Предмет безпеки життєдіяльності

1.  ПРЕДМЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ  

 

Безпека життєдіяльності — це сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров’я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують оптимальні умови існування людства на планеті Земля.

!	Безпека життєдіяльності вивчає небезпеки, закономірності їх проявлення, способи попередження та захисту від них.
!	Безпека життєдіяльності на основі застосування системного підходу розробляє правила поведінки людини, як члена суспільства та жителя планети Земля;  рекомендації щодо запобігання негативного впливу на навколишнє середовище та виникнення надзвичайних ситуацій.

 
 

 

1. Ідентифікація небезпек - розпізнавання небезпек із зазначенням їх кількісних характеристик та координат (x, y, z, t).
2. Передбачення прояву небезпек на основі теорії ймовірності та статистичних даних.
3. Досягнення прийнятного рівня проявлення небезпек.
4. Попередження та ліквідація негативних наслідків надзвичайних ситуацій.
5. Розробка та систематизація правил життя та діяльності.

Дані завдання вирішуються  в процесі управління БЖД з  метою досягнення заданого соціально-прийнятного  рівня безпеки на конкретному  етапі розвитку людства в системі  “людина - навколишнє середовище”, збереження здоров’я і високої працездатності в усіх сферах діяльності (виробничій, побутовій, соціальній).

2.  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Кожна відкрита біологічна система має природну властивість  зберігати свої параметри при  зміні навколишнього середовища (буферність), отже забезпечення стійкості  (безпеки) біологічної системи є властивістю всіх живих організмів.

Розвиток безпеки життєдіяльності  людини у суспільстві почався  з появою її свідомості

 

 

 

!!! Безпека життєдіяльності людини  — найважливіше завдання людської цивілізації

 

1. Небезпека є об’єктивною необхідною умовою розвитку природи і еволюції людства.
2.   
   Небезпека створюється особливими властивостями матеріальних об’єктів, явищ та інформації, що  несумісні з характеристиками людини. 
   

Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.

1. Безпека — стан діяльності  людини, за якої з певною вірогідністю  виключена можливість заподіяння  шкоди її здоров’ю.

2. БЖД вивчає явища,  об’єкти, процеси з позиції  їх оптимізації за параметрами  безпеки.

3. Управління безпекою, розробка  правил та  рекомендацій базується на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.

4.  Мета БЖД — забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо та людства в цілому.

3.   НАУКИ, НА ЯКИХ БАЗУЄТЬСЯ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ                

“Безпека життєдіяльності”, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і є комплексною, інтегральною дисципліною.

 

                                                       

Важливе місце в курсі  БЖД належить охороні праці, яка являє собою систему, що діє на основі відповідних законодавчих та соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, виконання яких забезпечує безпеку, збереження здоров’я та працездатність людини в процесі праці.

Питання навколишнього середовища розглядають екологія та соціоекологія - науки про взаємовідношення людства та природного середовища. Раціональне розв’язання екологічних проблем можливе лише за оптимальної взаємодії природи та суспільства, що забезпечує з одного боку подальший розвиток суспільства, а з другого - збереження та підтримання природи.

Цивільна оборона є складовою частиною загальнодержавних заходів, що здійснюються для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.            

Ергономіка вивчає людину та її діяльність, що пов’язана з використанням технічних засобів. Основним об’єктом дослідження ергономіки є система “людина-машина”. Метою ергономіки, як науки, є оптимізація системи “людина-машина” з врахуванням природних можливостей та особливостей працюючої людини.            

За своїми завданнями і  методами близько до ергономіки стоїть інженерна психологія, що вивчає інформаційну взаємодію між людиною і машиною.            

Фізіологія праці -  наука, що вивчає функціонування людського організму під час трудової діяльності. 

 

 

            Психологія праці - галузь психології, яка розглядає психофізичні аспекти трудової діяльності, взаємозв’язки особистості  з умовами, процесом та засобами праці.            

Гігієна - галузь медицини, що вивчає вплив умов життя і праці на здоров’я людини, розробляє заходи для профілактики захворювань, рекомендації щодо забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та тривалості життя.            

Діяльність людини  має громадський характер, тому соціологія і соціальна психологія є складовими науки про БДЖ людини.            

Система управління БЖД базується  на досягненнях кібернетики, наукової організації праці та виробництва, економічних та інших наук.

 

Небезпека – це явище, процеси, об’єкти, які здатні за  певних умов  завдавати  шкоди  здоров’ю  людини,  як  відразу,  так  і  в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Небезпека залежно від своєї природи, кількісної і якісної характеристики, тривалості дії, може призвести до таких негативних наслідків для людини:

• відчуття дискомфорту;
• втома;
• гострі і хронічні професійні захворювання;
• травми різної тяжкості;
• летальний результат.

 

Природні небезпеки пов’язані з природними явищами: а) в атмосфері (бурі, урагани, ожеледь, град, зливи, блискавки та ін.); б) у гідросфері (повені, селі, цунамі); в) у літосфері (землетруси, обвали, виверження вулканів); г) біологічні небезпеки від живих об’єктів рослинного і тваринного світу (хвороботворні мікроорганізми, гриби, отруйні рослини, хижі тварини, плазуни та ін.); д) космічні (астероїди, планети, випромінювання).

Антропогенні небезпеки обумовлені діяльністю людини і проявляються як у виробничій, так і в побутовій сферах. За причинами і характером проявлення антропогенні небезпеки можна поділити на техногенні і соціальні.

У зв’язку з технізацією  діяльності людського суспільства  техногенні небезпеки посідають  перше місце серед інших. За характером проявлення техногенні небезпеки поділяють  на механічні, хімічні, енергетичні, екологічні (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Класифікація небезпек

Механічні небезпеки створюють об’єкти, які падають, рухаються, обертаються. До механічних небезпек пасивного характеру відносять колючі та ріжучі предмети, ковзкі та нерівні поверхні, відкриті люки підземних колекторів та ін.

Енергетичні небезпеки створюють об’єкти, установки, здатні випромінювати енергії різного роду (електромагнітне, іонізуюче (радіоактивне, рентгенівське, світлове тощо) випромінювання), а також шуми, вібрації,вибухи та пожежі.

Екологічні  небезпеки як наслідок недалекоглядної діяльності людства, надмірного втручання в природне середовище обумовлені забрудненням середовища, зміною параметрів біосфери, що викликає небезпеки ЖДлокального і глобального масштабу: кислотні дощі, парниковий ефект, озонові діри та ін.

Соціальні небезпеки обумовлені стосунками між людьми в суспільстві, поведінкою окремих груп людей. Ці небезпеки пов’язані з протиправними діями (насильство, тероризм, бандитизм), психологічним упливом на людей (шантаж, шахрайство), вживанням речовин, що руйнують організм людини (паління, наркотики, алкоголь та ін.), поширенням небезпечних хвороб (СНІД, туберкульоз, венеричні хвороби), порушенням психологічної і фізіологічної рівноваги – суїциди (самогубства). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно фіксується близько 500 тис. самогубств і майже 7 млн спроб до самогубства. Суїциди – це результат упливу соціального середовища, яке підриває віру людини в себе.

Соціальні джерела небезпек

До соціальних джерел небезпек належать небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расовому чи релігійному грунті.

Політичні джерела небезпек

Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

Небезпеки комбінованого характеру

Більшість джерел небезпек мають комбінований характер. Це-лише невелика їх частка.

Природно-техногенні небезпеки

Природно-техногенні небезпеки – смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю.

Природно-соціальні небезпеки

Природно-соціальні небезпеки – химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші.

Соціально-техногенні небезпеки

Соціально-техногенні небезпеки – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.