Перша допомога при отруєнні

Мистецький коледж художнього моделювання та дизайну Факультет архітектурного середовища курс I, група 12-ЗОК
Перша допомога при отруєнні Реферат по Захисту Вітчизни
		Виконала: Барланицька  Вікторія Викладач: Кравченко Андрій Володимирович

Зміст

 

 

Введення

Отруєння - це порушення здоров'я, що відбувається при попаданні в організм людини токсичної речовини. Це можуть бути ліки, хімікат, прийнятий людиною випадково або свідомо, недоброякісні продукти харчування, контакт з отруйними рослинами, укус комахи. що надає шкідливий вплив, а іноді навіть призводить до смерті.

Кількість гострих отруєнь  постійно зростає, що пов'язано з  інтенсивним розвитком хімічної промисловості та використанням  широкого арсеналу хімічних речовин  у побуті, промисловості, сільському господарстві, безконтрольним застосуванням лікарських препаратів.

 Побутові отруєння  становлять 97-98%, виробничі - 2-3%. Для  надання спеціалізованої допомоги  створено республіканські, міські, районні центри, токсикологічні  бригади швидкої допомоги. Ці  підрозділи надають допомогу з використанням сучасних методів діагностики і лікування.

 Основними завданнями  при отруєнні є забезпечення  кваліфікованою допомогою хворих  з гострими отруєннями на догоспітальному  етапі, широке впровадження та  використання хірургічних методів  лікування, особливо раннього гемо - і перитонеального діалізу.

У різних галузях народного  господарства, а також у побуті, є багато хімічних речовин, які отруйні  для людей. Такі речовини потрапляють  в організм через органи дихання  і шлунково-кишковий тракт. Симптоми отруєння різними речовинами є типовими, а саме: біль в животі, нудота, блювота, пронос, часте серцебиття, зниження артеріального тиску, запаморочення і втрата свідомості.

Глава 1. Шляхи проникнення отрути в організм.

• Через рот (з їжею, питтям або за безпосередньої проковтуванні отрути)
• Через дихальні органи
• Через рану, укус тварини чи комахи
• За допомогою ін'єкції (підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньом'язово та т.д.)
• Через шкіру (жиророзчинні речовини, органічні розчинники, ФОС).

Отруєння отрутами може виявлятися в гострій або хронічній  формі. Гостре отруєння виникає відразу  при надходженні отрути в організм або через певний прихований період, в залежності від кількості отруйної речовини та стану потерпілого. Хронічні отруєння розвиваються при повільному дію отрути, надходження його в організм невеликими дозами протягом тривалого часу.

Отруйні речовини піддаються складним біологічним процесам (окислення, відновлення, гідроліз), у результаті яких відбувається часткова їх інактивація, але іноді утворюються сполуки, що відрізняються високою токсичністю. Токсичні продукти виділяються з організму з сечею, через легені, залози внутрішньої секреції.

 Можливі отруєння  лікарськими засобами, речовинами  побутової хімії, харчовими продуктами, промисловими, рослинними і тваринними отрутами.

 Розрізняють професійні, побутові, лікарські, біологічні, випадкові,  навмисні і інші отруєння.

 По тяжкості клінічного  перебігу отруєння бувають легкого,  середнього та важкого ступеня,  а також смертельними.

 Дія отрути може  бути місцевим, рефлекторним і  резорбтивного. Місцева дія проявляється  у вигляді хімічного опіку  різного ступеня тяжкості, подразнення  шкіри, слизових оболонок; рефлекторне  - блискавичною реакцією організму  на вплив отрути у вигляді зупинки дихання (апное) та серцевої діяльності; резорбтивна - спостерігається при попаданні отрути в кров.

 

Глава 2. Основні синдроми гострих отруєнь

Ураження ЦНС.

Порушення свідомості обумовлено дією отрути на кору головного мозку (отруєння снодійними, спиртами, опієм і його препаратами, хлоровані вуглеводнями, етиленгліколь та ін.) або настанням гіпоксії головного мозку (отруєння окисом вуглецю, сірководнем, селітрою та ін.)

Порушення свідомості можуть бути різного ступеня: стан забуття, сопор, токсична кома, психічні розлади (делірій, психоз), судомний синдром.

Порушення дихання.

На дихальний центр  впливають дуже багато отрути. Гострі функціонально-морфологічні зміни  в дихальній системі можуть бути викликані дратівливими і задушливими отрутами.

Види порушень дихання:

• Рідкісне дихання (брадіпное) виникає у випадках пригнічення функції дихального центру або зниження його збудливості
• Часте дихання (тахіпное) розвивається внаслідок порушення газообміну при великих ураженнях органів дихання (токсична пневмонія, набряк легенів), різкому недокрів'ї і порушенні кровообігу, ощелачивание крові (алкалоз)
• Зупинка дихання (апное) настає часто через подразнення дихальних шляхів;
• Куссмауля дихання зустрічається при різних коматозних станах, отруєннях, що призводять до підвищення кислотності крові
• Чейна-Стокса дихання спостерігається при отруєнні отрутами, що пригнічують дихальний центр
• Ядуха (асфіксія) відзначається при різкому недостатньому надходженні кисню в організм.  Асфіксія може розвиватися гостро або поступово, у міру наростання порушень ФЗД і гемодинамічних розладів, порушення функцій дихальних м'язів при ураженні нервової системи різними отрутами, обтурації дихальних шляхів слизом, блювотними масами, їх стенозу при дії отрут задушливої ​​і загально токсичної дії. Обтурацію можуть викликати порушення акту ковтання (западіння мови, параліч кореня язика), розвиток гострих патологічних процесів в легеневій тканині (набряк легенів, токсична пневмонія);
• Набряк легенів виникає при хімічних опіках, роздратуванні дихальних шляхів парами задушливих та інших газів, а також внаслідок ураження серцево-судинної системи
• Бронхоспазм спостерігається при вдиханні токсичною пилу і газів, що дратують бронхи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава 3. Харчові отруєння та отруєння неорганічними речовинами

Харчові отруєння.

Найрозповсюдженіші інтоксикації, які пов'язані із споживанням  їжі, інфікованої певними видами мікроорганізмів (харчові токсикоінфекції) та речовинами різного походження, що містять токсини (власне харчові отруєння, харчові інтоксикації). Спільним для цих захворювань є зв'язок із харчуванням та обмеженість розповсюдження іншим шляхом.

Отруєння бактеріальної  природи становлять близько 90% загальної кількості харчових отруєнь у світі. Для токсикоінфекцій є характерним надходження в організм людини із зараженою їжею величезних кількостей живих збудників, а визначальним фактором у розвитку інтоксикацій є надходження готових токсинів.

Харчові отруєння небактеріальної  природи включають отруєння рослинними продуктами - грибами, плодами тощо. Отруйні властивості рослин обумовлені наявністю в них алкалоїдів: атропіну в плодах беладони (красавки), гіосциміну, екоколаміну в блекоті, рициніну в кліщевині тощо.; глікозидів амігдалину в гіркому мигдалю, фазеолунатіну в квасолі тощо., салонітів: соланіну в картоплі.

Харчові отруєння неорганічними речовинами.

Сполуками металів (свинець, мідь, цинк) - виникають внаслідок надходження їх у страву у процесі переробки та зберігання із посуду, котлів, апаратури, а також за рахунок недостатньо очищених органічних кислот, патоки та інших матеріалів, що застосовуються в харчовій промисловості.

 Клінічна картина  та лікування. Починаються харчові  отруєння, як правило, раптово, у більшості випадків після короткого (кілька годин) інкубаційного періоду і характеризуються гострим та нетривалим перебігом. Захворювання іноді має масовий характер, проте кількість потерпілих може бути і незначною.

 При харчових отруєннях бактеріальної природи інкубаційний період коливається від 6 до 36 годин. Захворювання починається гостро із загального нездужання, нудоти, блювання, болю у животі, підвищення температури тіла до 38,5-39,5°С. З'являються часті рідкі випорожнення, іноді зі слизом і навіть з кров'ю. У випадках важкої інтоксикації настає різке зневоднення організму, втрата електролітів, можлива гостра судинна недостатність (колапс).

Симптоми отруєння

• Головний біль, запаморочення
• Загальна слабість
• Нудота
• Блювання
• Біль в животі
• Пронос
• Спрага
• Порушення дихання аж до його зупинки.

Допомога

• Промивання шлунка через зонд незалежно від стану хворого та часу, від моменту прийому отрути
• Промивання шлунку слабкими розчинами марганцевокислого калію, соди або чистою водою у великих кількостях
• Блювотні засоби
• Проносні засоби (сольові)
• Випорожнення кишківника за допомогою клізми

• Призначають постільний режим, грілки на живіт, голодування.

• Пити багато рідини: чаю, розведених фруктових та ягідних соків, морсів, мінеральної води.

 

 

Глава 4. Отруєння грибами

Найотрутнішою є бліда  поганка. Вона містить аманітотоксини, що діють на клітинні ядра, та фаллоїдіни, що викликають цитоліз (руйнування клітин) гепатоцитів (печінкових клітин), еритроцитів, лейкоцитів. Менш небезпечними є мухомори, що вміщують мускарин та мікоатропін. До отруйних відносяться також строчки, які містять гельвелову кислоту - гемолітичний токсин. Отруєння можуть викликати також деякі інші гриби, отруйні речовини яких викликають сильні шлунково-кишкові розлади.

Клінічна картина. Майже  всі гриби, незалежно від характеру  отрути викликають подразнення шлунково-кишкового  тракту. Отруєння, що виникає швидко (через 0,5-3 год.) після вживання грибів менш небезпечне ніж те, що почалося із великим запізненням (при отруєнні блідою поганкою через 8-24 год. і пізніше). У результаті сильних проносів та блювання, що виникають при отруєнні блідою поганкою організм зневоднюється, порушується іонна рівновага, відчувається сильна значна спрага, судоми в м'язах, особливо в м'язах гомілок, акроціаноз (посиніння кінцівок) та колапс. Відбувається згущення крові. Розвивається гостра ниркова недостатність (виділення сечі незначне або відсутнє). На другий день пронос та блювання стають менш інтенсивними. Збільшується печінка, наростає жовтуха. Прогноз несприятливий.

При отруєнні червоним мухомором клінічні прояви починаються приблизно через півгодини після вживання їжі: надмірна пітливість, іноді слинотеча, сльозотеча, нудота, часте блювання, профузний пронос, колікоподібні болі в животі. Мозкові симптоми залежать від дії грибного атропіну: розширення зіниць, напади збудження змінюються станом пригніченості, маячення, галюцинації. Пульс частіше прискорений. Одужання відбувається через 1-2 дні. Летальність невелика.

При отруєннях строчками через 6-12 год. після вживання з'являється гострий гастроентерит. Зростає загальна слабкість. Може розвитися гемоліз. Печінка збільшується, з'являється жовтуха. Хворі скаржаться на головний біль. Може виникати запаморочення, маячення, галюцинації. Смерть настає при явищах серцевої слабості, частіше на 3-4 день захворювання. Летальність порівняно невелика. Проте навіть легкі спочатку випадки можуть у подальшому набути важкого перебігу.

Перша допомога.

• Швидке очищення шлунку та кишечнику: промивання шлунку, послаблюючі засоби, активоване вугілля в середину.
• Напувають великою кількістю води (мінеральної, лужної), соками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Глава 5. Отруєння, викликані укусами змій, комах та тварин

До отруйних змій відносяться  гадюка, гюрза, кобра та інші. Характер отруєння залежить від дози отрути, місця укусу. Найбільш небезпечні укуси  в ділянці голови, шиї поблизу  великих кровоносних судин.

Після укусу змії потерпілому  організовують повний спокій і лежаче положення.

Допомога

• Негайно потрібно відсмоктати ротом отруту із рани. Відсмоктування проводити протягом 15 хв., при умові, що у особи, що відсмоктує, відсутні рани в роті і на губах, це безпечно.
• Після відсмоктування отрути на рану накласти пов'язку. При набряканні місця укусу пов'язку послаблюють. Не дозволяється накладати джгут на кінцівку, розрізати місця укусів, припалювати, присипати різними речовинами.
• На місце укусу прикласти холод.
• Потерпілого направити до лікувального закладу.

Ознаки отруєння

• Біль в місці укусу
• Набряк, крововилив
• Інколи утворюються пухирі
• Слабкість, порушення дихання
• Головний біль
• Нудота
• Підвищення температури тіла.

 

При укусах бджіл, ос.

• Витягти жало із місця укусу
• Змазати спиртом або нашатирем
• Прикласти холодну примочку з водою, з ментолу або валідолу.

 

У людей, схильних до алергій, через 5 хв. — 3 години може бути шок у результаті асфіксії від набряку гортані й легень. Для запобігання такому явищу потерпілому потрібно негайно дати таблетку димедролу або амідопірину і відразу відправити до лікувальної установи.

При укусах тварин

• Зупинити кровотечу
• Обробити рану йодом
• Накласти пов'язку
• Якщо поведінка тварин була агресивною (собак, котів, лисиць, вовків інколи це можуть бути сільськогосподарські тварини) і витікала слина з рота, для профілактики сказу потерпілого необхідно направити до лікувального закладу де при необхідності, проходить щеплення проти сказу.

Кліщі

Укус іксодового кліща  може викликати захворювання — енцефаліт.

Якщо ви знайшли кліща, витягніть його пінцетом, якщо немає  пінцета, використайте гумові рукавички, целофан або папір, щоб захистити  ваші пальці. Після витягання кліща  помийте руки. Не можна випалювати кліща із шкіри, змащувати його бензином або лаком для нігтів та не намагатись проколоти його голкою. Якщо не віходить витягти кліща, або його щелепи залишились в шкірі, потрібно звернутися до лікаря.