Охорона праці

    При складанні номенклатурних і річних планів щодо покращення умов праці  враховуються найбільш актуальні наданий  період заходи з охорони праці. В  основу складення планів повинні  бути покладені наступні принципи:

• перспективність, що характеризує вибір найбільш важливих завдань з охорони праці; комплексність, що забезпечує зв'язок діючих та перспективних планів з охорони праці з іншими планами виробництва (план соціального розвитку колективу, наукова організація праці, виробництва і управління;
• охорона праці жінок та підлітків;
• заходи з культури виробництва тощо;
• системність структури планів, що забезпечує зв'язок з іншими планами.

    Для швидкої ліквідації недоліків, які  виявлені в процесі державного, відомчого  та громадського контролю, розробляються оперативні плани з охорони праці.  
 

    РОЗДІЛ 2. Шкідливі виробничи фактори та засоби захисту. 

2.1  Характеристика небезпечних і шкідливих факторів виробництва

    Трудовий  процес здійснюється в певних умовах виробничого середовища,  що характеризуються сукупністю елементів  та  факторів  матеріально-виробничого середовища, які впливають  на  працездатність  та  стан  здоров'я  людини  в процесі  праці. 

    На  здоров'я людини, її життєздатність і життєдіяльність великий вплив  мають небезпечні і шкідливі фактори.  Небезпека  —  це  наслідок  такої  дії деяких  факторів  на  людину,  яка  при  їх  невідповідності   фізіологічним характеристикам людини зумовлює феномен самої небезпеки. Небезпечний  фактор — це дія на людину, що в певних умовах призводить до  травми,  а  в  окремих випадках — до раптового погіршення здоров'я або до смерті.

    Шкідливий  фактор — це фактор дії на людину, який в певних умовах  призводить  до  захворювань або зниження працездатності. До визначаючих ознак небезпечних і шкідливих факторів відносяться: можливість безпосередньої негативної дії  на  організм людини; ускладнення нормального функціонування  органів  людини;  можливість порушення нормального стану  елементів  виробничого  процесу,  в  результаті якого можуть виникнути аварії, вибухи, пожежі, травми.

    Матеріальними носіями шкідливих і небезпечних  факторів є об'єкти,  що формують трудовий процес і які входять в  нього,  а  також   загальножиттєві фактори  оточуючого  середовища;  предмети  праці;  засоби  праці   (машини, верстати, інструменти, споруди, приміщення, земля, шляхи, канали і  т.  п.); продукти праці; технологія, операції,  дії;  природно-кліматичне  середовище (гроза, повінь, атмосферні  опади,  сонячна активність,  фізичні параметри атмосфери і т. п.); флора, фауна, люди.

    Небезпечні  і шкідливі фактори за впливом  на людину  поділяються  на  три групи:

     . активні,

     . пасивно-активні,

     . пасивні.

    До  активних належать фактори, що  можуть  вплинути  на  людину  завдяки своїй енергії. Вони діляться на такі підгрупи:

    1)  механічні  фактории :шум; вібрація;  прискорення;  гравітаційне  тяжіння; невагомість; статичне напруження; дим, туман, пилюка в повітрі; аномальний барометричний тиск та інші;

    2) термічні фактори, що характеризуються  тепловою  енергією  та  аномальною температурою. 

    3) електричні фактори:  електричний   струм,  статичний  електричний   заряд, електричне поле, аномальна іонізація повітря;

    4) електромагнітні фактори: радіохвилі, видиме світло,  ультрафіолетові  та інфрачервоні промені, іонізуючі випромінювання, магнітні поля;

    5) хімічні фактори: їдкі, отруйні, вогне- вибухонебезпечні речовини, а також порушення природного газового стану повітря, наявність шкідливих домішо у повітрі;

    6) біологічні фактори: небезпечні  властивості  мікро- і  макроорганізмів, продукти життєдіяльності людей і інших біологічних об'єктів;

    7) психофізіологічні: стрес, втома,  незручна поза та інші.

    До  пасивно-активної групи належать фактори, що активізуються за  рахунок енергії, носіями якої є людина або обладнання:  гострі  нерухомі  предмети, малий коефіцієнт тертя, нерівність поверхні, по якій переміщується людина  і машина, а також нахил і підйом.

    До  пасивних  належать  ті  фактори,   які   впливають   опосередковано: небезпечні  властивості,  що  пов'язані  з  корозією  матеріалів,   накипом, недостатньою міцністю конструкцій, підвищеними навантаженнями  на  механізми і машини та інше. Формою прояву цих факторів є руйнування,  вибухи  та  інші види аварій.

    2.2 Вплив факторів виробничого середовища на здоров'я працівників

    Фактори матеріально-виробничого  середовища  вагомо  впливають  на  стан здоров'я працівників, хоча  в  кожному  конкретному  випадку  цей  вплив  на рівень здоров'я дуже складний. Тим більше, що вплив виробничого оточення  на організм людини, особливо сьогодні, здійснюється на фоні  погіршення  якості навколишнього середовища — забруднення атмосферного повітря, питної води  та продуктів  харчування,  неправильного  способу життя, шкідливих звичок (зловживання спиртними напоями, тютюнопаління, наркоманія та ін.).

    Відомо, що підприємства, в основному, зосереджені  у  великих  містах  і  на працівників може  негативно  впливати  комплекс  факторів  сучасного  міста. Великі  міста  характеризуються  власним  мікрокліматом,   переважно більш теплим.

    В міру впровадження нових видів енергії, нових матеріалів та технологій, заміни застарілого обладнання та  технологічних  процесів,  одні  професійні хвороби  зникають або частота їх вагомо  знижується  

      Вплив виробничих факторів не  обмежується  лише  їх  роллю  як  причини професійних чи виробниче зумовлених захворювань.  Виявлено,  що  особи,  які контактують з токсичними речовинами, частіше хворіють  загальними  хворобами (грипом, запаленнями верхніх дихальних шляхів та легенів, розладами  органів травлення), що ці захворювання проходять у них важче,  процес  одужання  йде повільніше, частіше трапляються рецедиви хронічних захворювань, у  цих  осіб повільніше  загоюються  післяопераційні рани та частіше  реєструються загострення хвороби.

    Ось чому проблема  підвищення  безпеки  життєдіяльності  людини  посідає  головне місце у стратегії  виживання людства. З цією метою  в Україні  в  1993 р., вперше серед  країн  СНД,  був  прийнятий  Закон  «Про  сторону  праці», розроблена «Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці  та виробничого середовища на 1996-2000 роки». 

    2.3 Екстремальні умови в трудовій діяльності людини

    Конкретні умови діяльності істотно  впливають  на  психічні  та  життєво важливі функції організму людини. Якщо  вплив  факторів  (з  врахуванням  їх взаємодії) в конкретних умовах діяльності такий, при якому забезпечується нормальне здійснення психічних та життєво  важливих  функцій  організму,  не виникає  високого  напруження компенсаторних  систем  організму   і   вдало виконується задана трудова діяльність, то такі умови можуть  бути  визначені як сприятливі, а в найкращих випадках —  як  оптимальні.  Коли  в  силу факторів виникає високе напруження компенсаторних систем організму, то  такі умови визначаються як  несприятливі,  або  дискомфортні,  а  при  вираженому несприятливому ефекті — як екстремальні.  Максимальна  екстремальність  умов характеризується  гранично  переносимими  значеннями  одного  або  декількох факторів середовища, при яких обмежений  час  психічні  та  життєво  важливі функції організма зберігаються на рівні, що забеапечує мінімум діяльності.  В цьому випадку однією з головних, а інколи і  єдиною  метою  діяльності  стає підтримка життя, його рятування.

    При проектуванні  робочих  місць  складних  систем,  що  призначені,  як правило,  для  роботи  в  особливих  умовах,  гранично  переносимі  величини факторів є основою для розрахунку засобів та методів захисту та рятування  в аварійних ситуаціях.

    Однак людина може бути пов'язана з необхідністю здійснення діяльності  в екстремальних умовах не тільки епізодично  (аварії,  неполадки,  особливості технологічного процесу), але і постійно, в силу специфіки професії.  Фактори  екстремальних умов, окрім безпосереднього  негативного  впливу  на  організм людини, можуть викликати підвищене  психічне  напруження,  яке  пов'язане  з почуттям страху, переживанням небезпеки і т. ін. 

    2.4 Механізм дії на  працівника  температурного  фактора середовища

    Вплив температурного  фактора  навколишнього  середовища  на людину   обумовлено наявністю  функціональних  систем  терморегуляції  та  виробленням  теплової енергії в організмі, постійним тепловим  обміном організма  з  навколишнім середовищем, цілеспрямованим використанням людиною  в  своєму  повсякденному житті і діяльності засобів регуляції теплообміну.  Температура  внутрішнього середовища людини, як відомо, підтримується на рівні  близько  37°С.  Добові коливання  температури,  як  правило,  не  перевищують   0,5°С.   Відхилення температури тіла людини за межі нижче 25 і вище  43'С  несумісні  з  життям.

    При температурі вище 43°С починається  денатурація  білка.  При температурі нижче  25°С  інтенсивність  обмінних  процесів,  перш  за  все в нервових клітинах,  знижується  до  незворотнього  рівня.   Збереження   і подальше відновлення життєво важливих функцій при  більш  низьких  температурах  тіла можливе лише за допомогою спеціальних заходів.

    Вироблене в організмі тепло повинно  бути виділено зовні. Більшу  частину теплової  енергії  людина  витрачає  при  здійсненні  трудової діяльності.

    Комфорт температурних умов оцінюється здоровою людиною в залежності від умов мікроклімату (температура навколишнього  середовища,  інтенсивність теплової і холодної радіації, вологість, швидкість руху і тиску  повітря)  і інтенсивності  праці  крім  того,  відчуття  теплової  комфортності  істотно залежить від кліматичних умов, властивостей одягу людини і її фізіології.

    Екстремальні  по  тепловому  режиму  умови   приводять,   якщо   не приймаються захисні заходи, до перегрівання або переохолодження організму.

    При тепловому впливі великої інтенсивності  виникають  больові  відчуття, погіршується загальне самопочуття, знижується  працездатність  взагалі.

    При тепловому пошкодженні шкіряного покрову — опіку,  в  залежності  від  його важкості можуть проявлятися різносторон-ні  розлади  в  діяльності  життєво важливих функціональних систем організму, навіть до шоку і смерті.

    Загальне  тривале  перегрівання  приводить  на  фоні  зростаючого  спаду працездатності до труднощів при виконанні фізичної та  розумової  праці Виникають хворобливі симптоми задишки, перебої в  роботі  серця,  шум  у вухах, запаморочення..

    Загальний вплив холоду, в залежності від  його сили  і  тривалості,  може викликати переохолодження організму, яке спочатку проявляється  в  в'ялості, потім виникає почуття втоми, апатія, починається озноб  та  дрімотний  стан, інколи з видінням ейфорічного характеру. Якщо не. вживаються захисні  заходи людина  впадає  в  глибокий,  подібний   наркотичному   сон,   з   наступним пригніченням  дихальної  і  серцевої  діяльності  і  прогресуючим  зниженням внутрішньої температури тіла.

    Дія шкідливих газових домішок  на  організм  людини  може  призвести  до важких соматичних пошкоджень, і  до  психічних розладів,  що  залежить  від отруйного агента. Можуть панувати і депресія, і ейфорія, і  агресивність,  і т. ін. Часто з'являються болі  в  різних  органах,  сильний  головний  біль, складності в сприйнятті та мисленні. 
 

    2.5 Екстремальні умови, що пов'язані з дією звука, світла і інших  факторів.

    Акустичне середовище є важливим компонентом  в загальному  середовищі  буття: людина  існує  в  світі  звуків. 

    Екстремальні  умови в акустичному середовищі створюються в основному  при наближенні звукового тиску до больового порогу, або при таких  рівнях  шуму, що ускладнюють сприйняття звукових сигналів.

    В проектуванні робочих місць необхідно  виходити з того, що  недопустимий рівень  шуму  сягає  вище  80  дБ  і  він  потребує   використання   засобів індивідуального захисту працівників (заглушки для вух, навушники і т. п.).

    Екстремальні  умови, що виникають  за  рахунок  факторів  освітленості  в виробничих приміщеннях, пов'язані з функціями зору.

    При оцінці світлового впливу враховується перш за все  сила  світла,  що вимірюється в канделах  (кд);  світловий  потік  (лм);  яскравість  (кд/м2); освітленість (лк).