Вогнева підготовка

Площина стрільби - вертикальна площина, яка проходить через лінію підвищення.

Лінія кидання ОВ - лінія, яка співпадає з вектором початкової швидкості кулі (снаряду) (в загальному випадку це продовження вісі каналу ствола в момент вильоту снаряду).

Кут вильоту γ-кут між лінією підвищення і лінією кидання. Цей кут позитивний, коли лінія кидання вище лінії підвищення, і негативний, коли лінія кидання нижче лінії підвищення.

Кут місця цілі ε - кут між лінією цілі і горизонтом зброї. Цей кут позитивний, якщо ціль вище горизонту зброї, і негативний, якщо ціль нижче горизонту зброї.

Кут підвищення φ - кут між лінією підвищення і горизонтом зброї. Він дорівнює сумі кутів прицілювання та місця цілі: φ = α +(±ε). Кут φ може бути позитивним і негативним. Негативний кут φ називається кутом схилення. Для табличних умов приймають ε = 0 і φ = α .

Кут кидання θ_˚ - це кут між лінією кидання і горизонтом зброї. Він дорівнює сумі трьох кутів:

θ_˚  =α + (±ε)+(±γ), або двох кутів θ_˚  = (±φ)+(±γ). Цей кут, як і кут φ може бути позитивним і негативним. Для табличних умов приймають θ_˚ = φ = α.

Точка падіння С - точка перетину траєкторії з горизонтом зброї.

Точка зустрічі Р - перетину траєкторії з ціллю або поверхнею перешкоди (землі). Різне положення точки Р відносно цілі (ближче, далі) пояснюється наявністю помилок стрільби.

Кут падіння θ_с - кут між горизонтом зброї і дотичною до траєкторії в точці падіння.

Кут зустрічі μ - кут між дотичною до траєкторії в точці зустрічі і поверхнею цілі або перешкоди. Має значення від 0 до 90^О.

Точка С₁ - точка перетину траєкторії з лінією цілі.  Поєднання точок С₁, Р, і Ц відбувається при відсутності помилок стрільби.

Вершина траєкторії S - найвища точка

Мал. 8 Елементи траєкторії в повітрі.

Перевищення траєкторії y - найкоротша відстань від різної точки траєкторії до горизонту зброї.

Час польоту t_с - час польоту кулі (снаряду) від точки вильоту до точки падіння.

Кінцева швидкість v_с - швидкість кулі (снаряду) в точці падіння .

Нахилена відстань до цілі В_ц - відстань по лінії цілі від точки вильоту до центра цілі.

Горизонтальна відстань до цілі В_г - відстань до цілі по горизонту зброї .

Повна горизонтальна відстань ОС (Х_в) - відстань по горизонту від точки вильоту до точки падіння.

Прицільна відстань В_ц – відстань польоту снаряду по лінії цілі (відстань ОС₁).

Траєкторія кулі (снаряду) в повітрі має наступні властивості:

1. Низхідна гілка коротше та крутіше висхідної;
2. Кут падіння більше кута кидання;
3. Кінцева швидкість кулі менше початкової;
4. Найменша швидкість польоту кулі при стрільбі під великими кутами кидання на низхідній гільці траєкторії, а при стрільбі під невеликими кутами кидання – в точці падіння;
5. Час руху кулі по висхідній гілці траєкторії менше ніж по низхідній;

6.Траекторія кулі (снаряду), яка  обертається , завдяки зниженню  кулі (снаряду) під дією сили  тяжіння і деривації є лінією подвійної кривини.

Деривація – це відхилення кулі від площини стрільби в бік її обертання.

Причини деривації :

1. Обертальний рух кулі; 
2. . Опор повітря;

3. Зниження під дією сили тяжіння  дотичної до траєкторії.

Форма траєкторії залежить від значення кута підвищення. З збільшенням значення кута підвищення висота траєкторії і повна горизонтальна відстань польоту кулі (гранати) збільшується, але це відбувається до певного значення. При досягненні цього значення висота траєкторії продовжує збільшуватися, а повна горизонтальна відстань починає зменшуватися.

 

 

Кут кидання θ_˚=45, при якому повна горизонтальна відстань польоту кулі (снаряду) стає найбільшою, називається кутом найбільшої відстані. З збільшенням кута кидання від 0 до 45˚ відстань польоту снаряду збільшується, а при подальшому збільшенні кута кидання від 45 до 90˚- відстань зменшується. Траєкторії, які утворюються при кутах θ_˚<45˚ називаються настильними, а при кутах θ_˚>45˚ звислими. Настильні і звислі траєкторії, які забезпечують однакову відстань стрільби називаються сполученими.

ТРЕТЄ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ : Прямий постріл. Прикритий, мертвий простір і простір, що уражається, їх визначення та практичне застосування в бойових обставинах.           20хв.

 

При стрільбі з  стрілецької зброї і гранатометів використовуються тільки настильні траєкторії. Чим більше траєкторія настильна, тим на більшій відстані місцевості ціль може бути уражена з однією установкою прицілу (тим менше вплив на підсумки стрільби дають помилки в визначенні установки прицілу); в цьому полягає практичне значення настильної траєкторії. Настильність траєкторії впливає на значення відстані прямого пострілу. Постріл під час якого траєкторія не піднімається над лінією прицілювання вище цілі на всьому протязі називається прямим пострілом. В межах відстані прямого пострілу в напружені моменти бою стрільба може вестись без зміни прицілу, при цьому точка прицілювання по висоті, як правило, визначається на нижньому краю цілі.

Відстань прямого пострілу залежить від висоти цілі і настильності траєкторії. Чим вище ціль і чим настильніша траєкторія, тим більше відстань прямого пострілу. Відстань прямого пострілу можливо визначити за таблицями шляхом порівняння висоти цілі з значенням найбільшого перевищення траєкторії над лінією прицілювання або висотою траєкторії.

Під час стрільби по цілях, які знаходяться  на відстані більшій відстані прямого  пострілу, траєкторія поблизу її вершини  піднімається вище цілі і ціль на деяких ділянках не буде уражатися при тій  же установці прицілу.

Але біля цілі буде такий простір (відстань) на якому траєкторія не підніметься вище цілі і ціль буде уражатися нею. Відстань на місцевості, на протязі якого низхідна гілка траєкторії не перевищує висоту цілі, називається простором, що уражається (глибиною простору, який уражається) (мал.9.)

Вона визначається за формулою:

Ппр= Вц·1000/θ_с ,

де Ппр- глибина простору, що уражається в метрах;

Вц - висота цілі в метрах;

θ_с-кут падіння в тисячних;

Знання глибини простору, який уражається дозволяє встановлювати при якій зміні відстані до цілі за рахунок руху стріляючого (танку, БМП) або цілі можливо вразити ціль прямим влученням, якщо відстань стрільби і форма траєкторії не змінюється.

Прикритим простором називається простір за укриттям, яке не пробивається, і в яке не може влучити куля (снаряд) при стрільбі з даної вогневої позиції і даній стрімкості траєкторії.

Пп=Ву·1000/μ,

де Пп - прикритий простір в  метрах;

Ву - висота укриття в метрах;

μ – кут зустрічі в тисячних;

Значення прикритого простору залежить від розмірів укриття і стрімкості траєкторії.

Прикритий простір буде тим більшим, чим більша висота укриття і чим  найстильніше траєкторія. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути вражена при даній траєкторії, називається мертвим (простір, який не уражається) простором.

Мпр= (Ву-Вц)1000/μ,

де Мпр - мертвий простір в  метрах;

Ву - висота укриття в метрах;

Вц - висота цілі в метрах;

μ-кут зустрічі в тисячних;

Мал. 9 Прикритий, мертвий  простори та простір, що вражається.

Мертвий простір буде тим більше, чим більше висота укриття, менше висота цілі і найстильніше траєкторія. Другу частину прикритого простору на якій ціль може бути вражена, складає простір, що уражається. Залежність має вигляд:

Пп = Мпр+Ппр.

^* До стрілецької зброї відносять вогнепальну зброю стрільба з якої ведеться кулею калібру до 20 мм.