Вплив соціального середовища на життєдіяльність людини

Торгівля наркотиками  є однією з руйнівних загроз людської спільноти. За 20 розняти кіз індустрія  наркотиків зросла від підприємств  масштабу комори до високо організованого міжнародного бізнесу, в якому задіяні сотні тисяч осіб і прибутки яких вимірюються мільярдами доларів. Згідно зі статистикою, сьогодні наркотики споживають понад 200 млн. осіб, а обсяги торгівлі ними обчислюються приблизно в 400 млрд. доларів, що дорівнює 8 % світової торгівлі.

Соціальна небезпека наркоманії:

— наркомани  погані працівники, їхня працездатність (фізична і розумова) знижена;

— наркоманія завдає великої матеріальної і моральної  шкоди, є причиною нещасних випадків на виробництві;

— наркомани деградують фізично і морально, є тягарем для суспільства;

— наркомани  входять до групи ризику розповсюдження СНІДу;

— наркологічна хвороба в усіх її проявах соціально  небезпечна, психічні захворювання загрожують майбутньому нації, у зв'язку з  цим проблема набуває глобального значення.

СНІД (синдром набутого імунодефіциту) — це інфекційна хвороба, яка уражає імунну систему, зокрема пригнічує клітинний імунітет. Уперше людство зіткнулося з цією хворобою наприкінці XX — на початку XXI століть. Упродовж останніх років ця соціально небезпечна хвороба в Україні набула загрозливих масштабів, особливо в молодіжному середовищі.

Незважаючи на те, що в Україні прийнятий Закон "Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення" й активно реалізується розроблена "Програма боротьби зі СНІДом", кількість хворих від цього не зменшилася.

У1987 році в Україні  було 6 хворих на СНІД, у 1988 — 20, у 1994 — 34, у 2003 році лише тих ВІЛ-інфікованих (ВІЛ — вірус імунодефіциту  людини), що пройшли через медичні установи, — 106 тисяч, 46 тисяч ВІЛ-інфікованих перебувають поза контролем медичних органів держави. За прогнозами фахівців, сьогодні в Україні на один зафіксований випадок СНІДу припадає від 5-ти до 10-ти незафіксованих. Основними факторами зараження СНІДом можуть бути:

— сексуальні контакти, коли один із статевих партнерів інфікований  або хворий на СНІД;

— використання для ін'єкцій нестерильних шприців, зокрема серед наркоманів;

— переливання  крові від інфікованої людини;

— внутрішньоутробне  зараження матір'ю, інфікованою ВІЛ або хворою на СНІД тощо.

ВІЛ-інфіковані можуть не здогадуватися, що вони є  носіями вірусу, аж до моменту оголошення результатів обстеження на ВІЛ або  до часу виникнення перших симптомів. Початкові симптоми не є специфічними, вони можуть нагадувати перебіг інших хвороб і проявлятися втратою ваги, посиленням потовиділення, втомою. Лише обстеження на ВІЛ-антитіла може підтвердити або заперечити ВІЛ-інфікування.

ВІЛ-інфікована людина виглядає здоровою і не має  жодних скарг упродовж тривалого періоду інфікування. Однак здоровий вигляд і відсутність скарг не гарантують безпеки "й статевим партнерам чи новонародженим дітям. На сьогодні медицина не розробила засобів, які б давали можливість лікувати людину від СНІДу.Через поцілунки, дотики, міцні обійми ВІЛ не передається.

Захиститися від  ВІЛ-інфікування людина може тільки шляхом застосування знань щодо запобігання  ВІЛ та безпечною поведінкою.До того ж, це захворювання тісно пов'язане  з іншими соціально зумовленими  хворобами: наявність ВІЛ/ СНІДу значно збільшує небезпеку ураження туберкульозом та захворюваннями, які ередаються статевим шляхом. Останні чинники суттєво впливають на стан репродуктивного здоров'я людини.

                                                 

 

 

Висновок

Жодне суспільство не змогло повністю усунути небезпеку для здоров'я людини, що виникають від одвічних і нових умов навколишнього середовища. Найбільш розвинуті сучасні суспільства вже помітно скоротили збиток від традиційних смертельних хвороб, але вони ж створили стиль життя і техніку, що тягнуть собою нові загрози для здоров'я.

Особливе положення  серед негативних факторів навколишнього  середовища займають соціальні негативні фактори, що формуються в результаті суспільних відносин людей на різних рівнях. Ця група факторів виражається у виді конфліктів національного і міжнародного масштабу, травмування психіки людей через кризові явища на державному рівні, стресових ситуацій, різкої зміни рівня психічних захворювань і підвищеної смертності.

Сучасний період супроводжується соціально-економічною і екологічною кризами в суспільстві, що спричинило катастрофічне зниження рівня життя людей.   В останні роки в Україні спостерігається стійка тенденція до погіршення стану здоров’я населення, із кожним роком зростає кількість чинників, що негативно впливають на людину. Це призводить до збільшення чисельності осіб, особливо молодих, із функціональними захворюваннями і спадковими патологіями. Така ситуація потребує невідкладного оздоровлення дітей, підвищення культури особистості з урахуванням значущості поведінкового компонента у формуванні здоров’я, що відповідає стратегічній програмі Всесвітньої організації охорони здоров’я «Здоров’я для всіх в ХХІ сторіччі». Тому особливо актуалізується вивчення дисциплін, пов’язаних із питаннями безпечного існування. 

Багато змін навколишнього середовища дозволили створити зручні умови, що сприяють збільшенню тривалості життя. Але людство не підкорило сили природи і не прийшло до їх повного розуміння: багато винаходів і втручання в природу відбуваються без урахування можливих наслідків. Деякі з них вже викликали катастрофічну віддачу.

Найбільш вірний шлях уникнути загроженню підступним наслідкам змін навколишнього середовища - послабити зміни екосистем і втручання людини в природу з урахуванням стану її знань про навколишній світ.

Список використаної літератури

1. Піскунова Л. Е., Прилипко В. А., Зубок Т. О., «Безпека життєдіяльності», - М.: Видавничий центр «Академія», 2012р., 224с.
2. Сєріков Я.О., «Безпека життєдіяльності», - К.: Видавництво «ДИВ», 2011р., 322с.
3. Джерела інтернету.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- -