У рамках організації та координації  двостороннього міжнародного співробітництва

     4 березня МНС України доставило до Ірану понад 40 тонн гуманітарного вантажу. Згідно з розпорядженням Президента України населенню, яке постраждало внаслідок руйнівного землетрусу, було передано намети, ковдри, електрогенератори, інші предмети першої необхідності.

     Протягом  жовтня 2008 року було направлено до Ісламської Республіки Пакистан три літаки з  гуманітарною допомогою, а також  мобільний госпіталь чисельністю 78 осіб для надання медичної допомоги населенню, що постраждало внаслідок землетрусу 8 жовтня 2008 року.

     З метою створення договірної і  правової бази в рамках двостороннього співробітництва щодо попередження та реагування на надзвичайні ситуації транскордонного характеру:

     26 травня у приміщенні Кабінету  Міністрів України відбулась зустріч Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з Міністром енергетики США, під час якої була підписана Виконавча домовленість між МНС України і Міністерством енергетики США про співробітництво у галузі покращення збереженості відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

3. Тенденції виникнення  надзвичайних ситуацій  природного та  техногенного характеру  у 2008 році

 

     Аналіз  надзвичайних ситуацій природного характеру, що мали місце на території України у 1997-2007 роках, показав, що їх кількість, починаючи з 2000 року, мала чітку тенденцію до зменшення, проте загальна кількість надзвичайних ситуацій у 2005-2007 роках збільшилася і перевищила показники 2004 року (як року, коли відмічено найменшу кількість НС природного характеру за весь період спостережень) на 29 %, 37% та 52% відповідно. При цьому збільшення кількості НС у 2005-2006 роках відбулося, головним чином, за рахунок НС геологічного характеру, а у 2007 році - за рахунок великої кількості пожеж в природних екосистемах, які охопили південні, східні та південно-східні регіони країни, та збільшенням кількості НС метеорологічного характеру.

     

     Рис. 1. Залежність між кількістю НС природного характеру та збитками внаслідок цих подій

     Разом з тим, величина матеріальних збитків  в Україні внаслідок надзвичайних ситуацій не має чіткої кореляції  з кількістю надзвичайних ситуацій. Так, зменшення кількості надзвичайних ситуацій, яке спостерігається з 2000 року, не призвело до зменшення втрат від цих подій, а навпаки, відмічалося суттєве їх збільшення в окремі роки.

     За  статистичними даними останніх 11 років, більшість НС природного характеру  припадає на II та III квартали. У 2007 році також підтвердилася ця закономірність. А більшість НС припадає на медико-біологічні, метеорологічні (які нерідко мають міжобласне поширення) та геологічні надзвичайні ситуації.

     Тенденції виникнення НС гідрометеорологічного  характеру

     В Україні щорічно погодні умови, поряд з іншими гідрометеорологічними чинниками, стають причиною надзвичайних ситуацій державного та регіонального рівнів із значними матеріальними збитками (65-80% загальної суми збитків).

     У розподілі небезпечних та стихійних  метеорологічних явищ за видами (за 1981 - 2007 роки) найбільшу кількість випадків мають: сильний дощ (38%) та сильний вітер (19%), заморозки та сильні хуртовини (по 7% відповідно). Надзвичайно висока пожежна небезпека та сильний сніг - по 5%, град, різки зміни погоди, зниження температури повітря - по 4 %, ожеледь та туман - по 2%, смерчі, замети, пилові бурі, складні водні відкладення та налипання мокрого снігу - по 1% відповідно від загальної суми явищ.

     За  даними Українського Гідрометеоцентру за період 1981-2007 років найчастіше стихійні метеорологічні явища відмічаються в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій областях - у західному регіоні України, Кіровоградській - центральному, Харківській -східному, Одеській області та в АР Крим - у південному регіоні України. Найменша кількість стихійних гідрометеорологічних явищ - у Житомирській, Полтавській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях.

     Глобальне потепління клімату, яке проявляється в змінах кліматичних умов, є однією з причин ускладнення їх прогнозованості, можливого зменшення періоду завчасного передбачення стихійних явищ, а тому може негативно позначитись на оперативності оповіщення про них та можливості прогнозування їх наслідків. Тому господарський комплекс країни та населення постійно повинні бути готовими до погодних аномалій та явищ, пов'язаних з ними. Для цього потрібен аналіз надзвичайних ситуацій у багаторічному розрізі в кожному конкретному регіоні та постійний моніторинг поточних гідрометеорологічних умов.

     Тенденції виникнення НС геологічного характеру

     Протягом  2005-2007 років динаміка розвитку небезпечних геологічних процесів була прогресуючою, при цьому активність процесів підтоплення (і за кількістю, і за масштабами територіального охоплення та негативних наслідків) відмічалася у 2005-2006 роках), зсувного процесу -у 2006.

     Найскладніші  умови активізації геологічних  процесів залишаються у Карпатському, Закарпатському та в регіоні гірського  Криму, де найсильніше відчувається дія природних факторів, та в Передкарпатському, Донецькому і Криворізькому гірничовидобувних регіонах, які мають найвищі техногенні навантаження, що посилюють дію природних факторів.

     З урахуванням вищезазначеного у 2008 році слід очікувати:

     • активізації зсувів у Карпатському регіоні, на Південному березі Криму, морському  узбережжі Одеської області, правобережжі Дніпра та його правих притоках;• регіонального приросту кількості проявлень зсувних і карстових процесів у межах промислово-міських агломерацій і гірничопромислових агломерацій, прибережно-морських територій;

     • подальшої активізації карстового процесу у районах розробки сольових корисних копалин (в межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Донецької областей), родовищ сірки (в межах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей) та у районі розробки флюсодоломітової сировини в Західному Донбасі;

     збільшення  активності зсувних процесів у районах  схилової забудови (мм. Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Київ, Полтава, Лубни  тощо);

     • посилення процесів підтоплення в областях, де вони набули регіонального характеру, насамперед, у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях та в межах промислово-міських агломерацій.

     Тенденції виникнення НС медико-біологічного характеру

     За  статистикою 1997-2007 років, серед надзвичайних ситуацій природного характеру максимальна кількість та найбільші людські втрати припадають на ситуації медико-біологічного характеру. Аналіз екологічного стану довкілля країни, епідемічної та санітарно-гігієнічної ситуації в країні свідчить, що негативна тенденція прояву НС медико-біологічного характеру, насамперед, інфекційної захворюваності та отруєння населення, зберігатиметься й у 2008 році, і залежатиме, в першу чергу, через:

     • забруднення джерел як централізованого, так і децентралізованого водопостачання (особливо, господарсько-фекальними стоками);

     • погіршення стану водопровідних і каналізаційних мереж;

     • невідповідність якості питної води нормативним вимогам;

     • низький рівень благоустрою населених місць;

     • низький рівень добробуту та санітарно-просвітницької культури населення;

     • порушення технології виготовлення, термінів зберігання та реалізації харчової продукції;

     • споживання населенням недоброякісних харчових продуктів придбаних, як правило, в місцях стихійної торгівлі;

     • ступінь забруднення довкілля збудниками інфекційних хвороб;

     • відсутність вітчизняних препаратів для діагностики ряду гострих кишкових інфекцій (особливо екзотичних, які можуть бути завезені). Ймовірність виникнення НС медико-біологічного

     характеру досить висока у будь-якому регіоні України, але, за статистичними даними, найбільший

     ризик виникнення НС медико-біологічного характеру  у Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Кіровоградській, Вінницькій, Запорізькій, Львівській, Миколаївській областях.

     Враховуючи  особливості прогнозування НС природного характеру (у тому числі невелику завчасність), а також відмічену тенденцію щодо змін їх загальної кількості у 2001 -2007 роках, можна припустити, що у 2008 році кількість надзвичайних ситуацій природного характеру відмічатимуться на рівні 130-150 на рік і відповідатиме показникам 2006-2007 ðîê³â.

     За  ризиком збитку від НС природного характеру найбільш уразливими у 2008 році можуть бути Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Одеська, Миколаївська області та АР Крим. 

     

     Рис. 2. Ризики збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру та вірогідність їх виникнення по регіонах України у 2008 році 

     Макропрогноз  виникнення НС техногенного характеру  у 2008 році

     На  підставі даних попередніх років  щодо кількості НС техногенного характеру, що сталися на території України, аналізу їх розподілу за видами, причинами виникнення, з урахуванням очікуваних природних факторів та гідрометеорологічних явищ, значного фізичного та морального зносу основних фондів на більшості підприємств, наявності в регіонах потенційно небезпечних об'єктів, інших економічних та соціальних показників розвитку можна припустити, що у 2008 році загальна річна кількість НС техногенного характеру становитиме від 165 (оптимістичний сценарій) до 232 (песимістичний сценарій) випадків. 

     

     Рис. 3. Прогноз кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру в Україні у 2008 році 

     За  видами надзвичайних ситуацій техногенного характеру у 2008 році найбільші ризики припадають на пожежі та вибухи, катастрофи на транспорті, аварії на системах життєзабезпечення та пов'язані з раптовим руйнуванням будівель і споруд.

     У І та IV кварталах суттєво вплинути на кількість НС можуть гідрометеорологічні  явища. Збільшуються ризики виникнення аварій на системах життєзабезпечення та електроенергетичних системах, НС на транспорті, а також пов'язаних із пожежами, зокрема у житловому секторі.

     Значна  кількість пожеж та вибухів щороку реєструється у Донецькій і Луганській областях, ризик виникнення яких є  і залишається дуже високим, особливо на шахтах. Висока ймовірність виникнення пожеж та вибухів у житловому секторі та на виробництві зберігаються у Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Львівській, Одеській, Харківській і Херсонській областях.

     До  регіонів з високим ризиком виникнення катастроф на транспорті відносяться: Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Луганська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська та Черкаська області.

     Протягом  минулих років залишалася значною кількість НС на системах життєзабезпечення, отже, зберігається високий ризик їх виникнення і у 2008 році, зокрема, у Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Львівській, Одеській і Херсонській областях.

     Висока  ймовірність виникнення НС, пов'язаних із викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин на промислових об'єктах, із наявністю у навколишньому середовищі шкідливих

     (забруднювальних)  речовин понад гранично допустимі  концентрації у Вінницькій, Дніпропетровській,  Луганській, Харківській і Чернігівській областях.

     Найбільш  вразливими щодо НС на електроенергетичних  системах регіонального рівня можуть бути Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька і Чернівецька області.

     Зберігаються  ризики виникнення надзвичайних подій (інцидентів) на українських АЕС.