Поняття психології безпеки життєдіяльності

1. Поняття психології безпеки життєдіяльності

 

Важливою ланкою в  структурі заходів по забезпеченню безпеки життєдіяльності людини є психологія безпеки.

Психологія безпеки - це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні причини нещасних випадків, що виникають в процесі діяльності і розробляє шляхи використання психології для підвищення безпеки.

Психологія безпеки діяльності має тісний зв'язок з іншими галузями психологічної науки, такими як: психологія праці, інженерна психологія, військова  психологія, авіаційна і космічна психологія, спортивна психологія медична психологія, судова психологія.

Об'єктом дослідження психології безпеки є різні види предметної діяльності людини, що пов'язані з небезпекою.

Предметом дослідження даної галузі є психологічні чинники, що впливають на процес і результати діяльності. До них відносяться психічні процеси породжені діяльністю, психічний стан людини, що впливає на її діяльність та властивості особистості, що відображаються на її діяльності.

Завдання психології безпеки полягає в тому, щоб використати психологічні знання для забезпечення безпеки людини в процесі діяльності

Проблеми безпеки притаманні не тільки тим видам діяльності, де використовується техніка. Так, наприклад, праця слідчого, міліціонера яким приходиться мати контакт зі злочинцями, є більш небезпечною, ніж праця звичайного робітника. В ній мають місце як елементи високої небезпеки так і засоби також необхідність ризику і інші чинники, що є об'єктом вивчення безпеки праці.

Професія лікаря нерідко пов'язана з високою небезпекою заподіяти шкоду хворому. Помилка у хірургічній операції лікарем значно сильнішу ніж небезпека робочим працівникам на виробництві.

З таких прикладів видно, що психологічні проблеми безпеки діяльності є притаманними цілому ряду будь-яких видів професійної праці. Тому психологія безпеки розглядається не як розділ психології праці, а як галузь психологічної науки, що вивчає психологічні аспекти безпеки в різноманітних видах діяльності.

Психологічні питання безпеки залежно від конкретною виду діяльності існує свій підхід до вивчення безпеки праці заводських робочих, свій до безпеки шахтарів, своїми специфічними шляхами вивчається безпека праці. Безпека дорожнього руху, безпека спортивної чи військової діяльності. Таким чином, психологічні, питання безпеки залежать як від специфіки діяльності, так і від того які людина при цьому використовує знаряддя.

Незважаючи на такий підхід_; існує одна загалі психологічна проблема вивчення закономірностей діяльності людини в умовах фізичної небезпеки та пошук шляхів забезпечення її безпеки В центрі цієї проблеми повинна стояти людина як суб'єкт діяльності, и не її знаряддя.

Катастрофи (Чорнобиль, Челенджер і ін.) останніх років, що потрясли світ, зовнішньо не пов'язані між собою, але всі вони свідчать про високу ціну помилок людини, в руках якої зосереджена велика кількість виробничих засобів та техніки. При цьому системи багатократного дублювання і інші засоби безпеки, якими обладнані виробництва " зовсім не гарантують абсолютної надійності їх експлуатації.

Очевидно, що нині найбезпечнішим елементом виробничої системи є людина (проектувальник, наладчик, монтажник, водій, керівник, оператор і ін.) та її психічні властивості,

В структурі психічної  діяльності людини розрізнюють три  основні групи компонентів: психічні процеси, властивості та стани

Психічні процеси складають  основу психічної діяльності людини. Без них неможливо формувати  знання та набувати життєвою досвіду. Розрізнюють пізнавальні. емоційні та вольові психічні процеси (відчуття, сприйняття, пам'ять та ін.)

Психічні властивості  або якості особи - це її суттєві особливості (направленості, характер, темперамент). Серед якостей особи виділяють інтелектуальні, емоційні, вольові, моральні, трудові, які є досить стійкими та постійними властивостями людини.

Психічні стани відрізняються  різноманітністю і тимчасовим характером в конкретний момент (період) і можуть позитивно чи негативно позначитися  на психічних процесах.

Працездатність людини базується на рівні психічного напруження (стресу), яке має позитивний вплив на результати праці до відповідної межі. Перевищення критичного рівня веде до зниження результатів праці і навіть до повної втрати працездатності.

Організація контролю за технічним станом операторів є вкрай  необхідною, щоб попередити можливість появи у них особливих психічних станів, які не є постійною властивістю особи, а можуть виникати спонтанно чи під впливом зовнішніх чинників і суттєво змінювати працездатність. Нормальне навантаження оператора не повинно перевищувати 40.60% максимального навантаження (до межі), коли настає зниження працездатності.

Серед особливих психічних  станів, що мають значення для деяких фахівців, необхідно виділити пароксизмальні розладнання свідомості, психогенні зміни настрою, стани, пов'язані з  прийомом психічно активних засобів (стимуляторів, алкогольних напоїв і таке ін.).

Пароксизмальні  стани - це група розладнань різного походження (органічні захворювання головного мозку, епілепсія), що характеризуються тимчасовою, від секунди до декількох хвилин, втратою свідомості При виражених формах спостерігається падіння людини га судорожні рухи тіла і кінцівок.

Сучасні засоби психофізіологічних обстежень дають можливість своєчасно  виявити осіб з прихованою схильністю до психічних станів.

Психогенні зміни настрою  і афективні стани можуть виникати під впливом психічних дій. Поганий настрій і апатія можуть у людини продовжуватися від кількох годин до 1 - 2 місяців. Поганий, пригнічений настрій спостерігається тоді коли гине хтось з рідних чи близьких людей, або ж після конфліктних ситуацій При цьому у людини з'являється байдужість, в'ялість, загальна скованість, уповільнення темпу мислення, переключення уваги, поганий настрій, які супроводжуються погіршенням самоконтролю і можуть стати причиною виробничого травматизму.

Під впливом виробничих невдач, образи. у людини можуть розвиватися афективні стани (афект - вибух емоцій). В стані афекту людини розвиваються психогенні (емоційні) звуження об'єму свідомості, різні рухи, агресивні та руйнівні дії.

Зміни психогенного стану  людини можуть бути пов'язаній вживанням лікарських та алкогольних психічно активних засобів. Сучасна медицина мас велику кількість фармацевтичних засобів, що чинять вплив на психічну діяльність та стан людини.

Розповсюджене серед  населення вживання транквілізаторів (седуксен, еленіум) становить особливу проблему. Вони мають виражену заспокійливу Дію і попереджають розвиток неврозів, але можуть знизити психічну активність, уповільниш реакції, викликати апатію і сонливість. Практичний досвід свідчить про те, що вживання легких стимуляторів (чай, кава) допомагає проти сонливості і може сприяти підвищенню працездатності на деякий період.

Серйозну проблему для  безпеки життєдіяльності становить  пияцтво, алкоголізм. Загальновідомо, що вживання алкогольних напоїв в робочий час негативно впливає на працездатність, За даними статистики автомобільний травматизм в 40 - 60% випадків пов'язаний з вживанням алкоголю. Є дані про те, що 64% смертельних випадків на виробництві зумовлене вживанням алкоголю.

З позиції безпеки  життєдіяльності особливе значення має похмілля розвиваючись в дні після вживання алкоголю, вона не тільки знижує працездатність людини, але і веде до загальмованості та зниження почуття обережності.

Тривале вживання алкоголю викликає. Фахівці, що страждають алкоголізмом, втрачають властиві їм риси точності, акуратності та обережності в роботі. Вони дуже часто допускають помилкові дії та стають непридатними для вирі, творчих завдань, до швидкої та правильної орієнтації в ненормативних виробничих ситуаціях.

Змінність психічних процесів, властивостей та станів особистості під виливом побутових та виробничих умов ставить перед керівниками виробничої діяльності завдання створення та вдосконалення системи контролю за пси нічними"особливостями працюючої людини.

 

2. Людина в оточуючому середовищі

 

Людина постійно взаємодіє  з навколишнім середовищем, перетворює це середовище, а воно, у свою чергу, впливає на життєдіяльність самої  людини. Тобто взаємодія людини із середовищем, що її оточує, відбувається при наявності прямих і зворотних зв’язків.

Результат взаємодії  людини з навколишнім середовищем  може змінюватися в широких межах: від позитивного до катастрофічного, що супроводжується загибеллю людей  і руйнуванням компонентів середовища. Негативні впливи, які виникають  раптово, періодично або постійно діють у системі “людина – життєве середовище” і визначаються як дія небезпек.

Небезпека – це центральне поняття безпеки життєдіяльності і являє собою явища, процеси, об’єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини як прямо, так і згодом. Життєвий досвід людини показує, що шкоду людині може нанести будь-яка діяльність: робота на виробництві (трудова діяльність), різні види відпочинку, розваги та навіть діяльність, пов’язана з навчанням.

Небезпека – це явище або вплив на людину несприятливих або навіть несумісних із життям факторів.

Небезпека зберігає всі  системи, які мають енергію, хімічні  або біологічні активні компоненти, а також характеристики, які не відповідають умовам життєдіяльності  людини.

Усяка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека – це така небезпека, яка має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити. Потенційна небезпека може реалізуватися у формі хвороб або травм. Але наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Для реалізації негативного впливу небезпеки необхідне виконання трьох умов: небезпека реально існує і діє; людина знаходиться в зоні дії небезпеки; людина не має достатньо ефективних засобів захисту.

Умови, за якими небезпека  може реалізуватися в подію, називаються  небезпечною ситуацією.

Ситуацію, за якої проявляється велика можливість виникнення нещасного  випадку, прийнято називати небезпечною  або аварійною, а коли загинули люди – катастрофічною.

Катастрофа (грец.) – переворот, знищення, загибель, випадкове горе, дія якого може продовжуватися в напрямі, що визначається дією, яка відбулася.

Аварія – це випадковий вихід з ладу машин, кораблів, літаків, їх пошкодження, руйнація, нещасний випадок, велика невдача.

У положенні про розслідування  і облік нещасних випадків, професійних  захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях проводиться  розподіл аварій на дві категорії.

До 1-ї категорії належать аварії, внаслідок яких загинуло п’ять, більше чоловік або з’явилася загроза для життя і здоров’я робітників підприємства або населення, яке знаходиться поблизу об’єкта, або виникла зупинка, або вийшло з ладу підприємство на добу або більше.

До 2-ї категорії належать аварії, внаслідок яких або загинуло до п’яти чоловік або виникла загроза для життя і здоров’я робітників цеху, дільниці, або виникла зупинка, або вийшли з ладу підприємство, дільниця на добу і більше.

Крім небезпечних ситуацій, існують  і екстремальні.

Екстремальною називають ситуацію в процесі діяльності, коли у людини психофізіологічне навантаження досягає якої-небудь межі, при якій вона може втратити здатність до раціональних вчинків і діяти відповідно до обставин, які виникли.

В екстремальних ситуаціях людина може опинитися у різносторонніх сферах діяльності: на виробництві, вулиці, у побуті або на відпочинку.

Отже, можна зробити висновок, що безпека життєдіяльності – це стан оточуючого людину середовища, при  якому виключається можливість порушення  організму в процесі різноманітної предметної діяльності.

Перелік назв, термінів можливих небезпек, тобто номенклатура небезпек, нараховує  понад 150 найменувань і при цьому  не вважається за повну. В окремих  випадках складається номенклатура небезпек для окремих об’єктів (підприємств, цехів, професій, місць праці та інше).

Джерелами (носіями небезпек) є природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії. Небезпеки  існують у просторі й часі та реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. При ідентифікації  небезпек, тобто при знаходженні  типу небезпеки та встановленні її характеристик, необхідно виходити з принципу “все впливає на все”, тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе, а підлягати небезпеці також може все живе й неживе. Ідентифікація необхідна для розробки заходів щодо запобігання небезпекам або вже ліквідації наслідків.

 

Життєдіяльність людини здійснюється в системах "людина-середовище".

Людина розглядається  а цих системах, як одна з невід'ємних складових частинах цих систем. При проектуванні цих систем необхідно розглядати роботу не тільки технічних пристроїв, але І діяльність людини в системі ЛМС де вирішується її взаємодія з технікою га середовищем

Людина виконуй свою діяльність а цих системах, коли сучасна техніка характеризується високими швидкостями, складністю багатьох фізичних процесів, великими потоками інформації