Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Апреля 2013 в 17:57, реферат
Характерною ознакою сучасного науково-технічного прогресу практично у всіх сферах діяльності людини є широке застосування комп'ютерних технологій, заснованих на використанні електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). Сьогодення, а тим більше, майбутнє, вже важко уявити без комп'ютерів та іншої електронної техніки. Адже саме завдяки їм стала можливою швидка переробка величезних обсягів інформації, проведення необхідних розрахунків, виконання різних видів робіт, пов'язаних з обробкою зображень, організація оперативного отримання та передачі інформації, збереження її значних обсягів електронним способом
Міністерство освіти і науки України
Київський міський педагогічний
університет імені Б.Д. педагогічний факультет |
РЕФЕРАТ
на тему:
Охорона праці користувачів комп’ютерів
виконав студент 1 курсу П.Ф.К. Мішин Антон |
Київ 2006
Характерною ознакою сучасного науково-технічного прогресу практично у всіх сферах діяльності людини є широке застосування комп'ютерних технологій, заснованих на використанні електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). Сьогодення, а тим більше, майбутнє, вже важко уявити без комп'ютерів та іншої електронної техніки. Адже саме завдяки їм стала можливою швидка переробка величезних обсягів інформації, проведення необхідних розрахунків, виконання різних видів робіт, пов'язаних з обробкою зображень, організація оперативного отримання та передачі інформації, збереження її значних обсягів електронним способом. Стрімке впровадження комп'ютерів не тільки в сфері управління виробництвом, але також на транспорті, в банківській системі, бізнесі, системі освіти, галузі теле- та радіокомунікацій, у видавничо-поліграфічному комплексі, сфері обслуговування призвело до того, що десятки мільйонів людей взаємодіють з комп'ютером.
Сучасні технології та техніка, до яких безперечно належать комп'ютерні технології та ЕОМ несуть у собі певні потенційні небезпеки та шкідливості. У зв'язку з цим набуває актуальності вивчення фізіологічних, психологічних, соціальних та виробничих наслідків взаємодії у системі "людина—комп'ютер" та розробка і впровадження заходів щодо нормалізації праці та збереження здоров'я працівників на комп'ютеризованих робочих місцях.
Встановлено, що стан організму користувача значно залежить від типу роботи з персональним комп’ютером (ПК) та умов її виконання. В загальному усі користувачі комп'ютерів поділяються на професіоналів та непрофесіоналів. До останніх можна віднести осіб, які використовують комп'ютер епізодично і він є для них не основним, а тільки допоміжним засобом (науково-технічні працівники, бібліотекарі, студенти, школярі, торгівельні працівники та ін.). Діяльність професіоналів можна поділити на три групи:
Дослідження проведені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), медиків-гігієністів, психологів, світлотехніків та фахівців з охорони праці та ергономіки показали, що сучасна професія користувача ПК належить до розумової праці, яка характеризується: високою напруженістю зорових функцій; одноманітною позою; великою кількістю стереотипних висококоординованих рухів, що виконуються лише м'язами кистей рук на фоні малої загальної рухової активності; значним нервово-емоційним компонентом, особливо в умовах дефіциту часу; роботою з великими масивами інформації, що викликає активізацію уваги та інших вищих психічних функцій. У користувачів комп’ютерів частіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри.
На користувача під час роботи можуть впливати наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори :
фізичні :
хімічні :
психофізіологічні :
В сучасних умовах взаємодія людини з технікою значно ускладнилась, що вимагає комплексного підходу, який передбачає розгляд людини, технічних засобів праці та виробничого середовища, як взаємозв'язаних елементів єдиної системи. Успіх у такому партнерстві живого та неживого можна досягти лише тоді, коли будуть враховані особливості кожного з них і вони за своїми характеристиками будуть доповнювати один одного: технічні засоби праці мають більші можливості щодо зберігання та переробки інформації, вищу швидкодію, не стомлюються; людина володіє аналітичним мисленням, може знаходити правильні рішення в нестандартних ситуаціях, краще пристосовується до умов, що змінюються.
Все вищесказане в повній мірі відноситься й до системи "людина— комп'ютер—середовище". Спрощена модель, що ілюструє основні моменти взаємодії в цій системі наведена на рисунку.
|
Модель системи "людина-комп'ютер-середовище": І – людина; II – комп'ютер; III – виробниче середовище; 1 – органи зору; 2 – опрацювання інформації (аналіз та прийняття рішень); З – керування; 4 – органи керування; 5 – комп'ютерні операції; 6 – дисплей; 7 – мікроклімат; 8 – шум і вібрація; 9 – шкідливі речовини у повітрі; 10 – випромінювання; 11 – освітлення |
Фактично ця модель розглядає людину, як сприймаючий елемент системи, що знаходиться між дисплеєм та органами керування комп'ютера. Виведена на екран дисплея інформація сприймається органами зору людини, опрацьовується (аналізується) ним і приймається керуюче рішення, яке реалізується через операції керування. Останні змінюють режими роботи комп'ютера. Нова інформація виводиться на дисплей, і таким чином, відбувається повторення повного циклу.
Для збереження раціональної взаємодії в рамках системи "людина- комп'ютер-середовище" необхідно враховувати адекватність сприйняття інформації працюючим, здатність його приймати самостійні керуючі рішення, психомоторні особливості організму, здатність виконувати точні, швидкі та добре контрольовані рухи. Не менше значення мають психофізіологічні фактори, до яких належать емоції, втома, психічна стійкість, здатність до навчання.
Техніка без людини — "мертва". Людина взаємодіючи з технічними засобами праці, прагне уникнути несприятливого впливу з боку останніх. Тому необхідно створити такі умови праці та техніку, які б водночас із високою працездатністю людини, забезпечували їй ще необхідну зручність у роботі, зберігали здоров'я, сили, професійне довголіття.
Робоче місце — це місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності. Правильна організація робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності. Проведені дослідження показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає на 15—25%.
Найкраще розмістити робочі місця з ПК рядами, причому відносно вікон вони повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів. Сонячні бліци на робочому місці користувача ПК усуваються за допомогою регульованих жалюзей, що встановлені на вікнах.
Площа, виділена для одного робочого місця з ПК, повинна складати не менше 6 м2, а об'єм — не менше 20 м3. При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:
При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПК необхідно, відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5-2 м.
До виробничих меблів на робочому місці з ПК належить робочий стіл, стілець (крісло), підставка для ніг. Проведені дослідження показали, що багато негативних моментів на робочих місцях з ПК можна усунути раціональною конструкцією виробничих меблів, можливістю регулювати їх розміри відповідно до анатомо-фізіологічних особливостей організму користувачів.
Фактори, що визначають конструкцію виробничих меблів
— підтримання ваги тіла; — висота поверхні столу;
— висота сидіння; — глибина сидіння;
— ширина сидіння; — стабілізація корпусу;
— форма та нахил поверхні сидіння; — спинка крісла;
— підлокітники; — опора для стільця;
— відстань від підлоги до кришки столу.
Вимоги до виробничих меблів на робочих місцях з ПК
Конструкція робочого столу користувача ПК має відповідати сучасним вимогам ергономіки і з урахуванням їх розмірів та конструктивних особливостей. Рекомендовані розміри столу: висота — 725 мм, ширина — 600-1400 мм, глибина — 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги — не менше 650 мм.
Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні — в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.
Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець повинен бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, висоті підлокітників.
Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні — від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край — заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина — не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині — 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0—30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260—400 мм.
Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною — 50—70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками у межах 350—500 мм.
|
Основні принципи конструювання робочого стільця: 1 — відстань від стола до сидіння, що відповідає висоті розміщення ліктів; 2 — простір під столом для розміщення ніг; 3 — простір між стегном та поверхнею сидіння для виключення стиснення тканин; 4 — заокруглений край, що виключає локальний тиск на нижню поверхню стегон; 5 — простір позаду колінних суглобів, який дозволяє повністю використовувати глибину крісла; 6 — простір позаду куприка, що дозволяє повністю використовувати глибину крісла; 7 — профіль спинки та висота її розміщення, що відповідає кривизні поперекової області; 8 — лопатки, які повинні бути вище спинки стільця |
Конструкція виробничих меблів для користувача ПК має бути такою, щоб забезпечувати йому підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг; стегна — в горизонтальній площині; верхні (плечові) частини рук — вертикальні; кут ліктьового суглоба (між плечем та передпліччям) — 70—90°; зап'ястки зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови вперед в межах 15—20° до вертикалі.
Обладнання, яким оснащуються комп'ютеризовані робочі місця може бути досить різноманітним і визначається, в основному, змістом завдань, що виконуються. Проте базовими елементами комп'ютеризованого робочого місця вважається монітор, клавіатура (основне обладнання) та пюпітр (тримач) для документів (допоміжне обладнання). Саме від їх правильного розміщення на робочому місці вагомо залежить працездатність, затрачені зусилля при виконанні роботи, динаміка розвитку втоми, загальний функціональний стан організму користувача.