Основи радіаційної обстановки

Зміст

     Вступ

     Серед уражаючих факторів ядерної аварії і ядерного вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення. Воно поширюється на сотні кілометрів. При цьому на великих площах може створюватися забруднення, яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу.

     За  цих умов необхідно організувати захист населення від радіоактивних  речовин та їх випромінювань на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.

     Для визначення впливу радіоактивного забруднення  місцевості на особовий склад формувань  цивільного захисту при проведенні рятувальних і невідкладних робіт, населення, виробничу діяльність об'єктів  народного господарства виявляють  і оцінюють радіаційну обстановку.

     Основи  оцінки радіаційної  обстановки

     Радіаційна  обстановка — це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, які впливають на дії формувань рятувальних служб, населення і роботу об'єктів народного господарства.

     Радіаційна  обстановка може бути виявлена й оцінена  за даними прогнозу і розвідки.

     Прогнозування радіоактивного забруднення проводиться  на основі гіпотетичних розрахунків  можливих аварій на атомних електростанціях, на основі встановлених закономірностей  залежно від масштабів і характеру  радіоактивного забруднення місцевості від потужності й виду ядерного вибуху та метеорологічних умов.

     Для прогнозування радіоактивного забруднення  місцевості необхідні такі вихідні  дані: розміщення атомної станції, вид  і потужність реактора, координати, потужність і вид ядерного вибуху, час аварії чи вибуху, напрямок і  швидкість середнього вітру.

     Середнім  вітром називається вітер, який є  середнім за швидкістю і напрямком  для всіх шарів атмосфери від  поверхні землі до висоти піднімання верхньої кромки хмари вибуху. Напрямок середнього вітру вказується азимутом у градусах.

     Азимут  середнього вітру — це кут у  горизонтальній площині між напрямком, звідки дме вітер, і відрахованим за ходом годинникової стрілки.

     Методом прогнозу можна встановити напрямок і швидкість руху радіоактивної  хмари, час її підходу до населеного пункту, час випадання радіоактивних  речовин, визначити розміри зон  радіоактивного забруднення і найбільш імовірне їх розміщення на місцевості.

     Вихідні дані для прогнозування  рівнів радіоактивного зараження:

• час здійснення ядерного вибуху;
• координати здійснення ядерного вибуху;
• вид і потужність вибуху;
• напрямок і швидкість середнього вітру.

     Тільки  достовірні дані про радіоактивне зараження, отримані органами розвідки за допомогою дозиметричних приладів, дозволяють об'єктивно оцінити радіаційну обстановку. На об'єкті розвідка ведеться постами радіаційного спостереження, ланками і групами радіаційної розвідки. Вони встановлюють початок радіоактивного зараження, вимірюють рівні радіації й іноді визначають час наземного ядерного вибуху. Отримані дані про рівні радіації і часу вимірів заносяться до журналу радіаційної розвідки і спостереження. По нанесеним на схеми рівням радіації можна провести границі зон радіоактивного зараження.

     Ступінь небезпеки і можливий вплив наслідків радіоактивного зараження оцінюються шляхом розрахунку експозиційних доз випромінювання, з обліком яких визначаються:

• можливі радіаційні втрати;
• припустима тривалість перебування людей на зараженій місцевості;
• час початку і тривалість проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт на зараженій місцевості;
• припустимий час початку подолання ділянок радіоактивного зараження;
• режими захисту робітників, службовців і виробничій діяльності об'єктів і т.д.

     У зв'язку з тим, що процес випадання  радіоактивних речовин може тривати  кілька годин або днів, ця обставина  дає можливість використати дані прогнозування завчасно, тобто до надходження радіоактивних речовин  до населеного пункту і проведення низки особливо важливих заходів  для захисту населення й особового  складу рятувальних служб. До таких заходів належать: оповіщення про загрозу радіоактивного забруднення, підготовка об'єктів до переходу на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, завершення робіт підготовки протирадіаційних укриттів для розміщення в них людей, підготовка індивідуальних засобів захисту органів дихання, підготовка тваринницьких приміщень для укриття сільськогосподарських тварин, заготівля кормів, укриття урожаю, захист джерел питної води, продуктів харчування, сировини та ін.

     За  результатами прогнозування проводиться оцінка можливих наслідків впливу радіоактивного забруднення на населення, на ведення рослинництва, тваринництва, лісового господарства та промислову діяльність.

     Проте прогноз радіоактивного забруднення  має відносний характер, тому його обов'язково уточнюють радіаційною розвідкою з метою своєчасного забезпечення штабів, командирів рятувальних формувань, керівників, власників і спеціалістів даними про фактичну радіаційну обстановку.

     Конкретні дії особового складу рятувальних  формувань, керівників, власників, спеціалістів і населення, встановлення режиму роботи об'єктів в умовах радіоактивного забруднення проводиться тільки на основі оцінки радіаційної обстановки за даними радіаційної розвідки. Тому збір і обробка необхідних даних, виявлення й оцінка радіаційної  обстановки є одним із важливих завдань  штабів, командирів формувань, органів  управління цивільного захисту.

     Методика  оцінки радіаційної  обстановки

     У ході радіаційної аварії, як результат  градації її наслідків, утворюються  зони, що мають різний ступінь небезпеки  для здоров'я людей і характеризуються тією чи іншою можливою дозою випромінювання.

     Зона  радіоактивної небезпеки (Зона М) - ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості буде становити від 5 до 50 рад на рік. У межах зони необхідно скоротити перебування людей, які не залучаються для ліквідації наслідків радіаційної аварії.

     Зона  помірного радіоактивного забруднення (Зона А) - ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості становитиме від 50 до 500 рад на рік. У межах зони невоєнізовані формування здійснюють РІНР у засобах захисту органів дихання з використанням бронетехніки.

     Зона  сильною радіоактивною  забруднення (Зона Б) - ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості буде становити від 500 до 1500 рад на рік. Невоєнізовані формування здійснюють РІНР у броньованих об'єктах техніки і розміщуються в захисних спорудженнях

     Зона  небезпечного радіоактивного забруднення (Зона В) -  ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості буде становити від 4500 до 5000 рад на рік. Невоєнізовані формування здійснюють РІНР із використанням радіаційно стійкої спеціальної техніки.

     Зона  надзвичайно небезпечною  радіоактивного забруднення (Зона Г) - ділянка забрудненої місцевості, у межах якої доза випромінювання на відкритій місцевості становитиме понад 5000 рад на рік.

     Не  слід. допускати навіть короткочасне перебування особового складу формування в зоні. В методиці оцінки радіаційної обстановки використана математична модель, в основу якої покладені закономірності поширення невагомої домішки в пограничному шарі атмосфери з точкового джерела, розташованого на максимальній висоті викиду радіаційних продуктів з активної зони зруйнованого реактора, і задані параметри викиду.

     Розрахунки  проведені для  таких варіантів  метеоумов:

     Стан стійкості атмосфери: К - конвекція, Із – ізотермія, Ін - інверсія;

     швидкість середнього вітру в діапазоні  від поверхні землі до висоти поширення радіаційного продукту (РП) •— 2,5.10 м/с.

     Основні вихідні дані для  оцінки радіаційної  обстановки:

• час ядерного вибуху;
• від якого відбулося радіоактивне зараження;
• рівні радіації і час їхнього виміру;
• значення коефіцієнтів ослаблення радіації і припустимих доз випромінювання.

     При виконанні розрахунків, зв'язаних з  виявленням і оцінкою радіаційної обстановки, використовують аналітичні, графічні і табличні залежності, а також дозиметричні і розрахункові лінійки. 

     Захист  населення при  радіоактивному забрудненні

     Радіоактивне  забруднення є наслідком аварій на РНО, а також аварій транспортних засобів з ядерними енергетичними установками або установками, то перевозять РР. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах можуть супроводжуватися також пожежами, руйнуваннями її іншими наслідками.

     Основними заходами захисту  населення при  виникненні радіоактивного забруднення є:

• використання колективних та індивідуальних засобів захисту;
• застосування засобів медичної профілактики;
• дотримання необхідних режимів поведінки;
• евакуація;
• обмеження доступу на забруднену територію;
• заборона споживання забруднених продуктів харчування і води;
• санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруджень, території, доріг та інших об'єктів.

     Для захисту сільськогосподарських тварин здійснюються заходи тля їх укриття, переведення на стійлове утримання, виключення споживання забруднених кормів і води або евакуація із зони забруднення.

     При загрозі чи виникненні аварії на РНО  директором або диспетчером об'єкта здійснюється оповіщення начальника ЦО міста (області, республіки), рішенням якого після попередньої оцінки ситуації вводяться відповідні плани  щодо захисту населення, а також  оповіщаються про небезпеку сусідні  краї, області і республіки без  обласного поділу. На аварійному об'єкті вводиться в дію план захисту  персоналу.

     При попередній оцінці становища  з урахуванням  характеру аварії і метеорологічних  умов прогнозується  можливе поширення  радіоактивного забруднення  і визначаються зони радіоактивного зараження. Відповідно до прогнозів здійснюється оповіщення населення про небезпеку і даються вказівки про укриття в захисних спорудах, використання засобів медичної профілактики і дотримання режимів поведінки. Оповіщення здійснюється на всю глибину зони небезпечного радіоактивного забруднення, у якій можна очікувати радіаційне ураження населення. В першу чергу оповіщається населення районів, які безпосередньо прилягають до об'єкта, потім більш віддалених. Населення за сигналом оповіщення ховається в захисних спорудах, а за їх відсутністю у житлових та виробничих будинках і перебуває в них до одержання подальших вказівок.

     При виникненні аварії силами обслуговуючого персоналу й аварійних служб  проводяться заходи щодо її ліквідації і запобігання викиду РР в атмосферу. Силами пожежних підрозділів здійснюється локалізація і гасіння пожеж. Одночасно на об'єкті проводяться  рятувальні роботи, які полягають  у рятуванні потерпілих із завалів, палаючих будинків і забруднених  ділянок, наданні їм медичної допомоги і переміщенні в захисні споруди  чи на незабруднену територію.

     Подальші  заходи здійснюються після з'ясування ситуації. На забрудненій території організовується радіаційна розвідка, спостереження і лабораторний контроль. За даними спостереження і розвідки уточнюються визначені при прогнозуванні межі зон забруднення, у кожній з них планується і здійснюється комплекс заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків забруднення.

     У зоні екстрених заходів основним способом захисту є укриття населення в захисних спорудах або будинках з наступною евакуацією на незабруднену територію. Протягом усього часу формування радіоактивного сліду (осідання РР) населення повинне перебувати в захисних спорудах і будинках безвихідно. Пізніше допускається короткочасний вихід (у разі потреби) з використанням ЗІЗ. У цей період населенням використовуються засоби медичної профілактики. Не допускається вживання незахищених продуктів харчування і води. Приймаються й інші запобіжні заходи. Відповідним начальником ЦО встановлюється і доводиться до населення за допомогою засобів теле- і радіомовлення оптимальний режим поведінки.