Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2012 в 16:14, контрольная работа

Описание работы

Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру введення досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, але не рідше одного разу в десять років.
Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці й технологічні процеси повинні включати вимоги з охорони праці й узгоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці . Нормативно-технічну базу охорони праці складають міжгалузеві й галузеві державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП) і нормативні акти з охорони праці окремих підприємств
Дія ДНАОП загальнодержавного користування поширюється на всі підприємства, організації незалежно від їхньої відомчої приналежності і форми власності.
Галузеві ДНАОП відносяться до певної галузі промисловості.
Власники підприємств або уповноважені ними органи розробляють на основі ДНАОП і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти з охорони праці , що діють у межах підприємства.

Работа содержит 1 файл

Охорона праці в галузі.docx

— 106.56 Кб (Скачать)

Уніфіковані системи документації та уніфіковані форми документів повинні бути придатними також для застосування в умовах традиційних (ручних) методів збору та обробки інформації, яка використовується в управлінні організацією.

6. Використання персональних  ЕОМ та інформаційних мереж  в управлінні охороною праці

Визначення ієрархії управління та інших складових систем

Перш за все, необхідно  визначити призначення, загальний  алгоритм автоматизованої системи  управління (АСУ) і кінцеву мету, яка повинна бути досягнута з використанням цієї системи. Потім визначається коло осіб, що беруть участь в управління охороною праці відповідно до посадових обов'язків, і складається узагальнена схема управління. Так, для будь-якої організації ця схема може включати: вища управлінська ланка (директор і його заступники) і суб'єкти управління (начальники відділів, цехів, дільниць, бригад).

Розробляються перспективні плани на 2-3 роки і річної з розбивкою його виконання на кожен квартал (місяць) і визначається роль кожного посадової особи і конкретні дії. При цьому доцільно скласти графік виконання планів із зазначенням виконавців і термінів виконання.

Передбачається, що довідково-інформаційна база сформована, і вона дозволяє посадовій особі отримати необхідну інформацію для підготовки управлінського рішення або реалізації того чи іншого заходу. Результати виконання заходів вводяться суб'єктом управління або оператором до комп'ютерної програми управління з реальним масштабом часу. Якщо якийсь захід не виконано, то вказуються причини.

Система управління повинна  мати жорстку зворотний зв'язок, що забезпечує подачу оперативної інформації керуючому ланці, особливо про порушення  термінів виконання.

Загальна структура  автоматизованої системи управління

Можна виділити наступні основні складові автоматизованої  системи управління:

-- інформаційне забезпечення  на основі правових нормативних  документів: законодавства про працю  та про охорону праці, державних стандартів, будівельних норм і правил та ін;

банк даних про  стан умов і безпеки праці, тобто  збір і формування інформують інформації за результатами комплексних перевірок, атестації, приписів та експертних листів;

математичне та програмне  забезпечення всієї системи управління.

Програмне забезпечення повинно включати взаємодію між  управителем ланкою і суб'єктами управління з найбільш простим входженням кожного користувача в керуючу систему.

Необхідний також  і ряд прикладних програмних блоків. Можна навести такий приблизний перелік цих програм:

статистика травматизму  та його аналіз;

збір і телеобробки вхідної інформації;

навчання та інструктаж персоналу;

забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту;

небезпечні речовини, їх характеристики, правила зберігання і поводження з ними;

попередній і періодичний медичні огляди;

фінансування заходів  з охорони праці.

Тут слід виходити зі складності або трудомісткості реалізації того чи іншого заходи, а також з матеріальних витрат. Крім того, зі збільшенням цих блоків ускладнюється керуюча програма.

Автоматизація підготовки та прийняття управлінських рішень. Роль керівника і суб'єктів управління в автоматизованій системі

Ступінь взаємодії людини з програмно-апаратним комплексом може бути різна.

Операції управления можуть виконуватися виконавцем, програмно-апаратним  комплексом (ПАК) і спільно, тобто  виконавцем і ПАК

За функціональною ознакою  розрізняють синтезують (Ps), що здійснюють аналіз (Ра), прогнозуючі (Рn) операції, операції оцінки якості впливу (Ро) та ін

синтезують операції формують інформаційну модель об'єкта управління з вихідними даними. Операції (алгоритм, програми) формування річних, квартальних та інших планів роботи з охорони праці організації відносяться також до синтезують операціях.

аналізують операції відображають у середовищі користувача  властивості керованого об'єкта і  хід процесу управління. Ці операції проводять оцінку, розпізнавання і класифікацію проблемних ситуацій на об'єкті управління.

оцінюють операції забезпечують вироблення кількісних показників якості альтернативних варіантів можливого  рішення.

прогнозуючі операції виробляють відомості про поведінку об'єкта управління в майбутньому при  умови прийняття того чи іншого альтернативного  варіанту керуючого впливу.

При використанні в певних поєднаннях операції Рn і Ро формуються різні стратегії не тільки керуючого впливу на об'єкт управління, але й стратегії, і тактики вироблення самого керуючого впливу. Ідеологія основний керуючої програми і її блоків повинна враховувати обов'язково людський фактор, тобто роль людини в АСУ при прийнятті рішення. Дуже важливо, щоб керівник і суб'єкти управління отримували цілісне сприйняття об'єкта управління та процесу управління. У зв'язку з цим перед початком розробки потрібно чітко сформулювати вимоги до АСУ, так як автоматизації піддаються лише добре формалізовані задачі управління.

В Насамкінець потрібно сказати, що результативність АСУ багато в чому залежить від глибини людино-машинного  взаємодії. У тих випадках, коли потрібно проаналізувати великі інформаційні потоки, більш оптимальне рішення забезпечить програмно-апаратний комплекс. В інших випадках переважно мати тільки так звану комп'ютерну підтримку керівнику і суб'єктам управління.

На великих і середніх підприємствах доцільно організувати локальну мережу з виходом на зовнішні інформаційні мережі.

 

4. ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ  ЗАХВОРЮВАННЯ В ГАЛУЗІ. Розслідування  нещасних випадкв. 

За кількістю потерпілих нещасні  випадки бувають одиночні та групові . Наслідком нещасного випадку може бути: переведення потерпілого на легшу роботу; одужання потерпілого; встановлення потерпілому інвалідності; смерть потерпілого . Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві, називається виробничим травматизмом.

Травми залежно від  характеру дії бувають:

механічні (забите місце, переломи);

термічні (опіки, обмороження);

хімічні (отруєння, опіки);

електричні (опіки, мітки, електроофтальмія, фібріляція серця, електрикний шок);

психічні (переляк, шок) Втрата працездатності може бути:

тимчасова - людина відновила  працездатність і повернулася до роботи;

постійно-тимчасова - людина відновила працездатність і повернулася  до роботи, але залишились наслідки травми (втратила палець або кульгає);

постійна - постійна втрата працездатності (інвалід І групи)

Явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань, називається  професійною захворюваністю

Розслідування та облік нещасних випадків

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний проводити  розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій "Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях" регламентує таку процедуру

За наслідками розслідування  нещасного випадку складається  акт розслідування На облік беруться нещасні випадки, які трапились:

під час виконання трудових обов'язків;

на робочому місці  на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу;

під час проїзду на роботу або з роботи;

під час аварій, а також під час їх ліквідації;

під час надання підприємствам шефської допомоги Розслідуванню і обліку підлягають нещасні випадки:

травми гострі отруєння, які виникли внаслідок шкідливих  і небезпечних чинників;

травми через нанесення  тілесних пошкоджень іншою особою;

ураження блискавкою;

пошкодження внаслідок  контакту представниками фауни і  флори;

інші пошкодження  здоров'я при аваріях і стихійних  лихах . Нещасний випадок, який стався під час навчально-виховного процесу і викликав в студента втрату працездатності (здоров'я) не менше одного дня відповідно до медичного висновку, оформляється актом форми Н-Н.

Адміністрація закладу  зобов'язана видати потерпілому  або особі, яка представляє його інтереси копію акта форми Н-Н  про нещасний випадок, оформленого  державною мовою не пізніше трьох  днів після закінчення розслідування  по ньому Акт форми Н-Н підлягає зберіганню в архіві органу управління освітою, навчально-виховного закладу  протягом 45 років .

Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування  і облік нещасних випадків, складання  акта форми Н-Н, розроблення і  виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку несе керівник закладу (рис . 3 . 21) .

Винні у порушенні  Положення про охорону праці  та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах приховуванні нещасного випадку, що трапився, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством

 

5. СПЕЦІАЛЬНІ РОЗДІЛИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Головним завданням  будь-якої галузі народного господарства є збільшення продуктивності праці. Разом з тим продуктивність праці обумовлена здатністю працівників фізично, фізіологічно та психофізіологічно виконувати поставлені задачі і нерозривно пов'язана з умовами праці. Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться атестація робочих місць. Для проведення атестації робочих місць та встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2001 р. № 528.

Виходячи з принципів  Гігієнічної класифікації, умови  праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні). Оскільки умови праці визначають ступінь захворюваності працюючих, як професійної, так ї виробничозумовленої, тому контроль показників захворюваності також може відігравати важливу роль у поліпшенні умов праці. З цією метою використовують поняття професійної захворюваності.

Професійна захворюваність – це показник числа виявлених вперше протягом року хворих із професійними захворюваннями і отруєннями.

Основними складовими безпеки  праці на виробництві є:

безпечне виробниче  обладнання;

безпечні технологічні процеси;

організація безпечного виконання робіт.

Основними напрямками забезпечення безпеки праці має бути комплексна механізація й автоматизація виробництва, це є передумовою для корінного покращання умов праці, зростання продуктивності праці та якості продукції, сприяє ліквідації відмінності між розумовою й фізичною працею.

В Україні суттєво загострилась проблема професійної захворюваності. Як і раніше, найнебезпечнішими є умови праці у вугільній, металургійній, машинобудівній,  нафтодобувній, хімічній, нафтохімічній галузях та у сільському господарстві. З метою зниження рівня професійної захворюваності, збереження здоров'я працюючих ст. 17 Закону «Про охорону праці» та ст. 26 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено обов'язкове проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працюючих.

З метою зниження рівня  професійної захворюваності, збереження здоров'я працюючих ст. 17 Закону «Про охорону праці» та ст. 26 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено обов'язкове проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працюючих.

Розміри вантажно-розвантажувальних  площадок визначаються з урахуванням  характеру робіт, транспортних засобів  та вимог безпеки. Місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинні мати достатнє освітлення. Способи складування вантажів мають забезпечувати стійкість штабелів, пакетів та вантажів, що знаходяться у них, можливість механізованого розбирання штабеля та підіймання вантажу навісними захватами підіймально-транспортного обладнання, безпеку працюючих на штабелі або біля нього, можливість застосування та нормального функціонування засобів захисту працюючих і пожежної техніки, циркуляцію повітряних потоків за природньої або штучної вентиляції закритих складів, дотримання вимог до охоронних зон лінії електропередач, до вузлів інженерних комунікацій та енергопостачання.

 

 


Информация о работе Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці