Вплив шуму на організм людини

  Зменшення рівня шуму покращує самопочуття людини і підвищує продуктивність праці. З шумом необхідно боротися як на виробництві, так і в побуті. Уміння дотримуватися тиші – показник культури людини і його доброго ставлення оточуючих. Тиша потрібна людям так само, як сонце і свіже повітря. 
 

3. Захист  від шуму.

  Шумом прийнято називати безладне сполучення звуків різноманітної частоти й інтенсивності, що заважають нормальній трудовій діяльності і відпочинку людини. Всякий небажаний для людини звук, що заважає сприйняттю корисних сигналів, є шумом. Тому боротьба із шумом – це боротьба не тільки за підвищення загальної культури виробництва і продуктивності праці, але і за здоров'я працюючих.

  Захист  від шуму відповідно до Державних санітарних норм (ДСН 3.3.6.037-99) повинен здійснюватися розробкою шумобезпечної техніки, застосуванням засобів і методів колективного захисту, засобів індивідуального захисту, а також будівельно-акустичними методами.

  У першу чергу потрібно використовувати  колективні методи і засоби. Найефективнішими є заходи зниження шуму в джерелі його виникнення. Шум можна понизити на шляху його розповсюдження (див. Рис.1. ).

  Рис. 1. Класифікація колективних засобів  захисту.

  Захист  від шуму досягається розробкою  шумобезопасної техніки,

застосуванням засобів і методів індивідуального і колективного захисту,

будівельно-акустичними  методами. Засоби колективного захисту  діляться

стосовно   джерела шуму: понижуючі шум у  джерелі виникнення (найбільше ефективно); понижуючі шум на шляхах його поширення. По способу реалізації:

  Акустичні - ґрунтуються на акустичному вимірі помешкання і за принципом дії підбираються засоби звукоізоляції, звукопоглинання, віброізоляція, демпфірування, застосування глушителів шуму.

  Будівельно-акустичні  методи застосовують: екрани, звукоізоляцію, кабіни

спостереження, дистанційне керування, кожухи, ущільнення і т.д.

  Найбільше ефективні звукоізолюючі матеріали: трипласт (композиційний

матеріал); пластбетони з наповненням з спилок деревини, соломи і т.д.

Звуковбирні матеріали: мармур, бетон, граніт, цеглина, ДВП, ДСП, войлок,

мінераловата, матеріали з щілинною перфорацією.

  Архітектурно-планувальні: раціональне розміщення робочих  місць;

раціональний  режим праці і відпочинку. Організаційно-технічні.

  Активна форма захисту - генерація шуму в противофази до джерела.

  До  засобів індивідуального захисту  від шуму належать:

  – протишумні навушники, які закривають вушну раковину;

  – протишумні вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий прохід;

  – протишумні шоломи – закривають усю  голову. Їх застосовують у сполученні з навушниками;

  – протишумні костюми.

  – застосування малошумного обладнання, заміна металевих частин на пластмасу, установка глушителів і т. д;

  – установка обладнання на демпфіруючих прокладках;

  – розміщення джерел шуму в шкірі, приміщеннях  і т. д. зі звукоізоляцією або звукопоглинанням;

  – установка “антизвуку”, тобто джерела, рівного за величиною і протилежного за фазою звуку – архітектурно-планувальні методи (розміщення будівель, обладнання, захисні зелені смуги, екрани і т. д.);

  – звукоізолюючі кабіни, акустичні екрани місць роботи;– оснащення шумних машин і технологій засобами дистанційного телеавтоматичного управління.

   Боротьба з шумом в джерелі його виникнення. Це найбільш дієвий спосіб боротьби з шумом. Створюються малошумні механічні передачі, розроблено способи зниження шуму в підшипникових вузлах, вентиляторах.

   Зниження шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією. Об'єкт, котрий випромінює шум, розташовують у кожусі, внутрішні стінки якого покриваються звукопоглинальним матеріалом. Кожух повинен мати достатню звукопоглинальну здатність, не заважати обслуговуванню обладнання під час роботи, не ускладнювати його обслуговування, не псувати інтер'єр цеху. Різновидом цього методу є кабіна, в котрій розташовується найбільш шумний об'єкт і в котрій працює робітник. Кабіна зсередини вкрита звукопоглинальним матеріалом, щоб зменшити рівень шуму всередині кабіни, а не лише ізолювати джерело шуму від решти виробничого приміщення.

   Зниження шуму звукоізоляцією. Суть цього методу полягає в тому, що шумовипромінювальний об'єкт або декілька найбільш шумних об'єктів розташовуються окремо, ізольовано від основного, менш шумного приміщення звукоізолювальною стіною або перегородкою. Звукоізоляція також досягається шляхом розташування найбільш шумного об'єкта в окремій кабіні. При цьому в ізольованому приміщенні і в кабіні рівень шуму не зменшиться, але шум впливатиме на менше число людей. Звукоізоляція досягається також шляхом розташування оператора в спеціальній кабіні, звідки він спостерігає та керує технологічним процесом. Звукоізоляційний ефект забезпечується також встановленням екранів та ковпаків. Вони захищають робоче місце і людину від безпосереднього впливу прямого звуку, однак не знижують шум в приміщенні.

   Зниження шуму акустичною обробкою приміщення. Акустична обробка приміщення передбачає вкривання стелі та верхньої частини стін звукопоглинальним матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можуть підвішуватись звукопоглинальні щити, конуси, куби, встановлюватись резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі. Штучні поглиначі можуть застосовуватись окремо або в поєднанні з личкуванням стелі та стін. Ефективність акустичної обробки приміщень залежить від звукопоглинальних властивостей застосовуваних матеріалів та конструкцій, особливостей їх розташування, об'єму приміщення, його геометрії, місць розташування джерел шуму.

   Заходи щодо зниження шуму слід передбачати на стадії проектуванні 
промислових об'єктів та обладнання. Особливу увагу слід звертати ні 
винесення шумного обладнання в окреме приміщення, що дозволить 
зменшити число працівників в умовах підвищеного рівня шуму та здійснити 
заходи щодо зниження шуму з мінімальними витратами коштів, обладнання 
та матеріалів. Зниження шуму можна досягти лише шляхом знешумлення 
всього обладнання з високим рівнем шуму.

   Роботу щодо знешумлення діючого виробничого обладнанні в приміщенні розпочинають зі складання шумових карт та спектрів шумів обладнання і виробничих приміщень, на підставі котрих виноситься рішення щодо напрямку роботи.

Висновки

  Шум підступний, його шкідливий вплив на організм відбувається незримо, непомітно. Організм людини проти шуму практично беззахисний.

  Лікарі  говорять про шумову хворобу як про  наслідок впливу шуму із переважними  поразками слуху і нервової системи.

  Статистика стверджує, що останніми роками шум як в побуті, так і на робочих місцях постійно збільшується десь на 1-3 дБ в рік.

  Як приклад  збільшення шумності в побуті можна  пригадати майже всі побутові пристрої, прилади і пристосування: пральні машини, пилососи, мопеди, електродрилі та інший електроінструмент.

  Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху  настає через декілька місяців, а  у інших воно не настає через декілька років роботи в шумі. Встановлено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння.

  Шум шкідливий не лише для людини. Встановлено, що рослини під впливом шуму повільніше ростуть: у них спостерігається  надмірне (навіть повне, що призводить до загибелі) виділення вологи через  листя; можливі порушення клітини; гинуть листя і квіти рослин, що розміщені біля гучномовця. Аналогічно діє шум на тварин: від шуму реактивного літака гинуть личинки бджіл, самі вони втрачають здатність орієнтуватися, в пташиних гніздах тріщини в шкарлупі яєць; від шуму знижуються надої корів, приріст у вазі свиней, несучість курей; хворобливо переносять шум риби, особливо у період нересту; від коливань повітря, які утворюються звуками транзисторів не можуть піднятися у повітря жуки, джмелі та інші комахи.

  Зменшення рівня шуму покращує самопочуття людини і підвищує продуктивність праці. З шумом необхідно боротися як на виробництві, так і в побуті. Уміння дотримуватися тиші – показник культури людини і його доброго ставлення оточуючих. Тиша потрібна людям так само, як сонце і свіже повітря.

  Боротьба з шумом в джерелі його виникнення є найбільш дієвий способом боротьби з шумом. Створюються малошумні механічні передачі, розроблено способи зниження шуму в підшипникових вузлах, вентиляторах. 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Кучерявий В. П., Павлюк Ю. Є., Кузик А. Д., Кучерявий С. В. Охорона праці: [навч. посібник] / В.П. Кучерявий (ред.). — Л. : Оріяна-Нова, 2007. — 368c.
2. Охорона праці [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Г. Грибан, О. В. Негодченко ; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 280 с.
3. Основи охорони праці .В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников — Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348 с.
4. Желібо Е.П., Заверуха Н.М., Зацарнкий В.В. “Безпека життєдіяльності”.
5. Джигирей В.С., Житецький В.Ц. “Безпека життєдіяльності” .
6. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. – К.: ІЗМИ, 1996. – 196 с.