Смак і користь – це одне і те ж?

Суші по-українськи.

Смак і користь  – це одне і те ж?

     Ми  – це те, що ми їмо. Нині вже ніхто не сумнівається у правдивості твердження: людина буде здоровою, якщо їстиме корисні саме для неї продукти. Але як же їх можна «впізнати»? Дедалі більше дієтологів стверджують, що найкориснішими є страви саме японської кухні, зокрема суші. На їхню думку, японські довгожителі, які досі викликають захоплення і подив у всіх народів світу, змогли досягти таких результатів саме завдяки цій низькокалорійній їжі, яка до того ж багата різними необхідними для людини вітамінами та  мінералами. Саме тому фахівці з харчування дедалі частіше радять українцям включати цю страву до свого щоденного раціону.

      А завдяки своєму екзотичному смаку суші стали досить популярними серед жителів різних континентів. Постійно збільшується кількість різноманітних суши-барів, ресторанів східної кухні, повз які, шанувальники азіатських кулінарних витворів так просто не проходять. Особливого нині, коли навіть рік присвячений древньому жителю далекого Сходу –  Дракону.

     Проте, не все так прекрасно, як ми собі уявляємо. Адже, те що для українця добре – для інших смерть, і навпаки. Далеко ходити не треба. Ні для кого не секрет, що невід’ємним компонентом цих ласощів є сира риба. А вона, як відомо, є носієм стрічкових та  круглих червів, різних гельмінтів, небезпечних для людини. Знищення цих паразитів можливе лише за рахунок термічної обробки (варіння або замороження продукту до 0 - мінус 4 гр. С), тож за умови її відсутності, усі вони потрапляють прямісінько до нас в організм, та починають там щасливо оселятися.

     Якщо  для когось перспектива зараження  подібними паразитами не є достатнім  аргументом, аби відмовитися від  уже улюбленої страви, то інших  лякає дещо інша «проблема» цієї страви в Україні.

     Ясна  річ, з'їздити до Японії, аби скуштувати місцевих кулінарних витворів можуть собі дозволити лише деякі українці. Для решти виходом залишається відвідування японських ресторанів, чи приготування цих страв удома, скупивши необхідний для цього інвентар у найближчому супермаркеті. Зрозуміло, що вдома суші виходять дещо на український манір… тож, мабуть, краще сходити все ж таки до ресторану, та довіритися справжньому суші-майстру. І тут головним словом є саме «довіритися». Адже завжди варто враховувати і вивчати усі сторони питання.

     Відстань від України до Японії, з якої імпортують до нас цю саму екзотичну рибу, досить велика. Тож про свіжість та якість поставленого продукту можна лише здогадуватися. Не менш важливим є його місцеве зберігання, а надалі й приготування. Тож аби нашим співвітчизникам не доводилося постійно гратися в російську рулетку зі своїм здоров’ям ВГО «Якість життя» та Центр Експертиз "Тест" за підтримки Київського Національного торгово-економічного університету нещодавно провели перевірку мереж ресторанів японської кухні. Вони вирішили з’ясувати що ж насправді маскується під значенням суші по-українськи: користь чи небезпека?

     З одного боку, проводячи анонімну закупівлю, фахівці організації «Якість життя» оцінили самі заклади, у тому числі персонал, зал, обслуговування. З іншого боку, куплені зразки суші були протестовані Центром Експертиз "Тест". При цьому особлива увага була приділена фізико-хімічними та мікробіологічними показниками безпеки продукту. Абсолютно однакової продукції в японських ресторанах немає, тому вирішено було купувати роли з лососем. 

     У дослідження були включені 8 таких мережевих ресторанів японської кухні «Якіторія», «Муракамі», «Євразія», «Жовте море», «Планета суші», «Сушія», «Танукі» і «Мафія»І отримані результати досить неприємно вразили експертів.

     Перше, про що прагнули дізнатися експерти, це якість, а головне свіжість риби, тобто вміст у ній гістаміну. Виявилося, що справи із цим в країні не дуже хороші. У 2 учасників («Євразія», «Мафія»), спостерігалося значне перевищення вмісту цієї речовини. Якщо у "Євразії" з урахуванням похибки методу можна вважати, що продукт все-таки "вклався" в норму, то з «Мафії»: страва містила аж 129,08 мг / кг гістаміну, коли межею норми є не більше 100мг/кг. Як зазначили експерти, страва навіть на запах справила враження досить несвіжої, хоча роли були куплені вранці.  Через обвітрентй зовнішній вигляд і досить різкий неприємний запаху зіпсованого продукту фахівці навіть зняли з дегустації такий зразок. Добре, що на неї потрапили експерти, а що коли людина вперше куштує цю страву і не має уявлення про те якою вона має бути насправді? Тут можна лише поспівчувати людині, яка б ризикнула її з’їсти. Адже тут можливі досить серйозні сценарії розгортання подій.

     Крім  того, фахівці зауважили, що попри те, що всі учасники розповідали про свіжий лось у своїх виробах, в більшості зразків зовнішній вигляд риби однозначно говорив про те, що вона неодноразово піддавалася заморожуванню. Тож про її нормальні смакові властивості годі й говорити, не кажучи вже про якість та головне – безпечність.

     Ще більше вразила перевірка суші з мікробіології. І хоча лістерій (викликають захворювання лістеріоз, яке для ослабленого організму може бути небезпечним і уражувати нервову систему і мозок людини) і гельмінтів (глистів) не виявили, але 6 з 8 страв містили кишкову паличку, наявність якої неприпустима. За таке порушення більшості учасників тесту загальні оцінки були сильно знижені. Ось вам і зворотний бік "сироїдіння": через те, що продукт не проходить достатню термічну обробку бути впевненим у його безпеці не можна. Та й відсутністю гельмінтів суші зобов'язані лише тим, що їхня закупівля проводилася в холодний період року - взимку, адже масове "заселення" риби гельмінтами більш характерно для теплої пори року.

     Тож, на жаль, загальних позитивних оцінок за результатами спільного дослідження  суші, проведеного організаціями "Якість життя" та Центр Експертиз "Тест", виявилося зовсім не багато. Основна причина тому – серйозні проблеми з безпекою і свіжістю продукції.Оцінки "погано" отримали "Євразія", "Жовте море", "Планета суші", "Сушія" і "Танукі", "дуже погано" у "Мафія".

     І лише один представник японської кухні – ресторан "Якіторія" отримав від експертів оцінку "відмінно", ще в одного представника - "Муракамі", оцінка "добре".

     Якщо  врахувати те, що ціна таких суші є досить високою, в середньому вона становить за порцію 200 грамів –  від 70-100 грн, то українці, приходячи у подібний заклад розраховують отримати досить якісну страву. Теоретично, так усе мало би й бути. Проте, на жаль, реальна ситуація зовсім інша. Виклавши досить пристойну суму, аби скуштувати таку бажану екзотичну страву ми ризикуємо викласти ще більшу купу грошей на подолання наслідків після цієї дегустації… Не кажучи вже про загальний стан здоров’я та моральне розчарування.

     Тож, аби не втрапляти у подібні  ситуації – варто бути пильними, і дивитися не лише на солідність та імідж закладу, а й на зовнішній  вигляд та запах страви. А ще краще  – готувати її вдома.