Тероризм як соціальне явище: поняття та ознаки

Терористичний акт - це дія, що набуває різноманітних форм насильства (або загрози його застосування), відзначною особливістю яких є те, що об'єкт насильства не може стати суб'єктом в момент здійснення теракту[3:34].

Також необхідно акцентувати увагу на тому, що при здійсненні терактів терористи можуть переслідувати як цілі, пов'язані з жертвами теракту, так і цілі, що з ними не пов'язані. Грунтуючись на даній дихотомії цілепокладання, можна сформулювати два основних поняття - "терор" і "тероризм". Терор - це метод впливу шляхом здійснення теракту (терактів) для досягнення певних цілей, за якого жертва теракту є об'єктом даного методу впливу.  Тероризм -- це метод впливу шляхом здійснення теракту задля досягнення певних цілей, за якого жертва теракту не є об'єктом даного методу впливу[5: 2].

При всій уявній тотожності понять терор та тероризм можливо окреслити ознаки тероризму, що відрізняють його від терору.

§ Тероризм є кримінально-правовим   явищем,   в той час як терор -- соціально-політичним.

§ Терористи при вчиненні терористичних актів не володіють владою не тільки над певною групою, але взагалі ні над ким, в той час як при терорі особи, що чинять ці акти, володіють необмеженою владою над певним соціальним контингентом.

§ При терорі створення обстановки страху, пригніченості може бути кінцевою метою; натомість при тероризмі існує "інструментальне" насильство або загроза насильством, яке є лише засобом досягнення інших цілей.

§ Тероризм завжди протиправний, в той час як терор при певних обставинах (коли суб'єктом є держава) може бути легітимний.

§ При тероризмі однією з ознак є раптовість, в той час як при терорі наявна очікуваність внаслідок масштабності та системності його вчинення.

§ Тероризм може бути вчинений одинаками, в той час як при терорі це є неможливим [2:39-41].

Отже, підсумовуючи все вищесказане, зазначимо, що тероризм -- негативне соціально-правове явище, обумовлене соціальними, політичними та економічними чинниками.

В Україні стан наукових розробок з проблем тероризму дедалі набуває позитивної динаміки. Вивченням проблем тероризму в Україні займаються такі дослідники, як В.О. Глушков, В.В. Крутов, В.П. Ємельянов, В.Ф. Антипенко, С.М. Мохончук, О.П. Богданов, В.В. Колосков, А.М. Кузьменко, М.Г. Любинський та деякі інші. Кожний з цих авторів по-різному підходить до висвітлення питань боротьби з тероризмом, аналізує різні рівні, форми прояву, аспекти цього явища.

Тероризм як масове і політично значиме явище - результат повальної "деідеологізації", коли окремі групи в суспільстві легко ставлять під сумнів законність і права держави, і яскраво виправдовують свій перехід до терору для досягнення власних цілей.

Найважливішим чинником є і те, що "сильні світу цього" чим далі, тим  більше прагнуть підмінити Історію людства - Грою Без Правил, де спецтероризм є дуже ефективним інструментом. При цьому вони не думають, що "інструмент" цей може якось вийти з підпорядкування і почати грати самими "гравцями". Ніколи не можна забувати, що тероризм - інструмент, спроможний вийти з під контролю і передати весь світ у владу терористів-інтернаціоналістів.

Список використаних джерел та літератури

1. Даазе К. Тероризм - поняття, теорії та стратегії протидії. Результати та проблеми соціально-наукових досліджень,- М.,-1997.-С.3-5.

2. Ліпкан В.А.,Никифорчук Д.Й., Руденко М.М. Боротьба з тероризмом, - К., 2002. - С.11

3. Яцько А. Онтологія насильства: терор і тероризм як елементи політичної боротьби // Українські проблеми. - № 1. - 998. - С.12.

4. Кара Мурза С. Тези про тероризм. - М.,1999. - С.34

5. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. -  К., 1999. - С.514.

6. Емельянов  В.П. Терроризм  и  преступления  террористической  направленности. - Харьков, 1997. -  С. 35.

7. Ємельянов В.  Щодо  кримінально-правового  визначення  тероризму // Право України. - 1999. - №8. -  С.3-5.

8. Марков М.М. Тероризм // Дуель. - 1997. -  №14. - С.2.

9. Волощук  П. Близький  Схід // Підтекст. - 1997. -  №23. -  С.21.

10. Давыдов  Е.  Терроризм: истоки  и  эволюцыя  цели  и  средства //Досье  секретных  служб. - 2000. -  №1. - С. 5-7.

11. Дорошенко  А. Терор  і  тероризм  // Політика  і  час. - 1997. - №8-9. - С.15-17.

12. Ємельянов В. Об'єкт  тероризму: його  ознаки // Право  України. - 1999. - №11. -  С.12.