Сучасні інформаційні системи та захист безпеки людини

Відокремлений підрозділ  Національного університету біоресурсів  і

природокористування України "Ірпінський економічний коледж"

 

 

 

 

 

Доповідь на тему:

 

Сучасні інформаційні системи та захист безпеки людини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

студент групи 211-КС

Кулаєв Сергій

 

 

 

 

Ірпінь 2013р.

 

 

 

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ  НА ЕВОЛЮЦІЮ СУЧАСНОГО 

СУСПІЛЬСТВА

На сьогоднішній день складно  собі представити наше повсякденне  життя без 

сучасних інформаційних  і комунікаційних технологій – комп'ютерів, планшетів, смартфонів, WiFi-Мереж і мережі Інтернет. Даний список можна значно продовжити (кожний з нас, будь те рядовий обиватель, або it-професіонал, напевно приведе ще з десяток прикладів), якщо включити в нього такі сервіси, що є фундаментом для побудови споживчих технологій і продуктів, які споживає кінцевий користувач. Строго говорячи, наше суспільство трансформувалося з постіндустріального в інформаційне, з усіма наслідками, що випливають.Які ж ці наслідки? У першу чергу, це висока швидкість обігу інформації, а отже, інтенсифікація всіх бізнес-процесів і життя соціуму, приріст нової інформації. Інформатизація суспільства найсильнішим чином впливає на структуру економіки ведучих в економічних відносинах країн. Політика підтримки й розвитку високих технологій має соціальні наслідки, як, наприклад, збільшення потреби у високоосвічених фахівцях і пов'язаний із цим прогрес системи вищої освіти. Інформатизація прямим образом впливає на вигляд галузей промисловості й сільського господарства. Новітні технології не тільки збільшують продуктивність праці, полегшують його, але й утягують усе більш освічених людей.Однак, людство у своєму прагненні створити нове інформаційне поле (на даному етапі розвитку - це Інтернет), одержало нову проблеми, з якими більшість людей уже зіштовхнулася. Одна з них - це проблема забезпечення інформаційної безпеки на різних рівнях і для різних завдань. Системний підхід до опису інформаційної безпеки пропонує виділити наступні складові інформаційної безпеки[1]:

1. Законодавча, нормативно-правова й наукова база.

2. Структура й завдання органів (підрозділів), що забезпечують безпеку

інформаційних технологій (ІТ).

3.Організаційно-технічні й режимні заходи й методи (Політика інформаційної

безпеки).

4. Програмно-технічні способи й засобу забезпечення інформаційної безпеки. Найцікавіший для розгляду останній пункт, оскільки саме він містить у собі такі широко розповсюджені засоби комунікації, як соціальні мережі, відеоконференції, електронна пошта й т. . Тут ми не станемо описувати безсумнівно позитивні сторони цих інформаційних технологій, однак приведемо й проаналізуємо деякі незаперечні факти їх прояву як інформаційних погроз.

Соціальні мережі

Соціальні мережі створені для розв'язку, принаймні, трьох глобальних завдань.По-перше, для формування маніпуляцій поведінкою. Формування нових змістів, зміна історичної пам'яті. По-друге, глобальне завдання мереж – це оперативний контрольнад поведінкою й діяльністю людей аж до окремого персонажа, не говорячи вуж про окремі групи. І нарешті, основна мета – це механізм формування конкретної поведінки в даному конкретному місці в потрібний момент. Тобто, зміни соціальних якостей і параметрів особистості цієї людину.

Інтернет і соціальні  мережі перетворилися в ефективний інструмент політики й часто використовуються для маніпулювання суспільною свідомістю й прямого втручання у внутрішні справи суверенних держав. «Арабська весна» яскраво продемонструвала, що світова суспільна думка зараз формується за допомогою активного використання просунутих інформаційних і комунікаційних технологій.Інтернет, соціальні мережі, мобільні телефони перетворилися, поряд з телебаченням, в ефективний інструмент як внутрішньої, так і міжнародної політики. Це новий фактор, що вимагає осмислення, зокрема для того, щоб, просуваючи й далі унікальну волю спілкування в Інтернеті, зменшити ризик його використання терористами й злочинцями. Актуальним стає таке поняття, як «м'яка сила» - комплекс інструментів і методів досягнення зовнішньополітичних цілей без застосування зброї, а за рахунок інформаційних і інших важелів впливу. Людська цивілізація ввійшла в епоху інформаційних війн.

Інформаційні війни

Складові частини інформаційної  війни:

1) психологічні операції - використання інформації для впливу на аргументацію солдатів ворога

2) електронна війна - не  дозволяє ворогу одержати точну  інформацію 

3) дезінформація - надає  ворогу неправильну інформацію  про наші сили й намірах 

4) фізичне руйнування - може  бути частиною інформаційної війни, якщо має на меті вплив на елементи інформаційних систем.

5) заходу безпеки - прагнуть  уникнути того, щоб ворог довідався про наші можливості й намірах.

6) прямі інформаційні  атаки - пряме викривлення інформації  без видимого зміни сутності, у якій вона перебуває. 

Види інформаційних атак:

Існує два способи вплинути на інформаційні функції ворога - побічно або прямо. Проілюструємо різницю між ними на прикладі. Нехай нашою метою є змусити ворога думати, що авіаполк перебуває там, де він зовсім не перебуває, і діяти на підставі цієї інформації таким чином, щоб це було вигідне нам. Непряма інформаційна атака: використовуючи інженерні засоби, ми можемо побудувати макети літаків і неправильні аеродромні спорудження, і імітувати діяльність по роботі з ними. Ми покладаємося на те, що супротивник буде спостерігати неправильний аеродром і вважати його сьогоденням. Тільки тоді ця інформація стане той, яку повинен мати супротивник на нашу думку. Пряма інформаційна атака: якщо ми створюємо інформацію про неправильний авіаполк у сховище інформації в супротивника, то результат буде точно такий же. Алезасобу, задіяні для одержання цього результату, будуть разюче відрізнятися. Іншим прикладом прямої інформаційної атаки може бути зміна інформації у ворожій базі даних про наявні комунікації в ході бойових дій(внесення неправильної інформації про те, що мости зруйновані) для ізоляції окремих ворожих частин. Цього ж можна добитися бомбардуванням мостів. І в тому, і в іншому випадку ворожі аналітики, ухвалюючи розв'язок на основі наявної в них інформації, приймуть те саме розв'язок - робити перекидання військ через інші комунікації.