Соціально-економічне значення охорони праці

 
Реферат на тему:

Соціально-економічне значення охорони праці

План

1. Соціально-економічне значення охорони праці.
1. Соціальне значення охорони праці.
2. Економічне значення охорони праці.
2. Забезпечення захищеності працівників на роботах з несприятливими умовами праці.
3. Пільги та компенсації у зв’язку з несприятливими умовами праці.
4. Витрати на охорону праці та втрати через травматизм та професійної захворюваності.

Список використаної літератури

1. Соціально-економічне значення охорони праці.

 Науково-технічний прогрес поряд із благами приніс людству на жаль, і численні лиха. Людина – творець науково-технічного прогресу – стала його заручником.

За даними Міжнародної  організації праці (МОП) щорічно  у результаті нещасних випадків на виробництві і від професійних  захворювань у світі помирають майже 2 мільйони чоловік. Ще біля 270 мільйонів чоловік отримують травми у результаті нещасних випадків на виробництві. При цьому зареєстровано біля 160 мільйонів людей, що страждають професійними захворюваннями. Функції Міжнародної організації праці передбачають збір і розповсюдження інформації з усіх питань, що стосуються міжнародного регулювання умов праці і виробництва.

Проблема створення  безпечних і нешкідливих умов праці в Україні існувала завжди, несприятлива економічна ситуація для зниження рівня травматизму і загибелі людей існує й зараз. На засіданнях Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення неодноразово відзначалися незадовільне становище в галузі гарантування безпеки праці і високий рівень травматизму в країні. Про це свідчить статистика нещасних випадків. Так, ще 15 років назад щорічно в Україні на виробництві травмувалося біля 125 тисяч чол. (це приблизно одна людина на дві тисячі громадян України), що в декілька разів більше, ніж в 2005 році (більше 21 тисячі); з них близько 3 тисячі гинуло (1 тисяча – протягом 2005 року), біля 5-6 тисяч – щорічно отримують професійні захворювання.

В Україні від  травм кожні двадцять годин вмирає одна особа, а самі травмування відбуваються кожні десять хвилин.

Тим не менше, справжній стан охорони праці і рівень виробничого травматизму на той час замовчувався. Це не тільки породжувало безвідповідальність керівників всіх рівнів відносно підвищення безпеки праці, але і шкодило формуванню свідомого ставленню людей до особистої безпеки оточуючих.

В Україні рівень ризику загибелі і травматизму на виробництві у розрахунку на 100 тисяч  працівників у порівнянні з Японією  – вище у 3 рази, у порівнянні з  Німеччиною – в 2 рази. На сьогодні ймовірність  травматизму та професійних захворювань в Україні у 5-8 разів вище, ніж в інших промислово розвинутих країнах ЄС.

a. Соціальне значення охорони праці

Соціальне значення охорони праці полягає в сприяння зростанню ефективності суспільного  виробництва шляхом безперервного  вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення її безпеки, зниження виробничого травматизму і захворюваності.

У зв'язку з цим  соціальне значення охорони праці  виявляється, перш за все, у впливі на зміну наступних трьох основних показників, що характеризують рівень розвитку суспільного виробництва.

1) Зростання  продуктивності праці в результаті  збільшення фонду робочого часу  за рахунок:

• скорочення внутрізмінних  простоїв шляхом попередження передчасного стомлення, а також зниження числа  або ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці. Попередження передчасного стомлення за допомогою раціоналізації умов праці, введення оптимальних режимів праці та відпочинку та інших заходів на харчових підприємствах сприяє збільшенню ефективного використання робочого часу. Цей же результат дає ліквідація мікротравм, тому що кожна з них супроводжується втратою до 2-х годин робочого часу;

• скорочення цілоденних втрат робочого часу в результаті зниження рівня або ліквідації тимчасової непрацездатності через виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності. Цей показник має важливе значення для харчових виробництв, на яких кожна травма в даний час супроводжується втратою працездатності в середньому більш ніж на 26 днів.

2) Збереження  трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих за рахунок:

• поліпшення стану  здоров'я працюючих і збільшення середньої тривалості їх життя шляхом поліпшення умов праці, що також супроводжується  збільшенням виробничого стажу  працюють при їх високої трудової активності;

• підвищення професійного рівня внаслідок зростання кваліфікації і майстерності у зв'язку зі збільшенням  виробничого стажу;

• можливості використання залишкової трудової активності, великого практичного досвіду та професійних  знань пенсіонерів по старості та інвалідів на доступних для них роботах і забезпеченні відповідних їх фізичних можливостей умов праці.

3) Збільшення  сукупного національного продукту  за рахунок поліпшення зазначених  вище показників і складових  їх компонентів.

b. Економічне значення охорони праці

Економічне  значення охорони праці визначається ефективністю заходів щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці  і є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. У зв'язку з цим економічне значення охорони  праці оцінюється результатами, отримуються при зміні соціальних показників за рахунок впровадження заходів щодо поліпшення умов праці. Результати зміни соціальних показників наступні:

1. Підвищення  продуктивності праці. Воно досягнуто  в результаті:

• збільшення працездатності за рахунок поліпшення умов праці. На харчових підприємствах одним з основних шкідливих виробничих факторів є надлишки теплоти. Цей фактор, що визначає мікрокліматичні умови праці в робочій зоні, істотно впливає на працездатність і продуктивність праці. При температурі повітря на робочих місцях 26 - 30 ° С працездатність людини складає всього 20 - 50% її рівня при температурі 18 ° С. Для цих підприємств також характерні низькі рівні освітленості на робочих місцях з-за одностороннього бічного природного освітлення, захаращеного цехів великогабаритним обладнанням і недостатнім доглядом за освітлювальними приладами (періодична очистка світлових прорізів, світильників, заміна ламп, що перегоріли). При незадовільному освітленні (в 2 - 4 рази нижче норми) продуктивність праці знижується на 4 - 8%;

• попередження стомлення за рахунок поліпшення умов праці. Будь-яке відхилення умов праці на робочих місцях від санітарно-гігієнічних  нормативів змушує організм людини додатково  витрачати енергію для надання  протидії несприятливому впливу шкідливих виробничих факторів. Так, наприклад, при інтенсивності шуму на робочому місці 90 дБА робітник у середньому витрачає на 20% більше фізичних зусиль і нервово-психологічних навантажень для того, щоб зберегти вироблення, яку він забезпечує при інтенсивності шуму 70дБА;

• підвищення ефективності використання обладнання та фонду робочого часу за рахунок зниження внутрізмінних  простоїв через погіршення самопочуття  за умовами праці та мікротравм. При комплексному впливі на робочого одночасно декількох шкідливих виробничих факторів ці простої можуть становити 20 - 40% цілоденних втрат, обумовлених виробничим травматизмом і захворюваністю;

• підвищення злагодженості  в роботі при нормалізації психологічного клімату внаслідок поліпшення умов праці.

2. Зниження непродуктивних  витрат часу і праці. Ці витрати  складаються із-за несприятливих  умов праці, обумовлених організацією  робочих місць без урахування  вимог ергономіки. Зазвичай непродуктивні  витрати часу та праці, що  збільшують трудомісткість робіт, пов'язані з необхідністю виконання зайвих рухів, фізичних зусиль, нервово-психологічних навантажень, прийняттям незручних поз внаслідок невдалого розташування органів управління обладнанням, конструктивного оформлення робочих місць і отриманням зайвої інформації.

3. Збільшення  фонду робочого часу. Воно отримано  за рахунок скорочення цілоденних  втрат через неявку на роботу  в результаті виробничої травми  або захворювання. Умови праці  істотно впливають не тільки  на професійну захворюваність, але і на виникнення і тривалість загальних захворювань. 25 - 30% загальних захворювань на виробництві пов'язано з несприятливими умовами праці. Результати досліджень НДІ праці свідчать про те, що перевищення допустимої температури повітря в робочій зоні виробничих приміщень на 1 ° С супроводжується збільшенням втрат робочого часу через серцево-судинних захворювань в середньому на 4,1 дня в розрахунку на 100 робітників, а перевищення допустимого рівня шуму на робочому місці на 10 - 20 дБ збільшує тривалість тимчасової непрацездатності за тією ж причини в середньому на 2,7 дня на 100 працюючих.

4. Економія витрат  на пільги і компенсації за  роботу в несприятливих умовах  праці. Такі пільги і компенсації,  як скорочений робочий день  і додаткову відпустку, пов'язані  зі значними трудовими втратами і супроводжуються виплатами великих грошових сум за фактично не відпрацьований час. Інші різновиди пільг і компенсацій (підвищені тарифні ставки, пільгові пенсії, лікувально-профілактичне харчування, безкоштовна видача молока) також супроводжуються витрачанням значних грошових коштів. Створення умов праці, що відповідають вимогам охорони праці, дозволяє повністю або частково скасувати ці пільги і компенсації, що дає значну економію витрат на ці цілі.

5. Зниження витрат через  плинності кадрів за умовами праці. Із загальної кількості звільнених за власним бажанням близько 21% становлять особи, які не задоволені умовами праці (важка фізична праця, несприятливі санітарно-гігієнічні умови, монотонність роботи, погіршення здоров'я і т. п.). На харчових підприємствах особливо висока плинність кадрів серед зайнятих важкою фізичною працею. З цієї причини звільняється 21%, а які пішли з роботи з мотивуванням погіршення стану здоров'я на цукрових підприємствах становлять 6,6 - 7,2% загальної кількості не задоволених умовами праці.

Плинність робочої сили завдає істотної шкоди підприємствам, так  як звільняють деякий період часу працюють з зниженою продуктивністю, що приймаються  замість них нові робочі вимагають  виробничого навчання. Процес звільнення і найму також супроводжується певними витратами грошових коштів. У цілому по народному господарству плинність кадрів завдає значних економічних втрат, так як кожен звільнився при переході з одного підприємства на інше в середньому не працює близько одного місяця. Загальна сума річного економічного збитку в народному господарстві від плинності кадрів внаслідок незадоволеності умовами праці перевищує 0,6 млрд. грн.

3. Забезпечення захищеності працівників на роботах з несприятливими умовами праці.

Одним із напрямків соціального захисту працівників від впливу шкідливих та важких умов праці на виробництві є професійне визначення заходів щодо можливого поліпшення умов праці та надання пільг і компенсацій. Проведення цієї роботи сприяє запобіганню або певному зниженню впливу несприятливих чинників виробничих умов праці на організм і дієздатність працівників.

Фахове визначення рекомендацій щодо поліпшення умов праці, визначення пільг та компенсацій  за роботу в несприятливих умовах можливе за умови участі в цій роботі представників основних виробничо-технологічних служб підприємства, аналізу результатів спеціальних досліджень із залученням санітарних лабораторій на основі лабораторно-інструментальних досліджень, за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

В окремих випадках, за певних умов, коли внаслідок порушень санітарних норм і правил можливий вплив небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища, діючим законодавством передбачене надання певних пільг та компенсацій. Законодавством передбачено надання восьми пільг і компенсацій, а саме: пенсія за віком на пільгових умовах, додаткова оплачувана відпустка, скорочена тривалість робочого часу, оплата праці в підвищеному розмірі, оплачувані перерви санітарно-оздоровчого характеру, безкоштовне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними продуктами, газованою солоною водою. Крім цього, роботодавець може за власні кошти додатково встановлювати працівникам, згідно з колективним договором (угодою, трудовим договором), додаткові пільги та компенсації, не передбачені чинним законодавством.

Проведення  роботи щодо встановлення категорії умов праці, надання такого обсягу пільг та компенсацій мають бути максимально обґрунтованими для запобігання їхньому соціально-несправедливому застосуванню та економічним витратам.