуже стабільна речовина, годину його життя в атмосфері складає 2-4 міс. При щорічному надходженні 350 млн. т концентрація З в атмосфері повинна була б збільшуватися приблизно на 0,03 млн-1/год. Проте цього, на щастя, не спостерігається, чим ми зобов'язані в основному ґрунтовим грибам, дуже активно розкладаючим З (деяку роль грає також перехід З в СО2). 

     Діоксид сірки і сірчаний ангідрид

     Діоксид сірки (SO2) і сірчаний ангідрид (SO3) в комбінації із зваженими частинками і вологою надають найшкідливішій дію на людину, живі організми і матеріальні цінності SO2 - безбарвний і негорючий газ, запах якого починає відчуватися при його концентрації в повітрі 0,3-1,0 млн, а при концентрації понад 3 млн SO2 має гострий дратівливий запах. Діоксид сірки в суміші з твердими частинками і сірчаною кислотою (подразник більш сильний, ніж SO2) вже при середньорічному змісті 9,04-0,09 млн. і концентрація диму 150-200 мкг/м3 може приводити до збільшення симптомів утрудненого дихання і хвороб легких, а при середньодобовому змісті SO2 0,2-0,5 млн і концентрації диму 500-750 мкг/м3 спостерігається різке збільшення числа хворих і смертельних результатів. При концентрації SO2 0,3-0,5 млн протягом декількох днів наступає хронічна поразка листя рослин особливо шпинату, салату, виляску і люцерни.